Дайте загальну характеристику культурам родини амарилісових. Як відрізнити не квітучі валоту та клівію від інших представників цієї родини? Вимоги до утримання волоти та клівії.

Це цибулинні рослини, багато з яких набули поширення як кімнатні культури, в природі поширені в тропіках і субтропіках Старого і Нового Світу. Більшість амарилісових мають довге плоске листя.Головна причина популярності амарилісових - шикарні суцвіття, які можуть складатися з одного або декількох квіток. Амарилісові не терплять прямих сонячних променів.Всі амарилісові дуже чутливі до надлишку вологиУ той же час до вологості повітря амарилісові не вимогливі і регулярногообприскування не потребують.У період росту і цвітіння амарилісові необхідно удобрювати. Для цього використовують комплексні мінеральні добрива. Підживлення починають з появою перших листків через кожні два тижні і припиняють за 1,5 - 2 місяці до періоду спокою.

Валота. Унашихумовах рослиникруглийрік містятьсяу вегетативномустані,хочаполиввзимовий частрохи зменшується.Завдяки цьомурослинарясноцвітедвічіна рік іутворює багатодочірніхцибулин.Валотадуженевибаглива,добре ростевдоситьосвітленихприміщеннях, особливонапідвіконнях.Віддає перевагусвітлим місцям, але може рости івпівтіні.

Клівія. Клівії необхідне яскраве світло. Проте прямі сонячні промені викликають появле­ние опіків, тому рослину необхідно притіняти. Поливають клівію рясно літом і помірно у зимовий період. Літом температура повітря не повинна перевищувати 23°С, зи­мою — опускатися нижче 16°С. Рослину підгодовують ком­плексними мінеральними добривами

Ботаніко-біологічна характеристика, розмноження, агротехніка та використання аспідістри, аралії та аукуби.

Аспідістра. Сімейство лілейних. Батьківщина Японія. У природі поширено 8 видів. У культурі вирощують Аспідістра високу Aspidistra elatior-багаторічна трав'яниста рослина. У неї підземне повзуче кореневище, глянцевідние листя на довгих черешках широкоовальною або ланцетної форми, близько 50 см завдовжки і 15 см шириною. Квітки дрібні, пурпурного кольору, з'являються під листям на коротких ніжках Навесні, поділом куща при пересадці. Аспідістру можна розмножувати і листом, за особливою технологією. Вона полягає в тому, що у аспідістри зрізають здоровий лист без черешка, так, щоб був збережений товстий м'ясистий наплив в основі листа (утворений редукованими листками на подобі піхви). Потім зріз листа підсушують і поміщають в пляшку з водою (пляшка з широкою шийкою, як кефір). Пляшку закривають кришкою і замазують пластиліном, щоб туди не потрапляло повітря. Пляшку поміщають в тепле і світле місце. Коли на зрізі листа з'являться корінці, його виймають і садять в пухку (краще листову) грунт і накривають банкою або поміщають в кімнатну теплицю..
Аралія. зазвичай невисокі дерева, з гіллястим у вершини і зазвичай шипуватим стволом, чагарники або великі багаторічні трав'янисті рослини. Пагони, листя і суцвіття голі або опушені. Висота рослин різна: трави досягають 50 см у висоту, в той час як деякі дерева можуть виростати до 20 м.
Листорозміщення чергове. Листя без прилистки, дуже великі, непарноперисто-складні. Квітки дрібні, двостатеві і тичіночние, з недорозвиненою зав'яззю, зазвичай П'ятичленні, рідко чотири-або шестичленні. Чашечка з невеликими зубцями, пелюстки в черепітчато. Тичинки з довгастими пильовиками; Плід темно-фіолетовий, ягодоподібний, Насіння стислі з боків, з гладким ендоспермом.
Аукуба. Рід Аукуба (Aucuba Thunb.) Налічує 3 види чагарників із сімейства кизилових (Cornaceae). Згідно з останніми даними рід відносять до сімейства гарріевих (Garryaceae), також зустрічається як сімейство аукубових (Aucubaceae). Вічнозелені чагарники з шкірястими листками і червонувато-коричневими квітами,Розмножують насінням і верхівковими живцями.
можна розмножити аукубу не тільки вегетативним способом, але і насінням. Насіння висівають свіжозібрані, оскільки вони швидко втрачають схожість. Також слід пам'ятати, що при насіннєвому розмноженні можуть не передаватися сортові ознаки. Висівають насіння у вологий субстрат (торф і пісок), підтримують температуру 21 ° С, постійно обприскують і регулярно провітрюють.

Запропонуйте агротехніку вигонки багаторічників на прикладі конвалії та астильби.

три тижні. Спочатку зберігаються кореневища конвалії потрібно витримати 10 годин у теплій воді (температура води 30-35 градусів). Така термообробка вибиває рослину зі стану спокою і стимулює приплив поживних речовин з кореневища до квіткових бруньок,значно прискорюючи термін їх пробудження та розвитку.Потім оброблені кореневища конвалії потрібно посадити в невеликі ємності, наповнені листовий землею або вологим мохом. Затінює контейнери паперовими ковпаками і встановлюємо ємності з конваліями в теплому приміщенні (з температурою 25-30 градусів). рослини бажано щодня обприскувати теплою водою.  При утворенні квітконосів довжиною 8-10 см, папір потрібно зняти з ємностей і поставити їх на прохолодне світле підвіконня, підтримуючи температуру 16-18 градусів.

Длявигонкиастильбивикористовують сортиастильбияпонськоїгібридноїз компактнимнизькорослимкущем.Рекомендуєтьсябрати молодісаджанціз 6- 10бруньками.Відібранірослини восенисаджають угорщикипотрібногорозміру,які поміщаютьвхолоднийпарникі прикриваютьялиновим гіллямаботорфом.У грудні -січні їхпереносятьв приміщення зтемпературою 10- 14°С.Коли починаєтьсярозпусканнялистя, температуру підвищуютьдо 16- 18°С,рясно ічастополивають,обприскуютьтеплоюводою.Алеприпоявісуцвітьобприскуваннятребаприпинити.Зацвітаютьастильбичерез 10- 14тижнівпісля перенесенняїх утеплицю.Прибільшпізніхстрокахперенесення (лютий - березень)цвітіння настаєшвидше.

Ботаніко-біологічна характеристика, розмноження, агротехніка та використання різних видів листяно-декоративних антуріумів

Антуріум — один з найкрасивіших представників родини Ароїдних (Аrасеаe). Батьківщиною цієї незвичайної рослинки є тропічні ліси Амазонки. У роду антуріумів зустрічаються трав'янисті рослини, епіфіти, а також ліани. Досить багаточисельний рід антуріумів включає близько 600 красивоцвітучих рослин. За незвичайну форму квіток йому було дано назву квітка-фламінго. Антуріум - багатолітня рослина. Листя антуріума виростає із землі на високих черешках, які кріпляться до листяної пластинки, трішки змістившись від краю. Листя рослини різняться за розміром, який залежить від їх віку: чим мо­лодший листок, тим він менший. По­верхня листяної пластинки шкіряста, блискуча, забарвлена в однотонний зелений колір. Квітки рослини дрібні і досить невиразні, зібрані в маленькі початкоподібні суцвіття. Приміщення, в якому розташовується антуріум, слід регулярно провітрювати, а саму рослину на цей час необхідно захищати від протягів. Пересаджувати молоду рослину потрібно щорік, дорослу — 1 раз в 3-4 роки. Пересадку слід робити вкрай обережно, оскільки коріння антуріума дуже ламке. Пересаджувати рослину краще всього на початку весни. Кожні два тижні рослину підживлюють комплексними мінеральними добривами, які вносять до ґрунту за допомогою пульверизатора. Для розмноження антуріума використовують насіння, яке висівають у вологий субстрат відразу після збору і пророщують при високій температурі і вологості. Ще один спосіб розмноження — стеблами.