Хар-ка правових засад забезпеч виконанМЕДог.

Як свідчить практика міжнар ек спів­робітництва, абсолютна більшість міжнар ек договорів, а отже і зобов'язань, що закріплюються в них, виконується належним чином.Це відповідає між нар правопорядку.

Так, у главі шостій Статуту ООН передбачені мирні засоби розв'язання всіх спорів між державами, зокрема і спорів міжнародного економічного характеру. Держави, між якими виникли спірні питання, з метою забезпечення міжнародного миру і безпеки повинні передусім намагатися вирішувати їх шляхом дипломатичних переговорів. У Хартії 1974 р. зафіксовано, що жодна держава не може застосовувати відносно іншої держави будь – яких примусових заходів з метою отримання вигоди. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співр-ва в Європі (серпень 1975 р.). В ньому, зокрема, сказано, що держави - учасниці будуть:розв'язувати спори між ними мирними засобами ; добросовісно використовувати так засоби як переговори, обстеження, посередництва, примирення арбітраж; утримуватись від будь-яких дій, котрі можуть погіршити становище.

Питання правового захисту інтересів сторін урегульовано і в окремих конвенціях. Конвенція ООН про договори між нар купівлі-продажу товарів (1980 р.) містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень договору продавцем і покупцем

На забезпечення виконання зобов'язань міжнар ек договорів спрямована діяльність Міжнар Арбітражу, Між нар Суду. Арбітражний розгляд міжнар спорів передбачений рядом міжнар-правових документів, серед яких можна назвати Конвенцію про мирне розв’язання міжнар зіткнень 1907, З агальний акт про мирне розв’язання міжнар спорів 1928, Статут ООН, статуту регіональних МО, Зразкові правила арбітражного процесу 1958, арбітражні договори та інші угоди між окремими країними.

Водночас слід зазначити, що й національне законодавство багатьох країн також спрямоване на забезпечення належного виконання міжнародних та зовнішньоекономічних договорів. Якщо взяти, наприклад, Закон України "Про ЗЕД", то його шостий розділ містить норми , які передбачають відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Кримінальна відповід-стьу зовнішньоек діяльності застосовується у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

146.Хар-ка спеціальних принципів МЕП.

Під принципом взагалі заведено розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Група спеціальних принципів МЕП відтворює специфіку правового регулювання у міжнар-економ сфері. Ці принципи знайшли своє закріплення в:Декларації про вста­новлення нового міжнар ек порядку, 1974 р., Хартії економічних прав та обов'язків держав 74р, Заключному акті загальноєвропейської наради.

1. П-п розвитку міжнар ек і науково-технічних відносин між державами. Він закріплений у Статуті ООН, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, Конференції з торгівлі й розвитку та ін. З цих міжнародно-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів ООН є розвиток міжнародних економічних і, особливо, торгових відносин, усунення штучних перепон у цій справі. 2.П-п юр рівності і недопустимості ек дискримінації держав. Цей п-п є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у міжнародних економічних відносинах, як і вона іншим державам. 3.П-п свободи вибору форми організації зовнішньоек зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. Цей п-п закріплений у ст. 4 Хартії 1974 р. 4.П-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх ек діяльністю "Кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію"(Хартія 1974р.) +Декларація 1974. 5.Відповідно доп-пу найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). 6.П-п національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб'єктом МЕВ, Юр. і фіз. особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юр та фіз особи першої держави, тобто іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб'єктів.

Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток МЕВ.

Кожна держава здійснює свою митну політику як ситему принципів та напрямів її діяльності у сфері забезпечення своїх ек інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифн заходів регулюв, передусім зовнішн торгівлі. Під митною справою відповідно до ст.3 Митного Кодексу Укр.(2002) розуміють порядок переміщення через митний кордон Укр товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з установленням та справленням зборів та податків, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил. І в інших державах, в основному, так само розуміють зміст митної справи. Уже склалась система норм і принципів МП, які регулюють відносини між державами в процесі їх співр-ва у митних питаннях. У них беруть активну участь і міжнародні організації, наприклад митні союзи, Всесвітня митна організація. Зазначені норми та принципи закріплені у відповідних міжнар договорах, а також у спеціальних угодах з митних питань та інших джерелах, становлять зміст. ММП.. ММП слід розглядати як складову МЕП у зв’язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання МЕВ. Окремі його норми і принципи можуть входити до міжн торгового, міжн трансп права, права зовн відносин, що є скоріше за все винятком із загального правила і вказує на системний взвємозвязок різних галузей і підгалузей МП. Отже, під ММП слід розуміти підгалузь МЕП, яка включає в себе систему норм та принципів, що регулюють відносини між державами з митних і пов’язаних з ними інших питань міжн економ співр-ва.

Джерела: Конвенція про створення Ради митного співр-ва (1950), Міжн конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур(1973), Конвенція про номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах(1950).