Прямий постріл, прикритий, уразний та мертвий простір, їхнє практичне значення

Маріупольський професійний ліцей

Будівництва

УРОК -

проведення заняття з предмету

«Захист Вітчизни»

Підготував:

викладач захисту Вітчизни

Майор Семенов С.С.

Розділ : Вогнева підготовка

Тема уроку: Введення

Мета:

— ознайомити учнів з загальними термінами;

— формувати в учнів уміння та навички отримані в ході занять .

— виховувати у учнів повагу та взаєморозуміння під час виконання вправ на уроці

Місце проведення:ділянка місцевості.

Час: 40 хв.

Навчально-методичне забезпечення:

Навчальні питання:

Обов'язки солдата в бою

Форма проведення: практичне заняття.

Методи проведення:показ, тренування.

Тип уроку:формування умінь та навичок.

Структура уроку:

I. Організаційний етап................................................ 2 хв.

II. Тренування особового складу.................................. 2 хв.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності……4 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу..................................... 25 хв.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів…….3 хв.

VI. Підбиття підсумків уроку....................................... 2 хв.

VII. Домашнє завдання.................................................... 2 хв.

Хід уроку:

I. Організаційний етап

1. Шикування особового складу.

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

II. Тренування особового складу

  стройова стійка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитування особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).

2. Фронтальна бесіда з елементами розповіді.

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

IV. Вивчення нового матеріалу

Тема. Зовнішня балістика стрільби. Політ кулі в повітрі, сили, що діють на неї. Траєкторія польоту кулі та її елементи. Пря­мий постріл, прикритий, уражений і мертвий простір, їхнє практичне значення. Пробивна і вбивча дія кулі

Утворення траєкторії

При вильоті кулі в повітря на неї діють дві сили: сила тяжіння й сила опору повітря. Сила тяжіння відхиляє кулю вниз, а сила опору повітря вповільнює рух кулі в повітрі, намага­ючись перекинути її головною частиною назад. У результаті дії цих сил швидкість польоту кулі поступово зменшується, а її траєкторія являє собою по формі нерівномірно вигнуту криву лінію.

Траєкторією називається крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті в повітрі.

Сила опору повітря викликається трьома основними причинами: тертям повітря, виник­ненням завіхрення й виникненням балістичної хвилі (див. рис. 1).

Рис. 1. Утворення сили опору повітря

Частинки повітря, що торкаються кулі, яка рухається, створюють тертя й зменшують швидкість польоту кулі.

Куля при польоті зіткається з частинками повітря і примушує їх коливатися. Внаслідок цього перед кулею підвищується щільність повітря та створюються звукові хвилі. Ось чому політ кулі супроводжується характерним звуком.

Величина сили опору повітря залежить від швидкості польоту, форми й калібру кулі.

Під дією початкових поштовхів у момент вильоту кулі з каналу ствола між віссю кулі й дотичною до траєкторії створюється кут і сила опору повітря діє не вздовж вісі кулі, а під кутом до неї, намагаючись не тільки вповільнити рух кулі, але й перекинути (див. рис. 2).

ЦТ — центр тяжіння, ЦС — центр опору повітря

Рис. 2. Дія сили опору повітря на кулю, що летить

Для того щоб куля не перекидалась, їй надають за допомогою нарізів у каналі ствола обертальний рух. Наприклад, у АКМ швидкість обертання кулі в момент вильоту з канала ство­ла близько 3000 обертів за секунду.

Вісь повільного конічного руху трохи відстає від дотичної до траєкторії (розміщується вище останньої). Тому куля з потоком повітря зіткаєть- ся більше нижчою частиною і віссю повільного кінцевого руху відхиляється в бік обертання (пра­воруч при правій нарізці ствола) (див. рис. 3).

Рис. 3. Деривація (вид траєкторії зверху)

Кут піднесення, при якому повна горизон­тальна дальність польоту кулі стає найбільшою, називається кутом найбільшої дальності. Вели­чина його для куль різних видів зброї складає близько 35°.

Траєкторії, які отримуються при кутах піднесення менших, ніж кут найбільшої даль­ності, називаються настильними. Траєкторії, які отримуються при кутах піднесення більших, ніж кут найбільшої дальності, називаються навісними.

При стрільбі з однієї і тієї ж зброї можна отримати дві траєкторії з однаковою горизон­тальною дальністю: настильну і навісну.

При стрільбі зі стрілецької зброї та гра­натометів використовуються тільки настильні траєкторії.

Прямий постріл, прикритий, уразний та мертвий простір, їхнє практичне значення

Прямий постріл — це постріл, при якому траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому сво­єму шляху (див. рис. 4). У межах дальності прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестися без перестановки при­цілу. У цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі. Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі й настильної траєкторії.

Відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання називається деривацією. При­чинами деривації є: обертальний рух кулі, опір повітря і зниження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії. За відсутності хоча б однієї з цих причин деривації не буде.

Рис. 5. Форми траєкторії

Форма траєкторії (див. рис. 5) залежить від кута піднесення. Із збільшенням кута підне­сення висота траєкторії й повна горизонтальна дальність польоту кулі збільшується, але це трапляється до звісної межі. За цією межею висота траєкторії продовжує збільшуватись, а повна горизонтальна дальність починає змен­шуватись.

Рис. 4. Прямий постріл

Відстань на місцевості, протягом якої до­дільна галузь траєкторії не перевищує висо­ти цілі, називається уражуваним простором(глибиною уражуваного простору).

Глибина уражуваного простору зале­жить:

· від висоти цілі — вона буде тим більше, чим вище ціль;

· від наземності траєкторії — вона буде тим більше, чим наземніша траєкторія;

· від кута нахилу місцевості — на передньо­му схилі вона зменщується, на зворотньо­му — збільшується;

Простір за укриттям, що не пробивається ку­лею від його гребня до точки зустрічі, називається прикритим простором (Пп). Він буде тим більше, чим більша висота прикриття й чим наземніша траєкторія. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при такій траєкторії, називається мертвим (не- уразним) простором (Мнп). Мертвий простір буде тим більшим, чим більше висота укриття, менше висота цілі й наземніше траєкторія.

Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена, становить уразний простір {див. рис. 6).

Рис. 6. Прикритий, мертвий та уразний простори

Контрольні питання

1. Дайте визначення траєкторії.

2. Що таке прикритий, мертвий, уразний простір?