Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

IV. Вивчення нового матеріалу




Маріупольський професійний ліцей

Будівництва

 

УРОК -

 

проведення заняття з предмету

«Захист Вітчизни»

Підготував:

викладач захисту Вітчизни

Майор Семенов С.С.


Розділ : Вогнева підготовка

Тема уроку: Введення

Мета:

— ознайомити учнів з загальними термінами;

— навчити їх вміло користуватися набутими на заняттях знаннями;

— формувати в учнів уміння та навички отримані в ході занять .

— виховувати у учнів повагу та взаєморозуміння під час виконання вправ на уроці

 

Місце проведення:ділянка місцевості.

Час: 40 хв.

Навчально-методичне забезпечення:

- Підручник Вогнева підготовка ч.1;- підручник «Захист Вітчизни».

Навчальні питання:


Обов'язки солдата в бою

Форма проведення: практичне заняття.

Методи проведення:показ, тренування.

Тип уроку:формування умінь та навичок.

Структура уроку:

I. Організаційний етап................................................ 2 хв.

II. Тренування особового складу.................................. 2 хв.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності……4 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу..................................... 25 хв.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів…….3 хв.

VI. Підбиття підсумків уроку....................................... 2 хв.

VII. Домашнє завдання.................................................... 2 хв.

Хід уроку:

I. Організаційний етап

1. Шикування особового складу.

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

II. Тренування особового складу

  стройова стійка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитування особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).

2. Фронтальна бесіда з елементами розповіді.

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

IV. Вивчення нового матеріалу

Основи стрільби із стрілець­кої зброї. Внутрішня балістика стрільби. По­стріл і його періоди. Початкова швидкість кулі, її вплив на стрільбу. Віддача зброї і кут вильоту

1. Явище пострілу та його періоди
Балістика — наука про рух снаряду (кулі). Наразі балістика поділяється на дві самостіхіні науки: внутрішню балістику та зовнішню.

Внутрішня балістика — це наука, яка займається вивченням процесів, що відбува­ються під час пострілу, особливо під час руху кулі (гранати) по каналу ствола.

Зовнішня балістика — це наука, що вивчає рух кулі (гранати) після закінчення впливу на неї порохових газів.

Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду.

Явище пострілу характеризується такими особливостями:

· великою величиною тиску газів (2-3 тис. і більше атмосфер);

· високою температурою порохових газів (2500-3500 °С);

· малим терміном дії (0,001-0,06с);

· горінням порохового заряду, в об'ємі який швидко змінюється.

Під час пострілу зі стрілецької зброї від удару бійка по капсулю бойового патрона, до­сланого в патронник, вибухає ударний склад капсуля і виникає полум'я, яке крізь затравочні отвори у дні гільзи попадає до порохового за­ряду та підпалює його. Під час згорання поро­хового заряду виникає велика кількість сильно нагрітих газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвор. У резуль­таті тиску газів на дно кулі вона зсовується з місця й врізається в нарізи, обертаючись по них, просувається по каналу ствола з по­стійно зростаючою швидкістю й викидається назовні в напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи й ство­ла виникає їхнє розтягнення (деформація), й гільза, щільно притискуючись до патронника, перешкоджує прориву порохових газів у бік затвора. Одночасно під час пострілу виникають коливальні рухи ствола й відбувається його на­грівання. Нагріті гази й частинки від пороху, що згорів, витікаючи з канала ствола вслід за кулею, під час зустрічі з повітрям спричи­няють виникнення полум'я та ударної хвилі: останнє є джерелом звуку під час пострілу.
Постріл відбувається в дуже короткий про­міжок часу (0,001-0,06 с). Під час пострілу виді­ляютьчотири послідовних періоди(див. мал. 95).

· попередній;

· перший, або основний;

· другий;

· третій, або період наслідків газів.


 

Попередній період триває від початку го­ріння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола.
Перший, або основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду відбувається в об'ємі, який швидко змінюється.
Третій період, або період наслідків газів, триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола й до моменту припинення впливу по­рохових газів на кулю. Найбільшої (макси­мальної) швидкості куля досягає в кінці тре­тього періоду на віддаленні кількох десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде урівноваже­ний опором повітря.






Початкова швидкість кулі

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту (біля дулового зрізу). Початкова швидкість кулі вимірюється в метрах на секунду (м/с).
Початкова швидкість кулі — одна з най­важливіших характеристик бойових властивос­тей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, вбивчу й пробивну дію, змен­шує вплив зовнішніх умов на її політ.

Величина початкової швидкості кулі за­лежить від:

· довжини ствола;

· маси кулі;

· маси, температури, вологості порохового заряду;

· форми й розмірів зерен пороху;

· щільності заряджання.

Пробивча дія кулі характеризується глиби­ною її проникання в перешкоду певної цільності (див. табл. 1).

 

 

Таблиця 1


Пробивча дія кулі










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 170.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...