Бюджетний контроль в Україні

Контроль, відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, забезпечує:

1. оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);

2. правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

3. досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

4. проведення аналізу й оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

5. запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;

6. обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Класифікація бюджетного контролю в Україні здійснюється за різними ознаками. За суб’єктами бюджетного контролю виділяють:

· державний бюджетний контроль;

· місцевий бюджетний контроль;

· відомчий бюджетний контроль;

· внутрішній бюджетний контроль;

· громадський бюджетний контроль.

За часом проведення контрольних дій бюджетний контроль поділяться на:

· попередній бюджетний контроль;

· поточний бюджетний контроль;

· наступний бюджетний контроль.

Отже, задачами бюджетного контролю є:

· забезпечення правильності складання і виконання бюджету;

· дотримання податкового і бюджетного законодавства;

· контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності;

· перевірка ефективності і цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів;

· поліпшення бюджетної і податкової дисципліни;

· виявлення резервів росту дохідної бази бюджетів різних рівнів;

· контроль за реалізацією системи міжбюджетних відносин;

· перевірка звертання коштів бюджету і позабюджетних фондів у банках і інших кредитних установах;

· контроль за формуванням і розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки ;

· припинення незаконних по наданню податкових пільг,

· державних дотацій, субвенцій, трансфертів і іншої допомоги окремим категоріям чи платників регіонам;

· виявлення марнотратства і фінансових зловживань, вживання адекватних заходів покарання до винних осіб;

· проведення профілактичної, інформаційно-роз'яснювальної роботи з метою підвищення бюджетно-фінансової дисципліни.

В юридичній літературі фінансовий контроль також визначається як:

· засіб забезпечення законності та фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням;

· обстеження фактичного стану показників фінансової діяльності суб'єктів фінансових правовідносин порівняно із заданими показниками;

· діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення законності, фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі та використанні коштів і матеріальних цінностей.

Фінансовий контроль характерний усім фінансово-правовим інститутам. Тому поряд із загальними фінансово-правовими нормами, що регулюють організацію і порядок здійснення фінансового контролю в цілому є норми, що враховують його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.

Таким чином, основний зміст фінансового контролю, у відносинах, що регулюються фінансовим правом, можна звести до наступного:

· перевірки виконання юридичними і фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;

· перевірки правильності використання державними і комунальними підприємствами, установами і організаціями грошових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;

· перевірки дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів підприємствами, установами і організаціями на рахунках у фінансово-кредитних установах;

· виявленні внутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових і матеріальних ресурсів і т.д.

· попередженні та усуненні виявлених порушень фінансової дисципліни.