Призначення кредитів ECTS та шкала оцінювання

Болонський процес. Загальна характеристика Європейської кредитно-трансферної системи накопичення ECTS

Загальна характеристика Європейської кредитно-трансферної системи накопичення ECTS

Оскільки Європейське співтовариство поставило за мету сприяти міжуніверситетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програму обміну студентами визначено як вагомий елемент такої міжуніверситетської співпраці та для збільшення можливостей зростання їх навчальної! професійної кар'єри й працевлаштування через визнання дипломів, виникла необхідність розроблення механізму взаємного визнання академічних успіхів студентів та їх кваліфікацій.

ECTS (EUROPENCREDITTRANSFERSYSTEM - ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНА СИСТЕМА) базується на обліку обсягу навчальної роботи, виконаної студентом; система допускає накопичення кредитів та їхню здатність до переносу в європейському освітньому просторі.

ECTS - ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ВЗАЄМОЗАЛІКІВ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ - виникла як пілотний проект програми Європейської комісії ERASMUS (схема студентських обмінів між європейськими університетами) в 1988р. між 145 вузами європейських країн. Найважливіша ціль програми - це підтримка академічного визнання результатів навчання у всій Європейській спільноті.

ECTS забезпечує інструментом, аби гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами й розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання — кредитів та оцінок, а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти.
ECTS базується на трьох ключових елементах:

1. інформації(стосовно навчальних програм і здобутків студентів),

2. взаємній угоді(між закладами-партнерами і студентом)

3. використанні кредитів ECTS(визначають навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, заяви/навчального контракту та переліку оцінок дисциплін. Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами та закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід'ємною частиною освіти студента.
За своєю суттю ECTS не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це питання якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання двосторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю.
Повне визнання навчання означає, що його період за кордоном (включаючи екзамени чи інші форми оцінювання) замінює відповідний період навчання в місцевому університеті (включаючи екзамени чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.
Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконаності щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS базується на тому принципі, що студент стаціонару за навчальний рік повинен отримати 60 кредитів. Кредити у даній системі можна отримати лише при успішному виконанні роботи, передбаченої навчальним планом. Робоче навантаження студента у системі ECTS складається із відвідування лекцій, семінарів, самостійних та індивідуальних занять, підготовки власних проектів, сдачі іспитів тощо.

4.

Якідокументи є основними для ECTS?

• Угода про навчання, щомістить список дисциплін, яківивчатиме студент, узгоджений з відповідальнимвідділомнавчального закладу, де студент проходитименавчання. У разівиникнення потреби в переведенні кредиту Угода про Навчання повинна уз-годжуватисяміж студентом, старим і новим закладами перед від'їздом студента до нового закладу, і оновлюватися по мірівиникненнязмін.

• Розшифровкаоцінок(Академічнадовідка) відображаєуспішність студента, показуючи список дисциплін, яківінвивчав, отриманікредити і локальніоцінки (можливо, і оцінки ECTS). У разіпереведення кредиту Розшифровкаоціноквидається перед від'їздом студенту, щовідбуває,його закладом освіти, а іншим закладом – студенту, щоприбуває на навчання, в кінційогоперіодунавчання.

• ПоточнийІнформаційний пакет / Каталог дисциплін закладу освіти на двохмовах (аботільки на англійській для програм, щовикладаються на ціймові) розміщується в Інтернеті та/абопублікується в твердійкопії в одному буклетіабобільшійкількостібуклетів. Інформаційний пакет / Каталог дисциплін повинен містити документ, яка дозволяєіноземним студентам одержуватиінформацію, щоцікавитьйого.

СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ ІНСТИТУТУ

ВСТУП – ЩО ТАКЕ ЕСТS ?

І – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

А. Назва й адреса

Б. Академічнийкалендар

В. Координатор ECTS від закладу

Г. Загальнийопис закладу

Д. Процедура допуску до навчання

II – ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті в Україні, щодоприйомустудентів

Б. Як потрапитидо закладу

В. Вартістьпроживання

Г. Забезпеченняжитлом

Д. Здоров'я і страхування

1. Медичнеобслуговування

2. Студенти з особливими потребами

3. Страхування

Е. Умовинавчання

1. Бібліотеки

2. Навчально-лабораторна база

Є. Інша практична інформація

Ж. Позапрограмнадіяльність і дозвілля

III – ФАКУЛЬТЕТ (ІНСТИТУТ тощо)

А. Загальнийопис факультету (інститутутощо)

Б. Ступенева структура

1. Кваліфікації (освітня та професійна)

2. Діаграмаструктурипрограминавчання

В. Індивідуальнірозділипрограминавчання

1. Ідентифікація

2. Опис

3. Рівень

4. Обов'язковічивибірковірозділипрограминавчання

5. Викладацький склад

6. Тривалість

7. Форми та методинавчання

8. Оцінювання

9. Мова

ІV – СЛОВНИК

Зміст і структура інформаційного пакету (ІП) навчального закладу, інституту, навчальноїдисципліни, змістового модуля. ВНЗ, щовикористовуєECTS, , випускаєінформаційніпакети з кожного напряму (спеціальності) як довідники для студентів і викладацького складу та потенційнихпартнерів. Призначенняінформаційнихпакетівполягає у тому, щобсприятипрозо-ростіосвітньо-професійноїпрограми, сприятиорієнтуваннюстудентів на вибірвідповіднихпрогрампідготовкифахівців і плануваннюподальшогонавчання, в тому числі в іншихвищихнавчальних закладах, забезпечуватипрактичноюінформацією.Інформаційніпакетиповинніщорічнооновлюватися і бути легкодоступними для користвачів, в тому числі в мережіІнтернет.

Інформаційний пакет видається державною, англійською, а за необхідностітакожіншимимовами.

Інформаційний пакет містить у собі загальну інформацію про університет та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти, а також таблицю відповідності оцінок, прийнятих в університеті, ECTS-оцінкам.

ECTS забезпечує прозорістьтакими засобами:

1. Кредитами ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, аби окреслити обсяг навчального навантаження студентів, і необхідні для завершення курсу;
2. Інформаційним пакетом, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації та структуру навчання і розділів курсу;
3. Переліком оцінок із предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим та може легко передаватися від одного закладу до іншого;
4. Навчальним контрактом, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, і є обов'язковим як для місцевого та закордонного закладів(homeandhostinstitutions), так і для студентів.

Щоби сприяти визнанню завершеного чи пройденого за кордоном навчання, необхідні спілкування та гнучкість навчальних закладів. У цьому головну роль повинні відіграти координатори ECTS, оскільки їхнє основне завдання — займатися навчальними й адміністративними аспектами ECTS.
Повний діапазон розділів курсу факультету/закладу, який використовує ECTS, має бути доступним для студентів, які навчаються за програмою обміну, включаючи розділи курсів, що читаються на рівні аспірантури (докторантури). Студентам слід давати можливість вивчати звичайні розділи курсу й ті, що спеціально для них розроблялися, і не варто позбавляти можливості виконувати вимоги, необхідні для одержання ступеня чи диплома закордонного закладу.
ECTS, окрім цього, дає можливість для подальшого навчання за кордоном. З ECTS студент не обов'язково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він/вона може віддати перевагу тому, щоб залишитися в закордонному закладі, — можливо, щоб здобути ступінь чи навіть перейти до третього закладу. До компетенції закладів належить вирішувати, прийнятне це чи ні і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування кредитів. Навчальні заклади приймають рішення на основі задекларованих навчальних здобутків студентів у вигляді переліку оцінок у окремих дисциплін.
ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості й клімату взаємної довіри та впевненості. Основними вимогами є: призначення координатора ECTS від навчального закладу; призначення координаторів ECTS із числа працівників кафедр за дисциплінами на всіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS; призначення кредитів ECTS для блоків курсу; випуск інформаційного пакета щодо всіх навчальних предметів/дисциплін, у яких ECTS буде використовуватися/використовується, рідною мовою та однією з мов країн ЄС; використання форм заяв для студентів; перелік оцінюваних дисциплін і навчальних контрактів.

Призначення кредитів ECTS та шкала оцінювання

Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, яке вимагається для завершення вивчення курсу. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно до загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в закладі, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробничу практику, самостійну роботу — у бібліотеці чи вдома — та екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.
Кредити ECTS — це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента, що лише визначає, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу в закладі чи на факультеті, який призначає кредити.
У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, зазвичай, 30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр.
Кредити ECTS потрібно розподіляти за принципом «від найбільшого до найменшого».За відправну точку слід брати повну структуру програми і звичайну модель курсів, які студент повинен буде пройти в навчальному році, аби завершити кваліфікацію в рамках офіційної тривалості навчання. Розподілення кредитів для індивідуальних блоків курсу на основі принципу «від найменшого до найбільшого» дуже складне та може збільшити кількість кредитів до 60 на рік, роблячи, таким чином, перезарахування кредитів дуже важким.
Слід уникати використання дробових чисел у рейтингах кредитів (наприклад, 1,82 кредиту) або, принаймні, обмежувати до використання половинок кредиту. Хоча з математичної точки зору це, можливо, і неправильно, але така точність може створити проблеми, оскільки навряд чи більшість навчальних закладів вважатимуть за необхідне визначати кредити з такою точністю.
Процес призначення кредиту ECTS спонукає заклади широко характеризувати структури своїх навчальних програм, але не вимагає ніяких змін для цих структур. За певних обставин призначення кредиту ECTS може бути простою математичною чи механічною дією, за інших — воно спочатку може викликати потребу у важливих переговорах на рівні факультету чи закладу.
У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівноважливими або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, усе, чого вимагається, — це застосувати коефіцієнт конверсії. Наприклад, норвезька ступенева система є модульною та кредитною і базується на 20 кредитах на навчальний рік. Щоб конвертувати норвезькі кредити в кредити ECTS, треба просто помножити числову величину норвезького кредиту на коефіцієнт 3, щоб одержати еквівалент оцінки кредиту ECTS.
Для інших систем кредитів, що базуються виключно на годинах аудиторної роботи, застосування коефіцієнта конверсії ще може бути доречним за умови врахування всіх інших вищеназваних елементів навчального навантаження.
Інколи існує нерівноцінний розподіл навчального навантаження між семестрами в межах одного навчального року, але це не повинно бути основною проблемою за умови, що навчальний рік становить 60 кредитів. Якщо така ситуація виникає, запис про це в інформаційному пакеті допоможе уникнути несподіванок студентам, котрі розробляють програму навчання за кордоном, до якої входять розділи курсу, що викладаються протягом різних років навчання.
Концепція ECTS повинна забезпечувати гнучкість, і це стосується розподілення кредитів. До компетенції закладів належить демонстрація цілісного підходу до розподілення кредитів між схожими програмами навчання.

Призначення кредитів ECTS розділам курсу.Кредити ECTS слід призначати всім наявним розділам курсу — обов'язковим та факультативним протягом усього процесу оцінювання успішності.
Кредити необхідно виділяти також на дипломний проект, кваліфікаційну роботу й виробничу практику, де ці «розділи» є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, включаючи вчені ступені.

Зв'язок між кредитами ECTS і рівнем та складністю розділу курсу.Між цими двома поняттями немає жодного зв'язку. Рівень розділу курсу не може визначатися кредитами ECTS.

Зв'язок між кредитами ECTS та кількістю аудиторних годин.У найпростішому випадку такий зв'язок існує, але кредити ECTS не базуються тільки на аудиторних годинах, а на загальному навчальному навантаженні, яке генерує аудиторні години. Коли один рік курсу в закладі повністю складається з традиційних лекцій, консультацій та екзаменів, цілком імовірно, що аудиторні години безпосередньо пов'язані з навчальним навантаженням студента й, отже, з кредитами ECTS для кожного розділу курсу. Сама природа стосунків може змінюватися в ході курсу; це стане очевидним, якщо наступні роки курсу матимуть різну кількість аудиторних годин, хоча кожен рік повинен становити 60 кредитів ECTS. Сусідні навчальні заклади, які навчають студентів з різними здібностями, можуть вибирати різні методи навчання; наприклад, один заклад може викладати 5-кредитний блок курсу, зокрема: 24 години на лекції, 6 годин на консультації і 60 годин на самостійну роботу перед перевіркою та екзаменами, тоді як інший заклад може викладати той самий 5-кредитний блок курсу за 24 лекційні години, 36 годин консультацій і 30 годин самостійної роботи. Обидва заклади в цьому прикладі досягають відповідних результатів із таким самим навчальним навантаженням і призначають таку саму кількість кредитів ECTS, незважаючи на те, що кількість аудиторних годин дуже відрізняється.
Складніше, коли курс включає в себе великі блоки аудиторного часу, присвяченого контрольованій лабораторній роботі чи заняттям із проектування. Зрозуміло, що обсяг роботи, виконаний за одну з цих аудиторних годин, не є таким самим, як протягом однієї традиційної лекційної години, і було б неправильно переводити його в кредити ECTS так, ніби робота є однаковою. Лабораторну годину слід оцінювати між четвертиною і половиною лекційної години, залежно від прийнятої практики в закладі. Коли праця над дипломною роботою, значною мірою, не контролюється, найлегше розглянути питання про те, яку частину року потрібно використати, щоб завершити проект на базі денної форми навчання, тобто міркувати «тижнями», а не «годинами».

Присвоєння кредитів для розділів курсу, що пропонуються в рамках більш ніж однієї ступеневої програми.Іноді один і той самий розділ курсу є спільним для студентів, які проходять різні ступеневі програми, але загальний розрахунок навчального навантаження пропонує різні рейтинги кредиту залежно від ступеневої програми. Факультети, що є новачками в розподіленні кредитів, могли би встановити різні рейтинги кредиту як тимчасове рішення, але стосовно більш тривалого терміну навчальні заклади віддадуть перевагу чи справді наполягатимуть на одному рейтингу кредиту для одного розділу курсу.

Присвоєння кредитів факультативним розділам курсів.Факультативним розділам курсів кредити присвоюються за тими самими принципами, що й для основного чи обов'язкового розділу курсу, тобто на базі тієї частини навчального навантаження, яке він становить відносно до загального навчального навантаження для одного року навчання. Розділ курсу, що є факультативним в одному закладі, може бути основним або обов'язковим в іншому. У деяких закладах факультативні розділи не включаються до офіційної програми навчання, але можуть вивчатися додатково. Кредити ECTS у цьому випадку слід призначати для факультативних розділів згідно з навчальним навантаженням, яке б вони становили, якби були включені до даної програми.

Присвоєння кредитів у випадках, коли офіційна тривалість навчання є меншою, ніж середній час, використаний студентами для його завершення.У деяких системах вищої освіти середня тривалість часу, використаного студентами для завершення їхнього навчання, є більшою, ніж офіційна тривалість періоду навчання. Кредити ECTS завжди слід розподіляти для офіційної тривалості навчання за програмою з отриманням кваліфікаційного ступеня (ступеневою програмою), а не для середнього терміну, за який місцеві студенти могли б завершити навчання за цією програмою.

Шкала оцінювання ECTS

Європейська система полегшеної шкали оцінюванняз'явилася в результаті різносторонніх обговорень у п'ятьох групах. Шкала має на меті внести ясність, але не перешкоджати нормальному процесу виставлення оцінок у межах кожного закладу. Шкала не є цифровою, оскільки цифровий підхід визначив би суворі межі, які є нелогічними з точки зору міжнародної системи оцінювання.
Кількість оцінок у шкалі оцінювання ECTS — компромісна. Менша кількість оцінок дала б занадто мало інформації, більша — означала б певні несуттєві уточнення та спричинила би збільшення механічної роботи у виставленні оцінок.
Однією з основних засад шкали оцінювання системи ECTS є її чітка визначеність щодо того, аби заклади прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали. Спосіб відповідності балів закладу до шкали оцінювання системи ECTS такий: заклад розглядає розподіл балів, присвоєних студентам, для того, щоб отримати 10-25-30-25-10 балів за моделлю, межі між оцінками відповідали б 10%, 35%, 65% та 90% від загальної кількості встигаючих студентів. Неможливо накреслити статистичну межу оцінки, яку отримали 10% кращих студентів. Шкала має міцне статистичне підкріплення, але статистичні дані повинні бути поєднані з реалістичним описовим підходом.

Оцінювання знань та визначення рейтингу студентів має за мету стимулювання систематичної та самостійної роботи студентів усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, підвищення якості знань та об’єктивності їхньої оцінки, запровадження здорової конкуренції між студентами у навчанні, спонукання їх до активного, свідомого навчання, самостійного оволодіння знаннями, виявлення та розвитку їх творчих здібностей.

В кредитах оцінюються: обов'язкові дисципліни, факультативні курси, робота над проектом, курсовою, дипломною роботами, навчальна/виробнича практика, інші форми навчальної діяльності, що передбачені навчальним планом.