Критерії оцінювання результатів стажиської  практики на робочому місці практичного психолога.

Стажиська практика на робочому місці практичного психолога

Мета практики. Вдосконалення прикладного аспекту професійної підготовки.

Завдання практики:

1. Поглибити теоретичні та практичні знання студентів у сфері діагностичної, корекційної та консультативної  роботи психолога у закладах освіти.

2. Сприяти формуванню індивідуального стилю, власного професіонального підходу у плануванні та проведенні роботи.

3. Розвивати здатність до глибокого розуміння особливостей індивідуального розвитку особистості та шляхів надання їй психологічної допомоги.

Студенти повинні знати:

           1) теоретичні основи психодіагностики, психокорекції, консультативної роботи;

           2) основні напрямки практики надання психологічної допомоги;

           3) особливості розвитку особистості в онтогенезі й можливі причини ускладнень цього розвитку;

           4) механізми впливу на психіку людини тих або інших  методів психологічного впливу.

Студенти повинні вміти:

           1) самостійно будувати дослідницьку програму за запитом;

           2) забезпечувати індивідуальний підхід у роботі;

           3) дотримуватися морально-етичних принципів роботи.

Методичні вказівки до проведення психокорекційної роботи

Цілісність процесу надання психологічної допомоги як особливого виду діяльності практичного психолога передбачає дотримання принципу єдності діагностики і корекції.

Специфічними особливостями діагностичної роботи з метою планування й визначення завдань корекційної роботи є:

1) діагностика має бути комплексною;

2) діагностика проблем здійснюється в контексті діагностики міжособистісних стосунків;

3) обов’язковим є психологічний анамнез;

4) діагностика як початковий етап корекції потребує дотримання принципу активності учасників дослідження;

5) діагностика і корекція здійснюються майже одночасно на всіх етапах роботи;

6) отримання інформації про особливості і проблеми розвитку особистості передбачає використання всього спектру емпіричних методів дослідження;

7) консультативна робота передбачає дотримання принципу індивідуального підходу.

Студент-стажист  повинен дотримуватися наступних етапів  роботи.

І. Діагностичний етап:

а) вивчення запиту;

б) первинне формулювання проблеми;

в) висунення гіпотез стосовно психологічної проблеми;

г) комплексна психологічна діагностика; виокремлення чинників проблеми;

д) формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим прогнозом подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та її відсутності;

е) розробка загальної програми психологічної корекції.

ІІ. Установчий етап:

а) формування адекватного ставлення клієнта до власної проблеми, психолога, методів його впливу;

б) можливе переформулювання запиту, мети корекції;

в) створення активної настанови особистості на психокорекцій ну роботу;

г) формування мотивів самопізнання та самовдосконалення.

ІІІ. Корекційний етап. Реалізація корекційно - розвиваючої  програми.

ІV. Оцінка ефективності психокорекції:

а) діагностика причинних факторів, які лежать в основі явищ, що підлягають корекції (повторна діагностика передбачає використання тих діагностичних методів, якими досліджувалися причинні фактори до і після проведення корекції);

б) суб’єктивний звіт.

V. Консультативний етап.

а) підготовчий етап;

б) протокол консультативної роботи.

VІ. Оцінка ефективності проведеної роботи. 

Для аналізу і розв’язання студентам пропонується обрати одну з психологічних проблем.

1. Дослідження емоційної регуляції  у дітей дошкільного віку. Розробка і впровадження програми діагностики та корекційно-консультативної роботи з дітьми, які мають неврологічні прояви (тривожність, страхи, плаксивість, поганий сон, впертість, підвищена збудливість тощо).

2. Дослідження психологічних проблем першокласників з низькими показниками готовності до навчання в школі. Розробка та впровадження програми діагностики та корекційно-консультативної роботи з першокласниками, які мають низькі показники готовності до навчання у школі.

3. Дослідження причин неуспішності у підлітковому віці. Розробка та впровадження програми корекційно-консультативної роботи з невстигаючими дітьми.

4. Дослідження  конфліктів у підліткових групах. Розробка та впровадження програми корекційно-консультативної роботи, спрямованої на запобігання деструктивних конфліктів у середовищі підлітків.

5. Дослідження професійного самовизначення старшокласників. Розробка та впровадження відповідної програми діагностики та корекційно-консультативної роботи.

6. Дослідження психічних пізнавальних процесів  (на вибір - увага, сприймання, пам’ять, мислення, творчі здібності тощо). Розробка та впровадження відповідної програми діагностики та корекційно-консультативної роботи.

Звіт про проходження стажиської  практики на робочому місці практичного психолога.

І. Щоденник, у якому відображена особистісна і професійна рефлексія діяльності студента, його труднощі, вагання, вдалі знахідки, питання, які потребують подальшого вивчення, роздуми тощо.

ІІ. Пакет звітних матеріалів.

1. Формулювання запиту (психологічна проблема).

2. Аналіз проблеми:

а) психологічний анамнез;

б) комплексне діагностичне вивчення проблеми;

в) психологічний діагноз;

г) детермінанти проблеми;

д) прогноз подальшого розвитку.

3. Зміст психокорекційної роботи, де зазначені:

а) мета та завдання;

б) методи психокорекційного впливу;

в) форми психокорекційної роботи;

г) психокорекційні методики, прийоми, вправи, психотехніки;

е) організаційні моменти (кількість занять, їх тривалість, частота, залучення інших осіб з оточення клієнта).

Формулюючи мету слід враховувати корекційний, профілактичний та формуючий рівні. Пам’ятати, що мета може змінюватися, завдання поповнюватися (вказати у звіті).

4. Опис змісту всіх етапів планування та організації психокорекційної програми.

5. Звіт про стан виконання психокорекційної програми.

6. Зміст консультативної роботи, де зазначені:

а) мета та завдання;

б) методи консультативного впливу;

в) організаційні моменти (кількість занять, їх тривалість, частота, залучення інших осіб з оточення клієнта).

 Пам’ятати, що мета може змінюватися, завдання поповнюватися (вказати у звіті).

7. Психолого-педагогічний висновок про результати проведеної роботи з оцінкою її ефективності.

10. Розроблений план, тематика, зміст консультативно-просвітницьких заходів з особами найближчого оточення клієнта (батьки, вчителі, вихователі) в контексті проблеми, що розв’язувалася.

У додаток до звіту виносяться:

а) матеріали діагностичного обстеження;

б) корекційні заняття з психологічним аналізом труднощів та вдалих моментів;

в) стимульний матеріал, який використовувався у діагностичній і корекційно-розвивальній роботі;

г) протоколи консультативних занять.

Критерії оцінювання результатів стажиської  практики на робочому місці практичного психолога.

Показники високого рівня виконання завдань практики.

1. Проведення діагностичних обстежень з дотриманням морально-етичних принципів роботи психодіагноста.

2. Вільне володіння діагностичним інструментарієм. Грамотна побудова програми обстеження з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей дитини та конкретних умов проведення діагностики.

3. Комплексне бачення проблеми дослідження з позиції її теоретичного та практичного вивчення.

  4. Вільне оперування статистичними методами обробки даних в залежності від характеристики зібраної дослідницької інформації.

5. Вміння інтерпретувати кількісну інформацію експериментальних досліджень, писати експериментальні висновки.

6. Здатність узагальнювати та інтегрувати отриману інформацію, будувати діагностичні висновки прогностичного характеру.

7. Вміння будувати корекційно-консультативну програму, враховуючи кількісні та якісні характеристики визначених проблем, суб’єктивні та об’єктивні фактори впливу на особистість, її індивідуальні особливості (мотивацію, самосвідомість, особливості характеру, інтелект тощо).

Показники середнього рівня виконання завдань практики.

1. Проведення діагностичних обстежень з дотриманням морально-етичних принципів роботи психодіагноста.

2. Достатній рівень володіння діагностичним інструментарієм. Грамотна побудова програми обстеження з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей дитини та конкретних умов проведення діагностики.

3. Комплексне бачення проблеми дослідження з позиції її теоретичного та практичного вивчення.

4. Розуміння доцільності використання окремих груп методів статистичної обробки даних. Володіння процедурою їх проведення.

5. Вміння інтерпретувати кількісну інформацію експериментальних досліджень, писати експериментальні висновки прогностичного характеру.

6. Вміння будувати корекційно-консультативну  програму, враховуючи кількісні та якісні характеристики визначених проблем, суб’єктивні та об’єктивні фактори впливу на особистість.

         Показники низького рівня виконання завдань практики

1. Проведення діагностичних обстежень з дотриманням морально-етичних принципів роботи психодіагноста.

2. Орієнтація у діагностичному інструментарії. Побудова програми обстеження з урахуванням вікових особливостей дитини та конкретних умов проведення діагностики.

3. Комплексне бачення проблеми дослідження з позиції її теоретичного та практичного вивчення.

4. Обмежене розуміння доцільності використання окремих груп методів статистичної обробки даних. Поверхове володіння процедурою їх проведення.

5. Помилки в інтерпретації кількісної інформацію експериментальних досліджень, поверховість написання експериментальних висновків, відсутність їх прогностичного характеру.

6. Поверхова за своєю структурою побудова корекційно-консультативної програми, без урахування кількісних та якісних характеристик визначених проблем.

Показники незадовільного рівня виконання завдань практики

1. Під час проведення діагностичних обстежень не дотримувалися морально-етичні принципи роботи психодіагноста.

2. Відсутня орієнтація у діагностичному інструментарії. Побудова програми обстеження не враховує вікових особливостей дитини та конкретних умов проведення діагностики.

3. Відсутнє комплексне бачення проблеми дослідження з позиції її теоретичного та практичного вивчення.

4. Нема уявлення про доцільність використання окремих груп методів статистичної обробки даних. Поверхове володіння процедурою їх проведення.

5. Грубі помилки в інтерпретації кількісної інформацію експериментальних досліджень, примітивність написання експериментальних висновків, відсутність їх прогностичного характеру.

6. Корекційно-консультативна програма є штучним поєднанням інформації без урахування кількісних та якісних характеристик визначених проблем.