Кожен абзац має відступ, є однаковим впродовж усього тексту та дорівнює 5 знакам.

Слід звернути увагу на рубрикацію розділів та підрозділів у змістові та, відповідно, по тексту роботи (Див .додаток 2 та 2-а)

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи та містить основні відомості:  назву ВНЗ, кафедри та дисципліни, з якої пишеться курсова робота, назву курсової роботи, прізвище І.П. студента (праворуч ) та прізвище І.П. наукового керівника, його науковий ступінь та посада (див. Додаток 1).

Зміст курсової роботи відображає план роботи, де зазначено, в якій послідовності виконана курсова робота, а також показано нумерацію сторінок. План може бути простим або складним (див. Додаток 2 та 2-а).

У вступі студент зазначає:

- тему дослідження ( після вступного загального абзацу, який ніби підводить до теми );

- актуальність дослідження ( визначається необхідністю такого дослідження);

- об’єкт дослідження ( до чого відносяться те, що розглядається);

- предмет дослідження ( конкретні явища, що аналізуються);

- мету дослідження;

- завдання, що вирішуються для досягнення поставленої мети;

- матеріал на якому проводилось дослідження.

- теоретичне значення проведеного дослідження ( якщо проводилося самостійне дослідження)

- практичне значення проведеного дослідження ( якщо проводилося самостійне дослідження)

В основній частині курсової роботи студент розв'язує ті завдання, які визначенні у вступі до роботи , а по суті – у плані курсової. Основна частина включає декілька розділів та підрозділів, які відображають різні етапи і напрямки дослідження. Кожний розділ курсової роботи є самостійною частиною, але він має бути підпорядкований основній меті та органічно пов’язаний з іншими розділами.

Як правило, основна частина складається з трьох розділів:

• теоретичного; • аналітичного; • прагматичного (практичного). Проте за бажанням автора та згодою наукового керівника може бути обрана інша логічна побудова роботи, наприклад поєднання аналітичних та конструктивних розробок у певних розділах роботи.

Теоретичний розділ закладає методичне підґрунтя дослідження. У ньому слід розкрити стан теоретичних досліджень з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди на ті чи інші питання, тобто висвітлити їх у проблемному плані, показати аспекти, які потребують розв'язання.

Огляд опрацьованих публікацій необхідно завершити думкою автора про існуючі проблеми з германської філології та їх вирішення. Цей розділ є основою для дослідження практичних питань, які автор планує провести в подальших розділах роботи.

Аналітичний розділ містить глибокий та всебічний аналіз систематизованого фактичного матеріалу, що є об'єктом дослідження. На початку конкретного розгляду студент  дає коротку характеристику об'єкта дослідження. Аналітичний матеріал має знайти відображення в інвентаризації та систематизації мовних одиниць, їх повному та детальному описові, зіставленні певних мовних явищ, вивчення мовних елементів на основі аналізу та їх уточнення тощо.

Прагматичний розділ / практичнийґ,  яяк правило, третій розділ  (якщо передбачений курсовою роботою) носить прикладний характер і має на меті продемонструвати на конкретному мовленнєвому матеріалу уміння самостійного аналізу мовних явищ, чи мовних одиниць, який грунтується на положеннях та результатах аналізу попереднього, аналітичного, розділу роботи.

 Висновки та пропозиції мають бути чітко сформульовані і мати реальне практичне значення.

У висновках викладаються результати дослідження, зміст яких повинен розкрити розв’язання задач, поставлених у вступі до роботи.

Список використаної літератури розміщується в алфавітному порядку, при цьому необхідно дотримуватися певних правил:

- книга, підручник, посібник:

Прізвище та ініціали автора (авторів). Назва книги: Підруч. (Навчальний посібник, Книжка для читання тощо). – Місто та назва видавництва, рік видання. – кількість сторінок (Див. Додаток 4).

Якщо під час написання курсової роботи використовуються конституція України, закони України, постанови та рішення Верховної ради, то вони вносяться першими до списку використаної літератури.

У додатки виносять додаткову інформацію, яка підтверджує або ілюструє зроблені висновки, але не є частиною тексту курсової роботи.

У резюме студент англійською мовою у стислій формі (на одну сторінку) викладає підсумки проведеного ним дослідження.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота оформлюється українською або англійською мовами на аркушах паперу формату А4 за допомогою комп’ютера. Формат шрифту: Times New Roman 14 розмір, міжлітерний інтервал – 3,0; міжрядковий інтервал – 1,5. Текст розміщується на одному боці листа. Одна сторінка повина містити не більше 40 рядків.

Усі сторінки мають бути пронумеровані. Нумерація позначається арабськими цифрами посередині внизу сторінки. Титульний лист і зміст нумеруються, але на них номера сторінок не проставляються. Також не нумеруються начальні сторінки базових розділів (вступу, розділів курсової, загальних висновків, списку літератури, резюме). Отже, нумерація із зазначенням сторінок починається з 4 сторінки.

Кожна сторінка курсової роботи повина мати поля: нижнє та верхнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см.

Процес літературного оформлення роботи передбачає знання і дотримання певних вимог, а саме:

· чіткість, зрозумілість, систематизація і послідовність викладу матеріалу;

· поділ тексту на абзаци: кожен абзац містить самостійну думку, виражену одним чи кількома реченнями; абзац починається з нового рядка, з великої літери, на відстані 1-1,5 см від полів;

· працюючи над текстом, слід уникати повторів; не закінчивши попередню думку, не переходити до нової; скорочувати занадто довгі, ускладнені речення;

· не подавати необґрунтованих пропозицій, висновків; якщо висловлюється спірна думка,то потрібно вказати, що вона лише приватна; не бажано в тексті посилатися на себе, але за необхідності можна вживати вирази від третьої особи: «автор вважає», «на наш погляд»; неозначено-особові: «проводять аналіз результатів», «силами групи студентів розроблено...» тощо;

· необхідно дотримуватись єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам;

· римські цифри вживаються на позначення століть, кварталів року, місяців, томів, частин, черговості конгресів, з'їздів чи конференцій;

· відмінкове закінчення ставиться після останньої цифри: 5,7,13-го числа; не ставляться відмінкові закінчення в номерах додатків, розділів, таблиць тощо;

· знаки +, -, %, ставляться лише біля цифр і не подвоюються: № 8, 10, а не № шість чи № № 2,4; знак № не ставиться у порядковій нумерації розділів, сторінок, додатків, таблиць, малюнків, а також при скороченнях;

· у тексті потрібно дотримуватись загальноприйнятих скорочень слів: табл., рис. тощо; правила застосування скорочень регулюються стандартом України;

· не дозволяється використання довільних скорочень.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Кожний розділ або підрозділ курсової роботи повинен мати заголовок, який розташовується посередині рядка зверху нової сторінки. ЗАГОЛОВКИ друкуються великими літерами. Крапка вкінці заголовка не ставиться. Відстань між заголовком та текстом становить 20 мм.

Кожен абзац має відступ, є однаковим впродовж усього тексту та дорівнює 5 знакам.

Якщо є посилання на літературу, то вони наводяться у квадратних дужках за текстом після відповідної форми. Наприклад, [2, с.5], де перша цифра позначає порядковий номер джерела, друга цифра – сторінку. В час комп’ютерних технологій студент може використовувати різні інтернет-джерела. Посилання на ці джерела є також обов’язковими, також наводяться у квадратних дужках, де спочатку іде номер відповідного джерела, а через кому зазначаються сторінки. Після цього в круглих дужках зазначається електронна адреса.

Якщо посилання робиться на кілька робіт, вони подаються у квадратних дужках, відокремлюються крапкою з комою та наводяться у тому порядку, як вони з’являються у списку джерел: [5; 8; 24; 67], не більше п’яти джерел в одному посиланні. Якщо наступне посилання робиться на те саме джерело, що і попереднє, таке посилання оформлюється [там же, c. 24].

Текст курсової роботи може бути ілюстрований таблицями, які нумеруються послідовно, наприклад, «Таблиця 1». Саму таблицю зазвичай розміщують після першого згадування про неї в тексті та дають їй назву, наприклад, Таблиця 1. Класифікація іменників. На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слова «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2» (друга таблиця першого розділу). У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, додаток Б і т.д. Якщо додаток один, тоді він позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А.2—другий розділ додатка А; В. 3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Таблиці та схеми, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д;

формула (А. 1)—перша формула додатка А.

Додаток 1