СИСТЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ

Держава має різні важелі для того, щоб сприяти залученню іноземного капіталу. Найважливіші з них подано на рис. 6.1

Рис. 6.1 - Механізм залучення іноземного капіталу

До системи податкових і митних пільг входять "податкові канікули" - зниження ставок оподаткування в разі реінвестування отриманого при­бутку чи інвестування у певні регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, а також звільнення від митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат або зменшення цих зборів. Спеціальні економічні зони передбачають ще розвиненішу систему податкових та митних пільг, спрощення адміністративних процедур (рис. 6.3). Ця система пільг передбачає зміцнення позицій національної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створених з участю іноземних інвесторів, без труднощів конвертувати отримані до­ходи; користування банківською системою країни; надання державних кредитів для інвестиційних проектів у пріоритетні сфери. Інформаційне забезпечення та центри допомоги іноземним бізнесменам мають інфор­мувати інвесторів про різні проекти та умови їх здійснення за кордоном, систему оподаткування, адміністративно-правові процедури господарсь­кої діяльності тощо.

Рис. 6.2 - Система гарантій щодо захисту прав іноземних інвесторів у спеціальних економічних зонах

Як свідчить досвід інших країн, до формування системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності на національному рів­ні застосовуються два підходи: перший — прийняття єдиного акта, який регулює допуск іноземного капіталу в економіку країни; другий — регулювання різних аспектів іноземної інвестиційної та підприємницької діяльності сукупністю правових актів.

Вибір одного з цих підходів зумовлюється позицією, яку та чи інша країна займає на світовому ринку капіталів. Якщо країна є активним екс­портером капіталу, як правило, використовується другий підхід до формування законодавчої бази щодо участі іноземних інвесторів у на­ціональному господарстві. Країни, які переважно імпортують капітал, прагнуть прийняти єдиний законодавчий акт щодо міжнародної підпри­ємницької діяльності.

Виходом із цієї ситуації, на наш погляд, є обґрунтування раціональні інвестиційної політики, в якій чільне місце посядуть система державної регулювання й реформування структури власності на основі приватизації та концепція технічного переоснащення промислового виробництва із за­лученням коштів іноземних інвесторів. Така концепція забезпечить під­вищення інвестиційної активності, але за наявності певних економічних передумов (рис. 6.3)

Рис. 6.3 - Форми здійснення іноземних інвестицій

Реальна наявність зазначених економічних передумов підвищення інвестиційної активності має стати достатньою основою для обґрунтованого визначення мети залучення іноземних інвестицій у різні сфери вітчизняної економіки (насамперед в індустрію). Ми переконані, що ос­новними цілями повинні бути такі:

• структурна перебудова промислового комплексу;

• сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на основі нових технологій;

• розвиток ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистім технологій;

• збільшення обсягів експортного потенціалу України;

• подолання залежності економіки країни від імпорту;

Практика показала, що за минулий період, коли використовувалися традиційні підходи до інвестування, іноземний капітал неістотно впливав на ефективність функціонування промислового комплексу, його структурну перебудову, упровадження прогресивних технологій і технічне оновлення виробництва. Очевидно, необхідно знайти економічний механізм, який дав би змогу збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули та гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес приватизації й розвитку експортного потенціалу, забезпечив би бажаний кінцевий результат інвестування, тобто помітний внесок у розвиток економіки, підвищення ефективності її функціонування, упровадження сучасних технологій і методів управління.

З огляду на викладене важливо вибрати пріоритети в інвестиційному процесі, які б забезпечили найвищий рівень його ефективності. Це об'єктивно зумовлює необхідність здійснення таких заходів:

• звуження напрямів інвестування та впровадження проектів з урахуванням існуючого інноваційного потенціалу;

• включення в інвестиційний процес як державних, так і приватних ресурсів;

• залучення іноземних партнерів до впровадження інвестиційних проектів, пов'язаних з використанням інноваційного та промислового потенціалу;

• створення нових організаційних форм інтеграції фінансового та промислового капіталу;

• розробки та впровадження регіональних програм інвестування.

При цьому іноземні кредити під державні гарантії необхідно спрямовувати насамперед у пріоритетні сфери фінансування інвестиційних проектів, що забезпечить розвиток експортного потенціалу, і галузей, де строки окупності виробничих інвестицій порівняно малі.