Тема 3: Захист цивільних прав(2 год.)

Мета: систематизувати знання студентів про захист цивільних прав в римському праві, формувати вміння розрізняти легісакційний, формулярний та екстраординарний процеси.

Зміст практичного заняття

1. Виникнення суду.

2. Загальні поняття про легісакційний, формулярний та екстраординарний процеси.

3. Поняття та види позовів.

4. Особливі засоби преторського захисту.

5. Позовна давність

Термінологічний словник

1. actio bonae fidei - позов доброї совісті

2. actio ficticia - позови з фікцією

3. actio in personam - особистий позов

4. actio in rem - речовий позов

5. actio stricti iuris - позов суворого права

6. actio utilis - позов за аналогією

7. actiones rei persecutoriae (реіперсикуторні позови) - позови про поновлення порушеного майнового права, штрафні позови, що мали на меті піддати порушника покаранню у вигляді штрафу та позови спрямовані на відшкодування збитків і покарання відповідача

8. actor – позивач

9. aeris confessio - визнання боргу

10. evocatio - повістка до суду

11. extra ordinem - поза встановленим порядком

12. fictio - фікція

13. in ius vocatio - виклик до суду

14. interdictum (інтердикт) - розпорядження претора щодо заборони певних дій

15. iudex - суддя

16. iudicia privata - суд у приватних справах

17. iudicia publica - суд у публічних справах

18. iudicium - розгляд справи в суді (друга стадія процесу)

19. ius - розгляд справи у претора (перша стадія процесу)

20. litis contestatio - засвідчення спору

21. restitutio (реституція) - поновлення в первісний стан

22. reus – відповідач

23. sportulae - судове мито.

24. stipulatio (стипуляція) - усна обіцянка здійснити певні дії, або сплатити певну суму грошів

25. udicatum - судове рішення

Завдання для самостійної роботи

Пояснити дефініції:

1. Optima esf lex quae minimum relinquit arbitrio judicis; optimus judex qui minimum sibi – той Закон найкращий, який найменше залишає для вирішення судді; той суддя найкращий, який бере на себе менше всього.

2. Omnis inlerpretatio vel declaraf, vel extendit, vetrestringil – кожне тлумачення або проголошує, або розширює, або обмежує.

3. Optima enim est legis interpres consuetude, optimus legum interpres consuetude – бо ж звичай є кращий тлумачник Закону.

4. Optima statuti interpretatrix omnibus particulis ejusdem inspecfis (est) ipsum statutum – кращий тлумачник Закону, враховуючи всі його деталі, є сам Закон.

Завдання для перевірки знань

1. Саморозправа та самооборона: порівняльна характеристика

2. Які існували види судового процесу в Стародавньому Римі?

3. Скільки стадій мав цивільний судовий процес?

4. Які Ви знаєте позасудові способи захисту прав?

5. Відмінність законних строків від строків позовної давності?

Рекомендована література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956, 1960, 1972.

2. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974.

3. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М., 1991.

4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

5. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

7. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

П р а к т и ч н е з а н я т т я № 4

Тема 4:  Особи (2 год.)

Мета: систематизувати знання студентів про особи в римському праві, формувати вміння визначати правові статуси римських громадян і латинів.

Зміст практичного заняття

1. Суб'єкти права.

2. Правовий статус римських громадян.

3. Правовий статус латинів.

4. Правовий статус перегринів.

5. Становище рабів.

6. Правовий статус вільновідпущеників.

7. Правовий статус колонів.

8. Юридичні особи.

  Термінологічний словник

Завдання для самостійної роботи

Пояснити дефініції:

1. Ius quo universitates utuntur est idem quod habent privati – право, що регулює діяльність корпорацій, таке ж, що й право, яке регулює діяльність приватних осіб.

2. Filius est nomen naturae, sed haeres nomen juris – "син" є природна назва, але "спадкоємець" є назва юридична.

3. Idem agens et patiens esse поп potest – особа в один і той же час не може бути суб'єктом і об'єктом дії.

4. In plena vita – повністю живий, тобто існуючий як в фізичному так і цивільному значенні.

5. Nihil facit error nominis cum de corpore constat -помилка в імені не має значення, коли є впевненість стосовно особи.

6. Omnis persona est homo, sed поп vicissim – кожна особа (кожний суб'єкт права) є людина, але не навпаки.

7. Persona est homo, cum stafu quodam onsideratus – особа є людина, яка розглядається в її ставленні до деякого статусу.

8. Soluitur adhuc sosietas etiam morte socii – товариство перестає існувати також в разі смерті одного з товаришів.

9. Universitas vel corporatio поп dicilur aliquid facere nisi id sit collegialiter deliberatum, etiamsi major pars id facial – вважається, що юридична особа або корпорація нічого не здійснює, якщо це не обговорено колективно, хоч би більшістю членів.

Завдання для перевірки знань

1. Яка відмінність правового статусу римських грома­дян від правового  статусу латинів, перегринів?

2. Що таке рабський пекулій?

3. Раби, як об’єкти права

4. Які Ви знаєте статуси суб’єктів римського права?

5. Кого називали рабами землі?

Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

3. Суворов Н.С. Об юридических лицах по римскому праву. – М.: «Статут», 2000.

4. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

5. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

П р а к т и ч н е з а н я т т я № 5

Тема 5:Сімейні правовідносини(2 год.)

Мета: систематизувати знання студентів про сімейні правовідносини в римському праві, формувати вміння класифікувати види шлюбів.

Зміст практичного заняття

1. Поняття та види сім'ї.

2. Поняття та види шлюбу.

3. Правові відносини подружжя.

4. Правові відносини батьків та дітей.

Термінологічний словник

1. adoptio - вид всиновлення, за яким всиновлювалася особа яка на момент всиновлення знаходилася під батьківською владою

2. adoptio naturam imitatur - всиновлення здійснюється за законами природи

3. affectio maritalis - намір бути в шлюбі

4. arrogatio - вид всиновлення, за яким всиновлювалася особа, яка в цей момент не перебувала під владою батька

5. cum manu ("з рукою") - шлюб з чоловічою владою

6. dos - придане

7. dos adventicia - придане, надане самою нареченою або третьою особою

8. dos aestimata - оцінка приданого

9. dos profecticia - придане, надане домовладикою, батьком або дідом нареченої

10. emancipatio - звільнення з-під влади батька,

11. familia - сім’я

12. ius conubii - право вступати в законний римський шлюб

13. ius vitae ac necis - право життя та смерті

14. matrimonium iuris civilis - законний римський шлюб

15. matrimonium iuris gentium - шлюб укладений між вільними особами, що не мали права вступати в законний римський шлюб

16. pater familias - батько сімейства, володар дому, особа свого права

17. patria potestas - батьківська влада

18. sine manu ("без руки") - шлюб без чоловічої влади

Завдання для самостійної роботи

Дослідити:

а) особливості інститутів заручин (sponsalia) і посагу в класичному шлюбі;

б) виникнення конкубінату;

в) особливості шлюбного дарування.

Завдання для перевірки знань

1. Яка основна відмінність агнатського споріднення від когнатського?

2. Які відмінності законного римського шлюбу від конкубінату?

3. Підстави для розлучення.

4. Що таке право життя та смерті?

5. Які види всиновлення існували в Стародавньому Римі?

Рекомендована література:

1. Катрич В.М. Государство и право Древнего Рима.- К., 1974.

2. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности, государства. Соч. 2-е изд. Т. 21.

3. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

4. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

5. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

6. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

7. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

Змістовний модуль 2

Речове право