Основи профілактичної і лікувальної годівлі тварин.

5. Теми розрахункової частини курсової роботи

1. Визначити потребу в кормах і рентабельність виробництва молока в зимовий період (210 днів) на МТФ:

      1.1) 200 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 4000кг

      1.2) 300 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 4500кг

      1.3) 400 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 5000кг

      1.4) 500 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 5500кг

      1.5) 600 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 6000кг

      1.6) 200 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 4800кг

      1.7) 300 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 5400кг

      1.8) 400 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 6000кг

      1.9) 500 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 6600кг

      1.10) 600 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 7200кг

      1.11) 200 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 5600кг

      1.12) 300 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 6300кг

      1.13) 400 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 7000кг

      1.14) 500 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 7700кг

      1.15) 600 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 8400кг

2. Визначити потребу в кормах і рентабельність виробництва молока в літній період (155 днів) на МТФ:

      2.1) 200 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 4000кг

      2.2) 300 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 4500кг

      2.3) 400 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 5000кг

      2.4) 500 корів, жива маса 500 кг, річний надій - 5500кг

      2.5) 600 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 6000кг

      2.6) 200 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 4800кг

      2.7) 300 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 5400кг

      2.8) 400 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 6000кг

      2.9) 500 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 6600кг

      2.10) 600 корів, жива маса 600 кг, річний надій - 7200кг

      2.11) 200 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 5600кг

      2.12) 300 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 6300кг

      2.13) 400 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 7000кг

      2.14) 500 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 7700кг

      2.15) 600 корів, жива маса 700 кг, річний надій - 8400кг

3. Визначити потребу у кормах і ефективність вирощування телят:

 - до 6-місячного віку

3.1) 50 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, зима;

3.2) 120 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, зима;

3.3) 50 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, літо;

3.4) 120 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, літо;

3.5) 50 голів, середньодобовий приріст – 750-800 г, зима;

3.6) 120 голів, середньодобовий приріст – 750-800 г, зима;

3.7) 50 голів, середньодобовий приріст – 750-800 г, літо;

3.8) 120 голів, середньодобовий приріст – 750-800 г, літо;

 - від 7 до 12-місячного віку

3.9) 50 голів, середньодобовий приріст – 550-600 г, зима;

3.10) 120 голів, середньодобовий приріст – 550-600 г, зима;

3.11) 50 голів, середньодобовий приріст – 550-600 г, літо;

3.12) 120 голів, середньодобовий приріст – 550-600 г, літо;

3.13) 50 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, зима;

3.14) 120 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, зима;

3.15) 50 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, літо;

3.16) 120 голів, середньодобовий приріст – 650-700 г, літо.

4. Визначити потребу у кормах і ефективність вирощування ремонтних телиць від 13 до 18-місячного віку:

4.1) 50 голів, середньодобовий приріст – 500г, зима;

4.2) 120 голів, середньодобовий приріст – 500г, зима;

4.3) 50 голів, середньодобовий приріст – 500г, літо;

4.4) 120 голів, середньодобовий приріст – 500г, літо;

4.5) 50 голів, середньодобовий приріст – 600г, зима;

4.6) 120 голів, середньодобовий приріст – 600г, зима;

4.7) 50 голів, середньодобовий приріст – 600г, літо;

4.8) 120 голів, середньодобовий приріст – 600г,літо.

5. Визначити потребу в кормах і рентабельність виробництва яловичини в зимовий період (210 днів) з живою масою тварин при постановці на відгодівлю 250 кг з використанням жому в кількості (за поживністю):

а) 20-25 % (1-5)                б) 45-50 % (6-10)

      5.1) 200 голів, середньодобовий приріст – 700 г

      5.2) 500 голів, середньодобовий приріст – 800 г

      5.3) 1000 голів, середньодобовий приріст – 900 г

      5.4) 1500 голів, середньодобовий приріст – 1000 г

      5.5) 2000 голів, середньодобовий приріст – 1200 г

      5.6) 200 голів, середньодобовий приріст – 700 г

      5.7) 400 голів, середньодобовий приріст – 800 г

      5.8) 600 голів, середньодобовий приріст – 900 г

      5.9) 800 голів, середньодобовий приріст – 1000 г

      5.10) 1000 голів, середньодобовий приріст – 1200 г

6. Визначити потребу в кормах і рентабельність виробництва яловичини в літній період (155 днів) з живою масою тварин при постановці на відгодівлю 250 кг:

      6.1) 200 голів, середньодобовий приріст – 800 г

      6.2) 500 голів, середньодобовий приріст – 900 г

      6.3) 1000 голів, середньодобовий приріст – 1000 г

      6.4) 1500 голів, середньодобовий приріст – 800 г

      6.5) 700 голів, середньодобовий приріст –900 г

      6.6) 2000 голів, середньодобовий приріст – 1000 г

7. Визначити потребу в кормах і рентабельність вирощування поросят до двохмісячного віку з середньою живою масою 18 кг для свиноферми в зимовий тур опоросу (січень) і літній (липень) при штучному осіменінні свиноматок відповідно у вересні та березні, 10 поросят на матку:

7.1) 100 свиноматок, зимовий тур 7.6) 100 свиноматок, літній тур

7.2) 150 свиноматок, зимовий тур 7.7) 150 свиноматок, літній тур

7.3) 200 свиноматок, зимовий тур 7.8) 200 свиноматок, літній тур

7.4) 250 свиноматок, зимовий тур 7.9) 250 свиноматок, літній тур

7.5) 300 свиноматок, зимовий тур 7.10) 300 свиноматок, літній тур

8. Визначити потребу в кормах і рентабельність виробництва свинини при м’ясній відгодівлі свиней від 40 до 120 кг

8.1) зимовий період, добовий приріст 500 г, поголів’я свиней – 1000

8.2) зимовий період, добовий приріст 600 г, поголів’я свиней – 1500

8.3) зимовий період, добовий приріст 800 г, поголів’я свиней – 2000

8.4) зимовий період, добовий приріст 500 г, поголів’я свиней – 2500

8.5) зимовий період, добовий приріст 600 г, поголів’я свиней – 3000

8.6) зимовий період, добовий приріст 800 г, поголів’я свиней – 4000

8.7) літній період, добовий приріст 500 г, поголів’я свиней 1000

8.8) літній період, добовий приріст 600 г, поголів’я свиней 1500

8.9) літній період, добовий приріст 800 г, поголів’я свиней 2000

8.10) літній період, добовий приріст 500 г, поголів’я свиней 2500

8.11) літній період, добовий приріст 600 г, поголів’я свиней 3000

8.12) літній період, добовий приріст 800 г, поголів’я свиней 4000

9. Визначити потребу в кормах для робочих коней:

9.1) зимовий період (210 днів), жива маса 500 кг, робота середня, 50 голів

9.2) зимовий період (210 днів), жива маса 600 кг, робота середня, 100 голів

9.3) зимовий період (210 днів), жива маса 500 кг, робота середня, 80 голів

9.4) зимовий період (210 днів), жива маса 600 кг, робота середня, 120 голів

9.5) літній період (155 днів), жива маса 500 кг, робота середня, 60 голів

9.6) літній період (155 днів), жива маса 600 г, робота середня, 90 голів

9.7) літній період (155 днів), жива маса 500 кг, робота середня, 70 голів

9.8) літній період (155 днів), жива маса 600 кг, робота середня, 110 голів

10. Визначити потребу в кормах для вівцематок в зимовий період (210 днів) з ягнятами до 4-місячного віку:

10.1) порода прекос, жива маса – 50 кг, 300 голів

10.2) порода прекос, жива маса – 50 кг, 500 голів

10.3) порода прекос, жива маса – 70 кг, 400 голів

10.4) порода прекос, жива маса – 70 кг, 600 голів

10.5) порода каракульська, жива маса – 40 кг, 350 голів

10.6) порода каракульська, жива маса – 40 кг, 450 голів

10.7) порода каракульська, жива маса – 50 кг, 500 голів

10.8) порода каракульська, жива маса – 50 кг, 600 голів

11. Визначити річну потребу в кормах і рентабельність виробництва яєць:

11.1) 1000 курей яєчних ліній, яйценосність – 220 шт. яєць на рік

11.2) 2500 курей яєчних ліній, яйценосність – 210 шт. яєць на рік

11.3) 5000 курей яєчних ліній, яйценосність – 200 шт. яєць на рік

11.4) 1200 курей м’ясних ліній, яйценосність – 200 шт. яєць на рік

11.5) 2000 курей м’ясних ліній, яйценосність – 190 шт. яєць на рік

11.6) 3000 курей м’ясних ліній, яйценосність – 180 шт. яєць на рік

11.7) 1000 качок пекінських, яйценосність – 190 шт. яєць на рік

11.8) 2500 качок пекінських ліній, яйценосність – 180 шт. яєць на рік

11.9) 1000 гусей роменської породи, яйценосність – 60 шт. яєць на рік

11.10) 2500 гусей роменської породи, яйценосність – 50 шт. яєць на рік

11.11) 1000 індиків бронзової породи, яйценосність -140 шт. яєць на рік

11.12) 2500 індиків бронзової породи, яйценосність -120 шт. яєць на рік

12. Визначити потребу в кормах для молодняку птиці в літній період за 26 тижнів:

12.1) курчат яєчних порід – 3000 голів

12.2) курчат яєчних порід – 7000 голів

12.3) курчат яєчних порід – 10000 голів

12.4) курчат м’ясних порід – 3000 голів

12.5) курчат м’ясних порід – 7000 голів

12.6) курчат м’ясних порід – 10000 голів

12.7) каченят пекінської породи – 2000 голів

12.8) каченят пекінської породи – 8000 голів

12.9) гусенят роменської породи – 2000 голів

12.10) гусенят роменської породи – 8000 голів

12.11) індичат бронзової породи – 2000 голів

12.12) індичат бронзової породи – 4000 голів

13. Визначити потребу у комбікормах та рентабельність виробництва курчат-бройлерів:

13.1) 500 голів;

13.2) 1000 голів;

13.3) 5000 голів;

13.4) 10000 голів.

6. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Техніка складання календарних планів виробництва тваринницької продукції

Оскільки протягом року змінюються продуктивність різних видів тварин, разом з цим корми і раціони годівлі, то є особливості у техніці складання календарних планів для них. Слід складати їх по видах і виробничих групах тварин, а саме: для великої рогатої худоби (корови, телята, ремонтні телиці, відгодівельний молодняк), для свиней (свиноматки, ремонтний і відгодівельний молодняк), коней, овець, птиці (доросла, ремонтний молодняк, відгодівельний молодняк), травоїдних і м’ясоїдних хутрових звірів (кролі, нутрії, лисиці, норки). Тому рекомендуємо календарні плани розробляти за такими формами представленими в таблицях 1-7:

1. по молочно-товарних фермах для корів у залежності від їх живої маси і річного надою молока;

2. по маточній свинофермі при турових опоросах;

3. для молодняка і відгодівельного поголів’я великої рогатої худоби та свиней;

4. для коней;

5. для вівцеферми;

6. для маточної птахоферми (кури, індики, качки, гуси);

7. для птахоферми по вирощуванні і відгодівлі молодняку різних видів.

При цьому у календарних планах вказуємо поголів’я тварин, його продуктивність (добовий надій, середньодобовий приріст, інтенсивність яйценоскості), виробництво продукції, намічаємо раціони годівлі та кількість кормоднів.

Техніка складання раціонів

Фізіологічною основою для складання раціонів є потреба тварин в енергії та поживних речовинах згідно з нормами годівлі.

Годівля сільськогосподарських тварин нормується, як вище зазначено, по 24-40 показниках поживності. При цьому в раціонах усіх видів тварин обов'язково нормуються суха речовина, енергія (кормові одиниці й обмінна енергія), сирий і перетравний протеїн (за винятком птиці), сира клітковина, кальцій, фосфор, кухонна сіль (для птиці – натрій), мікроелементи (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод), вітаміни А, D, Е та інші .

Додатково для жуйних тварин – цукри, сирий жир, магній, калій, сірка. Свиням, птиці, хутровим звірям – незамінні амінокислоти (лізин, метіонін + цистин) та вітаміни групи В (В₁-В₆, В₁₂), в окремих випадках – С і К.

Раціони складаються методом послідовного наближення до норми годівлі різних статево-вікових груп тварин у залежності від їх продуктивності та сезону року (зимовий, літній) у шість етапів, а саме:

1) Заготовляємо таблицю раціону та записуємо у ній деталізовану норму годівлі.

2) Визначаємо, які будемо використовувати корми та кормові добавки, їх кількість, відповідно до структури раціону у відсотках.

3) Кількість кормів на голову на добу визначається так: енергетичну поживність раціону згідно з нормою – кормові одиниці чи обмінна енергія (в МДж) ділимо на 100 %. Ця частка множиться на кількість корму у % кожного корму раціону відповідно структури раціону. Таким способом визначається енергетична поживність кожного корму в раціоні. Після цього шляхом поділу її на енергетичну поживність 1 кг даного корму визначаємо його кількість на голову на добу.

4) Користуючись таблицями поживності основних кормів визначаємо енергетичну та протеїнову поживність раціону, при необхідності коректуємо раціон за вмістом протеїну. Раціон складено правильно, якщо його енергетична і протеїнова поживність находяться в межах ±2% до норми;

5) визначаємо вміст у раціоні всіх інших поживних речовин;

6) при необхідності включаємо у раціон необхідні мінеральні та вітамінні добавки, премікси.

Раціони для курсових робіт розраховуємо по 6-10 елементах живлення, для дипломних робіт – по 20-30, використовуючи додаткові таблиці по мінеральній та вітамінній поживності кормів .

Для балансування раціонів за мінеральними речовинами визначаємо у них дефіцит кальцію і фосфору, а для птиці також натрію. Може бути 4 варіанти: Перший – при дефіциті кальцію: включаємо крейду у раціон з розрахунку деф. Са: 0,374. Записуємо кількість крейди в раціон, а кількість кальцію – в графу „Кальцій”.

Другий. Дефіцит кальцію і фосфору покриваємо за рахунок двох добавок – дикальційфосфату та крейди, а саме:

1) Дефіцит фосфору перекриваємо дикальційфосфатом шляхом ділення на 0,20. Записуємо визначену кількість дикальційфосфату у раціон, а фосфору у ньому – у графу „фосфор”, множимо кількість дикальційфосфату на коефіцієнт 0,24, визначаємо в ньому кількість кальцію і записуємо його у графу „Кальцій”.

2) Із дефіциту кальцію віднімаємо кількість кальцію у дикальційфосфаті, різницю ділимо на 0,374 г і записуємо кількість крейди у раціон. Визначаємо загальну кількість кальцію і фосфору у раціоні.

Третій. Якщо у раціоні тільки дефіцит фосфору, то перекриваємо його за рахунок диамонійфосфату, шляхом поділу на коефіцієнт 0,23.

Четвертий. У раціонах птиці дефіцит натрію компенсуємо добавкою кухонної солі шляхом поділу необхідної його кількості її на коефіцієнт 0,37.

Для дорослих тварин раціони складаються щомісячно, для молодняка великої рогатої худоби до 6-місячного віку подекадно, згідно із схемою вирощування, для молодняка птиці щотижнево.

Визначення загальної потреби тварин у кормах.

Загальну потребу тварин у кормах визначають відповідно до календарного плану виробництва продукції окремо на зимовий і літній періоди, а для дорослої птиці на рік.

 Розрахунки ведемо згідно таблиці 15, а для молодняка птиці – таблиці 16. У таблиці 15 насамперед вказуємо по місяцях року номера раціонів і кількість кормоднів. Після цього на калькуляторі набираємо кількість кормоднів, множимо їх на кількість корму та кормової добавки ,переводимо кілограми у центнери, шляхом поділу на 100, і записуємо у таблицю.

Після визначення кількості всіх кормів та добавок підраховуємо загальну кількість кожного корму у центнерах, записуючи їх у графу „Всього кормів”. По кожному корму визначаємо його поживність у центнерах кормових одиниць або МДж обмінної енергії. Підбиваємо поживність усіх кормів і записуємо її у цій же колонці проти поживності кормів у колонці „Корми”.

Провіряємо вірність цього підрахунку шляхом перемноження кормоднів за кожний місяць на фактичну поживність раціону у цьому місяці, ділимо на 100 і результат записуємо нижче. Підсумовуємо ці дані і записуємо поряд з раніше одержаним результатом. Різниця між ними не повинна перевищувати 2%.

Після цього визначаємо структуру згодованих кормів, шляхом поділу поживності кожного корму на загальну поживність кормів (верхнє число, обводка) і помноження на 100. Записуємо відсоток у графу „структура кормів”. Загальна сума чисел повинна рівнятися 100, яку і записуємо внизу.

На останку визначаємо вміст у кормах перетравного протеїну. Для цього кормодні кожного місяця перемножуємо на фактичний вміст протеїну у раціоні у кілограмах і записуємо внизу у графі „перетравний протеїн”. Загальну суму його ділимо на загальну поживність кормів (обводку) і визначаємо вміст перетравного протеїну у грамах на 1 кормову одиницю. Вміст перетравного протеїну має відповідати загальноприйнятим нормам годівлі.

Згідно цієї ж таблиці визначаємо загальну потребу у кормах для дорослої птиці. Різниця тільки в тому, що кількість кормів визначаємо у кілограмах, а поживність кормів – у одиницях обмінної енергії (тис. МДж) і сирому протеїні (кг). На 1 МДж обмінної енергії повинно припадати 13-15 г сирого протеїну, як і в нормах годівлі даного виду птиці.

Загальну потребу у кормах для молодняка птиці рекомендуємо визначати за таблицею 16.

Після цього, використовуючи дані таблиці „Додатку”, визначаємо площу для виробництва кормів (табл.18), вартість кормів (табл.19) та економічну ефективність виробництва продукції (табл.20-26).

Календарний план виробництва молока на МТФ при річному удої на корову.....кг

V – 1,15 поправка на сухостійний період

2. Календарний план по маточній свинофермі
при турових опоросах

Календарний план по відгодівельній фермі великої рогатої худоби і свиней

Календарний план по конефермі

Календарний план по вівцефермі

Календарний план по маточній птахофермі

Календарний план по птахофермі для вирощування молодняку

8. Структура раціонів для великої рогатої худоби, % за поживністю

9. Структура раціонів для свиней, % за поживністю

10. Структура раціонів для овець, % за поживністю

11. Структура раціонів для коней, % за поживністю

12. Структура раціонів для дорослої птиці, % за поживністю

13. Структура раціонів для молодняка птиці, % за поживністю

Форма раціонів

Дефіцит Са, г- ; Р, г-           ; Nа, г- ;      Каротин для птиці: в 1 кг сухої речовини 15 мг.