Визначте одне правильне твердження

Полтавський національний педагогічний університет

Психолого-педагогічний факультет

Основи  генетики людини

Навчальні тестові завдання

Визначте одне правильне твердження

1.  Функціональною одиницею спадковості є

а) алель,

б) кодон (триплет),

в) ген,

г) нуклеотид.

2. Форма стану певного гена – це

а) нуклеотид,

б) кодон,

в) алель,

г) триплет.

3. АА та аа –

а) гомозиготна пара алелей гена,

б) гетерозиготна пара алелей гена,

в) гемізиготна пара алелей гена,

г) комплементарна пара алелей гена.

4. Аа –

а) гемізиготна пара алелей гена,

б) гетерозиготна пара алелей гена,

в) гомозиготна пара алелей гена,

г) комплементарна пара алелей гена.

5. Структурна зміна хромосоми, що виникає внаслідок розриву, після якого, як правило, розірвані кінці з’єднуються у нове сполучення, називається

а) трансформацією,

б) аберацією,

в) генерацією,

г) комплементацією.

6. Звичайна, нестатева хромосома називається

а) полісомою,

б) моносомою,

в) хромонемою,

г) аутосомою.

7. Втрата певної ділянки хромосоми, хроматиди чи гена називається

а) інверсією,

б) транслокацією,

в) делецією,

г) дуплікацією.

8. Поворот певної ділянки хромосоми, хроматиди чи гена на 180^О називається

а) інверсією,

б) транслокацією,

в) делецією,

г) дуплікацією.

9. Подвоєння певної ділянки хромосоми, хроматиди чи гена називається

а) інверсією,

б) транслокацією,

в) делецією,

г) дуплікацією.

10. Обмін ділянками між негомологічними хромосомами називається

а) інверсією,

б) транслокацією,

в) делецією,

г) дуплікацією.

11. Відсутність однієї хромосоми у парі гомологічних хромосом називається

а) гетеросомією,

б) моносомією,

в) дисомією,

г) делецією.

12. Зайва хромосома у парі гомологічних хромосом називається

а) гетеросомією,

б) моносомією,

в) дисомією,

г) трисомією.

13. Клітина чи особина з одинарним набором хромосом називається

а) гаметою,

б) гаплоїдом,

в) поліплоїдом,

г) диплоїдом.

14. Клітина чи особина, яка має подвійний набір хромосом, називається

а) гаметою,

б) гаплоїдом,

в) моноплоїдом,

г) диплоїдом.

15. Гаплоїдний набір хромосом людини становить

а) 22,

б) 23,

в) 46,

г) 48.

16. Гаплоїдний набір хромосом організму з локалізованими у них генами називається

а) каріотипом,

б) геномом,

в) генотипом,

г) фенотипом.

17. Обмін ділянками між гомологічними хромосомами називається

а) кросинговером,

б) транслокацією,

в) інверсією,

г) делецією.

18. Азотистою основою нуклеотиду не є

а) метионін,

б) гуанін,

в) цитозин,

г) тимін.

19. Продуктом гена є

а) поліпептид (первинний білок),

б) складний білок,

в) амінокислота,

г) полісахарид.

20. Амінокислота кодується

а) лише одним триплетом (кодоном),

б) двома різними триплетами,

в) кількома різними триплетами,

г) трьома різними триплетами.

21. Сукупність генів певного організму називається

а) геномом,

б) генотипом,

в) каріотипом,

г) фенотипом.

22. Сукупність ознак та властивостей певного організму в кожний період його життя називається

а) геномом,

б) генотипом,

в) каріотипом,

г) фенотипом.

23. Фенотипічна реакція генотипу організму на конкретні умови життєвого середовища називається

а) пристосуванням

б) каріотипом,

в) генотипом,

г) нормою реакції.

24. Розповсюдженість спадкових патологій та прогноз їх частоти в наступних поколіннях здійснюється за допомогою методу

а) генеалогічного,

б) популяційного,

в) цитогенетичного,

г) близнюкового.

 25. Для ізолювання окремих генів та ідентифікації механізму генних мутацій використовується метод

а) цитогенетичний,

б) молекулярно-генетичний,

в) біохімічний,

г) популяційний.

26. Дослідження успадкування ознак у низці поколінь здійснюється за допомогою методу

а) генеалогічного,

б) популяційного,

в) цитогенетичного,

г) близнюкового.

27. Визначити співвідношення впливу спадковості та умов середовища на розвиток ознак можна за допомогою методу

а) біохімічного,

б) молекулярно-генетичного,

в) близнюкового

г) популяційного.

28. Визначення кількості хромосом та їх будови у нормі та патології, а також локалізації генів у хромосомах здійснюється за допомогою методу

а) генеалогічного,

б) популяційного,

в) цитогенетичного,

г) близнюкового.

29. Для визначення наявності певних речовин в організмі з метою діагностування спадкових патологій застосовується метод

а) цитогенетичний,

б) молекулярно-генетичний,

в) біохімічний,

г) популяційний.

30. Ознаки живого організму, які визначаються лише парою алелей одного гена і успадковуються за законами Г. Менделя, називаються

а) спадковими,

б) набутими,

в) диплоїдними,

г) менделюючими.

31. При наявності ознаки у одного із батьків (Аа х аа) доля дітей з ознакою за аутосомно-домінантного успадкування може становити

а) 50%,

б) 75%,

в) 25%,

г) 100%.

32. При наявності ознаки у одного із батьків (Аа х аа) доля дітей з ознакою за аутосомно-рецесивного успадкування може становити

а) 25%,

б) 50%,

в) 75%,

г) 100%.

33. За Х-зчепленого домінантного успадкування кількість чоловіків та жінок з ознакою                                     а) однакова,

б) незалежна,

в) чоловіків приблизно у два рази більше,

г) жінок приблизно у два рази більше.

34. За Х-зчепленого рецесивного успадкування кількість чоловіків та жінок з ознакою

а) однакова,

б) жінок значно більше,

в) чоловіків значно більше,

г) незалежна.

35. За Y-зчепленого успадкування ознака передається

а) усім дітям незалежно від статі,

б) лише синам,

в) половині синів,

г) не визначено.

36. Якщо патологія передається усім дітям незалежно від статі лише від хворою матері, то таке успадкування називається

а) Х-зчепленим домінантним,

б) Х-зчепленим рецесивним,

в) контрольованим статтю,

г) мітохондріальним.

37. Доля особин із фенотипічним виявом ознаки від загальної кількості носіїв домінантного алеля у популяції називається

а) пенетрантністю,

б) рецесивністю,

в) кодомінуванням,

г) успадковуваністю.

38. Взаємодія алелей, коли у парі алелей одного гена знаходяться два різні домінантних алеля цього гена, називається

а) наддомінуванням,

б) кодомінуванням,

в) комплементарністю,

г) епістазом.

39. Тип взаємодії неалельних генів, за якого одна пара алельних генів пригнічує дію іншої пари алельних генів, називається

а) кодомінуванням,

б) гетерогенністю,

в) комплементарністю,

г) епістазом.

40. Хвороби, які зумовлені мутаціями окремих генів і передаються від покоління до покоління за законами Г. Менделя, називаються

а) генними,

б) геномними,

в) мутагенними,

г) тератогенними.

41. Патології, спричинені порушеннями структури та кількості хромосом, називаються                                         а) тератогенними,

б) геномними,

в) хромосомними,

г) полісомними.

42. Хвороби, які розвиваються на основі певної генетичної конституції організму та наявності відповідних чинників оточуючого середовища, називаються

а) геномними,

б) зумовленими спадковою схильністю,

в) хромосомними,

г) гетерогенними.

43. Патології, які виникають внаслідок мутацій генів у соматичних клітинах, відносяться до групи патологій

а) соматогенних,

б) полігенних,

в) генетичних соматичних,

г) фенотипічних.

44.  Перебіг захворювання з постійним погіршенням загального стану хворого внаслідок наростання негативних симптомів називається

а) прогредієнтністю,

б) резистентністю,

в) хронічністю,

г) лабільністю.

45. У основі генетичної гетерогенності ознаки лежить принцип

а) комплементарності,

б) епістазу,

в) кодомінування,

г) полімерії.

46. Численність клінічних ознак певного захворювання, а також різноманітність їх проявів у різних хворих називається

а) кодомінуванням,

б) полімерією,

в) гетерогенністю

г) поліморфізмом.

47. До аутосомно-домінантних патологій не належить

а) синдром Марфана,

б) синдром Холта-Орама,

в) фенілкетонурія,

г) хорея Гентингтона.

48. Хаотичні мимовільні скорочення м’язів різних частин тіла та розлад поведінки характерні для                          а) синдрому Марфана,

б) нейрофіброматозу,

в) хореї Гентингтона,

г) синдрому Холта-Орама.

49. Найпоширенішою ензимопатією є муковісцидоз, який успадковується за типом

а) аутосомно-домінантним,

б) мітохондріальним,

в) аутосомно-рецесивним,

г) Х-зчепленим рецесивним.

 50. Визначальною ознакою муковісцидоз є

а) безпліддя,

б) розумова відсталість,

в) порушення функцій екзогенних залоз,

г) вади серця.

51. До аутосомно-рецесивних патологій не належить

а) муковісцидоз,

б) фенілкетонурія,

в) галактоземія,

г) нейрофіброматоз.

52. Запах цвілі («мишачий» запах), який характерний для сечі та шкіри хворого, є найпершою ознакою спадкової хвороби

а) галактоземії,

б) фенілкетонурії,

в) муковісцидозу,

г) хвороби Гоше.

53. Гіпофосфатемічний рахіт І типу є захворюванням

а) Х-зчепленим домінантним,

б) аутосомно-домінантним,

в) Х-зчепленим рецесивним,

г) аутосомно-рецесивним.

54. Деформація різних частин скелету, переважно кісток ніг, характерна для спадкової хвороби                           а) синдрому Блоха-Сульцбергера,

б) гіпофосфатемічного рахіту,

в) хвороби Гоше,

г) муковісцидозу.

55. До Х-зчеплених рецесивних патологій не належить

а) м’язова дистрофія Дюшена,

б) гемофілія,

в) гіпофосфатемічний рахіт,

г) дальтонізм.

56. Прогресуюча дистрофія м’язів із поступовим знерухомленням дитини є типовою ознакою

а) м’язової дистрофії Дюшена,

б) гемофілії,

в) гіпофосфатемічного рахіту,

г) адренолейкодистрофії.

57. Азооспермія, гіпертрихоз та іхтіоз є патологіями

а) Y-зчепленими,

б) Х-зчепленими рецесивними,

в) Х-зчепленими домінантними,

г) мітохондріальними.

58. Недостатня кількість або повна відсутність сперматозоонів у сім’яній рідині чоловіків характерна для

а) іхтіозу,

б) гемофілії,

в) нейрофіброматозу,

г) азооспермії.

59. Виключно патологічними є ознаки, які успадковуються за типом

а) Y-зчепленим,

б) Х-зчепленим рецесивним,

в) Х-зчепленим домінантним,

г) мітохондріальним.

60. До мітохондріальних патологій не належить

а) хвороба Лебера,

б) синдром Лежена,

в) пігментний ретиніт,

г) нейросенсорна глухота.

61. Синдром Лежена є типовим прикладом спадкової патології, спричиненої

а) хромосомною аберацією,

б) генною мутацією,

в) порушенням кількості аутосом

г) порушенням кількості статевих хромосом.

62. Плач дитини, який нагадує нявчання кішки, характерний для

а) синдром Вільямса-Бейрена,

б) синдром Лежена,

в) синдром Вольфа-Хіршхорна,

г) міопатія Шарко-Марі-Тус.

63. До хвороб, викликаних порушенням кількості аутосом, не належить

а) синдром Дауна,

б) синдром Патау,

в) синдром Вольфа-Хіршхорна,

г) синдром Едвардса.

64. Монголоїдні очі, широке перенісся, деформовані вушні раковини, напіввідкритий рот, збільшений язик, коротка шия, кисті та стопи характерні для

а) синдрому Едвардса,

б) синдрому Патау,

в) синдрому Клайнфельтера,

г) синдрому Дауна.

65. Мікроцефалія, скошений лоб, вузькі очні щілини, запале перенісся, розщеплення верхньої губи та піднебіння, низько розташовані та деформовані вушні раковини, полідактилія є характерними ознаками

а) синдрому Едвардса,

б) синдрому Дауна,

в) синдрому Лежена,

г) синдрому Патау.

66. До хвороб, викликаних порушенням кількості статевих хромосом, не належить

а) синдром Дауна,

б) синдром Клайнфельтера,

в) синдром Шерешевського-Тернера,

г) синдром Y-дисомії (дві Y-хромосоми) .

67. Високий зріст, євнухоподібна статура з вузькими плечима та широким тазом, гінекомастія (збільшення молочних залоз) – типові ознаки

а) синдрому Клайнфельтера,

б) синдрому Дауна,

в) синдрому Шерешевського-Тернера,

г) синдрому Y-дисомії (дві Y-хромосоми).

68. Низький зріст, набряк кистей та стоп, двостороння шкірна складка на шиї, низьке розташування та деформація вушних раковин, широка грудна клітка з широко розміщеними сосками типові для

а) синдрому Шерешевського-Тернера,

б) синдрому Y-дисомії (дві Y-хромосоми),

в) синдрому Клайнфельтера,

г) синдрому Дауна.

69. Накопичення (зростання частоти) випадків спадкової хвороби у певних сім’ях характерне для патологій

а) генних,

б) хромосомних,

в) зі спадковою схильністю,

г) мітохондріальних.

70. Схильність до певної хвороби може бути

а) моногенною,

б) полігенною,

в) моногенною та полігенною,

г) не визначено.

71. Онкологічні хвороби належать до групи патологій

а) тератогенних,

б) спричинених мутаціями генів у соматичних клітинах,

в) хромосомних,

г) мітохондріальних.

72. Обрання оптимального репродуктивного віку, відмова від дітородіння у випадках високого ризику спадкової чи вродженої патології (у тому числі у близькоспоріднених шлюбах) передбачається профілактикою спадкових патологій

а) вторинною,

б) первинною,

в) третинною,

г) пренатальною.

73. Припинення вагітності в разі високої вірогідності народження тяжко хворої дитини передбачається профілактикою спадкових патологій

а) пренатальною,

б) первинною,

в) третинною,

г) вторинною.

74. Корекція вияву аномальних генів, особливо при хворобах із спадковою схильністю, є методом профілактики спадкових патологій

а) вторинної,

б) первинної,

в) пренатальної,

г) третинної.

75. До внутрішніх чинників порушення розвитку дитини не належать

а) біологічні,

б) вік батьків,

в) перезрівання статевих клітин,

г) мутації.

76. Фізичні, хімічні та біологічні чинники є чинниками порушення розвитку дитини

а) внутрішніми,

б) зовнішніми,

в) первинними,

г) вторинними.

77. Ураження статевих клітин, яке призводить до порушення генетичних структур називається

а) бластопатіями,

б) ембріопатіями,

в) гаметопатіями,

г) фетопатіями.

78. Ураження ембріона протягом перших двох тижнів розвитку називається

а) фетопатією,

б) ембріопатією,

в) гаметопатією,

г) бластопатією.

79. Дія тератогенного чинника на ембріон протягом 3-9 тижнів вагітності зумовлює

а) ембріопатію,

б) фетопатію,

в) гаметопатію,

г) бластопатію.

80. Результат пошкодження плоду в період з 9 тижня до моменту народження називається                                       а) ембріопатією,

б) фетопатією,

в) бластопатією,

г) гаметопатією.

81. Основою тератогенезу не є порушення

а) поділу клітин,

б) міграції клітин,

в) кількості хромосом,

г) диференціювання клітин.

82. Стійке порушення пізнавальної діяльності внаслідок ураження головного мозку називається

а) дисплазією,

б) дистрофією,

в) психічною відсталістю,

г) розумовою відсталістю.

83. Розумова відсталість і множинні вади розвитку є головною клінічною особливістю спадкових патологій

а) моногенних,

б) полігенних,

в) тератогенних,

г) хромосомних.

84. Розумова відсталість унаслідок порушення кількості аутосом характерна для

а) синдрому Клайнфельтера,

б) синдрому Шерешевського-Тернера,

в) синдрому Дауна,

г) синдрому Лежена.

85. Розумова відсталість унаслідок порушення кількості статевих хромосом характерна для

а) синдрому Дауна,

б) синдрому Клайнфельтера,

в) синдрому Лежена,

г) синдрому Едвардса.

86. Розумова відсталість, спричинена хромосомними абераціями, характерна для

86. а) синдрому Вільямса-Бейрена,

б) синдрому Шерешевського-Тернера,

в) синдрому Дауна,

г) фенілкетонурії.

87. До хвороб із розумовою відсталістю, спричинених хромосомними абераціями, не належить

а) синдром Вільямса-Бейрена,

б) синдром Патау,

в) синдром Вольфа-Хіршхорна,

г) синдром Лежена.

88. Розумова відсталість за моногенних патологій характерна для

а) синдрому Лежена,

б) фенілкетонурії,

в) синдрому Дауна,

г) хвороби Гоше.

89. До моногенних патологій із розумовою відсталістю не належить

а) синдром Лежена,

б) фенілкетонурія,

в) хвороба Німана-Піка,

г) синдром Мартіна-Белла.

90. Проміжні між дебільністю та нормою форми інтелектуальної недостатності є вадами розвитку

а) розумового,

б) загального,

в) психічного,

г) пренатального.

91. Обмеження психіки з інфантильним, шаблонним, примітивним мисленням характерне для форми затримки психічного розвитку

а) конституціональної,

б) соматогенної,

в) психогенної (неврози, реактивні психози),

г) залишково-органічної.

92. Хронічні соматичні хвороби (гіпертонічна хвороба, черепно-мозкова травма, інфекція тощо) супроводжуються формою затримки психічного розвитку

а) конституціональною,

б) соматогенною,

в) психогенною (неврози, реактивні психози),

г) залишково-органічною.

93. Психічні травми спричинюють розвиток форми розладу психіки

а) конституціональної,

б) соматогенної,

в) психогенної (неврози, реактивні психози),

г) залишково-органічної.

94. Стійкі залишкові явища перенесеної психічної хвороби відносяться до форми затримки психічного розвитку

а) конституціональної,

б) соматогенної,

в) психогенної (неврози, реактивні психози),

г) залишково-органічної.

95. Найбільшу роль генетичні чинники відіграють у виникненні порушень психіки

а) конституціональних,

б) залишково-органічних,

в) психогенних (неврози, реактивні психози),

г) соматогенних.

96. Найпоширенішою патологією психічного розвитку є

а) депресія,

б) дитячий аутизм,

в) невроз,

г) психоз.

97. Порушення спілкування дитини з навколишнім світом, що призводить до порушення розвитку емоційної сфери, мови, пізнавальних функцій та поведінки, характерне для                                             а) депресії,

б) шизофренії,

в) психозу,

г) дитячого аутизму.

98. Роль генетичних чинників у розвитку раннього дитячого аутизму

а) відсутня,

б) загальновизнана,

в) досить незначна,

г) не досліджена.

99. Спадкові патології, які не супроводжуються стійкими вадами слуху, є

а) вади психічного розвитку,

б) аномалії зовнішнього вуха,

в) вади розвитку скелета,

г) патології нервової системи.

100. Спеціальні дослідження показали, що спадковий характер має така частка сліпих та слабозорих дітей          а) 80%,

б) 50%,

в) 30%,

г) 10%.

101. Стійкі зорові патології успадковуються за типом

а) аутосомно-рецесивним,

б) аутосомно-домінантним,

в) Х-зчепленим рецесивним,

г) Х-зчепленим домінантним.

102. До аномалій поведінки не належить

а) наркоманійна залежність,

б) харчова залежність,

в) сексуальні збочення,

г) злочинність.

103. Якщо вживання наркотичної речовини набуває основного значення в житті, то це наркоманійна залежність

а) невротична,

б) психічна,

в) соматична,

г) фізична.

104. Стійкі біохімічні зміни в організмі, що розвиваються внаслідок тривалого і регулярного вживання наркотичних речовин, характерні для наркоманійної залежності

а) фізичної,

б) психічної,

в) соматичної,

г) невротичної.

105. Найпоширенішим видом наркоманійної залежності є

а) тютюнокуріння,

б) наркоманія,

в) хронічний алкоголізм,

г) садизм.

106. Популяційна частота алкоголізму становить, відповідно серед зареєстрованих жінок та чоловіків,

а) 1% та 5%,

б) 5% та 10%,

в) 10% та 20%,

г) 15% та 30%.

107. Роль спадковості в розвиткові алкоголізму

а) не досліджена,

б) досить значна

в) слабка,

г) відсутня.

108. Виявлено генів, причетних до розвитку алкоголізму,

а) один,

б) ні одного,

в) група генів «ризику»,

г) не відомо.

109. Спадкова схильність до алкоголізму проявиться

а) у випадку провокуючої дії оточуючого середовища,

б) незалежно від умов оточуючого середовища,

в) в результаті черепно-мозкової травми,

г) не відомо.

110. Глибокі зміни особистості, розлади психіки та порушення функцій внутрішніх органів характерні для

а) алкоголізму,

б) наркоманії,

в) тютюнокуріння,

г) садизму.

111. Успадковуваність наркоманії

а) середня (до 50%),

б) незначна (близько 30%),

в) відсутня,

г) не досліджена.

112. Генетичний вплив (коефіцієнт успадковуваності) на розвиток пристрасті до тютюнокуріння

а) високий (до 90%),

б) незначний (близько 30%),

в) відсутній,

г) помірний (близько 60%).

113. Зафіксовано частки гомосексуалістів серед жінок та чоловіків відповідно

а) 1% та 3%,

б) 3% та 10%,

в) 10% та 20%,

г) 15% та 30%.

114. Роль генетичних чинників у розвиткові гомосексуальності

а) незначна,

б) середня,

в) значна,

г) невідома.

115. Генетична зумовленість злочинності

а) незначна,

б) не визначена,

в) значна,

г) помірна.

116. Суїцидальна поведінка формується звичайно під дією

а) виключно генетичних чинників,

б) не визначено,

в) виключно умов оточуючого середовища,

г) чинників схильності та оточуючого середовища.

117. Сучасна наука розрізняє такі два аспекти темпераменту

а) емоційність та байдужість,

б) збудження та гальмування нервових процесів,

в) активність та емоційність,

г) .активність та байдужість

118. Вплив спадкових чинників на темперамент

а) слабкий,

б) не досліджений,

в) відсутній,

г) виразний.

119. Успадковуваність коефіцієнта інтелекту

а) слабка (15%),

б) висока (близько 75%),

в) відсутня,

г) середня (50%).

120. Явище, за якого талановитість та геніальність визначається особливою сукупністю генів або комплексом властивостей, кожна з яких зумовлена генетично, називається

а) емергенезом,

б) автогенезом,

в) психогенезом,

г) геногенезом.

Доцент Помогайбо В.М.