Рівні іскробезпеки електрообладнання шахт

_____________________________________________________________________________

Захист типу “е”– різновид вибухозахисту електрообладнання. Застосування захисту типу “е”. Оснащення КРП блоком реле витоку з дистанційним керуванням з іскробезпечними колами рівня I. Поділ шахт на категорії по метану. Іскробезпечне електричне коло.Іскробезпечний струм. Коефіцієнт іскробезпеки. Характеристика іскробезпеки. Іскрозахисні елементи (пристрої). Іскробезпечне електрообладнання. Три рівня іскронебезпечних електричних кіл. Забезпечення електробезпеки електричних кіл.Інші види вибухозахисту електрообладнання.

Вибір обладнання засобів автоматизації та ризик. Поняття безпеки. Критерії визначення ймовірності несприятливої події. Ступінь ризику. Рівень ризику. Формалізація ризику.

__________________________________________________________________________________________

Як вище ми описали, вибухозахищене електрообладнання поділяється за рівнями та видами вибухозахисту, групами і температурними класами.

Зокрема, визначені такі рівні вибухозахисту електрообладнання:

ü Рівень 2.Вибухозахищене електрообладнання(електрообладнання підвищеної надійності проти вибуху), у якому вибухозахист забезпечується тільки у визначеному режимі його роботи.

ü Рівень 1.Вибухозахищене електрообладнання, у якому вибухозахист забезпечуєтьсяяк при нормальному режимі роботи, так і при ймовірних пошкодженнях, що визначаються умовами експлуатації (крім пошкоджень засобів вибухозахисту).

ü Рівень 0.Особливо вибухозахищене електрообладнання, у якому щодо вибухозахищеного електрообладнання (електротехнічного пристрою) вжито додаткових заходів вибухозахисту, які передбачені стандартами на види вибухозахисту.

Захист типу“е”–різновид вибухозахисту електрообладнання, який застосовують до пристроїв, що нормально іскрять: до них вжито ряд заходів (додатково до використовуваних у електрообладнанні загального призначення), які утруднюють виникнення небезпечного нагрівання електричних іскор і дуг.

Вид вибухозахисту “е”широко реалізується в рудниковому електрообладнанні, яке випускається за кордоном. В Україні цей вид вибухозахисту поки що не реалізується.

Маркування вибухозахищеного електрообладнання наноситься на його корпусі при виготовленні (електрографікою, у виді таблички тощо). Експлуатація електрообладнання при пошкодженому маркуванні або його відсутності забороняється.

Наявність на корпусі електрообладнання, наприклад, маркування 1ЕхdIIBT3 означає, що електрообладнання вибухобезпечне (1), відповідає міжнародним стандартам вибухозахисту, побудовано на принципі вибухонепроникності.

У відповідності з Правилами безпеки у вугільних шахтах [48], для приєднання до мережі пересувних підстанцій і трансформаторів, що встановлюються у виробках з вихідним струменем повітря шахт III категорії за газом і вище, належить використовувати комплексний розподільний пристрій(КРП)з апаратом попереджувального контролю ізоляції мережі відносно землі – блок реле витоку (БРВ) та дистанційним керуванням з іскробезпечними колами рівня Iа.

КРУ повинні встановлюватися в камерах на свіжому струмені повітря, а їх пульти дистанційного керування необхідно встановлювати біля пересувних підстанцій.

ДВèПримітка 1. Вугільні шахти в залежності від метанообільності поділяються на п'ять категорій (табл. 8.5). Критерієм поділу шахт на категорії є відносна метановість, тобто кількість метану, м³, що виділяється на добу на 1 т середньодобового видобутку вугілля.

Таблиця 8.5

Поділ шахт на категорії

Примітка 2.Іскробезпечне електричне коло(англ. intinsically safe circuit) – електричне коло, виконане так, що електричний розряд або нагрівання елементів кола не здатне запалити вибухонебезпечне середовище при певних умовах випробовування.

Іншими словами, іскробезпечне електричне коло виконано так, що електричний розряд не може запалити вибухонебезпечне середовище з імовірністю більшої 0,001 при запропонованих умовах випробування. Вид вибухозахисту “іскробезпечне електричне коло” ґрунтується на підтримці іскробезпечного струму (напруги, потужності або енергії) в електричному колі.

Іскробезпечний струм (напруга, потужність або енергія) – найбільший струм (напруга, потужність або енергія) в електричному колі, який утворює розряди, що не викликають займання вибухонебезпечного середовища у певних умовах (іскробезпечна напруга досягає 1000 В, струм – 10 А, індуктивність – 3 Гн, ємність – 10 мкФ).

Коефіцієнт іскробезпеки – відношення мінімальних запалюючих параметрів до відповідних іскробезпечних (іскробезпечні ланцюги та мережі повинні мати коефіцієнт іскробезпеки не нижче 1,5).

Характеристика іскробезпеки – залежність мінімального запалюючого або іксробезпечного струму (напруги, потужності або енергії) від інших параметрів електричного кола.

Іскрозахисні елементи (пристрої)– спеціальні елементи, які забезпечують іскробезпеку електричного кола.

Іскробезпечне електрообладнання– електрообладнання, в якого зовнішні та внутрішні електричні кола іскробезпечні.

Як вже раніше ми відмічали, стандарт ГОСТ 22782.5-78 установлює три рівня іскробезпечних кіл (табл. 8.6).

Таблиця 8.6

Рівні електробезпеки кіл

Знак рівня електробезпеки електричного кола для електрообладнання груп		Найменування рівня вибухозахисту за ГОСТ 12.2.020-76
I	II
		Особливовибухобезпечний
		Вибухобезпечний
		Підвищена надійність проти вибуху

Таким чином,іскробезпечні електричні кола для електрообладнання групи IIподіляють на три рівня:

· особливо вибухобезпечні ( );

· вибухобезпечні( );

· підвищеної надійності проти вибуху( ).

Кількість пошкоджень в залежності від іскробезпечності електричного кола у кожному аварійному режимі вибирається за табл. 8.7.

Таблиця 8.7

Нормована кількість пошкоджень електричного кола

Наявність (відсутність) відкритих нормально іскрячих контактів	Кількість пошкоджень в аварійних режимах в залежності від рівня іскробезпеки кола
Відсутні	2	2	Без пошкоджень
Наявні	Всі можливі пошкодження		2	2	Без пошкоджень

Примітка. В електрообладнанні групи I з рівнем вибухозахисту РП искробезопасность повинна забезпечуватися тільки в колах, що містять нормально контакти, які нормально іскрять.

Елементи і з'єднання искробезпечного та пов'язаного з ним іскронебезпечного кола повинні розглядатися як ушкоджені, якщо їх електричне навантаження (струм, напруга або потужність) або конструктивне виконання не задовольняють вимогам цього стандарту. У цьому випадку, якщо в електричному колі є елементи, навантажені більше ніж на 2/3 номінальних значень струму, напруги або потужності, або якщо пошкодження одного елемента або з’єднання може викликати підвищення струму, напруги або потужності на елементах кола, які залишилися, більше зазначеного значення або викликати пошкодження цих елементів, то первинні й опосередковані збитки повинні розглядатися як одне пошкодження.

Іскробезпечні кола в залежності від групи або підгрупи вибухозахищеного електрообладнання повинні розраховуватися для використання у відповідній представницькій вибухонебезпечній суміші, як це зазначено в табл. 8.8.

Таблиця 8.8

Відповідність іскробезпечних кіл та вибухо небезпечних сумішей

Примітка. Методика визначення запалюючого струму і напруги та побудова характеристик іскробезпеки розглядаються у Додатку 3 ГОСТ 22782.5-78.

При розрахунку іскробезпечних кіл електрообладнання повинно враховуватися максимально можлива напруга їх джерел живлення:

· для акумуляторів і гальванічних елементів - Е Д С;

· для трансформаторів – найбільша напруга мережі, обумовлений стандартами або технічними умовами на електрообладнання.

У зовнішньому іскробезпечному колі повинні враховуватися ємність, індуктивність і опір з’єднувальних кабелів і проводів.

Конструктивні елементи іскробезпечних кіл, розташовані у вибухонебезпечній зоні, повинні бути розраховані так, щоб температура їх поверхні в нормальному і аварійних режимах (див. П. 1.1.2) не перевищувала величин, зазначених в ГОСТ 22782.0-81.

Іскробезпечні і гальванічно пов'язані з ними іскронебезпечні кола повинні мати гальванічне розділення від силової, сигнальної або освітлювальної мереж змінного струму.

Допускається гальванічне з'єднання іскробезпечних та пов'язаних з ними електричних кіл через іскрозахисні елементи з колами автономних джерел живлення постійного струму (акумуляторної батареї, генератора постійного струму, перетворювача).

Іскробезпечне коло не слід заземлювати, якщо цього не вимагають умови роботи електрообладнання.

При заземленні іскробезпечних кіл з'єднання з землею повинно виконуватися в одній точці.

У разі заземлення кола в двох точках необхідно враховувати можливість наведення небезпечної напруги в цьому колі та повинні бути передбачені додаткові заходи щодо забезпечення її вибухозахищеності.

Додаткова вибухозахищеність не потрібна для іскробезпечних кіл рівня , електрообладнання I групи, який відключається від мережі відповідно до вимог «Правил безпеки у вугільних і сланцевих шахтах».

Довжина шляху витоку та електричні зазори визначаються згідно з нормативно-технічної документації на ізоляцію вибухозахищеного електрообладнання.

Між іскробезпечними й іскронебезпечними колами як вихідна напруга повинна прийматися сума амплітудних значень напруг цих кіл. Якщо напруга іскробезпечного кола становить менше 20% напруги іскронебезпечного кола, то як вихідна приймається напруга іскронебезпечногокола.

Між іскробезпечними колами, гальванічно не пов'язаними між собою, як вихідна повинна прийматися найбільша напруга одного з кіл.

Орієнтовні значення іскробезпечних струмів і напруг визначаються за характеристиками іскробезпеки згідно довідковим Додатком 3 ГОСТ 22782.5-78.

Електричні зазори і товщина шару ізоляційного компаунда в залежності від прикладеної напруги розглядаються в табл.8.9.

Таблиця 8.9

Нормовані значення електричних зазорів і товщини шару ізоляційного компаунда

Виконання вимог табл. 7.6 є необов'язковим, якщо неізольованімонтажні та конструктивні елементи іскробезпечних і іскронебезпечних, а такожіскробезпечних, не пов'язаних між собою кіл, розділені ізоляційною перегородкою, висота якої над найбільш виступаючими струмоведучих частин становить не меншеполовини значення шляху витоку, зазначеного в табл.7.6. Перегородка повинна міцнокріпитися до основної конструктивної частини і задовольняти вимогам стандартів аботехнічних умов на конкретний електрообладнання.

З'єднання елементів іскробезпечного кола всередині електрообладнання слідвиконуватися способами, що забезпечують довговічність в умовах експлуатації, наприклад, пайкою або зварюванням. Кріплення елементів повинно виключати можливістьзменшення електричних зазорів або замикання між ними.

Різьбові з'єднання елементів електрообладнання повинні бути забезпеченівід самовідгвинчування. Місця зварювання і пайки всередині електрообладнання повинні покриватисяізоляційним лаком.

Для навісного монтажу всередині електрообладнання з іскробезпечними ланцюгамиповинні застосовуватися ізольовані мідні одножильні проводи перерізом не менше 0,03 мм². Застосування багатожильних проводів допустимо, якщо поперечний перетин і струм, що протікає поним, відповідає табл. 7.7(перетином многожильного провідника вважається сума площ поперечних перетинів всіх жил).

Вимогитабл. 8.10не поширюється на монтажні дротиіскробезпечних кіл, розташованих усередині електрообладнання, забезпеченого іншими видами вибухозахисту за ГОСТ 12.2.020-76, або електрообладнання, встановленого позавибухонебезпечної зони.

Таблиця 8.10

Розміри провідника та нормовані значення струмів

Ізоляція проводів внутрішнього монтажу іскробезпечних кіл повинна бутисинього або блакитного кольору. В електрообладнанні, що містить тільки іскробезпечні кола, відмітний синій колір не обов'язковий.

Відстань між ізольованими проводами або групами проводів (джгутами) іскробезпечних і іскронебезпечних кіл всередині електрообладнання повинно задовольняти вимогам табл. 7.6 (графа «Електричні зазори»). Якщо ізольовані проводиіскробезпечних або іскронебезпечних кіл поміщені в заземлений металевий екранабо додаткову ізоляційну трубку (чохол), що витримує випробувальну напругу, то діюче значення напруги має дорівнювати трикратній найбільшій напрузі в колах, але не менше 1500 В. В одному джгуті можуть прокладатися іскробезпечні кола гальванічно непов'язані між собою.

Друковані провідники іскробезпечних і гальванічно пов'язаних з нимиіскронебезпечних кіл повинні бути відокремлені від друкованих провідників силових зовнішніх кіл друкованим екраном шириною не менше 1,5 мм. Екран повинен з'єднуватися або з загальнимпроводом електричної системи, або заземлюватися.Друкована плата після монтажу елементів повинна покриватися ізоляційним лаком, якщо вона не заливається ізоляційним компаундом.

Як шунти до реактивних елементів і обмежувачів струму або напругиповинні застосовуватися:

· резистори лінійні та нелінійні;

· конденсатори будь-яких типів, за винятком електролітичних і негерметизованих (герметизацію допускається здійснювати заливанням конденсаторів твердими компаундами);

· напівпровідникові прилади;

· короткозамкнені обмотки або витки (як шунти);

· дроселі (як обмежувачі);

· комбінації із зазначених елементів, наприклад, блоки захисту на напівпровідниковихприладах.

Іскрозахисні елементи разом з захищаємим елементом і приєднувальнимипроводами повинні представляти собою нерозбірну конструкцію, наприклад, залитітвердим компаундом, поміщені в заварену, запаяну або заклепануоболонку, і включені таким чином, щоб відключення іскрозахисних елементів викликаловідключення елементів, що захищаються або кіл.

Іскрозахисні елементи можутьвстановлюватися окремо від захищаємого елемента або кола. Вони повинні встановлюватисятаким чином, щоб їх пошкодженнявиключалося. Крім того, повинні бути прийняті конструктивні заходи, які запобігають можливість пошкодження з'єднувальних проводів міжіскрозахисними і захищеними елементами (пристроями) або колами, наприклад:

· з'єднання іскробезпечного кола, в яку не включені іскрозахисні елементи, зметалевою оболонкою електрообладнання. Конструкція місця з'єднання повиннавитримувати потужність КЗ в цьому колі та можливі механічнінавантаження або виконуватися таким чином, щоб при обриві проводу телефонної лінії переривалася основнеколо струму;

· зв’язані ізольовані проводи між іскрозахисними і захищенимиелементами містяться в ізоляційній трубці, кінці якої в місцяхз'єднання залиті клеєм або ізоляційним компаундом.

Якщо коло між іскрозахисним і захищаємим елементом є іскронебезпечне і знаходиться в електрообладнанні, що встановлюється у вибухонебезпечній зоні, то це коло електрообладнання I групи повинно поміщатися вдодаткову оболонку, що витримує надлишковий тиск 0,05 МПа і заповнене речовиною (заповнювачем), що виключає можливість проникнення вибухонебезпечного газудо цього кола або забезпечує вибухонепроникність. Заповнювач не повинен матитріщин, бульбашок, відшаровуватися, висипатися, розтріскуватися з плином часу і невтрачати своїх властивостей під час експлуатації. Як заповнювачі повинні застосовуватися епоксидні компаунди, герметики наоснові каучуків, товщина заливки яких повинна бути не менше 5 мм, кварцовий пісок за ГОСТ 22782.2-77. Конструкція вузла повинна бути нерозбірною.

Іскрозахисні елементи, а також елементи, які використовуються як іскрозахисні, повинні бути завантажені не більше ніж на 2/3 допустимих значень струму, напруги або потужності в нормальному або аварійних режимах роботиелектрообладнання для умов експлуатації елементів, що вказуються в стандартах аботехнічних умовах на електрообладнання.

Шунтуючі елементи повинні бути дубльовані. Іскробезпека кола неповинна порушуватися при відключенні одного з шунтуючих елементів. Допускається недублювати, якщо шунтируючий елемент підключений таким чином, що при обриві будь-якого з його кіл, крім недротяних з’єдувальних виводів  самого шунта, відбувається відключення шунтуємого елемента.

Діоди (керовані і некеровані), стабілітрони і транзистори повинні навантажувати не більшеніж на 2/3 їх номінального робочого струму.

Діоди випрямного пристрою, що використовуються як іскрозахисне, повиннірозраховуватися на струм КЗ на вихідних затискачах випрямногопристрою.

Транзистори, що застосовуються як шунтуючі, повинні бути дубльовані.

Обмежувальний резистор повинен вибиратися з граничною робочою напругою, яка в півтора рази перевищує напругу в найбільш небезпечному аварійномурежимі.

У дроселях, що застосовуються як обмежувальні, намотування повинно бути рядковим, виток до витка, з ізольованими прокладками між шарами.

Міжвиткова ізоляція обмотувального дроту повинна бути розрахована на напругу, яка рівна потроєному падінню напруги на дроселі в нормальному іаварійному режимах.

У конструкції обмежувального дротяного резистора і дроселя повинні бутивжиті заходи проти розмотування і закорочування витків, наприклад, просочення обмотокізоляційним лаком.

Короткозамкнена обмотка повинна виконуватися або у вигляді безшовної трубки, або у вигляді неізольованою обмотки, замкнутої зварюванням або іншими рівноціннимиспособами.

Іскрозахисні елементи можуть бути об'єднані в пристрої (блоки), які представляють собою закінчену конструкцію. Прикладом такого рішення є блоки іскрозахисні на стабілітронах.

Для захисту іскрозахисними елементів від перевантажень повинні використовуватисязапобіжники і запобіжні пристрої, які повинні виконуватися такимчином, щоб при експлуатації і зберіганні електрообладнання виключалася можливість їх закорочення.

Запобіжники і запобіжні пристрої не є іскрозахисними елементами.

Час-струмові характеристики запобіжників і запобіжних пристроївповинні бути такими, щоб гарантувалося, що розсіювана потужність на іскрозахисних елементах в сталому і перехідному режимах не перевищує 2/3запропонованих значень при температурі навколишнього середовища в нормальному і аварійномурежимах електрообладнання.

Як розділові елементи, що забезпечують гальванічну розв'язкуміж іскробезпечними і іскронебезпечними колами, різними групами іскробезпечних кіл, а також між іскронебезпечними гальванично пов'язаних з іскробезпечними, ісиловими електричними колами, повинні застосовуватися:

§ реле і електромагнітні контактори;

§ розділові трансформатори;

§ електрооптронні та аналогічні їм пристрої, конструкція яких задовольняєвимогам цього стандарту.

Струми і напруги, комутовані контактами релев іскронебезпечних колах, що неповинні перевищувати 5А і 250 В, але їх добуток не повинен перевищувати 100 В⋅А. Контакти і контактні групи реле, включені в електричні кола потужністю понад100 В⋅А, повинні бути відокремлені один від одного заземленою металевою перегородкою(екраном).

Мережева (первинна) обмотка трансформатора повинна, як правило, забезпечуватисяструмовим захистом, наприклад, плавкими запобіжниками.

У системах електропостачання з заземленою нейтраллюструмовий захист повинен встановлюватися в кожен провід мережевий обмотки.

У системах з ізольованою нейтраллюзапобіжники повинні встановлюватися так:

§ в трифазних трансформаторах – в дві фази;

§ однофазних трансформаторах – в одну фазу.

Для досягнення необхідної розривної потужності допускається включати послідовнодва і більше запобіжника.Розривна потужність запобіжника або струмового захисту, встановлених всерединіелектрообладнання або в розподільчому пристрої, від якого живитьсятрансформатор, повинна відповідати потужності КЗ на вхіднихзатискачах трансформатора. Номінальний струм захисту не повинен перевищувати номінальний струм первинної обмотки навантаженого трансформатора більш ніж в три рази.

Трансформатор, крім обмоток, що живлять іскробезпечні і гальванічно пов'язані з ними кола, може містити обмотки, що живлять іскронебезпечних кола, що непов'язані з іскробезпечними.

Конструкція трансформатора повинна бути такою, щоб обмотка, яка живитьіскробезпечні і гальванічно пов'язані з ними іскронебезпечні кола, була надійноізольована від решти обмоток.

Трансформатори повинні бути стійкими або умовно стійкими при КЗ вторинної обмотки і за способом розташування обмоток можуть розділятися на два типи.

Конструкція трансформатора першого типу має обмотку, яка намотана на окремій котушці та розташовується:

а) на одному стрижні з іншими обмотками;

б) на окремому стрижні сердечника.

Конструкція трансформатора другого типу має обмотку, яка розташовується на одній котушці з іншими обмотками, при цьому:

а) зазначена обмотка повинна бути відокремлена від інших обмоток заземленимекраном;

б) або обмотки трансформатора повинні мати посилену ізоляцію, яка задовольняє умовам випробувань.

Екран повинен виготовлятися з мідної фольги або дротяної обмотки(намотування виток до витка) по ширині дорівнює або більше ширини вторинної обмотки. Як екран допускається використовувати заземлену обмотку для живлення іскронебезпечних кіл, гальванічно не пов'язаних з искробезпечним колом, конструкція якоївідповідає вимогам цього розділу. Навантаження обмотки не повинна міститиінших джерел живлення.

Діаметр проводу, яким екран підключається до заземлюваного затискачу, повинен бути не менше відповідного діаметра, вказаного в табл. 8.11.

Таблиця 8.11

Діаметр проводу, яким екран підключається до заземлюваного затискача

Обмотки трансформаторів незалежно від конструктивного виконання повинніпросочуватися ізоляційним лаком або компаундом.

Допустимі перевищення температури обмоток стійкого і умовно стійкоготрансформаторів при КЗ вторинної обмотки (обмоток) для прийнятого класу ізоляції повинні відповідати зазначенимв табл.8.12.

Таблиця 8.12

Допустимі перевищення температури обмоток трансформатора

Примітки. * 60° С у разі використання ацетілцеллюлозних плівок і мас лиття під тиском на основі поліолефінів (термореактивних).

** 100° C для плівок з триацетату і тріацетобутірата.

Ізоляція між обмотками трансформатора повинна витримувати випробувальнінапруги промислової частоти, зазначені в табл. 8.13.

Таблиця 8.13

Випробувальнінапруги обмоток трансформатора

Примітка. U_ном– номінальна напруга обмотки з найбільшою напругою.

Струм холостого ходу силового трансформатора(СТ), режим комутації мережевої обмотки якого визначає іскробезпеку електричного кола, не повинен перевищувати більш ніж на 30%струм холостого ходу трансформатора, що пройшов контрольні випробування наіскробезпеку.

Ізоляція між первинною і вторинними обмотками трансформаторів повиннавитримувати випробувальну напругу, рівну триразовій номінальній напрузіобмотки з найбільшим напругою, але не менше 1500 В, якщо вони підключені до обмотки іншого трансформатора або до автономногоджерела постійного струму.

Допускається випробувальну напругу, рівну триразовій номінальній напрузі обмотки з найбільшим напругою, але не менше 500 В, якщо трансформатор розділяє два іскробезпечних кола або іскробезпечне коло від іскронебезпечних частини іншого искробезопасного кола.

Розділові трансформатори, підключення до зовнішньої силового кола, повиннівраховувати можливість потрапляння на них максимальної напруги живлення, наприклад, мережевої напруги.

Хімічні джерела струму (в подальшому джерела струму) повинні задовольнятивимогам ГОСТ 12.2.007.12-88 і встановлюватися в окремій оболонці або в окремомувідсіку загальної оболонки електрообладнання. Розміри оболонки (відсіку) повиннівідповідати розмірам джерела струму.

Оболонка (відсік) джерела струму повинна закриватися за допомогою спеціальногоінструменту або пломбуватись. Оболонка, забезпечена засобами вибухозахисту абовстановлюється всередині вибухозахищеного електрообладнання по ГОСТ 12.2.020-76, повинна забезпечуватися відповідною попереджувальним написом, наприклад, « У вибухонебезпечних приміщеннях (зонах) відкривати забороняється! »

На оболонці або корпусі джерела струму повинні бути вказані тип джереластруму, вихідна напруга, струм КЗ і клеймо органу технічногоконтролю підприємства-виготовлювача.

У штепсельний роз'їм (гніздо),що не містить силових ланцюгів, допускається передбачати заземлення штифтів і гнізд для поділу струмоведучих частин, дояких підключені іскробезпечні і іскронебезпечних, а також іскробезпечні кола, які непов'язані між собою. Шляхи витоку та електричні зазори між заземленими і струмоведучими частинами роз'єму, до яких підключені іскронебезпечні кола, в цьомувипадку повинні задовольняти вимогам табл. 7.6.

Місця приєднання монтажних проводів до роз'ємів повиннізахищатися щільно натягнутими або посадженими на клей ізоляційними трубками.

У штепсельних роз'ємах, у яких шляху витоку та електричні зазори не задовольняють вимогам табл. 7.6, можуть розміщуватися тільки іскробезпечні кола. Прице місця приєднання проводів іскробезпечних не зв'язаних між собою колівповинні заливатися ізоляційним твердим компаундом або захищатисяізоляційними трубками, посадженими на клей. Товщину заливки компаундом необхідно вибирати по табл. 7.6 (графа «Товщина шару ізоляційного компаунда»).

Вилки роз'ємів, призначених для підключення зовнішніхіскробезпечних кіл, повинні відрізнятися від інших штепсельних роз'ємів і бутинезамінними з ними.

У штепсельних роз'ємах, призначених для підключення зовнішніхіскробезпечних, не пов'язаних між собою кіл, шляхи витоку та електричні зазориміж струмоведучими частинами, до яких підключені різні кола, повинні задовольняти вимогам табл. 7.6. Місця приєднання проводів повинні бути захищені ізоляційними трубками.

Для підключення зовнішніх іскробезпечних і іскронебезпечних кіл, в тому числі імережевих, повинні застосовуватися штепсельні роз'єми, в яких шляху витоку електричні зазори між струмоведучими частинами (штифтами або гніздами)задовольняють вимогам табл. 7.6, а електричні зазори між зажимами дляприєднання кабелів або проводів зазначених кіл, а також між неізольованимиділянками приєднувальних проводів повинні становити не менше 50 мм. Якщо ці затискачі розділені ізоляційною або заземленою металевою перегородкою, тонайкоротша відстань між неізольованими з’єднувальними проводами, з урахуваннямвисоти перегородки, має становити не менше 50 мм.

Електричні зазори між зажимами для приєднання іскробезпечного кола ізаземленими частинами повинні задовольняти вимогам табл. 7.6.

Примітка. Перегородка повинна доходити до ізоляційної колодки штепсельного роз'єму, наякій встановлені затискачі для приєднання проводів. Допускається зазор між перегородкою іколодкою, який визначається шорсткістю поверхні.

Конструкція штепсельних роз'ємів повинна виключатиможливість неправильного з'єднання. Для цієї мети можуть застосовуватися напрямніштифти. Зовнішні роз'єми повинні забезпечуватися пристроєм для пломбування абозакриватися спеціальним інструментом (див. рис. 8.11).

Рис. 8.11.Захищений роз'єм (штепсельні вилки та розетки)–штепсельний з'єднувач, який входить до типу СНВ-63÷СНВ-320

Затискачі для приєднання зовнішніх іскробезпечних і іскронебезпечних кілповинні розташовуватися в різних ввідних пристроях. Допускається розміщення такихзатискачів в одному ввідному пристрої, якщо напруга іскронебезпечного (силового) кола неперевищує 1200 В для електроустаткування групи I і 1000 В для електроустаткуваннягрупи II. При цьому затискачі іскробезпечних і іскронебезпечних кіл повинні бутирозділені ізоляційної або заземленою металевою перегородкою, або електричні зазори між зажимами і неізольованимичастинами приєднуються проводів повинні становити не менше 50 мм.

Електричні зазори між зажимами искробезопасной кола, яке за умовами роботи не слід заземлювати, і заземленими частинами ввідного пристроюповинні задовольняти вимогам табл.7.6.

Затискачі для приєднання зовнішніх іскробезпечних кіл повинні закриватисякришкою, замикається спеціальним інструментом, або опломбовуватися. Це вимога невідноситься до електроустаткування, що встановлюється в оболонках або шафах, забезпеченихспеціальними зажимами, або опломбованих.

Гвинтові (болтові) затискачі повинні бути забезпечені від самовідгвинчування.

Кабелі та проводи повинні бути забезпечені від висмикування.

Зовнішні оболонкиповинні забезпечувати захист внутрішніх елементівелектрообладнання, що встановлюється у вибухонебезпечній зоні, зі ступенем захисту поГОСТ 14254-80 відповідно до умов експлуатації.

Кришки оболонок, захищені від провертання, повинні мати не меншеодного запірного пристрою; кришки, не захищені від провертання, повинні мати неменше двох запірних пристроїв. Допускається кришки оболонок пломбувати беззастосування запірних пристроїв

Зовнішні іскробезпечні й іскронебезпечні кола мають прокладатисяроздільними кабелями або проводами.

Для електрообладнання групи Iдопускається суміщення іскронебезпечних й іскробезпечних кіл в шахтному гнучкому екранованому кабелі за умовиавтоматичного контролю стану ізоляції між силовими і заземленою жилами й екраном (токопровідною гумою). Допускається суміщення в одному кабелі різних іскробезпечних кіл,гальванічно не пов'язаних між собою.

В електрообладнанні групи II, розрахованому для застосування віндивідуальному нафтовому газі або парі, замість позначення підгрупи і температурного класу за ГОСТ 12.2 020-75 вказується найменування цього газу або пару.

В електрообладнанні групи II, призначеному для установки позавибухонебезпечної зони і яка має іскробезпечні кола, в маркуванні по ГОСТ 12.2.020-76повинні бути виключені знаки рівня вибухозахисту і температурного класу. Приклад маркування ExiaIIC або ExibIIAВ у комплекті.

Електрообладнання загального призначення, що не має іскробезпечних кіл, алещо входить в комплект системи електрообладнання групи II, як правило, маєзабезпеченими табличкою з написом «У комплекті _______________________

(вказується скорочена назва комплекту).

Електрообладнання повинно забезпечуватися достатньою кількістю пояснюючих написів і вказівок, що спрощують експлуатацію такого обладнання.

Таблички повинні задовольняти вимогам ГОСТ 18620-86.

В електрообладнанні, що містить як іскробезпечні, так і іскронебезпечні кола, табличка з написом «іскробезпечні кола» повинна встановлюватися:близько штепсельних роз'ємів, на кришках затискачів або

· близько затискачів, призначенихдля приєднання зовнішніх іскробезпечних кіл;

· на кришках, коробках або кожухах, що закривають елементи іскробезпечних кіл, всередині електрообладнання;

· на корпусі або кришці ввідного пристрою електроустаткування, об'єднаного всистему за допомогою іскробезпечних кіл.

На паспортній або окремій табличці має бути зазначено:

a) максимально допустиме значення ємності С_доп. = ...), індуктивності (L_доп. = ...) і опору (R_доп. = ...) у зовнішньому іскробезпечному колі, включаючи ємність та індуктивність приєднувальних кабелів або проводів. Замість ємності й індуктивностідопускається вказувати тип і максимальну довжину зовнішніх сполучних кабелів абопроводів;

b) допустимий струм короткого замикання (I_зовн. = ...) і напруга холостого ходу (U_зовн.= ...) на зовнішніх затискачах іскробезпечного кола, якщо це необхідно для контролю впроцесі експлуатації електрообладнання.

c) для малогабаритного електрообладнання зазначені в цьому пункті відомостідопускається поміщати тільки в експлуатаційній документації *.

На кожному окремо встановленому електрообладнанні (всередині або зовні) використовується табличка з блок-схемою електроустаткування, на якійпозначені приєднувальні затиски.

Іскробезпека кола досягається:

§ обмеженням потужності електричних кіл;

§ зменшенням впливу реактивних елементів кола за допомогою іскрогасильних шунтів;

§ збільшенням іскробезпечної потужності через штучне обмеження тривалості розряду;

§ зменшенням енергоспоживання іскробезпечних схем;

§ зменшенням імовірності випадкового пошкодження елементів схемита ін.

Іскробезпечні кола допускають дуже низькі рівні енергії і використовуються в контрольно-вимірювальній апаратурі, в обладнанні керування з деяким обмеженням енергії. До того ж поширена нині напівпровідникова технологія забезпечує високий ступінь робочих характеристик та обчислювальних потужностей з мінімальним споживанням енергії.

Для підвищення робочої іскробезпечної потужності необхідно до мінімуму звести вплив реактивних елементів на іскробезпеку кіл, зокрема індуктивності. Так, зменшення впливу індуктивностей кола можливе за паралельного їх увімкнення, наприклад, підключення реле керування паралельно обмотці трансформатора живлення в схемах дистанційного керування пускачів. Але найчастіше вплив реактивних елементів в іскробезпечних колах електрообладнання досягається за рахунок шунтування цих елементів за допомогою спеціальних пристроїв.Для кіл постійного струму, який вмикається тільки з боку навантаження, ефективним є діодний шунт. В колах змінного струму використовують стабілітронні шунти (див. рис. 8.12).

Рис. 8.12.Шунтування вплив реактивних елементів в іскробезпечних колах електрообладнання

Застосовують також інші види вибухозахисту електрообладнання, а саме:

· заповнення або продувка оболонки надлишковим тиском;

· масляне заповнення оболонки;

· кварцове заповнення оболонки;

· автоматичне захисне відімкнення електрообладнання;

· спеціальний вид вибухозахисту електрообладнання;

· захист типу "е".

Спеціальний вид вибухозахисту електрообладнання–різновид вибухозахисту електрообладнання, оснований на принципах, які відрізняються від інших видів вибухозахисту і забезпечуються такими засобами:

§ розташуванням електричних частин електрообладнання в герметичній оболонці (див. рис. 8.12);

§ герметизація електрообладнання матеріалами, які мають ізоляційні властивості (епоксидний компаунд, герметики тощо);

§ розташуванням в оболонці зі спеціальними наповнювачами, що виключають контакт електропровідних частин з вибухонебезпечним середовищем;

§ дією на вибухонебезпечну суміш, яка проникає в оболонку електрообладнання, спеціальними пристроями або речовинами для поглинання, флегматизації або зниження її концентрації до значень, що не перевищують 50% нижньої межі вибуховості;

§ обмеженням тривалості дії джерела ініціювання вибуху або зниженням запалюючої здатності джерела ініціювання вибуху, що виключає займання вибухонебезпечного середовища.

Більш детально вимоги до іскробезпечних електричних кіл викладені в ГОСТ 22782.5-78. «Електрообладнання вибухозахищене з видом вибухозахисту «Іскробезпечне електричне коло».Наведемо найбільш вважливі аспекти змісту вказаного нормативного документа.

Іскробезпечні кола повинні мати коефіціент іскробезпеки не нижче 1,5 в нормальному режимі роботиелектрообладнання, а також в аварійних режимахйого при штучно створюваних пошкодженнях елементів і з’єднань.

Вимоги щодо вибору обладнання засобів автоматизації, що використовуються в системах, пов'язаних із забезпеченням безпеки виробничих процесів, обумовлюються в європейських стандартах МЕК 61508 і 61511. У цих документах безпека визначається як «свобода від неприйнятних ризиків». При цьому під ризиком розуміється комбінація ймовірності виникнення збитків та тяжкості цієї шкоди.

В результаті теоретичного дослідження, проведеного автором [42; 43], підтверджено що “ризик”є мірою небезпеки та поєднує ймовірність шкідливості, що спричиняється небезпекою і можливу величину цієї шкідливості, що виражається в серйозності травми або погіршання здоров’я в результаті нараження на подію, що містить небезпеку. При цьому виділяються дві основні характеристики ризику:

1. Ступінь ризику c– імовірність появи події, що призводить до небажаних наслідків, або ймовірність появи несприятливої ситуації, або ймовірність появи небажаних наслідків впливу будь-яких факторів ризику в будь-який момент часу tÎT в процесі функціонування складної системи на проміжку часу T.

2. Рівень ризику W – розмір потенційного (можливого) збитку (шкоди) від небажаних наслідків впливу будь-яких факторів ризику в будь-який момент часу tÎT в процесі функціонування складної системи (маються на увазі наслідки позаштатної ситуації).

Зазначимо, що формалізоване трактування терміну “можливість” як математична ймовірність – ступінь можливості виникнення події, яка належить континууму [0, 1], де число 0 виражає неможливість певної події, а число 1 – абсолютну вірогідність (достовірність) події. Ранжирування ймовірностей подій наведено в табл. 8.14.

Таблиця 8.14

Критерії визначення ймовірності несприятливої події

Звідси випливає, що формально ризик Rможна задати функціональною залежністю:

                                                                     R = f(c , W)                                                              (8.1)

Небезпека – це потенційне джерело шкоди. Допустимимризик  – ризик, прийнятний в даних обставинах, з урахуванням існуючих у цей час соціальних цінностей. Окрім цього існує поняття припустимий ризик.

Всі дії по забезпеченню безпеки повинні ґрунтуватися на розумінні й оцінці ризику, який неминуче присутній у будь-якій системі. 

Стандарт МЕК 61508 поділяє заходи щодо зниження ризику на два компоненти:

а) загальні, інтегральні вимоги безпеки (Safety integrity requirements);

б) функціональні вимоги (Functional requirements).

Відповідно, специфікація вимог безпеки повинна визначати:

1. Специфікацію вимогінтегральної безпеки, яка містить загальні вимоги безпеки, які повинна забезпечувати система.

2. Специфікацію вимогфункціональної безпеки, що містить вимоги до функцій (контурів) безпеки, які повинна виконувати система. Згідно МЕК 61508, функціональна безпека відноситься до систем, що відповідають за функції безпеки, вихід з ладу яких створює значні ризики для людей і навколишнього середовища. Щоб домогтися функціональної безпеки, система в разі аварії повинна привести обладнання в безпечний стан або забезпечити збереження такого стану. Мова йде не про загальні небезпеки експлуатації обладнання, таких, як, наприклад, від обертових деталей, а про небезпеки, що виникають внаслідок збоїв запобіжних функцій.

_____________________________________________________________________________

8.7.Електричні апарати високої та низької напруги в підземних виробках

_____________________________________________________________________________

Живлення апаратів у підземних виробках: напруга.Апарати високої напруги. Потужність КЗ в підземній мережі шахти. Комплектні розподільчі пристрої (КРП): призначення, будова. Розподільний пристрій КРПВ-6В. Технічна характеристика КРПВ-6.Потужність відключення вимикача КРП загального призначення. Кабельні вводи електрообладнання. Приєднання жил кабелів до затискачів електрообладнання. Апаратура низької напруги. Магнітні рудникові пускачі: призначення, конструктивне виконання.

__________________________________________________________________________________________________

До апаратури високої напруги(понад 1000 В) відносяться комплектні розподільні пристрої(КРП), які складаються з окремих закритих вибухобезпечних комірок, які містять всередині всі необхідні елементи комутаційної та захисної апаратури.

КРП застосовуються для комплектування центральних підземних підстанцій (ЦПП), дільничних розподільних пунктів (ДРП) і одиночних високовольтних споживачів (трансформаторів, електродвигунів, кабельних ліній).

Залежно від призначення комірка КРП буває:

1) ввідна – для підведення електроенергії до розподільного пункту високої напруги;

2) фідерна – для живлення окремих високовольтних кабелів;

3) секційна – для комутації та захисту окремих секцій шин розподільного пункту високої напруги.

За способом управління комірками,  КРП підрозділяються на дві модифікації:

1) з ручним приводом для місцевого управління УРВМ;

2) з моторно-пружинним приводом для дистанційного керування РВД.

У даний час розроблені комірки з повітряним електромагнітним вимикачем і багатощілинною камерою. Комірки КРП типу ЯВ-6400В не вимагають побудови спеціальних камер і допускають установку у відкритих нішах.

Комплектні розподільчі пристрої (КРП) в рудниковому виконанні призначені для комплектування підземних ЦПП і ДПП, а також одиночних РП, які обслуговують АТ напругою 6 кВ і трансформатори. У вугільних шахтах раніше застосовувалися КРПз комірками типу УРВМ -6/3, РВД-6М, Яв-6400 і УКВ-6, нині зняті з виробництва. Недоліком цих КРП є наявність масляних вимикачів, в зв'язку з чим потрібно споруджувати капітальні приміщення.Необхідно відзначити, що хоча комірки УРВМ зняті з виробництва, але вони ще використовуються на вугільних шахтах.

У даний час застосовуються більш досконалі КРП типу КРПВ-6 і КРПРН-6 з повітряними вимикачами і типу УК-6 з вакуумними

Передбачається, що буде освоєно промисловим виробництвом вибухобезпечні високовольтні комірки з вакуумними камерами на напругу 6 кВ. Цей тип високовольтних комірок має високу механічну і електричну зносостійкість у порівнянні з вибухобезпечними комірками з гасінням дуги у повітрі.

Розподільний пристрійКРПВ-6В має номінальний струм до 630 А, потужність відключення 100 мВ А (вимикач на 200 мВ А) і підвищену механічну зносостійкість при одночасному зниженні маси, габаритних розмірів і займаної робочої площі.

Удосконалена схема управління і захисту КРПВ-6В забезпечує:

1) оперативне ручне (за допомогою рукоятки), місцеве (за допомогою кнопок) і дистанційне (за допомогою виносного пульта) включення і відключення;

2) замикання і заземлення приєднань, що відходять при відключенні роз'єднувачів в шафі КРП приєднань, що відходять (ОП);

3) максимальний струмовий захист (МСЗ) – вид релейного захисту, дія якого пов'язана зі збільшенням сили струму в колі, що захищається, при виникненні КЗ на ділянці даного кола;

4) мінімальний захист;

5) підключення зовнішніх додаткових захистів (від замикань на землю, несиметрії, газової або ін.);

6) вивід при необхідності мінімального захисту;

7) захист від перевантаження і пускових струмів неприпустимої тривалості;

8) автоматичне повторне включення (АПВ) і автоматичне введення резерву (АВР) при двох і трьох вводах на ЦПП;

9) електричні блокування проти подавання напруги на ОП з R "3 щодо землі нижче 300 кОм ± 20%;

10) сигналізацію (місцеву і дистанційну) про включений і відключеному положенні вимикача, про спрацьовуванні МТЗ і БРУ (про низький рівень R "3 ВП щодо землі);

11) функціональну перевірку максимального струмового захисту і блоку реле витіку (МСЗ і БРВ);

12) вимір струму і напруги в силових мережах;

13) блокування проти повторного включення при відмові механізму, який утримує вимикач у включеному положенні;

14) введення заборони АПВ та АВР при спрацьовуванні МТЗ;

15) підключення двох живильних і двох відходять кабелів до кожного шафі КРП;

16) подачу напруги на секцію ЦПП з введенням як на краю, так і в центрі секції;

17) жорстку комплектацію КРП в ЦПП з будь-яким числом вводів.

Рис. 8.13.КРПна напругу 10 кВ рудничного нормального виконання серії КУ-10С РН

На рис. 8.13 показаний КРП на напругу 10 кВ рудничного нормального виконання серії КУ-10С РН внутрішньої установки призначений для прийому і розподілу електроенергії підземних струмоприймачів залізорудних і вугільних шахт безпечних по газу.

2. Потужність КЗ в підземній мережі шахти має бути обмежена величиною, що відповідає номінальним характеристикам встановленого в шахті електрообладнання та перерізові кабелів, але не повинна перевищувати 100МВ·А (мається на увазі активна потужність).

Потужність відключення вимикача КРП загального призначення при встановленні їх у шахтах повинна бути удвічі вищою від потужності  КЗ мережі, тобто Р_в = 2 Р_кз

3. Кабельні вводи електрообладнання мають бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, що відповідають рівню вибухозахисту електрообладнання.

4. Приєднання жил кабелів до затискачів електрообладнання має проводитися за допомогою наконечників, спеціальних шайб або інших рівноцінних пристроїв, що унеможливлюють наявність проводів жил кабелю поза затискачем. Допускається приєднання більше однієї жили кабелів до одного затискача, якщо це передбачено конструкцією затискача.

5. Продовження експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В, граничний термін служби яких закінчився, здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687.

6. Застосовувані на шахтах КРП не повинні мати пристроїв поздовжнього шунтування вимикальних контактів.

Загальний вигляд КРПВ-6В наведено на рис. 8.14 (воно може встановлюватися також на колесах).

Технічні характеристики КРПВ-6

Рис. 8.14.Будова комплектного розподільчого пристрою КРПВ-6В:

1 – корпус; 2 і 3 – вступні камери; 4 і 5 – камери роз'єднувачів; 6 – камера вимикача; 7 і 8 – коробки вторинних ланцюгів; 9– двері камери вимикача; 10 ¸ 15 – кришки камер; 16 – прохідні ізолятори; 17 – силові затиски; 18 – фланці для приєднання кабельних вводів; 19 – труби для групового з'єднання КРУ; 20 – роз'єднувач; 21 – контакти для заземлення та закорочення ОП (у вступному і секційному шафах відсутні); 22 – вимикач ВЕВ-6; 23 – ТТ; 24 – ТН; 25 – високовольтний запобіжник (в шафі секційному ТН і запобіжник відсутні); 26 – силові штепсельні роз'єми; 27 –проходние затискачі ланцюгів вторинної комутації; 28 – блокувальний диск; 29 – фіксатор для блокування роз'єднувачів з вимикачем і дверима; 30 – панель управління; 31 – блоки релейні (у вступному шафі нижній блок відсутній); 32 – вилка приводу ручного включення ВЕВ-6; 33 – оглядові вікна для контролю за показаннями приладів; 34 – то ж для спостереження за положенням вимикача ВЕВ-6; 35 – блокувальний кільце двері; 36 – санчата; 37 – гвинтові домкрати; 38 – ТТ нульової послідовності (тільки в шафах виконання ОТ.

_______________

До апаратури низької напругивідносяться апарати для управління (ручного, дистанційного, автоматичного) електричними машинами і механізмами, а також для захисту цих установок, силових кіл (мереж) до них і обслуговуючого персоналу при робочій напрузі до 1000 В.

Зокрема для пуску, зупинки і захисту електродвигунів без введення в ланцюг струму регульованого опору, служить такий комутаційний апарат, як пускач. Для пуску або зупинки електродвигунів потужністю до 5 кВт і підключення освітлювальних трансформаторів типу ТСШ застосовуються ручні вибухобезпечні пускачі типу ПРВ або ПРШ. Вони мають вбудований у корпус захист від струмів КЗ запобіжні плавкі вставки.

Магнітні пускачі(МП) в рудниковому вибухобезпечному виконанні типів ПМВ, ПВІ і ПВ служать для місцевого і дистанційного керування шахтними електроприймачами на напругу до 1200 В, а також для захисту електроприймачіввід струмів КЗ, які виникають в живлячих їх кабелях.Крім кнопкових постів елементами пускача є контактори і блокувальна апаратура.

У даний час рудникові магнітні пускачівипускаються тільки з іскро-безпечними колами керування (ПМВІ, ПМВР, ПВІ).Вони мають такі кола схем: силове, захисту, керування, взаємного блокування послідовності включення пускачів, джерела живлення кіл захисту і керування.

Зазначимо, що найбільша потужність електродвигуна в залежності від напруги і типу пускача становить від 13 до 350 кВт. Маса пускачів змінюється в залежності від типу від 100 до 450 кг. Найбільш потужні магнітні пускачі серії ПВІ і ПВ призначені для пуску електродвигунів потужністю 280-350 кВт, їх маса становить 420-450 кг.

Управління магнітними пускачами здійснюється кнопковими постами типу КУВ, КУ-91-РВ-1В у вибухонебезпечному виконанні. Кількість кнопкових елементів змінюється від 1 до 3, номінальна напругалежить в діапазоні: до 60 В, 60 ¸65 В, або 127 В, маса від 0,85 до 14 кг.

За допомогою внутрішніх схем магнітних пускачіввиконуються такі функції (дії, операції):

§ управління електродвигуном за допомогою кнопок, вбудованих в пускач (пуск електродвигуна і зупинка електродвигуна, шо здійснюється дистанційно з поста керування на машині або винесеного);

§ дистанційне керування і реверсування обертання електродвигуна спеціальними реверсивними пускачами (зокрема, ПМВІР);

§ захист від перевантаження;

§ нульовий захист;

§ захист підключених до пускача кабелів від струмів КЗ;

§ захист від мимовільного включення контактора пускача при замиканні між собою проводів керування (захист від втрати керування при замиканні в жилах керування чи їх обриві);

§ захист від обриву кола заземлення машини (використання заземлюючої жили);

§ захист від самовключення при підвищенні напруги до 150 % від номінальної напруги (стабілізація напруги);

§ контроль цілісності заземлювальної жили гнучкого кабелю, через який електроприймач підключений до пускача, а також контроль максимально допустимої величини опору заземлюючого кола установки;

§ відключення контактора пускача під дією температурного реле, вбудованого в підключений до пускача електродвигун;

§ обмеження кількості пусків за рахунок наявності реле часу в колі керування;

§ взаємне електричне блокування послідовності включення пускачів, що керують взаємопов'язаними електродвигунами, які складають одне технологічне коло;

§ живлення світильників місцевого освітлення;

§ обмеження частоти включення пускача до 1200 включень за  годину (крім пускача ПМВІ-61);

§ перевірка справності схем керування, кола котушки контактора, блокувального реле витоку та максимального захисту;

§ сигналізація про спрацювання блокувального реле витоку струму (БРВ) та перевірку його справності (контроль стану ізоляції перед включенням);

§ можливість підключення до схеми температурного захисту.

Розглянемо пускачі рудничні ПВР-63P, 125/160Р.

Пускач типу ПВР-63P, 125/160Р призначений для дистанційного керування включенням і відключенням трифазних асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором, експлуатованих у трифазних мережах змінного струму частотою 50 Гц с ізольованою нейтраллю трансформатора у вугільних шахтах, небезпечних по газу (метану) і (або) вугільному пилу, а також для захисту від струмів КЗ та перевантаження в силових колах, які відходять. Пускач являє собою вибухонепроникну оболонку, яка складається з корпуса, кришки, яка швидко відкривається, кришок ввідного та вивідного відділень, кабельних ввідних пристроїв (рис. 8.15).

Іскробезпека кола дистанційного керування забезпечується іскрозахисними елементами FИа убудованого блоку дистанційного керування. Пускач випускається у реверсивному виконанні. Пускач забезпечує роботу в тривалому і переривчасто-тривалому режимах.