Побудова діаграми дерева вузлів і FEO.

Із меню вибрати пункт, що забезпечує побудову діаграми дерева вузлів і, використовуючи операції цього пункту меню, виконати побудову дерева. Заповнити специфікацію дерева вузлів.

Зміст звіту

1. Мету лабораторної роботи.

2. Змістовний опис предметної області.

3. Функціональне моделювання предметної області:

4. Концептуальна діаграма.

5. Діаграми декомпозиції.

6. Діаграма дерева вузлів.

7. Звіти: по діаграмах (Diagram Report), по моделі (Object Report), що вміщує повний список об’єктів моделі (робіт, стрілок), по стрілкам (Arrow Report).

8. Роздруківку отриманих результатів.

9. Висновки по роботі.

Контрольні запитання і завдання

1. Класифікуйте CASE-засіб BPwin.

2. Чи підтримує BPwin автоматичну кодогенерацію?

3. З чого складається функціональна модель згідно методології IDEF0?

4. З чого складається кожна діаграма?

5. Що таке «каркас діаграми»? Опишіть елементи з яких він складається. Для чого вони призначені?

6. Наведіть правила побудови моделі процесів в BPwin.

7. Чи є різнися між стрілками в моделі? Якщо так, то яка?

8. Які зв’язки між роботами показуються на концептуальній діаграмі?

9. Що відповідає блоку, а що стрілкам в моделі?

10. Що уявляє собою “діаграма дерева вузлів”?

11. Яким чином нумеруються та іменуються діаграми та блоки в моделі?

12. Які засоби надає BPwin для полегшення сприяння моделі?

13. Які засоби надає BPwin для документування моделі?

14. Для чого призначена діаграма дерева вузлів. Як її побудувати?

15. На яких етапах життєвого циклу створення системі використовується BPwin.

16. Що таке ICOM-кодування стрілок. Яким чином можливо його позначити в моделі?

17. Як відрізняється позначення стрілок що розгалужуються та зливаються?

18.

Лабораторна робота №2.
Вивчення МОЖЛИВОСТЕЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ЗАСОБУ ERWIN ДЛЯ РОЗРОБКИ ERD-ДІАГРАМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ.

Мета роботи

Вивчення можливостей інструментального засобу Erwin для розробки ERD-діаграм інформаційних процесів, набуття практичних навичок щодо представлення їх в термінах “сутність-зв’язок”.

Організація самостійної роботи

До лабораторної роботи вивчити основні функціональні можливості ERwin за матеріалами лекцій та [1]. Розробити структуру інформаційної бази в термінах “сутність-зв’язок”.

Склад лабораторного устаткування

Лабораторна робота виконується на обчислювальному комплексі, у складі якого: локальна обчислювальна мережа комп'ютерів типу IBM PC, OC Windows98/2000/NT4.0, ERwin 4.0.

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи.

Мета моделювання даних складається в забезпеченні розроблювача ІС концептуальною схемою бази даних у формі однієї чи моделі декількох локальних моделей, що відносно легко можуть бути відображені в будь-яку систему баз даних.

Найбільш розповсюдженим засобом моделювання даних є діаграми "сутність-зв'язок" (ERD). З їхньою допомогою визначаються важливі для предметної області об'єкти (сутності), їхні властивості (атрибути) і відносини один з одним (зв'язки). ERD безпосередньо використовуються для проектування реляційних баз даних.

Перший крок моделювання - виділення сутностей.

Сутність

Рис. 2.1).

Рис. 2.1 Графічне зображення сутності.

Кожна сутність повинна мати унікальний ідентифікатор. Кожен екземпляр сутності повинен однозначно ідентифікуватися і відрізнятися від всіх інших екземплярів даного типу сутності. Кожна сутність повинна мати деякі властивості:

- кожна сутність повинна мати унікальне ім'я, і до того самого імені повинна завжди застосовуватися та сама інтерпретація. Одна і таж інтерпретація не може застосовуватися до різних імен, якщо тільки вони не є псевдонімами;

- сутність володіє одним чи декількома атрибутами, що належать сутності, або успадковуються через зв'язок;

- сутність володіє одним чи декількома атрибутами, що однозначно ідентифікують кожен екземпляр сутності;

- кожна сутність може мати будь-яку кількість зв'язків з іншими сутностями моделі.

Наступним кроком моделювання є ідентифікація зв'язків.

Зв'язок

Зв'язок (Relationship) - пойменована асоціація між двома сутностями, значимий для розглянутої предметної області. Зв'язок - це асоціація між сутностями, при якій, як правило, кожен екземпляр однієї сутності, називаною батьківською сутністю, асоційований з довільною (у тому числі нульовою) кількістю екземплярів другої сутності, називаною сутністю-нащадком, а кожен екземпляр сутності-нащадка асоційований у точності з одним екземпляром сутності-батька. Таким чином, екземпляр сутності-нащадка може існувати тільки при існуванні сутності батька.

Зв'язки може даватися ім'я, що виражається граматичним оборотом дієслова і, що поміщається біля лінії зв'язку. Ім'я кожного зв'язку між двома даними сутностями повинне бути унікальним, але імена зв'язків у моделі не зобов'язані бути унікальними. Ім'я зв'язку завжди формується з погляду батька, так що речення може бути утворено з'єднанням імені сутності-батька, імені зв'язку, виразу ступеня й імені сутності-нащадка.

Останнім кроком моделювання є ідентифікація атрибутів.

Атрибути

Атрибут - будь-яка характеристика сутності, значима для розглянутої предметної області і призначена для кваліфікації, ідентифікації, класифікації, кількісної характеристики виразу чи стану сутності. Атрибут представляє тип чи характеристики властивостей, асоційованих з безліччю реальних чи абстрактних об'єктів (людей, місць, подій, станів, ідей, пар предметів і т.д.). Екземпляр атрибута - це визначена характеристика окремого елемента безлічі. Екземпляр атрибута визначається типом характеристики і її значенням, називаним значенням атрибута. У ERD-моделі атрибути асоціюються з конкретними сутностями. Таким чином, екземпляр сутності повинен мати єдине визначення значенням для асоційованого атрибута.

Атрибут може бути або обов'язковим, або необов'язковим. Обов'язковість означає, що атрибут не може приймати невизначених значень (null values). Атрибут може бути або описовим (тобто звичайним дескриптором сутності), або входити до складу унікального ідентифікатора (первинного ключа).

Унікальний ідентифікатор - це атрибут чи сукупність атрибутів і/або зв'язків, призначений для унікальної ідентифікації кожного екземпляра даного типу сутності. У випадку повної ідентифікації кожен екземпляр даного типу сутності цілком ідентифікується своїми власними ключовими атрибутами, у противному випадку в його ідентифікації беруть участь також атрибути іншої сутності-батька.

Кожен атрибут ідентифікується унікальним ім'ям, що виражається граматичним оборотом іменника, що описує характеристику, що представляється атрибутом. Атрибути зображуються у вигляді списку імен у середині блоку асоційованої сутності, причому кожен атрибут займає окремий рядок. Атрибути, що визначають первинний ключ, розміщаються нагорі списку і виділяються знаком "#".

Кожна сутність повинна володіти хоча б одним можливим ключем. Можливий ключ сутності - це один чи кілька атрибутів, чиї значення однозначно визначають кожен екземпляр сутності. При існуванні декількох можливих ключів один з них позначається як первинний ключ, а інші - як альтернативні ключі.

Методологія IDEF1

Сутність у методології IDEF1X є незалежною від ідентифікаторів чи просто незалежною, якщо кожен екземпляр сутності може бути однозначно ідентифікований без визначення його відносин з іншими сутностями. Сутність називається залежною від ідентифікаторів чи просто залежною, якщо однозначна ідентифікація екземпляра сутності залежить від її відношення до іншої сутності (Рис. 2.2).

Рис. 2.2 Сутності.

Кожній сутності привласнюється унікальне ім'я і номер, поділювані косою рисою "/" і поміщаються над блоком.

Зв'язок може додатково визначатися за допомогою вказівки чи ступеня потужності (кількості екземплярів сутності-нащадка, що може існувати для кожного екземпляра сутності-батька). У IDEF1X можуть бути виражені наступні потужності зв'язків:

- кожен екземпляр сутності-батька може мати нуль, один чи більш зв'язаних з ним екземплярів сутності-нащадка;

- кожен екземпляр сутності-батька повинний мати не менше одного зв'язаного з ним екземпляра сутності-нащадка;

- кожен екземпляр сутності-батька повинний мати не більш одного зв'язаного з ним екземпляра сутності-нащадка;

- кожен екземпляр сутності-батька зв'язаний з деяким фіксованим числом екземплярів сутності-нащадка.

Якщо екземпляр сутності-нащадка однозначно визначається своїм зв'язком із сутністю-батьком, то зв'язок називається ідентифікуючий, у противному випадку - неідентифікуючий.

Зв'язок зображується лінією, проведеною між сутністю-батьком і сутністю-нащадком із крапкою на кінці лінії в сутності-нащадка. Потужність зв'язку позначається як показано на Рис. 2.3 (потужність за замовчуванням - N).

Рис. 2.3 Потужність зв'язку.

Ідентифікуючий зв'язок між сутністю-батьком і сутністю-нащад­ком зображується суцільною лінією (Рис. 2.4). Сутність-нащадок є залежною від ідентифікатора сутності батька, якщо зв'язок ідентифікуючій. Сутність-батько в ідентифікуючому зв'язку може бути як незалежною, так і залежною від ідентифікатора сутності (це визначається її зв'язками з іншими сутностями).

Рис. 2.4 Ідентифікуючий зв'язок.

Пунктирна лінія зображує неідентифікуючий зв'язок (Рис. 2.5). Сутність-нащадок у неідентифікуючому зв'язку буде незалежною від ідентифікатора, якщо вона не є також сутністю-нащадком у якому-небудь ідентифікуючому зв'язку.

Рис. 2.5 Неідентифікуючий зв'язок.

Атрибути зображуються у вигляді списку імен усередині блоку сутності. Атрибути, що визначають первинний ключ, розміщаються нагорі списку і відокремлюються від інших атрибутів горизонтальною рисою (Рис. 2.6).

Рис. 2.6 Атрибути і первинні ключі.

Сутності можуть мати також зовнішні ключі (Foreign Key), що можуть використовуватися як частина цілого первинного ключа або неключового атрибута. Зовнішній ключ зображується за допомогою приміщення усередину блоку сутності імен атрибутів, після яких ідуть букви FK у дужках (Рис. 2.7).

Рис. 2.7 Приклади зовнішніх ключів.