ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ                                            КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ

 Циклова комісія механічних та загально технічних дисциплін 

                                                                                                 “ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                                             Заступник директора

                                                                                                          з навчальної роботи

______________Т.О.Сердюк

“____”___________201__ рік

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МПН 2.04 ІНЖЕНЕРНА  ТА КОМПЮТЕРНА  ГРАФІКА

Спеціальність   141 «Електроенергетика, електротехніка та

                               електротехнології»

  Кваліфікація – технік-електрик

 Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст

М. Кривий Ріг

2017-2018 н. рік

Робоча програма інженерної графіки

Для студентів 1 та ІІ курсу

Спеціальність 141 «Електроенергетика, електротехніка та  

                              електротехнології»                                                               

„___” ________ 20__ року.

Розробники: КОЧ О.Д. – викладач І категорії

Робоча програма затверджена на засіданні циклової комісії механічних та загально технічних дисциплін

Протокол від “____”________________20__ року № ___

                                                         Голова циклової комісії :

                                                                    _____________________ (Гавриш О.М.) .

                                                                   “_____”___________________ 20___ року

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка»

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Робоча начальна програма з дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» складена на основі робочого навчального плану спеціальності  141 згідно з типовоюпрограмою дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка» для електричних спеціальностей коледжу.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Мета:

Основне призначення креслення як предметної галузі навчання - сприяти в опануванні та оволодінні учнями уміннями і навичками відображати технічну думку та передавати інформацію про об’єми виробничої діяльності. В умовах виробництва головним носієм конструкторсько - технічної інформації є креслення. Виконання креслень базується на теоретично обґрунтованих методах побудови зображень і на нормативних документах, складених Держстандартом України.

Головна мета навчання креслення у навчальних закладах полягає у формуванні в учнів працелюбність, акуратність і точність в виконанні завдань, прагнення доводити почате діло до кінця, терпеливість, організованість, логічне мислення, самостійність в виконанні завдань, уміння використовувати знання на практиці, естетичну культуру.

  Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі. Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як:   - усвідомлення функцій креслення у навчальному процесі і у суспільстві;

- усвідомлення значення креслення, як носія конструкторсько-технологічної інформації за допомогою якої сприймається дійсність;

- розуміння значення вивчення креслення, від якості вивчення якого залежить якість підготовки спеціалістів-виробників ;

- уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для виконання графічних та практичних робіт (працювати з книжкою, підручником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня.

Завдання:

- навчити учнів навикам креслярської роботи, оволодінню технікою креслення;

- розвинути просторове мислення, без якого неможлива активна творча конструкторська робота;

- навчити виконувати і вільно читати креслення та грамотно графічно їх оформлювати відповідно з вимогами Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД);

- навчити знаходити потрібну інформацію в тестах інформативного характеру;

- навчити логічно висловлюватися у межах вивчених тем і вести бесіду;

2.2. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати :

·   проекційний метод побудови зображень геометричних фігур

·   Теоретичні основи побудови аксонометричних проекцій

·   Правила побудови стандартних аксонометричних проекцій (прямокутної ізометрії та диметрії, косокутної фронтальної диметрії).

·   Властивості проекцій елементарних геометричних фігур ( точки, прямої та площини)

· Позиційні та метричні властивості проекцій пар геометричних фігур.

· Суть способів перетворення проекцій (зміни площин проекцій, плоско-паралельного переміщення, обертання навколо осей, перпендикулярних до площин проекцій і паралельних їм, допоміжного косокутного проекціювання).

· Суть способу допоміжних перерізів ( допоміжних січних площин, ексцентричних сфер).

· Розміри стандартних форматів аркушів креслень ГОСТ 2.301-68.

· Масштаби зображень і позначення масштабів на кресленнях ГОСТ 2.302-68.

· Зображення та призначення ліній на кресленнях ГОСТ 2.303-68.

· Правила виконання зображень: видів, розрізів і перерізів за вимогами

ГОСТ 2.305-68.

· Графічні позначення матеріалів ГОСТ 2.306-68.

· Правила зображення та позначення різьб за вимогами державних стандартів.

· Правила зображення та позначення зварних швів за вимогами державних стандартів.

· Умовності та спрощення, які допускаються на машинобудівних кресленнях державним стандартом.

· Правила позначення шорсткості поверхонь машинобудівних деталей за вимогами державних стандартів.

· Правила нанесення розмірів на кресленнях за вимогами державних стандартів ГОСТ 2.307-68.

· Правила виконання складальних креслень та деталювання складального креслення .

· Правила виконання електричних схем.

· Базові уявлення про комп’ютерну графіку.

· Формати графічних файлів та алгоритми стиснення

· Характеристику основних можливостей пакету растрової графіки.

· Умовні графічні позначення елементів топографічних креслень;

· Умовні зображення та позначення на будівельних кресленнях;

· Основні конструктивні елементи будинків.

2.3. Студенти повинні вміти:

· Розрізняти зображення об’єктів у проекційних системах (ортогональних проекціях, аксонометрії).

· Зображати геометричні фігури у вищевказаних проекційних системах.

· Уявляти форму і положення геометричної фігури у просторі за її проекційним зображенням.

· Визначати взаємне положення двох елементарних геометричних фігур на рисунку: належність одна одній, перетин і паралельність.

· Уявляти положення фігур відносно площин проекцій, коли на площині проекцій зображуються без спотворення метричні характеристики ( відстані та кути).

· Будувати ортогональні проекції взаємно-перпендикулярних прямих і площин.

· Розв’язувати метричні задачі за допомогою таких способів: зміни площини проекцій, плоско-паралельного переміщення, обертання навколо осей окремого положення.

· Розв’язувати позиційні задачі за допомогою таких способів: допоміжних перерізів ( січних площин), допоміжних сфер, допоміжного проекціювання.

· Обирати раціональні способи розв’язання метричних і позиційних задач.

· Розрізняти плоскі та просторові криві лінії, особливі точки кривих.

· Будувати проекційні точки, що належать площині або поверхні.

· Будувати зображення гран при х поверхонь.

· Будувати лінії перерізу поверхонь площиною. Знаходити величини плоских перерізів.

· Будувати точки перетину прямої з гранними і кривими поверхнями.

· Будувати розгортки граних поверхонь та деяких кривих поверхонь.

· Виконувати написи креслярським шрифтом.

· Наносити розміри на зображення геометричних фігур і машинобудівних деталей за вимогами державних стандартів.

· Будувати спряження відрізків прямих і дуг кіл.

· Будувати види, розрізи та перерізи деталей за вимогами державних стандартів.

· Виконувати креслення роз’ємних і нероз’ємних з’єднань, у тому числі різьбових, зварних та інших з’єднань, пов’язаних зі спеціалізацією.

· Виконувати ескізи деталей з натури і на їх основі – робочі креслення.

· Наносити позначення шорсткості поверхонь машинобудівних деталей.

· Виділяти зі складального креслення та виконувати окремі нестандартні деталі.

· Читати та виконувати креслення загального вигляду вузла чи механізму.

· Читати та виконувати гідравлічні та кінематичні схеми.

· Розробляти графічні програми для WINDOWS

· Вірно складати та читати архітектурно-будівельні креслення;

2.4. Курс базується на таких дисциплінах:

· «Креслення» - шкільний курс.

· «Геометрія» - шкільний курс.

Викладачі циклової комісії проводять заняття за такою формою : лекції та практичні заняття. На основі навчальної програми складається графік вивчення дисципліни по тижнях.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Об'єм дисципліни й види навчальної роботи
2. Структура навчальної дисципліни

та розподіл навчального часу