Загальна характеристика судових повісток та повідомлень

Вступ

Організаційні заходи, що здійснюються суддею при підготовці до розгляду та безпосередньо при судовому розгляді цивільних справ по суті дещо схожі з організацією подібної роботи судді в кримінальному судочинстві. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів. Об'єктом даної курсової роботи є: інститут сповіщень осіб, які беруть участь у справі в цивільному процесі

Предметом дослідження - є нормативні правові акти регулюють основні положення судових повідомлень і викликів у цивільному судочинстві.

В порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Відповідно ЦПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи, оскільки інформованість заінтересованих осіб про місце, дату розгляду справи є гарантією належної реалізації права на судовий захист. Формами повідомлення заінтересованих осіб про здійснення судом певних процесуальних дій є судові повістки про виклик і повістки-повідомлення.

Загальна характеристика судових повісток та повідомлень

Повідомлення учасників процесу про час і місце проведення судового розгляду є, мабуть, головною процесуальною гарантією реалізації прав беруть участь у справі, центральним з яких є право на участь у судовому засіданні. Оскільки участь (особисте або через представника) в судовому засіданні має ключове значення для відстоювання стороною своєї позиції у справі, зазначена процесуальна гарантія найтіснішим чином пов'язана з принципами змагальності та процесуального рівноправ'я сторін .

Повідомлення осіб про час і місце судового розгляду цивільної справи - обов'язкова умова реалізації принципів диспозитивності і змагальності у цивільному судочинстві, гарантія реалізації права осіб на їхню особисту участь у судовому засіданні. Від належного повідомлення залежить ефективність підготовчих дій суду і осіб, які беруть участь у справі. Повідомлення учасників цивільної справи про судове засідання є обов'язком суду і необхідною умовою проведення судового засідання.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка,  у випадках, встановлених ЦПК разом з копіями вівідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.8. Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Вимоги до змісту судової повістки у вигляді SMS-повідомлення визначаються статтею 137 Кримінального процесуального кодексу України та статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України.

У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- SMS-повідомлення – послуга обміну текстовими повідомленнями в телекомунікаційних мережах;

- номер мобільного телефону учасника судового процесу (кримінального провадження) – номер будь-якого з операторів мобільного зв’язку України, зазначений ним у заявці;

- учасники судового процесу (кримінального провадження) (далі – Учасники) – особи, статус яких визначений відповідним процесуальним законодавством;

- відповідальний працівник апарату суду – особа, на яку відповідно до посадових обов’язків покладено завдання роботи з вхідною та/або вихідною кореспонденцією суду або інша особа, визначена наказом керівника апарату.

 2. Порядок надсилання текстів судових повісток

 Текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику        SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

У випадку зміни номеру мобільного телефона Учасника чи за наявності обставин, які перешкоджають (перешкоджатимуть) отриманню ним тексту судової повістки шляхом SMS-повідомлення, Учасник повинен невідкладно подати до суду заяву про зміну порядку здійснення судового виклику.

Формування тексту судової повістки, облік та її відправка у вигляді SMS-повідомлення здійснюється в автоматизованій системі документообігу суду (Додатки 1, 2).

Судова повістка додається до електронної обліково-статистичної картки справи як документ по справі, після чого автоматично доставляється у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону Учасника.

Результат доставки SMS-повідомлення на номер мобільного телефону Учасника (дата та час доставки або причина недоставки) автоматично розміщується у відповідному електронному реєстрі автоматизованої системи документообігу.

Відповідальний працівник апарату суду роздруковує таке повідомлення та долучає його до матеріалів справи.

2 . ЗМІСТ

1. Судова повістка про виклик повинна містити:

1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;

7) у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;

8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.

2. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 1-7 і 9 частини першої цієї статті.

3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

3 порядок вручення

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток 1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. 2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. 3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. 4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. 5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. 6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. 7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду. 8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу. 9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. 10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Стаття 132. Розшук відповідача 1. Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

4 Наслідки неприбуття в судове засідання

Стаття 223. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи 1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. 3.

 Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою. 4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

 6. Наслідки, визначені частинами третьою - п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

 8. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

 9. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала. Стаття 224. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача 1.

 У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з’явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи.

 Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з’явилася. Стаття 147. Привід свідка 1. Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. 2. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. 3. Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу. 4. Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті 70 цього Кодексу, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди I і II груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів. 5. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує. 6. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Висновки

Список використаних джерел:

1. Авакьян С. А. Конституционное право России. / С. А. Авакьян. - М. : Юристъ, 2007. -719 с.

2. Авакьян. С.А. Конституционное право. Энциклопедический словарь. С.А. Авакьян. – М.: Норма, 2000. –745c.

3. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. - М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - 752 с.

4. Стецюк П. Б.Основи теорії конституції та конституціоналізму/ П. Б. Стецюк. - Л.: Астролябія, 2003. - 232 c.

5. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Вступительная статья док. юрид. наук, проф. И. Ю. Козлихина. - СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. - 752 с.

6. Ершов В. Прямое применение Конституции РФ / В. Ершов // Российская юстиция. — 1998. — № 9. — С. 3-7.

7. Кириченко В.М. Порівняльне конституційне право: модульний курс: навчальний посібник. /В.М. Кириченко О.М. Куракін - К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 256 с.

8. Козюбра М. І. Принципи верховенства права і верховенства Конституції України: співвідношення/М. І.Козюбра // Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 1-3 червня 2000 р. - Ужгород, 2000. - С. 28-32.

9. КолісникВ.П. Конституційне право України: Підруч. / В. П. Колісник, Ю.Г. Бапрабаш. – Х.:Право, 2008. – 416с.

10. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко. — 6-те вид., виправ. та допов. — К. : Атіка, 2007. — 668с.

11. Краснов М. А. Толковый словарь конституционных терминов и понятий / М. А. Краснов, В. А. Кряжков. — СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. — 941с.

12. Лебедев В. М. Интервью / В. М. Лебедев // Ваше право. — 1996. — № 6.-С.31-35.

13. Лебедев В. М. Прямое действие Конституции Российской Федерации и роль судов / В. М. Лебедев // Государство и право. — 1996. — № 4. — С. 3-8.

14. Лучин В. О. Конституция Российской Федерации. Проблемы реализации / В. О. Лучин. —М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 341с.

Майданник О.О.М14 Конституційне право України:Навч. посіб.[Текст]:-К:Алерта, 2011.-380 с. С.45

15. Мелещенко В. Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій; для студентів. - К.: Вентурі, 1995. - 240 с.

16. Оніщенко О. В. Конституція України як основне джерело конституційного права України: автореф. дисертації к.ю.н.: спец. 12.00.02. – Київ, 2005. – 21 с

17. Оніщенко О. Пряма дія норм Конституції України / О. Оніщенко // Право України. — 2004. — № 5. — С. 88-92.

18.  Пертцик В. А. Реализация конституционных норм / В. А. Пертцик, Л. П. Шмайлова // Советское государство и право. — 1979. — № 5. — С. 7-12.

19. Погорілко В. Ф., Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / В. Ф. Погорілк0. - К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2006. - 544 с.

20. Погорілко В. Ф.. Система і структура Конституції України: проблеми теорії та практики // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 4. - С. 12-25.

21. Совгиря О. В. Конституційне право України : навч. посіб. / О. В. Совгиря, Н. Г. Шук- ліна. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 340с.

22. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики: Монографія. - Х.: Факт, 2000. - 608 с.

23. Тодика Ю. Фактори реалізації Конституції України / Ю. Тодика // Вісник Академії правових наук України. — 2002. — № 3 (30). — С. 27-31.

24. Федоренко В. Л. Інститут правового захисту Конституції України в системі національного конституційного права / В.Л. Федоренко// Держава та регіони.. - 2005. - № 2. - С. 124-130.

25. Хабриева Т. Я., Чиркин В. Е. Теория совре­менной конституции. Т. Я.Хабриева, В. Е.Чиркин/- М.: Норма, 2005. - 320 с.

26. Шаповал В. Конституція як форма (джерело) конституційного права України (питання теорії) / В. Шаповал // Право України. — 1999. — № 6. — С. 4-9.

27. Шаповал В. М. Сучасний конститу­ціоналізм: Монографія. - К.: Юридична фірма “Салком”, Юрінком Інтер, 2005. - 560 с.