Імені Івана Франка. 79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Навчально-методичний посібник

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(1945–2013)

для студентів четвертого курсу

історичного факультету

ЛЬВІВ

Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка

2015

Рекомендовано до друку

кафедрою новітньої історії України

Львівського національного університету

 імені Івана Франка.

Протокол ___ від ___ січня 2015 р.

Уклали:    Качмар Володимир Михайлович

Комп’ютерний набір

Качмар Володимир Михайлович

Відповідальний за випуск

Качмар Володимир Михайлович

Навчально-методичний посібник

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(1944–2015)

для студентів четвертого курсу

історичного факультету

Під. до друку                  Формат 60х84/16                             

Папір друк. Друк. на різогр. Умовн. друк. арк.

Тираж       прим. Обл.-вид. арк.         Зам.                                    

Видавничий центр Львівського національного університету

імені Івана Франка. 79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.

Організація курсу: Навчальний курс « Історія України др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.»триває один семестр (VІІІ -ий) і складається навпіл із лекційних і семінарських занять. Згідно з навчальним планом на вивчення курсу передбачено 144години. Половина з них ( 56 ) – аудиторні. Відповідно 28 годин лекційних і 28 семінарських. На самостійну роботу студента відводиться - 88 годин. Курс завершується складанням іспиту.

Предмет курсу : Курс «Історія України др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.» є однією з головних складових гуманітарної загальноосвітньої підготовки фахівців з вищої освіти. Даний курс сприяє розвиткові особистості, формуванню її політичної відповідальності та творчого підходу до вирішення суспільних проблем. Засвоєння історичного досвіду допоможе майбутнім спеціалістам зайняти чітку громадянську позицію, розібратися у складностях сучасного життя. Курс передбачає розкриття основних проявів історичного процесу в Україні, висвітлення численних фактів, подій, явищ, які замовчувалися і фальсифікувалися радянською історіографією, подавалися однобічно. В межах курсу висвітлюються особливості сучасного національно-державного відродження українського народу.

Мета курсуполягає в ознайомлені студентів із закономірностями та особливостями економічного, соціального, політичного та культурного розвитку України, її відносин з іншими народами та державами.

Завдання курсу:

· подати студентам наукову періодизацію новітньої історії України, характерні риси основних періодів, їхні особливості, визначальні події та явища в кожному з них;

· узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження;

· розкрити студентам історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Україні, основні етапи українського національно-визвольного руху, його організаційні форми, визначити роль і місце в українській історії видатних історичних осіб;

· висвітлити перед студентами зміст і особливості розвитку української матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок зі світовою культурою;

· показати студентам найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії, роль України в системі міжнародних відносин.

Вивчення предмету новітня історія України забезпечує також і реалізацію загальноосвітніх компетентностей: загальнонаукова, загальнокультурна, громадянська, уміння вчитися.

· «Загальнонаукова» компетентність спрямована на вивчення вітчизняної історії, розуміння причино – наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення.

· «Загальнокультурна» компетентність передбачає оволодіння студентами вітчизняною та світовою культурною спадщиною, високою історико-політичною культурою. Курс дає можливість студентам долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.

· Вивчення розвитку новітньої історії України, проблем і перспектив історичного процесу, проблем міжнаціональних відносин дозволяє формувати «громадянську» компетентність.

· Компетентність «уміння вчитися» дає можливість студентам після вивчення курсу новітньої історії України орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку.

 Очікувані результати – програма курсу передбачає засвоєннястудентами-істориками основних засад сучасної історичної науки, знання проблем новітньої історії України, формування аналітичного підходу до вивчення особливостей розвитку історії України 1945 – 2013 рр., вміння аналізу та оцінювання історичних подій та процесів, формування історичної свідомості нашої молоді.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.Нормативна навчальна дисципліна «Новітня історія України др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», та завершальною у процесі вивчення вивчення історії України.

Лекції. Для студентів відвідування лекцій є бажаним. Лекції читаються за проблемно-хронологічним принципом. Головна мета лекцій – познайомити студентів з ключовими теоретичними положеннями курсу, навчити студентів методики перетворення інформації про минуле в наукове знання. Очікується, що органічною складовою частиною лекцій стануть запитання і коментарі студентів, а також короткі дискусії навколо вибраних питань, що активізуватимуть навчально-пізнавальну діяльність студентів.

Семінарські заняття. Участь кожного студента в семінарських заняттях – обов’язкова. Головне завдання семінарських занять – формування необхідного для фахівця комплексу вмінь (аналізувати, порівнювати, реферувати, рецензувати, будувати виступ та ін.). На семінарські заняття виносяться питання проблемного характеру з метою виробити у студентів вміння оперувати історичним матеріалом, усно і письмово обґрунтовувати свою думку, визначати упереджені судження тощо.

Оцінювання знань і вмінь студентів.Підсумкова (семестрова) оцінка, яка записується в залікову книжку студента й екзаменаційну відомість, визначається на основі модульно-рейтингової системи. Підсумковий рейтинговий показник формується за 100 бальною шкалою, в якій 50 балів – це максимально можливий показник роботи студента протягом семестру на семінарських заняттях, та за інші види контролю, та 50 балів за іспит.

Результат роботи студента протягом семестру (максимально 100 балів) складається з наступних компонентів:

Результатів роботи під час семінарських занять (35 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх студент отримував за шкалою від нуля до п’яти балів на семінарських заняттях, помножений на коефіцієнт 7. Передбачається, що викладач оцінюватиме знання студента (на підставі його розгорнутих відповідей, доповнень, участі в дискусіях, рецензуванні відповідей колег, підготовці запитань тощо) не менше як на третині від запланованих у семестрі семінарських занять. Пропущені з поважних причин (через хворобу) заняття студенти можуть «відпрацювати» у години, передбачені для консультацій ( не пізніше двох тижнів після пропущеного заняття, або останнього з кількох пропущених занять). Не відпрацьовані заняття автоматично зараховуються як нуль балів.

1.Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з елементами творчого підходу й полягає у записі спеціальними технічними засобами (аудіо- чи відеотехнікою) інтерв’ю на попередньо визначену лектором тему в рамках програми лекційного курсу. Протягом 10 днів від початку семестру студент отримає на вибір кілька питальників, за допомогою яких відбудеться запис інтерв’ю. Окреме лекційне заняття буде присвячено методичним рекомендаціям щодо проведення запису, правил його транскрибування та оформлення належним чином отриманого студентом усного джерела. Завдання максимально оцінюється в 20 балів. Критерії оцінювання залежать від особистої підготовки студента до інтерв’ю та дотримання правил ведення розмови на попередньо задану проблему, його тривалості, якості транскрибування, належного оформлення супровідної документації до інтерв’ю (бланки додаються), наявності наочних матеріалів (світлин, особистих документів, речей тощо). Кінцевий термін здачі індивідуального завдання – 12 квітня 2016 року.

2. Іспит (максимально 50 балів), студент складає під час екзаменаційної сесії письмово, з наступною співбесідою. Іспит проводить лектор у присутності викладача, що вів семінарське заняття. До іспиту не допускаються студенти, котрі протягом семестру отримали 30 і менше балів. Таким студентам виставляється оцінка «2 (незадовільно)» з можливістю складати його за т. зв. екзаменаційними талонами № 2 і К. На іспит виносяться 2 теоретичні питання по 20 балів (2х20 =40) переважно проблемного характеру, і тестове завдання ( 10 балів ).

Методичні рекомендації