Що керує поведінкою звичайного споживача у тій конкретній ситуації, що складалась в Україні в 90-х роках?

Як це й належить нормальній людині, кожен намагається підвищити свій добробут або, принаймні, не дати йому зменшуватися надто швидко в умовах економічної кризи. Оцінка того чи іншого споживчого блага залежить від насичення кожної окремої потреби. Але існували й деякі особливості поведінки споживачів на українському ринку. Вони визначались очікуванням подальшого підвищення цін, тобто інфляційним очікуванням, бажанням захиститися від негативних наслідків інфляції (І8) та кризи недовиробництва, передбаченням подальшого зменшення обсягів виробництва і споживання. За таких умов, якщо виходити з досвіду, діяло правило збільшення граничної корисності споживчого блага, тобто кожне наступне благо оцінювалося вище, ніж попереднє. Перехід від економічного спаду до зростання, що відбувся на межі ХХ та ХХІ ст. в Україні, поступово змінив логіку економічної поведінки споживачів. Вона наблизила до загальних ринкових стандартів.

Підсумки теми

ü Потреба — це необхідність, яку відчуває людина у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі в чомусь.

ü Потреби можна розподілити (класифікувати) так: базові і такі, що породжені розвитком цивілізації, першочергові й такі, що задовольняються предметами розкоші, матеріальні та нематеріальні, індивідуальні і колективні, а також фізіологічні, потреби у спілкуванні, визнанні та самореалізації.

ü Потреби задовольняються споживчими благами. Носіями споживчих благ є: товари особистого споживання, товари виробничого призначення, особисті послуги, виробничі (комерційні) послуги.

ü Потреби людей безмежні. Багатство суспільства визначається різноманітністю людських потреб і засобів їхнього задоволення.

ü Задовольняючи свої потреби, людина керується суб’єктивними оцінками споживчих благ. В економіці, де звичайним явищем є насичення ринку споживчими благами, діє правило зменшення граничного споживчого блага. Там люди змінюють структуру споживання, прямуючи до оптимальної моделі. В економіці, де звичайним явищем є дефіцит споживчих благ і на поведінку споживача суттєво впливає інфляція, може діяти зворотне правило: зростання граничного споживчого блага.

МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ

Ø Розуміючи структуру потреб та знаючи причини змін цієї структури, ви зможете прогнозувати зміни у споживанні своєї родини, близьких чи просто знайомих вам людей.

Ø Розрахувавши структуру споживання (частку витрат на задоволення окремих потреб) і порівнявши її зі структурами раціонального споживання (рекомендованими фахівцями), можна запропонувати напрями вдосконалення споживання, фактичного вдосконалення задоволення потреб.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення потреби та споживчого блага. Що їх поєднує та чим вони різняться?

2. У темі розглянуто п’ять класифікацій потреб та наведені приклади потреб, що належать до тієї чи іншої групи. Спробуйте доповнити ці приклади. Не виключено, що ви зможете запропонувати власну класифікацію потреб. Це підтвердить глибоке розуміння вами матеріалу теми.

3. Проаналізуйте ситуацію. До вітрини магазину підходять два покупці, які мають однакові заробітні плати й однакові суми грошей у гаманцях. Дивлячись на ціну розкладеного на вітрині товару, перший із них каже: “Занадто дорого”. Другий зауважує: “Цілком доступна ціна”. Чим, на ваш погляд, можуть бути зумовлені такі різні оцінки?

4. Побудуйте графік, спираючись на такі дані:

Дайте відповідь: яка залежність зображена на графіку — пряма чи зворотна?

5. Розрахуйте структуру споживання двох споживачів. Дохід першого становить 150 грн. на місяць, другого — 700 грн. Їхні щомісячні витрати у гривнях були такими:

Чим пояснити суттєві відмінності у структурі споживання? Які потреби передусім задовольняються на низькому рівні доходів?

ТЕМА 1.3