ТЕМА Порядок формування, обліку та використання фінансових результатів

ВСТУП

1 Теоретико-методологічні основи обліку фінансових результатів

1.1 Економічний зміст формування, використання фінансових результатів та завдання їх обліку

1.2 Оцінка законодавчих актів та нормативних документів, які регулюють облік фінансових результатів

1.3 Організаційно-економічна характеристика діяльності базового підприємства

2 ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

3.1 Порядок формування фінансових результатів як забезпечення документування на підприємстві

3.2 Порядок формування та обліку фінансових результатів від операційної діяльності

3.3 Порядок формування та облік фінансових результатів від фінансової діяльності

3.4 Порядок формування та обліку фінансових результатів від інвестиційної діяльності

3.5 Використання фінансових результатів

3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

3.1. Напрямки вдосконалення питань обліку фінансових результатів

3.2 Автоматизація обліку й контролю формування та використання фінансових результатів

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу виконують рукописним, машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

Залежно від особливостей і змісту курсову роботу складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень і оформлюють на аркушах білого паперу формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату АЗ (297х420 мм).

За машинописного або машинного способу виконання курсову роботу друкують через 1,5 або 1 інтервали відповідно, з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм., або 14 шрифтом відповідно. Допускається окремі частини курсової роботи (титульний лист, завдання на роботу, додатки) виконувати іншим способом, ніж основна частина.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності, необхідно дотримуватися рівномірної цільності, контрастності й чіткості тексту.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути такого ж кольору, як основний текст.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у тексті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову курсової роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилами, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи і підрозділи, які повинні мати заголовки. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання основної частини кваліфікаційної роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т. д.

Кожний аркуш курсової роботи повинен мати рамку і основний напис. Основний напис (рисунок 1) виконується на першому аркушеві кожного розділу роботи, включаючи зміст, вступ, висновки і перелік посилань. На інших аркушах курсової роботи його роблять як на рисунку 2.

На титульному аркушеві та завданні основний напис не виконується.

У графах основних написів курсової роботи зазначають (номери граф показано в дужках):

-у графі 1 - назва частини;

-у графі 2 - позначення частини;

-у графі 7 - порядковий номер аркуша в межах частини;

-у графі 8- загальна кількість аркушів частини;

-у графі 9 - шифри спеціальності та академічної групи;

-у графах 10-12 - прізвища, підписи, дати підписання.

Відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку і в кінці рядків повинна дорівнювати 3-5 мм. Відстань від верхнього і нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки - 10-15 мм, абзац - 15-17 мм.

Рисунок 1 — Основний напис на першому аркуші роботи

Рисунок 2 - Основний напис на наступних аркушах роботи

Кожному розділу записки привласнюють позначення документа за структурою:

Приклад

ІК.РК 18.21.В.ПЗ (ІК – код навчального закладу, РК – робота курсова, 18 - рік подання до захисту 2018 р, 21 - тема № 21, В - висновки; ПЗ - пояснювальна записка).

Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

 Перенесення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше чим два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї залишається місце лише для одного рядка тексту.

Нумерація сторінок

Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації.

Ілюстрації

Курсова робота може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій і т. ін. Всі ілюстрації називаються рисунками.

Рисунки повинні бути виконані чітко й охайно, з застосуванням інструментів для креслення. Рисунки можуть бути виконані безпосередньо на аркушах записки або виготовлені окремо на білому чи міліметровому папері, а також на кальці і вклеєні в записку.

Рисунки можуть бути виконані тушшю, олівцем, фломастером, фарбою чи пастою різноманітних кольорів. Електрографічні копії допускається використовувати з дозволу керівника кваліфікаційної роботи.

Рисунки розміщуються, як правило, на окремих аркушах записки. Допускається розміщення на одному аркушеві декількох рисунків або невеликих рисунків - безпосередньо в тексті записки.

Рисунки нумеруються в межах кожної частини записки двома цифрами, поділеними крапкою - номером частини і порядковим номером рисунка. На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад, "... розрахункова схема подана на рисунку 1.1". Кожний рисунок повинен мати назву. Слово "Рисунок", його номер і назву розміщують під рисунком. Після найменування рисунку крапку не ставлять.

Рисунок 1.1 – Класифікація МШП для цілей бухгалтерського обліку

Графіки повинні мати координатні осі і координатну сітку. На гістограмах, кругових (секторних) діаграмах і т. п. допускається координатні осі і сітку не зображати за умови, що масштаб величин вказаний іншим способом.

На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійному або нелінійному масштабі.

Поряд з поділами координатної сітки і (або) з ділильними штрихами шкали повинні бути вказані відповідні значення величин. Допускається використовувати додаткові ділильні штрихи без подання відповідних їм значень. Якщо початок відліку обох шкал - нуль, його зазначають один раз у точці перетину шкал. Числа коло шкал треба розміщувати поза полем графіка і розташовувати горизонтально.

Рисунок 2 – Динаміка використання виробничих потужностей підприємства (по відношенню до проектних)

Рисунок 3 - Динаміка кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства

Таблиці

Таблиці нумерують у межах розділу курсової роботи (додатка). Номер таблиці складається з номера розділу (позначення додатка) і порядкового номеру таблиці, поділених крапкою.

На всі таблиці повинні бути  посилання в тексті записки, наприклад : "... наведені в таблиці 1.1 дані ...".

Кожна таблиця повинна мати назву, яку вказують над таблицею. Перед назвою таблиці пишуть слово "Таблиця" і її номер, який відділяють від назви за допомогою тире, наприклад: Таблиця 1.1 – Первинні документи з обліку МШП.

Заголовки таблиці, її граф і рядків треба писати в однині без крапки в кінці з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки граф можуть бути записані паралельно рядкам таблиці чи перпендикулярно до них.

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням пишуть "Продовження таблиці" і зазначають її номер. При перенесенні таблиці допускається її головок замінювати номерами граф, відповідними до їх номерів в першій частині таблиці.

Наприклад:

або

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких,

Таблицю в тексті розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Формули

В роботі формули виконують за допомогою редактора формул (наприклад: Microsoft Equation) і нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між ними ставлять крапку.

Номер формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.3) (третя формула другого розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі словами «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Наприклад:

                                                                     (2.1)

Посилання

При написанні роботи студент повинен даватипосилання на джерела, матеріали окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота.

Такі посилання дають змогу відшукати документ і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посилання необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «.. .у працях [1 - 7]....».

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «на рис. 3.2». Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули і дужках, наприклад: «...у формулі (2.3)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати: « (див. табл. 1.3) ».

Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, який друкують угорі малими літерами з першої великої літери, з правого боку сторінки.

З правого боку рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ......» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток В». Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А. 2 - другий розділ додатка А, або В. 3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.