ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

(спеціальність 8.050401 – «Туризм»)

«ДІЯЛЬНІСТЬ СУСПІЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПІДВИЩЕННІ ТУРИСТИЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МІСТА (НА ПРИКЛАДІ ФАН-КЛУБУ «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ»)»

Керівник роботи

к.е.н., доцент                                                          О. Г. Зима

Виконавець

студентка 5 курсу 7 групи                                    В. О. Підгайна

Харків, 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет міжнародних економічних відносин

Кафедра туризму

Напрям підготовки «Туризм»

Спеціальність «Туризм»

ЗАВДАННЯ

ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Підгайної Валентини Олександрівни

«Діяльність суспільних організацій у підвищені туристичної конкурентоспроможності міста (на прикладі

фан-клубу «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ»)»

Тему дипломної роботи затверджено наказом ректора

№ _______ від «______» ____________________ 2011 р.

Календарний план дипломної роботи і терміни подання розділів науковому керівникові

    Завдання підготував                                            О. Г. Зима

    Завдання одержав                                       В. О. Підгайна

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                               5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МІСТА НА ОСНОВІ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

1.1.Факторна модель туристичної конкурентоспроможності

регіону                                                                                                        7

1.2.1. Діяльність волонтерів як фактор підвищення туристичної конкурентоспроможності міста до чемпіонату Європи 2012

з футболу                                                                                                 20

1.2.2. Функціонування сайту фан-гіду у рамках проведення чемпіонату Європи 2012 з футболу                                                         22

2.1. Суспільні організації у туризмі та їх види                              25

2.1.1. Діяльність волонтерських організацій та основні засади провадження волонтерської роботи                                                      27

2.1.2. Роль волонтерів у рамках підготовки та проведення чемпіонату Європи 2012 з футболу                                                       38

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МІСТА ХАРКОВА

2.1. Показники державного фінансування розвитку інфраструктури як основного фактору підвищення туристичної конкурентоспроможності міста та регіону у рамках підготовки до чемпіонату Європи 2012 з футболу                                                                                                   42

2.2. Волонтерська діяльність в Україні та аналіз сучасного «портрету волонтера»                                                                           55

2.3. Основні показники забезпеченості волонтерами до чемпіонату Європи 2012 з футболу                                                                        63

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МІСТА НА ПРИКЛАДІ ФАН-КЛУБУ «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ»

3.1. Розробка проекту фан-посольства на базі фан-клубу «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ»                                                                                                   68

3.2. Створення сайту фан-гіду                                                       79

3.3 Оцінка ефективності впроваджених заходів                          82

ВИСНОВОК                                                                                     90

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ                                                                   91

ДОДАТКИ                                                                                        96

ВСТУП

На сьогоднішній день третій сектор – сектор добровільної активності, є важливим механізмом управління багатьма процесами у сучасному громадському суспільстві. Він тісно пов'язаний з іншими секторами економіки. Держава і некомерційний сектор зацікавлені в розвитку бізнес-сектору як джерела фінансових надходжень, комерційні та некомерційні організації розглядають державу як гаранта правової й економічної стабільності і безпеки. Бізнес-сектор зацікавлений у розвитку некомерційного сектору, діяльність якого спрямована на обслуговування інтересів бізнесу. Одним із таких видів діяльності є волонтерська, адже до участі у різноманітних бізнес-зустрічей залучається велика кількість волонтерів, що мають певний набір професійних компетенцій. Такий процес становить значний економічний та соціальний ефект.

Одним із глобальних проектів у масштабах держави є проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. (ЧЄ-2012), організація якого потребує залучення великої кількості волонтерів, від знань, умінь, досвіду та особистих якостей яких залежить рівень проведення заходу. Кваліфіковані кадри, належна інфраструктура, інформаційна забезпеченість міст є значними факторами туристичної конкурентоспроможності, особливо у рамках підготовки до ЧЄ-2012. У наданні послуг іноземним туристам, що подорожують за своїми національними збірними з футболу, необхідно зважати на їх потреби як туриста-уболівальника. Тому існує необхідність у функціонуванні інформаційного сайту, консультаційних центрів, служб підтримки, гарячої телефонної лінії саме фан-спрямованості, для забезпечення потоку інформації уболівальникам від уболівальників, що можливе базі стаціонарного фан-посольства, яким виступає фан-клуб «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ» із залученням волонтерської роботи.

Метою роботи є окреслення основних факторів впливу на підвищення туристичної конкурентоспроможності міста, визначення ролі у цьому процесі суспільних організацій, обґрунтування необхідності впровадження запропонованих заходів на базі фан-клубу «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ».

Для вирішення мети роботи автором поставлені наступні задачі:

дослідити факторну модель туристичної конкурентоспроможності міста;

дати характеристику основним суспільним організаціям, що мають безпосередній вплив на розвиток туризму;

означити основні напрямки роботи фан-клубу «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ» у контексті підвищення туристичної конкурентоспроможності м. Харкова.

Об’єктом дослідження є роль суспільних організацій у підвищенні конкурентоспроможності туристичної галузі окремих територіальних одиниць, предметом – організація діяльності фан-клубів як одного з видів суспільних організацій.

Методи дослідження. У дослідженні використовувалися емпіричний метод спостереження та порівняння, методи прогнозування, а саме експертних оцінок, метод графічного зображення, метод розробки аналітичних таблиць.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у побудуванні факторної моделі туристичної конкурентоспроможності міста в рамках проведення ЧЄ-2012. Практичне значення одержаних результатів має на меті створення на базі фан-клубу «ІНЖЕК-МЕТАЛІСТ» фан-посольства для туристів-уболівальників.

Апробація результатів роботи і публікації. За даною темою дослідження автор приймав участь у Всеукраїнській студентські науково-практичній конференції (м. Львів), Міжнародному семінарі International workshop Euro-2012 (секція «Волонтерський рух та робота з уболівальниками», м. Харків), є автором 15 наукових публікацій, 3 наукових робіт та 2 проектів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МІСТА НА ОСНОВІ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

1.1. Факторна модель туристичної конкурентоспроможності регіону

Туризм поєднаний практично з усіма галузями господарства і видами діяльності людини, бо саме їхня диференціація і дискретність створюють ту різницю потенціалів рекреаційного середовища, яка викликає потребу людей до зміни місць і пізнання світу у подорожах. Взагалі туристична індустрія – це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти, науки, що забезпечують створення матеріально-технічної бази туризму, підготовку кадрів та процес виробництва, реалізації і споживання туристського продукту на основі використання природних багатств, матеріальних і духовних цінностей суспільства [23, с.18].

Туристська індустрія є міжгалузевим комплексом підприємницьких структур з виробництва та реалізації туристичного продукту для внутрішнього й міжнародного туризму. Сфера туризму охоплює майже 50 суміжних галузей економіки та створює додаткові робочі місця. Один турист дає роботу 10 особам. Створення одного робочого місця в туризмі в 20 разів дешевше, аніж у промисловості. У широкому плані туристську галузь можна визначити як міжгалузевий комплекс, а ринок туристських послуг має складну структуру і характерні тільки йому економічні показники. На жаль, в Україні туризм все ще не сприймається як галузь економіки, а частіше поняття «туризм» асоціюється зі спортом, культурою, ніж з галуззю економіки, що дає прибуток. Таке сприйняття туризму розкриває тільки одну його сторону – діяльність у сфері дозвілля. Економіка туристичної діяльності є сукупністю суспільних відносин, що виникають в процесі виробництва, реалізації та споживання туристичного продукту, а також виступає як частина народногосподарського комплексу країни або регіону [23, с.18].

Туризм як відкрита система взаємодіє з соціально-економічною системою регіону, тому що на його території розміщені об’єкти туризму, сформована відповідна інфраструктура. Крім того, практика показала, що туристська індустрія здатна позитивно впливати на економічний розвиток країни або регіону. На туризм припадає 12% загальносвітового національного продукту, 7% світових інвестицій. Туризм забезпечує 5% податкових надходжень. У світовій сфері туристських послуг працює 10% всіх працівників.

У регіональній економіці туризм виконує ряд важливих функцій:

підвищує ділову активність, збільшує приток інвестицій;

стимулює розвиток інфраструктури;

збільшує попит на товари місцевого виробництва;

виступає мультиплікатором зростання валового регіонального продукту;

сприяє диверсифікації економіки;

стимулює попит на продукцію, яка, як правило, не має широкої реалізації на національному ринку (сувеніри, товари народного промислу);

активізації розвитку малого та середнього бізнесу;

виступає джерелом поповнення регіонального бюджету через збільшення податкових надходжень;

підвищує рівень добробуту місцевого населення;

покращує рівень зайнятості , знижує рівень безробіття [3, с.31].

Окрім економічних цілей, у сучасному світі все більшого значення набуває соціальний і соціокультурний аспект туристичної діяльності:

підвищення культурного рівня населення;

забезпечення можливості міжкультурного обміну;

підвищення життєвого рівня населення;

збереження культурної спадщини;

покращення зовнішнього вигляду дестинації;

посилення культурної свідомості та почуття національної гордості місцевих жителів [3, с.34].

Зрозуміло, що конкурувати туристичній сфері з такими галузями економіки, як машинобудування, вугільна, металургійна, хімічна, нафтопереробна, важко. Але туризм може і мусить стати галуззю розвитку економіки, здатної створити додаткові робочі місця, збільшити надходження в місцеві бюджети, а також підвищити імідж регіонів та вітчизняному та міжнародному ринку туристських послуг. Туристський регіон представляє собою територію, на якій розташовуються туристичні об’єкти й інфраструктура, що обслуговує відвідувачів. Всесвітньою туристичною організацією туристичний регіон було визначено як територію, що володіє великою мережею спеціальних споруд та послуг, що необхідні для організації відпочинку та оздоровлення. Тобто, туристичних регіон, для того, щоб бути самостійним, повинен мати всі необхідні споруди для перебування у ньому туристів. Таким чином, туристичним регіоном може бути визначений як місто світового значення, так і невеликий населений пункт, що може задовольнити потреби туриста. Туристська політика регіону – один з видів соціально-економічної політики регіону, спрямований на розвиток туристської індустрії і суб’єктів туристського ринку. Туристська політика – це сукупність заходів юридичного, політичного, економічного, соціального характеру з метою створення умов для розвитку туризму, регулювання і координації його діяльності [23, с.21].

Реальна взаємодія між місцевими фірмами, а також між регіональними підприємствами та іншими інституціями здійснюється за допомогою регіональних туристичних кластерів. В кластері виникає взаємна підтримка і координація, яка в повсякденному діловому спілкуванні називається «соціальний капітал» або «довіра». Якщо розглядати кластерну модель як зосередження зусиль державних регіональних органів влади та бізнес-суб’єктів, в сфері туризму, то вона є геоцентричною з підприємницькою філософією ведення бізнесу. Вона може стати каталізатором вирішення проблем стану матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури в туристичних регіонах України та залучення інвестиційних джерел [18, 126].

Функціонування регіонального-туристичного кластеру об’єднує зусилля регіональних органів влади і ключових учасників кластерів для виробництва певного регіонального туристичного продукту та дозволяє диверсифікувати його за видами туризму згідно з попитом споживачів.

Кластерна модель базується на використанні географічного фактору, який є геопросторовою концепцією об’єднання бізнес-інтересів підприємців для досягнення загальної мети туристичного бізнесу, адже для туристично-рекреаційної сфери географічне розташування має найбільш вагомий вплив на розвиток регіонального туризму, оскільки, на відміну від сфери виробництва, необхідно транспортувати споживача до цілі відвідування, а не навпаки. Суб’єктами туристичного процесу виступають туристи, що проводять дозвілля в подорожі та у туристичних центрах, підприємства туристичного бізнесу, метою економічної діяльності яких є забезпечення подорожі та дозвілля.

 Модель функціонування туристичного кластеру регіону наведена в рис. 1.1 [18, с.127].