Модель мовленнєвої комунікації

· Бажане спілкування — це вид спілкування до якого ми прагнемо, якого бажаємо.

· Небажане спілкування — це вид спілкування, від якого людина уникає, ухиляється, втікає.

· III За критерієм орієнтації на співрозмовника:

· Міжособистісне спілкування - цей вид спілкування найбільше поширений у житті людини, це безпосередні суспільні зв'язки людей у контексті "суб'єкт-об'єктних" та "суб'єкт-суб'єктних" відносин.

· Масове спілкування — це вид спілкування, яке спрямоване не на конкретну людину, а на масу людей. Таке спілкування здійснюється через телебачення, засоби масової комунікації.

ІV. За критерієм часового обмеження:

· Короткотривале спілкування — цей вид спілкування обмежений у часі. Основна функція такого спілкування полягає в чіткому обміні інформацією.

· Довготривале спілкування — це вид спілкування, при якому люди відчувають дискомфорт у стосунках, якщо не отримають задоволення від спілкування, вони схильні до довготривалих контактів.

V. За критерієм кількості учасників:

· Монологічне спілкування — це вид спілкування, яке передбачає одностороннє спрямування інформації. За таких умов відбувається суб'єкт-об'сктне спілкування.

· Діалогічне спілкування — це вид спілкування, при якому, відбувається зворотній зв'язок (суб'єкт-суб'єктне спілкування).

VI. За критерієм результативності:

· Конфліктне спілкування — це особливий вид спілкування, для якого характерне зіткнення поглядів людей, їх інтересів і дій. Таке спілкування негативне, оскільки супроводжується негативними емоціями, стресами, переживаннями, розчаруваннями.

· Маніпулятивне спілкування — це вид спілкування при якому один із комунікантів хоче переважати, мати домінуючу позицію, пригнічуючи інтереси, бажання та потреби іншого учасника комунікативного процесу.

 

· інформаційно-комунікативна (обмін інформацією) - охоплює процеси формування, передавання та прийому інформації. (Реалізація її має кілька рівнів. На першому здійснюється вирівнювання відмінностей щодо інформованості людей, які вступають у психологічний контакт. Другий рівень передбачає передачу інформації та прийняття рішень (спілкування реалізує цілі інформування, навчання та ін.). Третій рівень пов'язаний із прагненням людини зрозуміти інших (спілкування спрямоване на формування оцінок досягнутих результатів);

· регуляційно-комунікативна (регуляція поведінки, спільної діяльності в процесі взаємодії). Завдяки спілкуванню людина регулює не тільки власну поведінку, а й поведінку інших людей і реагує на їхні дії;

· афективно-комунікативна (регуляція емоційної сфери людини) - характеризує емоційну сферу людини, в якій виявляється її ставлення до навколишнього середовища, в тому числі й соціального.

Зважаючи на мету спілкування, розрізняють функції, які реалізуються в будь-якому процесі взаємодії і забезпечують досягнення в ньому певних цілей (Л. Карпенко):

· контактна. Передбачає встановлення контакту як стану взаємної готовності до прийому і передавання повідомлення та підтримання взаємозв'язку під час взаємодії;

· інформаційна. Полягає в обміні повідомленнями (інформацією, думками, рішеннями, задумами);

· спонукальна. Стимулювання активності партнера по спілкуванню, що спрямовує його на виконання дій;

· координаційна. Взаємне орієнтування і узгодження дій для організації спільної діяльності;

· розуміння. Адекватне сприймання і розуміння сутності повідомлення, а також партнерами один одного;

· емотивна. Реалізується через стимулювання у партнера по спілкуванню потрібних емоційних переживань і станів, у зміні за його допомогою власних переживань і станів;

· встановлення відносин. Полягає в усвідомленні і фіксуванні індивідом свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв'язків;

· здійснення впливу. Наслідками її дії є зміна стану, поведінки, особистісно-змістових утворень партнера.

Дослідження A.A. Брудного свідчать про такі функції спілкування:

· інструментальна функція, яка полягає в тому, щоб організувати діяльність шляхом передачі інформації, суттєвої для виконання дії;

· синдикативна — функція об'єднання. Завдяки цій функції спілкування має на меті укріплення спільності між людьми в рамках певних груп. Об'єднання людей у цьому випадку виступає як передумова для вирішення різних завдань;

· функція самовираження, котра зорієнтована на контакт індивідів, на їх взаєморозуміння;

· трансляційна функція — функція передачі конкретних способів діяльності, оцінних критеріїв і програм. Ця функція лежить в основі як направленої соціалізації (через спілкування відбувається інституціональне навчання, організоване державою), так і стихійної (через спілкування відбувається включення індивідів у різні форми діяльності, в процесі контактів з людьми відбувається передача даному індивідові вмінь, способів діяльності).

Соціолог Гарольд Ласуел,аналізуючи спілкування між людьми, створив іншу модель комунікативного процесу, яка включає п'ять елементів:

Хто? (передає повідомлення) Комунікатор.