Фактори та чинники неелектричного характеру

Фактори та чинники неелектричного характеру– шлях струму через людину (“петлі струму”), час дії струму, чинник раптовості, індивідуальні особливості людини. Психологічні та соціальні причини травматизму. Фактори виробничого середовища. Класифікація виробничих приміщень за ступенями небезпеки ураження людей електричним струмом відповідно ПУЕ.

До факторів і чинників неелектричного характеру відносяться: шлях струму через людину, час дії струму, чинник раптовості, індивідуальні особливості та стан організму, чинники виробничого середовища. При опрацюванні цих питань студентам необхідно звернути увагу на таке.

Імовірність смертельного ураження струмом збільшується за умови, яким шляхом він пройде через тіло людини. Це так звані “петлі струму”: “рука – рука” (40 % випадків), “права рука – ноги” (20 %), “ліва рука – ноги” (17 %), “нога – нога” (8 %). Інші петлі зустрічаються рідше .

Аналіз нещасних випадків електротравматизму показує, що тривалість проходження струмучерез організм суттєво впливає на наслідки ураження: чим довше діє струм, тим більша вірогідність тяжкого чи смертельного наслідку.

Дійсно, тяжкість ураження збільшується зі зростанням проміжку часу Dt дії струму за рахунок електролітичних процесів в тканинах, зволоження шкіри від поту (при цьому опір тіла зменшується, а сила струму збільшується), електричному пробою шкіри, послаблення захисних сил організму, порушенні функцій центральної нервової системи, зміною складу крові, місцевим руйнуванням тканин організму під впливом теплоти, яка виділяється.

Окрім цього порушується робота серця, легень та інших важливих органів. Зокрема підвищується вірогідність збігу амплітуди чи імпульсу струму з фазою Т (Dt = 0,2 с) кардіоциклу, тобто фазою розслаблення серцевих м’язів (рис. 2.3).

На наслідки ураження електричним струмом впливає мікроклімат – клімат призе­много шару повітря. Тяжкість електротравми очевидно залежить від температури, тиску по­вітря та його вологості. Зокрема, зі збільшен­ням температури і відносної вологості повітря зменшується загальний опір тіла людини Z_т . Дослідженнями встановлено, що зі збільшенням атмосферного тиску та концентрації кисню небезпека ураження зменшується. Наявність мікрофлори, хімічних домішок посилює небезпеку, а електричне поле зменшує чутливість організму людини до струму. Зазначимо, що фактори виробничого середовища (температура та вологість повітря, його забрудненість, іонізуючі випромінювання тощо) частково унормовані ПУЕ.

Рис 2.3 Електрокардіограмма здорової людини (а) і густина розподілу ймовірності виникнення фібриляції серця в залежності від часу в межах кардіоциклу (б), де P, Q, R, S, T – зубці на кардіограммі

Усвідомленість загрози ураження струмом налаштовує систему управління організмом порівняно з неусвідомленою загрозою на підвищення порогових струмів на 30 – 50 % [7]. Це означає, що чинник, пов'язаний з електричним опором тіла людини, при усвідомленій загрозі збільшується.

 Статистичні дані свідчать про те, що більше потерпають від дії струму холерики і меланхоліки, люди з серцево-судинними, легеневими, психічними, наркотичними захворюваннями.

Чинник раптовості – є психологічним чинником, який негативно впливає на наслідки ураження електричним струмом. Якщо людина підготовлена до електричного удару (“чинник уваги” підвищений), то небезпека різко знижується, тобто причина криється в людському чиннику [56] (табл. 2.2).

Очевидно, суттєву роль відіграють індивідуальні особливості людини та стан його організму: фізичний стан, стан нервової системи, чинник уваги тощо

Таблиця 2.2