Функціональні обов’язки команд

ПРАВИЛА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДЕБАТНОГО ТУРНІРУ

Частина 1. Введення

Формат дебатів

У дебатному раунді беруть участь чотири команди, кожна з яких складається з двох осіб («ораторів», «гравців»), голова («Спікер Палати» або «Пане \ Пані Спікер») і суддя (колегія суддів).

1.1.2. Команди складаються з наступних гравців:

Перший уряд:
«Прем'єр-міністр» і
«Віце-прем'єр-міністр»;

Перша Опозиція:
«Лідер Першої Опозиції» та
«Член Опозиції»;

Друге Уряд:
«Член Уряду» і
«Секретар Уряду»;

Друга Опозиція:                              
«Лідер 2 Опозиції» та
«Секретар Опозиції».

1.1.3. Гравці виступають в наступному порядку:

(1) Прем'єр-міністр;
(2) Лідер Опозиції;
(3) Віце-прем'єр-міністр;
(4) Член Опозиції;
(5) Член Уряду;
(6) Лідер Другої Опозиції;
(7) Секретар Уряду;
(8) Секретар Опозиції.

Резолюція

1.2.1 Формулювання резолюції (теми) починається словами “Цей уряд вважає (знає, вірить тощо)...”.

1.2.2. Резолюція має бути сформульована однозначно.

1.2.3. Резолюція оголошується за 15 хвилин до початку раунду.

1.2.4. Дебати повинні проходити в руслі, визначеному резолюцією.

Підготовка

1.3.1. Команди повинні прибути в аудиторію, де проводиться раунд, за п'ять хвилин до запланованого часу початку раунду.

1.3.2. Гравцям дозволяється використовувати друкований або письмовий матеріал під час підготовки до раунду і протягом самого раунду. Під друкованим матеріалом маються на увазі книги, журнали, газети та інші подібні матеріали.

1.3.3. Використання електронного обладнання забороняється як під час підготовки до раунду, так і під час самого раунду.

Пункти Інформації (питання і репліки)

1.4.1. Пункти Інформації (питання, які задають гравцеві під час його промови, і репліки, пов'язані з промовою гравця), можна висловлювати між першою і останньою хвилиною промови гравця (промова триває п’ять або сім хвилин).

1.4.2. Щоб висловити Пункт Інформації, гравець повинен встати, покласти одну руку на потилицю, а іншу — протягнути у напрямку промовця. Цей жест можна супроводжувати фразою "Пункт інформації" або іншими словами, що вказують на бажання поставити запитання або висловити репліку. При цьому не допускається використання слів, що вказують на зміст запитання або репліки.

1.4.3. Гравці повинні висловлювати пункти інформації лише в той час, коли виступають члени команд протилежної лінії.

1.5.4. Пункти Інформації можна висловлювати тільки між першою і останньою хвилиною (цей період позначається одним сигнальним ударом після першої і останньої хвилини).

1.4.4. Промовець може прийняти або відхилити Пункт Інформації.

1.4.5. Пункти Інформації не повинні тривати довше 15 секунд.

1.4.6. Гравець, на пункт інформації якого було відредаговано у належному порядку, повинен утримуватися від намагання поставити наступний пункт інформації упродовж 30 секунд після моменту реакції на попередній пункт.

1.4.7. Промовець може попросити гравця, який бажає висловити Пункт Інформації, сісти, якщо у нього вже було достатньо можливостей висловитися.

1.4.8. Всі гравці повинні постаратися прийняти, як мінімум, два пункти інформації протягом своїх промов (за умови, що була достатня кількість спроб висловити пункти інформації), і висловлювати пункти інформації протягом промов опонентів.

1.4.9. Гравці повинні також намагатися виявляти активність, ставлячи пункти інформації гравцям протилежної лінії.

1.4.10. Прийняття великої кількості пунктів інформації (п'яти і більше), зловживання часом, який надається на висловлювання пункту інформації, зловживання можливістю поставити пункти інформації, неприйняття жодного пункту інформації можуть розглядатися суддею як обставини, що негативно характеризують гру гравця, що вдається до таких дій.

1.4.11. Пункти Інформації слід оцінювати відповідно до пункту 4.4.4 цих правил.

Визначення часу промови

1.5.1. Контролювати час — обов'язок Спікера Палати або тайм-кіпера. 

1.5.2. По закінченню першої хвилини промови тайм-кіпер повинен вдарити один раз по столу, далі кількість хвилин, що залишились, він показує за допомогою пальців або табличок. Тайм-кіпер повинен вдарити ще раз по столу, коли починається остання хвилина промови.

1.5.3. Промови повинні тривати п’ять або сім хвилин (їх закінчення позначається двома сигнальними ударами). За промову, що перевищує означений час на 15 секунд, гравець може бути покараний.

Частина 2. Інтерпретація

Інтерпретація

2.1.1. На початку промови Прем'єр-міністр повинен надати інтерпретацію резолюції. Це його прямий обов’язок.

2.1.2. Інтерпретація повинна бути представлена ПМ1У у вигляді формальної декларації.

2.1.3. Відсутність такої формальної декларації є обставиною, яка негативно характеризує гру команди 1 Уряду, та має бути врахована суддею при прийнятті рішення.

2.1.4. Якщо на відсутність формальної декларації буде звернуто увагу командами Опозиції, команда 1 Уряду не може отримати місце вище другого. У випадку, якщо 1 Уряд не виконав вимогу про висунення інтерпретації у вигляді формальної декларації, він не може обвинувачувати інші команди в тому, що їхня аргументація не узгоджується з інтерпретацією 1 Уряду.

2.1.5. Інтерпретація – це розуміння (тлумачення) резолюції, надане, в першу чергу, командою 1 Уряду, а у випадках, передбачених цими Правилами, - іншими командами.

2.1.6. Будь-які пояснення слів та словосполучень, вжитих в інтерпретації, є частиною інтерпретації.

2.1.7. В інтерпретації має бути сформульовано питання, яке пропонується для дебатів і обумовлені змістом резолюції, а також — надано визначення всіх слів резолюції, які цього вимагають.

2.1.8. Якщо тема раунду є закритою, інтерпретація 1 Уряду повинна співпадати з формулюванням резолюції раунду.

2.1.9. Якщо тема раунду є напівзакритою, 1 Уряд здійснює її інтерпретацію, надаючи роз'яснення окремих слів та словосполучень у межах резолюції.

2.1.10. Якщо тема раунду є відкритою, 1 Уряд здійснює її інтерпретацію за допомогою асоціативних зв’язків.

2.1.11. Інтерпретація:

(A) повинна мати ясну логічний зв'язок з темою — це означає, що розумна, середньостатистична людина зрозуміє наданий гравцем зв'язок між резолюцією та інтерпретацією (у разі, якщо немає ніякої подібного зв'язку або цей зв'язок не є очевидним і безпосередньо з теми не витікає, інтерпретація вважається "сквірелом");

(B) повинна давати достатньо можливості для дискусії (повинні бути аргументи не тільки за, але й проти позиції уряду) і не повинна бути трюїзмом — заздалегідь вірним твердженням;

(C) не повинна встановлювати часові рамки — це означає, що дебати повинні відбуватися в даний час і, що інтерпретація не може перенести дебати в минуле або майбутнє.

(D) не повинна являти собою необґрунтоване географічне звуження — це означає, що інтерпретація не може обмежити дебати будь-якою країною або регіоном, якщо є підстави вважати, що учасники турніру можуть не знати про існуючі в них проблеми.

(Е) Інтерпретація не повинна бути тавтологічною, тобто такою, коли перша частина інтерпретації визначає другу, а друга, в свою чергу, - першу.

(F) Інтерпретація не повинна вимагати від команд володіння спеціальними знаннями для її обговорення.

2.1.12. Спеціальними є знання, володіння якими можливе за умови наявності в особи спеціальної освіти чи певних професійних навичок. Рішення про те чи є ті або інші знання спеціальними приймається суддею у кожному конкретному випадку виключно на підставі аргументів, висловлених командами під час раунду на підтримку/заперечення того, що певні знання є спеціальними.

2.1.13. У будь-якому випадку не є спеціальними:

(А) знання, які стосуються загальної теми турніру;

(В) знання Конституції України та основоположних міжнародно-правових актів у сфері захисту прав людини;

(С) знання, які за своєю суттю є спеціальними, але щодо яких командою 1 Уряду під час промови ПМ1У було надано достатні та вичерпні пояснення.

2.1.14. Надаючи роз'яснення з приводу спеціальних знань ПМ1У повинен зробити формальну декларацію про це. У такому випадку Л1О не може заявити про непогодження з інтерпретацією 1 Уряду з причини використання ним спеціальних знань.

2.1.15. Вимога щодо спеціальних знань поширюється також на 1 Опозицію, якщо вона пропонує власну інтерпретацію на заміну інтерпретації 1 Уряду

Функціональні обов’язки команд

УРЯД

3.1.1. Завданнями 1 Уряду є:

(А) інтерпретація резолюції раунду;

(В) представлення кейсу на підтримку інтерпретації;

(С) відбиття атак 1 Опозиції.

3.1.2. 1 Уряд повинен інтерпретувати резолюцію раунду відповідно до положень даних Правил.

3.1.3. 1 Уряд має представити кейс на підтримку власної інтерпретації. Кейс (позиція) являє собою сукупність пропозицій, аргументів, що підкріплені доказами.

3.1.4. 1 Уряд самостійно визначає структуру кейсу.

3.1.5. Обов'язковою складовою частиною кейсу є аргументи.

3.1.6. 1 Уряд в жодному випадку не може використовувати аргументи, які суперечать один одному.

3.1.7. Відбиття атак 1 Опозиції повинно полягати у спростуванні аргументів, які висуваються нею проти кейсу 1 Уряду, та посиленні кейсу новими доказами.

3.1.8. Обов'язком ПМ1У є представлення інтерпретації теми та кейсу 1 Уряду.

3.1.9. Обов'язком ВпМ1У є відбиття атак 1 Опозиції та підтримка власного кейсу новими доказами та аргументами.

3.1.10. На ВпМ1У може бути покладений обов'язок представлення частини кейсу 1 Уряду, якщо це буде зазначено у промові ПМ1У. У даному випадку ПМ1У повинен у своїй промові коротко охарактеризувати аргументи, що будуть детально розглянуті ВпМ1У.

3.1.11. ВпМ1У забороняється висувати аргументи, які не були хоча б задекларовані ПМ1У.

ОПОЗИЦІЯ

3.2.1. Завданням 1 Опозиції є відбиття кейсу 1 Уряду.

3.2.2. 1 Опозиція може виконувати своє завдання як у деструктивний спосіб (спростовуючи аргументи 1 Уряду), так і у конструктивний спосіб (використовуючи контркейс).

3.2.3. Контркейс повинен буде представлений під час промови Л1О. Він повинен суперечити кейсу 1 Уряду. Контркейс не повинен суперечити інтерпретації 1 Уряду та виходити за її межі. Окрім того, контркейс повинен відповідати усім вимогам, що висуваються до кейсу 1 Уряду.

3.2.4. Ч1О може висувати нові аргументи, що спростовують кейс 1 Уряду, порівняно з промовою Л1О. Відсутність реакції 1 Уряду на такі аргументи не може враховуватись як обставина, що негативно характеризує гру 1 Уряду. Відбиття таких аргументів покладається на 2 Уряд.

3.2.5. Гравці 1 Опозиції можуть використовувати для заперечення кейсу 1 Уряду аргументи, що суперечать один одному. Однак, для цього вони повинні зв'язувати їх під час промов за допомогою словосполучення „навіть якщо”. Дана вимога є формальною декларацією. Використання одним із гравців 1 Опозиції аргументів, які суперечать висунутим ним же аргументам, або аргументам його колеги по команді, без застосування зазначеної формальної декларації є обставиною, що негативно характеризує гру такого гравця.

3.2.6. Ч1О повинен під час своєї промови навести проміжний підсумок гри перших команд.

ДРУГІ КОМАНДИ

3.3.1. Основним завданням других команд є забезпечення несуперечливого розширення позицій перших команд. На 2 Уряд також покладається завдання відбиття атак 1 та 2 Опозицій.

3.3.2. Не є розширенням просте відтворення позиції першої команди власної лінії.

3.3.3. 2 Уряд для виконання покладеного на нього завдання не може використовувати стратегії гри, що суперечили б позиції 1 Уряду.

3.3.4. 2 Уряд повинен розвивати та розширювати кейс 1 Уряду аргументами, які вирішують проблему

3.3.5. 2 Уряд не може: а) доповнювати кейс 1 Уряду аргументами, що суперечать аргументам 1 Уряду; б) доповнювати кейс 1 Уряду аргументами, які суперечать аргументам кейсу1 Уряду.

3.3.6. Використання заборонених стратегій (knifing) 2 Урядом означає, що він не може посісти у межах відповідного раунду місце вище за третє.

3.3.7. 2 Уряд не може використовувати аргументи, що виходять за рамки інтерпретації, запропонованої 1 Урядом.

3.3.8. У випадку, якщо відбиття 1 Уряду було слабким чи недостатнім, Ч2У може навести більш ефективне відбиття контраргументів 1 Опозиції. Такі дії Ч2У також вважаються розширенням.

3.3.9. Уся допустима робота по розширенню кейсу 1 Уряду або побудові власного кейсу має бути виконані Ч2У.

3.3.10. Обов'язком С2У є підбиття підсумків гри. С2У не може висувати жодного нового конструктивного матеріалу (аргументи, докази, тощо) порівняно з тими, які були висунуті попередніми гравцями лінії Уряди. С2У може наводити відбиття атак Л2О, які є новими порівняно з атаками 1 Опозиції, але, у випадку відповіді на пункт інформації чи питання, він може вводити нові аргументи

3.3.11. Підбиваючи підсумки, С2У повинен виокремити ключові зони зіткнень (суперечок) у грі, відтворити ключові аргументи Уряду та Опозиції у межах кожної зони та продемонструвати перевагу Уряду.

3.3.12. 2 Опозиція для виконання покладеного на неї завдання може використовувати будь-які нові аргументи, порівняно з тими, які були використані 1 Опозицією. 2 Опозиція може посилювати аргументи 1 Опозиції новими доказами. Виконуючи це завдання 2 Опозиція має орієнтуватися на п. 3.2.5 даних Правил.

3.3.13. 2 Опозиція не може самостійно вводити в гру контркейс. У випадку, коли контркейс був представлений 1 Опозицією, 2 Опозиція при його розширення має керуватися вимогами, які висуваються до 2 Уряду щодо розширення кейсу 1 Уряду.

3.3.14. Атаки 2 Опозиції мають враховувати розширення кейсу 1 Уряду 2 Урядом.

3.3.15. Уся робота по виконанню основного завдання 2 Опозиції лежить на Л2О.

3.3.16. Обов'язком С2О є підбиття підсумків гри, яке здійснюється у спосіб, передбачений п. 3.3.11 Правил. С2О не може висувати жодного нового конструктивного матеріалу (аргументи, докази, пункти плану тощо) порівняно з тим, який був висунутий попередніми гравцями лінії Опозиції, але, у випадку відповіді на пункт інформації чи питання, він може вводити нові аргументи

3.3.17. Порушення С2У та С2О специфічних вимог, що висуваються до них (п.п. 3.3.9., 3.3.11, 3.3.15), є обставинами, що мають бути враховані суддею як такі, що негативно характеризують гру цих гравців.

Частина 4. Зміст

Визначення вмісту

4.1.1. Зміст — це наповнення промови. Воно включає в себе аргументи, які дебатер використовує, щоб підтримати свій кейс і переконати аудиторію.

4.1.2. Зміст включає в себе докази (приклади, статистику, факти і будь-який інший матеріал, який сприяє підтримці аргументів).

4.1.3. Зміст поділяється на конструктивний матеріал (аргументи і докази на підтримку позиції своєї команди) та відбиття (аргументи і докази, спрямовані на спростування позиції команди опонентів). Крім того, зміст включає в себе Пункти Інформації.

ДОКАЗИ

4.2.1. Команди повинні намагатися підтримувати аргументи певними доказами (статистичною інформацією, інформацією ЗМІ, думками експертів, історичні аналогії тощо). Не дозволяється використання у якості доказу особистого досвіду, а також індивідуального досвіду інших людей.

4.2.2. За використання неправдивої інформації команда може бути покарана третім або четвертим місцем під час раунду чи дискваліфікацією з Турніру. Суддя може застосувати такі санкції лише у разі, коли про використання неправдивої інформації було заявлено іншою командою під час раунду.

4.2.3. Вирішуючи питання про недостовірність інформації, що була використана в якості доказу, суддя може керуватися виключно аргументами, наведеними командою, яка звинуватила своїх опонентів у використанні недостовірної інформації. При вирішенні цього питання суддя не може звертатися до власного досвіду.

4.2.4. Вирішуючи питання про міру покарання команди, що використала неправдиві докази, суддя повинен врахувати характер та кількість неправдивої інформації.

42.5. Найтяжче мають каратися випадки використання неправдивих доказів, що носять характер завідомості та систематичності.

Основні вимоги до Змісту

4.3.1. Зміст повинен бути релевантним, логічним і послідовним.

4.3.2. Зміст повинен бути релевантним. Він повинен стосуватись предмета дебатів: конструктивний матеріал повинен підтримувати кейс, що надано, а відбиття має спростовувати матеріал, представлений командою опонентів.

4.3.3. Зміст повинен бути логічним. Для того щоб аргументи були ясними, обґрунтованими і тому переконливими, їх потрібно розробляти, дотримуючись законів логіки. Аргументи повинні доводити кейс, який представляє команда.

4.3.4. Зміст повинен бути послідовним. Гравці повинні подбати про те, щоб матеріал, який вони надають, був послідовним у межах їхніх промов та їх командної гри. Команди однієї сторони (уряду або опозиції) не повинні суперечити один одному, а так само не повинні будь-яким чином висловлювати незгоду, критикувати або підривати позицію іншої команди тієї ж сторони.

4.3.5. Всі гравці повинні представляти конструктивний матеріал (крім останнього гравця) і всі гравці можуть представляти відбиття (крім першого гравця).

Оцінка змісту

4.4.1 Наданий матеріал повинен бути переконливим. Основні вимоги до Змісту повинні допомогти судді оцінити переконливість і правдоподібність наданого матеріалу.

4.4.2 Зміст слід оцінювати з точки зору середньостатистичної освіченої людини. Судді повинні проаналізувати наданий Зміст і оцінити його переконливість, ігноруючи будь-які спеціальні знання, якими вони володіють.

4.4.3 Судді не повинні бути упередженими. Судді не повинні допускати дискримінації за будь-якими ознаками.

4.4.4 Пункти інформації потрібно оцінювати згідно з їх впливу на переконливість кейса обох гравців – як того, що відповідає на пункт інформації, так і того, що його висловлює.

Частина 5. Манера

Визначення манери

5.1.1. Манера це подання мови. Вона включає в себе стиль і структуру, яку гравець використовує для того, щоб його \ її кейс переконав аудиторію.

5.1.2. Манера складається з кількох елементів. Деякі, але не всі з цих елементів, вказані нижче.

Елементи стилю

5.2.1. Елементами стилю є зоровий контакт, модуляція голосу, жести, мова, використання записів і будь-який інший елемент, який, може діяти на ефективність презентації гравця.

5.2.2. Зоровий контакт допомагає гравцеві переконати аудиторію, оскільки це дозволяє йому здаватися більш щирим.

5.2.3. Модуляція голосу допомагає гравцеві переконати аудиторію, оскільки таким чином дебатер може підкреслити важливі аргументи й утримати увагу аудиторії. Цей компонент стилю включає висоту, тон і гучність голосу, а також використання пауз.

5.2.4. Жести допомагають гравцеві підкреслювати важливі аргументи. Надмірна жестикуляція може, однак, відволікати і знижувати увагу аудиторії до аргументів.

5.2.5. Мова має бути зрозуміла і проста. Коли гравець використовує занадто багатослівну або плутану мову, він, таким чином, відволікає від аргументів і втрачає увагу аудиторії.

5.2.6. Використання записів дозволено, але учасники мають бути обережні в частоті звернення до своїх записів, щоб не забути про решту складових манери.

Елементи структури

5.3.1. Елементи структури включають структуру промови гравця і структури промов команди.

5.3.2. Зміст промови кожного гравця має бути структурованим. Гравець повинен організувати зміст таким чином, щоб забезпечити ефективність його презентації.

5.3.3. Позиція команди має бути структурована. Команда повинна організувати матеріал таким чином, щоб поліпшити ефективність його подачі. Команда повинна:

(A) мати послідовний підхід до проблем, що обговорюються;

(B) розподілити конструктивний матеріал між членами команди таким чином, щоб кожен з них вводив в гру свою частину;

5.3.4. Зміст промови має:

(A) складатися із вступу, набору аргументів і висновків;

(B) бути викладеним з ефективним використанням часу, що відведено гравцеві.

Оцінка стилю

5.4.1 Судді повинні оцінювати елементи стилю в сукупності, щоб визначити загальну ефективність презентації гравця.

5.4.2 Судді повинні виходити з того, що існує багато стилів подання промов. Гравець не повинен бути покараний суддею зниженням індивідуальних балів тільки тому, що стиль гравця, на думку судді, не відповідає стандартам Парламентських дебатів в регіоні, який представляє суддя.

5.4.3 Судді не повинні дозволяти своїм упередженням вплинути на їх оцінки. Вони не мають права дискримінувати гравців за будь-якими ознаками.