Міжн-прав-й звичай як джерело МЕП.

МЕП це сист норм і принц, які рег-ть віднос між держ-ми і МО, між МО в процесі міжнар ек співр-ва. Є такі джерела:міжнар договори, рішення МО, міжнар-прав звичаї. Найважл-договори,Не менш важл джер МЕП є міжнар-прав звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВідн. Вони викор-ся з мовчазної згоди сторін і, як правило, не мають свого формального закріплення в жодному договорі або угоді. Такі норми, як правило, виникають і розвив-ся в процесі тривалої практики міжн-х відносин. М\Н звичаї, як певні регулятори м/н від-н, часто викор-ся в галузі торгов. мореплавства та деяк. інш. Тривале викор-ня правил, закладених у міжн-х звичаях, веде до переростання їх у міжн.-правові норми.Т.ч, звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП. Т.ч., звичаї, правила, закріплені в них, стають джерелами МЕП. Для прикладу можна послатися на таке: держави мають невід’ємний суверенітет над своїми природн ресурс і багатствами. Враховуючи його часте викор-ня у сфері МЕВ, воно споч. було закріплене в резолюції Генер. Асамблеї Оон, а потім у ряді м\н актів і т.ч. перетвор-сь у норму МЕП.

38.Міжнар суд ООН як засіб розв’яз міжнар ек спорів. Міжн суд- гол судов орган ООН, до юрисдикції якого входять всі питання, що перед-ся йому державами, а також всі пит, передбач статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. Відповідно до Статуту ООН у 1945 був створений міжнар Суд у складі 15 суддів, шо обираються Радою безпеки і ГА ООН (незалежно) абсолютн більшістю голосів строком на 9 років. Кожні три роки склад суду оновлюється на третину. Судді можуть обиратись із громадян будь-якої країни — члена ООН, але не більше одного представника від країни. Міжнародний суд ООН розглядає лише міжнародні правові спори (при згоді сторін, між якими виник спір).Лише держави можуть розпочинати справи в Суді й бути сторонами в справах, що розбираються Судом. Цим правом володіють держави-члени ООН (188 держав) і одна держава,що не є членом ООН (Швейцарія), які стали учасниками Статуту Суду. Суд має компетенцію розглядати будь-яку суперечку, лише якщо відповідні держави визнали його юрисдикцію.Розгляд містить у собі письмове судочинство, у ході якого сторони подають юридичні папери й обмінюються ними, і усне судочинство, що складається з відкритих слухань, на яких представники й повірники звертаються до Суду. Після усного розгляду Суд засідає при закритих дверях і потім виносить своє рішення на відкритому засіданні. Рішення є остаточним й оскарженню не підлягає. Якщо одна з держав не виконує рішення, інша сторона може звернутися до Рада Безпеки ООН. Суд виносить рішення на підставі діючих міжнародних договорів і конвенцій, міжнародних порядків, загальних принципів права й в якості допоміжного заходу - на підставі судових рішень і доктрин найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права. У межах ЄЕС був створений свій Суд, поклик-й розглядати спори між кр- член ЕС. Для розв'язання міждерж ек спорів між держ-учасницями СНД 1992 р. на основі Угоди Ради глав цих держав був створений Економічний Суд СНД (Туркменіст і Укр цієї Угоди не підпис). Суд покликаний вирішувати спори щодо відповідності нормативних та інших актів держав — учасниць СНД, що стосуються ек питань, угод та інш актів співдружності. За наслідками розгляду спору Економічний Суд приймає рішення, в якому фіксується факт порушення країною-учасницею угод і визнач-ся заходи, які рекоменд-ся вживати відповідн державі з метою усунення порушень та їх насл. Держава, стосовно якої прийнято рішення Суду, забезпечує його виконання.

На Суд покладена подвійна функція: розв’язання у відповідності до міжнародного права юридичних суперечок, переданих на його розгляд державами, і винесення консультативних висновків по юридичних питаннях, переданих йому належним чином вповноваженими на те міжнародними органами й установами.

МЕОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел МЕП.

Існує ряд інших МО у галузі торгівлі окремими видами товарів (кавою, цукром, каучуком тощо). які створені у різні роки шляхом укладення між. товарних угод. Так, у 1933 р. виникла МО з торгівлі пшеницею, у 1940-бавовною; у 1962 р.- кавою, у 1977 р- цукром, у 1979 р- каучуком і маслиновою олією, МО з тропічної деревини. Основною метою таких угод є попередження або пом'якшення різких коливань цін, співр-во в певній галузі, ліквідац торгів бар’єрів і недобросов-ті та дискримінац-ї політики в інтересах всіх учасників, зміцнення cвітов продовольч безпеки, провед міжурядов консульт і переговорів. Міжн товарним угодам властива багатостор-ть. В них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпортери, на які покладені певні обов'язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивозу відповідних товарів, і вона зобов'язана її дотримуватися. Що стосується, напр, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнар товарн угоди, зобов'язана купити у країни-експортера певну кількість пшениці у кожному с\г році. В угодах визначається макс. і міні.рівень цін. У межах угод регулюється питання про між.систему запасів відповідного товару, яка передбачає їх поділ на нац; квазіміжнар і міжнар(буферні). Нац.запаси-це запаси товару, які зберігаються і контрол-ся країнами-експортерами; квазімі запа зберігаються і контр-ся теж країнами-експортерами, але їх розподіл здійснюється відповідно до міжнародних норм; щодо між. запасів, то вони зберігаються на складах МО створених на основі відповідних товарн угод. Основними постійно діючими органами між.товарних угод є Міжнародна рада;Виконавчий комітет; Виконавч директор.

Самостійну групу МЕО складають країни- виробники сировини, в межах яких здійснюється координація дій країн, що розвиваються, в галузі виробництва і торгівлі відповідними видами сировинних товарів. До таких організацій належить, наприклад, Організація країн-експ-рів нафти-ОПЕК, 1960 р. Вона об'єднує 13 основних нафтодобувних країн Азії, Африки і Лат. Амер. На ці країни припадає 70 % запасів нафти, 60-видобутку й 90 % експорту нафти в капіталіст-му світі. Гол цілями ОПЕК є захист інтересів країн, що розв-ся й одночасно є експ-рами нафти, від експлуатації міжнар фінанси-м капіталом, підвищ доходів від добування нафти, заохоч розвитку нафтового госп-ва. Найвищим органом ОПЕК є Конференція міністрів, яка скликається не менше як два рази на рік; безпосереднє керівництво здійснює Рада директорів; поточну роботу проводить секретаріат; штаб-квартира у Відні.Є й інші міжнародні організації, що об'єднують країни-виробники сировини-їх бл 20.