Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні теоретичні положення




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра інженерної геодезії

К.О.Бурак, Н.Г.Федоришин, М.І.Феношин

ГЕОДЕЗІЯ

Методичні вказівки з організації самостійної роботи

Для студентів напряму підготовки 6.080101

«Геодезія, картографія та землеустрій»

Рекомендовано методичною радою університету

Івано-Фрванківськ

2010

МВ 02070855-2801-2010

Бурак К.О., Федоришин Н.Г., Феношин М.ІГеодезія: Методичні вказівки з організації самостійної роботи.-Івано-Франківськ, ІФНТУНГ, 2010 - 53 с.

Методичні вказівки складені за програмою курсу «Геодезія» для студентів напряму підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій», затвердженого кафедрою інженерної геодезії. Методичні вказівки будуть сприяти студентам у засвоєнні дисципліни «Геодезія», нададуть можливість здійснювати самоконтроль вивчення окремих тем, допоможуть у виконанні розрахунково-графічних робіт.

Рецензент:доц..кафедри інженерної геодезії геодезії                                                              В.А. Скриль 

 

                                                         © Бурак К.О.,

                                                             Федоришин Н.Г.,

                                                             Феношин М.І., 2010

                                                            © ІФНТУНГ, 2010

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………….4

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ…………………………. 5

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1………………………..14

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2……………………….17

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3……………………….19

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4……………………….21

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5……………………….23

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6……………………….27

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7……………………….31

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8……………………… 40

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9……………………… 46

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10……………………. 49

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11……………………. 50

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ……….. 58

ВСТУП

 

           Методичні вказівки складені у відповідності з програмою курсу «Геодезія» ч.1 для студентів напряму підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій» і служать посібником при підготовці і виконанні лабораторних і розрахунково-графічних робіт студентами першого курсу.

       Лабораторні роботи з курсу виконуються згідно з робочою програмою. Кожна лабораторна робота всключає контрольні запитання для самостійної підготовки студентів до заняття, порядок виконання лабораторної роботи, приклади обчислень і розрахунків, взірці оформлення матеріалів, звітність по роботі.

       В процесі підготовки до лабораторної роботи кожний студен в робочому зошиті дає письмові відповіді на контрольні запитання, вивчивши для цього відповідний розділ підручника. Перед початком занять викладач перевіряє підготовку до лабораторної роботи. Непідготовлені студенти до роботи не допускаються.

       Кожна лабораторна робота оформляється в робочому зошиті з нової сторінки. Розрахунково-графічні роботи виконуються студентами за індивідуальними варіантами.

       Оцінювання знань студентів проводиться в бальній системі. На протязі семестру студенти будуть письмово опитуватись підчас трьох модульних контролів, письмових опитувань підчас пари і захисті лабораторних робіт.

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ

 

1.1 Мета викладання дисципліни

       Предмет дисципліни складають способи вивчення в деталях земної поверхні порівняно невеликих територій і зображення її на картах, профілях, планах по результатах вимірів геодезичними приладами.

       Мета викладання дисципліни – дати майбутнім спеціалістам необхідні знання для виконання польових і камеральних робіт при теодолітній, тахеометричній, мензульній зйомках ділянок місцевості в крупних масштабах, а також повздовжньому і площадному нівелюванні, розв’язанні  конкретних практичних задач топографо-геодезичного виробництва.

        Об’єктом вивчення геодезії являється сучасні геодезичні прилади, які використовуються для виконання польових і камеральних робіт, помилки вимірів і їх природа, шляхи підвищення ефективності робіт.

Викладання розділів і теми курсу передбачає наявність знань з таких наук, як: математика, основи програмування, фізика, а також з дисциплін геодезичного циклу; введення в спеціальність, геоморфологія і геологія, топографічне і будівельне креслення.

Теоретичне викладання всіх тем курсу тісно переплітається з лабораторними заняттями.

       Вивчення курсу топографії має професійну, наукову і виховну спрямованість в формуванні майбутнього спеціаліста інженера – геодезиста.

Професійна спрямованість заключається в набутті знань і вміння в рішенні практичних задач при виконанні крупномасштабних топографічних зйомок різними методами і при створенні планової і висотної зйомочної основи.

     Студент, який вивчив даний курс повинен знати: теоретичну основу, а також технологію польового і камерального циклів крупномасштабних топографічних зйомок, повздовжнього і площадного нівелювання, повинен уміти розв’язувати теоретичні і практичні задачі по суті згаданих вище питань. Студент повинен знати наукові методи підходу до рішення практичних задач, уміти використовувати нові досягнення сучасної науки у виконанні геодезичних робіт.

 

1.2Структура модулів дисципліни

Таблиця 1-Структура модулів дисципліни ”Геодезія”

Шифри модулів-М, змістових модулів-ЗМ, та навчальних елементів-НЕ     Модулі, змістовні модулі, навчальні елементи Обсяг лек. зан., год Література № , §         
1 2 3 4
М1. ЗМІ Основні поняття геодезії Загальні відомості. Будова повірки теодолітів, вимірювання горизонтальних кутів.    
НЕ 1.1 Початкові відомості.Завдання і предмет геодезії, її зв’язок з другими дисциплінами. Роль геодезії в зміцненні економіки і обороноздатності країни. Короткі відомості по історії. Відомості про фігуру Землі. Вихідні геодезичні дати. Системи координат.   4 1, гл.1
НЕ 1.2 Загальні відомості про постановку геодезичних робіт на Україні і в світі. Організаційні форми геодезичної служби. Поняття про державні геодезичні сітки, геодезичні сітки згущення та зйомочну основу. Загальні відомості про топографічні зйомки.   2 3, 1  
НЕ 1.3 Початкові відомості з теорії похибок вимірів.Суть вимірів. Похибки вимірів і їх класифікація. Основна властивість випадкових похибок. Принцип арифметичної середини. Сер.кв.похибка виміру, сер.кв. арифметичного, функції виміряних величин. Правила і техніка геодезичних обчислень.   2 1, .9
М2 Теодолітна зйомка    
ЗМ2 Обчислення координат.Складання плану    
НЕ 2.1 Теодолітна зйомка місцевості. Поняття про теодолітний хід. Прив’язка теодолітних ходів. Прокладання теодолітного ходу. Рішення прямої і оберненої геодезичної задачі. Ув’язування горизонтальних кутів і обчислення дирекційних кутів сторін ходу. Обчислення прямокутних координат пунктів. Визначення допустимої довжини теодолітного ходу. Основні вимоги інструкції по топографічних зйомках в масштабах 1:5000, 1:2000,1:1000, 1:500   6 1, 11, 2,.5
НЕ 2.2 Вимірювання горизонтальних кутів. Класифікація теодолітів. Частини технічного теодоліту: рівні, зорова труба, пристрої для відрахунку по кутомірним кругах. Принцип вимірювання горизонтального кута. Повірки та юстування теодоліта. Вплив помилки центрування приладу та встановлення віх. Точність вимірювання горизонтального кута технічним теодолітом.     4 1,6 2,5
НЕ 2.3 Вимірювання площ ділянок місцевості.Способи визначення. Будова полярного планіметра. Виведення формули для визначення площі полярного планіметра. Геометричний зміст постійних планіметра. Повірка планіметра, вимірювання площ. Точність вимірювання площ планіметром. Визначення площ участків місцевості графічним способом. Визначення площ аналітичним способом.     4 2,6
НЕ 2.4 Вимірювання відстаней, найпростіші геодезичні прилади.Поняття про механічні мірні прилади, фізико – оптичні, оптичні та радіофізичні далекоміри. Приведення виміряних відстаней до горизонту. Будова, повірка та робота з екером та екліметром.   2 1, 7
М3 Геометричне нівелювання    
ЗМ3 Визначення висот точок    
НЕ 3.1 Задачі нівелювання. Геодезична висотна нівелірна сітка. Суть геометричного нівелювання. Класифікація нівелірів. Повірки нівелірів з елеваційним гвинтом. Складне нівелювання. Вплив кривизни Землі і вертикальної рефракції на результати нівелювання. Джерела похибок при геометричному нівелюванні і міри боротьби з ними. Точність передачі висот ходом геометричного нівелювання.   4 1,8 2, 7
ЗМ4 Складання профілю повздовжнього нівелювання    
НЕ4.1 Технічне нівелювання.Загальні відомості. Склад робіт при повздовжньому технічному нівелюванні. Елементи кругової кривої. Розбивка пікетажу і головних точок заокруглення. Розбивка поперечників. Закріплення траси. Пікетажний журнал та зйомка смуги місцевості вздовж траси. Передача відміток через ріки і яри. Камеральна обробка результатів польових вимірів. Обчислення висот точок проектної лінії.       6 1,8
  Всього 36  

 

       В результаті проведення лекцій студенти повингні:

-знати теоретичні основи геодезичних вимірів; системи координат, орієнтування ліній, масштаби, основи теорії помилок, визначення по плану і картах площ ділянок місцевості;

-технологічну схему крупномасштабних топографічних

-  зйомок/теодолітної, тахеометричної, мензульної, нівелювання поверхні/. Виконання і організацію повздовжнього нівелювання, допуски при виконанні геодезичних вимірів, наукові методи проектування і організації польових і камеральних інженерно – геодезичних робіт

Таблиця 2 – Структура модулів лабораторних робіт

Шифри модулів-М, змістових модулів-ЗМ, та навчальних елементів-НЕ Назви модулів та теми занять Об’єм год Література №   
1 2 3 4

М1

ЗМ1

 

 

НЕ1

 

НЕ2

 

 

НЕ3

 

НЕ4

 

НЕ5

М2

ЗМ2

Основні поняття геодезії    
Загальні відомості. Будова повірки теодолітів, вимірювання горизонтальних кутів.    
Будова технічного теодоліту Т-30 2 1,2.3.4.
Вивчення відлікових пристроїв технічних теодолітів і дослідження зорової труби. 3 1,2,2
Повірки і юстування технічних теодолітів. 4 1
Вимірювання горизонтальних кутів технічним теодолітом. 2 1,2
Найпростіші геодезичні прилади. 2 1
Теодолітна зйомка    
Обчислення координат і складання плану    
Рішення задач по теорії похибок вимірів 2 1

НЕ2.2

 

 

НЕ2.3.

М3

ЗМ3

НЕ1

 

НЕ2

 

НЕ3

 

 

Обробка результатів польових вимірів і складання плану участку місцевості по результатах теодолітної зйомки. 14 1
Вимірювання площ участків місцевості. 4 1
Геометричне нівелювання    
Визначення висот точок    
Вивчення будови і робота на станції з технічним нівеліром. 2 1
Повірки нівеліра і виконання геометричного нівелювання. 4 1,3
Камеральна обробка результатів польових вимірів при технічному нівелюванні. 6 1.4
всього 51  
     

Таблиця  3 - Система оцінювання знань

 

    Види робіт, що контролюються Номер контролю   Кількість балів
1 2 3 4
1 Засвоєння модулів програмного матеріалу дисципліни: 1) М1, ЗМ1: НЕ1.1, НЕ1.2, НЕ1.3 2) Структурний контроль №1 3) Лабораторні роботи Л1.1, Л1.2, Л1.3, Л1.4, Л1.5, Л1.6     1.1 1.2   1.3     5 15   15
2 Засвоєння модулів програмного матеріалу дисципліни: 1) М2, ЗМ2: НЕ2.1, НЕ2.2, НЕ2.3, НЕ2.4 2) Розрахунково-графічна робота Р2.1 3) Структурний контроль №2     2.1 2.2 2.3     8 20 20
3 Засвоєння модулів програмного матеріалу дисципліни: 1) М3, ЗМ3: НЕ3.1 2) Структурний контроль №3 3) Лабораторні роботи Л3.9, Л3.10, Л3.11     3.1 3.2 3.3     2 8 7  
  Заліковий кредит 1 -іспит   100

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

       Тема: Будова технічного теодоліта Т30

 

       В процесі виконання лабораторної роботи необхідно вивчити будову технічних теодолітів Т30, 2Т30; навчитись приводити теодоліт в робоче положення і встановлювати зорову трубу по оку і по предмету.

 

 

Основні теоретичні положення

 

Рисунок 1.1  - Будова теодоліта Т-30, 2Т-30

           

           1 – гвинт кремальєри; 2 – діоптрійне кільце ; 3 – кришка, яка закриває виправні гвинти сітки ниток ; 4 – коліматорний візир; 5 – вертикальний круг ; 6 – закріпний гвинт горизонтального круга ; 7 – головка штатива ; 8 – становий гвинт ; 9 – виправні гвинти рівня ; 10 – закріпний гвинт алідади ; 11 – циліндричний рівень ; 12 - навідний гвинт горизонтального круга ; 13 – окуляр мікроскопа ; 14 – бокова кришка ; 15 – кронштейн бусолі ; 16 – закріпний гвинт зорової труби ; 17 – навідний гвинт зорової труби ; 18 – навідни й гвинталадади ; 19 – підставка ; 20 – підіймальні гвинти .

       1.1 Запитання для підготовки до лабораторної роботи

 

1) Опишіть загальні правила роботи з теодолітом.

2) Для виконання яких вимірів призначений теодоліт?

3) Перерахуйте частини які є у всіх типів теодолітів.

4) Для чого призначений становий гвинт?

5) Коли використовують підйомні гвинти теодоліта?

6) При виконанні якої операції застосовують нитковий висок або оптичний центрир?

7) Як використати зорову трубу теодоліта Т30 для центрування інструменту?

8) Намалюйте схему розміщення осей теодоліта.

9) Опишіть особливості теодоліта Т30 і 2Т30.

 

1.2  Порядок виконання роботи

 

1) Отримайте теодоліт Т30 і теодоліт 2Т30 в лабораторії.

2) Вивчіть правила роботи з теодолітом.

3) Під керівництвом викладача вивчіть призначення і дію основних частин теодолітів Т30 і 2Т30.

4) Відкрийте ящик для зберігання, уважно вивчіть і запам’ятайте положення теодоліта в ящику, для того щоб не пошкодити його при вкладанні. Зверніть увагу на червоні мітки на дні ящика для зберігання і на теодоліті, на те, що при при укладанні вони повинні бути розміщені на одній лінії .

5) Встановіть теодоліт на штатив і закріпіть при допомозі станового гвинта.

6) Виконайте нівелювання інструменту.

7) Освітіть при допомозі відкритого дзеркала поле зору відлікового мікроскопу, відфокусуйте його так, щоб було чітко видно штрихи й оцифровку лімба.

 8) Затисніть закріпний гвинт лімба і відпустіть закріплюючий гвинт алідади, спостерігаючи відліки повільно поверніть теодоліт.

9) Повторіть ту ж операцію при відпущеному гвинті лімба і затиснутій алідади. Зверніть увагу, що в другому випадку відліки не змінюються. Дайте в зошиті відповідь чому це відбувається?

10) Встановіть зорову трубу по оку, обертанням діоптрійного кільця окуляра.

11) Встановіть зорову трубу по предмету обертанням головки кремальєри .

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

           Тема: Вивчення відлікових пристроїв технічних                    теодолітів і дослідження зорової труби

 

       В процесі виконання лабораторної роботи необхідно закріпити практичні навики по приведенню теодоліта в робоче положення та навчитися брати відліки по горизонтальному кругу. Визначити кут поля зору зорової труби.

 

2.1 Запитання для підготовки до заняття

 

1) Опишіть відліковий пристрій теодоліта Т30.

2) Опишіть відліковий пристрій теодоліта 2Т30.

3) Чим відрізняються відлікові пристрої теодоліта Т30 і 2Т30?

4) Зарисуйте поле зору відлікових мікроскопів теодолітів Т30 і 2Т30.

5) Опишіть будову зорової труби теодоліта Т30 в наступній послідовності: основні частини, як переміщується і при допомозі чого фокусуючи лінза, що являє собою сітка ниток і як вона кріпиться.

6) Як виконується установка зорової труби по оку і по предмету?

7) Наведіть основні параметри зорової труби.

8) Що таке паралакс ниток і як його усунути?

9) Опишіть порядок приведення теодоліта в робоче положення.

          2.2 Порядок виконання роботи

 

1) Отримайте теодоліт Т30 і 2Т30 в лабораторії.

2) Приведіть теодоліт Т30 в робоче положення.

3) Затисніть закріплюючі гвинти лімба і алідади і візьміть відлік по штриховому мікроскопу теодоліта Т30.

4) Запишіть відлік в робочий зошит і замалюйте поле зору відлікового мікроскопу, яке відповідає цьому відліку. Покажіть дані викладачу і при позитивному результаті повторіть ті ж операції з теодолітом 2Т30.

5) Виконайте встановлення зорової труби по оку і по предмету.

6) Виконайте операції по наведенню труби на предмет. Зверніть увагу на те, що точне наведення сітки ниток на зображення необхідно виконувати вкручуванням мікрометричних  гвинтів зорової труби і алідади.

       Обов’язково перед наведенням на предмет мікрометричними гвинтами встановіть відповідний закріплюючий гвинт посередині прорізу, в якому він переміщується. Впевніться, що в кінці ходу мікрометричного гвинта закріплюючий гвинт може впиратися в край прорізу, тому при подальшому обертанні його можна зламати.

7) Визначте кут поля зору труби Е. Для цього наведіть трубу теодоліта спочатку одним, а поті другим краєм поля зору на довільну нерухому точку, беручи при цих наведеннях відліки по горизонтальному кругу. Їх різниця буде значенням кута Е.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

       Тема: Перевірки і юстування технічних теодолітів

 

       В результаті виконання лабораторної роботи необхідно вивчити умови, яким повинен задовольняти теодоліт, їх вплив на результати вимірів горизонтального кута, виконати перевірки і юстування приладу.

 

       3.1 Запитання для підготовки до занять

 

     1) Опишіть порядок перевірки циліндричного рівня на алідаді горизонтального круга (ГК).

     2) Чим порядок перевірки рівня відрізняється від нівелювання приладу?

     3) В якому випадку виконують юстування рівня і яким чином?

    4) Що називають візирною віссю зорової труби?

5) Що називають колімаційною похибкою?

    6) Опишіть порядок визначення колімаційної помилки.

    7) Вичисліть колімаційну помилку, якщо перша пара відліків рівна КП1 і КЛ1, а друга при наведенні на ту ж точку рівна КП2 і КЛ2.

8) В якому випадку і яким чином виконують виправлення положення візирної осі?

9) За даними питання 7 вирахуйте правильний відлік, що використовується для виправлення положення візирної осі.

10) Опишіть порядок перевірки горизонтальної осі обертання труби.

11) Опишіть порядок виконання перевірки сітки ниток.

12) Коли яким чином виконують юстування сіток ниток (два випадки).

 

3.2  Порядок виконання роботи

 

1) Одержіть теодоліт Т30 або 2Т30 в лабораторії.

2) Приведіть теодоліт в робоче положення.

3) Виконайте повірку циліндричного рівня і при необхідності виправте його положення. Дані запищіть в робочий зошит. Зверніть увагу, що коли при виправленні необхідно перемістити бульбашку рівня виправними гвинтами вправо, то правий кінець рівня необхідно підняти. Для цього потрібно послабити нижній виправний гвинт рівня, одночасно затискаючи верхній.

4) Проведіть визначення колімаційної помилки і при необхідності виконайте юстування. Юстування сітки ниток виконайте в присутності викладача. Запишіть в робочий зошит всі відліки і розрахунки значення колімаційної помилки.

5) Виконайте повірку перпендикулярності осі обертання труби до основної осі інструмента. Приведіть в зошиті дані розрахунку кута нахилу осі обертання зорової труби.

6) Виконайте повірку положення сітки ниток.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема: Вимірювання горизонтальних кутів технічним теодолітом

 

В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен вивчити процеси вимірювання горизонтального кута способом прийомів

 

4.1 Запитання для підготовки до заняття

 

1) Опишіть порядок встановлення приладу на вершині кута, який вимірюється, і методику приведення теодоліта в робоче положення.

2) В чому особливість центрування теодоліта Т30?

3) Як необхідно встановлювати візирні знаки (віхи) при вимірюванні кута?

4) Опишіть порядок наведення зорової труби на точку.

5) Опишіть дії, що виконуються при вимірюванні кута способом прийомів.

6) При виконанні першого півприйому отримані слідуючи відліки: на точку 14 – А 14

на точку 16 – А 16

7) Яка допустима різниця між вирахуваними значеннями кута в першому і другому пів прийомах (теодоліт Т30)?

 

4.2  Порядок проведення роботи

 

1) Отримайте в лабораторії теодоліт Т30 або 2Т30.

2) Приведіть робоче положення теодоліт на вершині кута, вказаного викладачем.

3) Встановіть віхи на передній і задній точці.

4) Виміряйте горизонтальний кут способом прийомів теодолітом.

5) Виконайте перевірки і виміряйте горизонтальний кут другим типом теодоліта (відповідно 2Т30 або Т30).

6) Оформіть всі результати розрахунків у робочому зошиті.



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Тема: Прості геодезичні інструменти

 

В результаті виконання лабораторної роботи студенти повинні засвоїти методи безпосереднього вимірювання віддалей мірними стрічками і рулетками, а також роботу з екліметром.

 

5.1 Запитання для підготовки до занять

 

1) Опишіть порядок огляду мірних приладів (мірної стрічки, рулетки) і правила роботи з ними.

2) Опишіть порядок порівняння робочої стрічки з нормальною.

3) Фактично довжина нормальної стрічки . При порівнянні робочої стрічки з нормальною робоча виявилась довшою на 7мм. Запишіть рівняння довжини робочої стрічки.

4) Вирахуйте довжину лінії виміряної стрічки з рівнянням , якщо кількість укладень стрічки дорівнює 18 і залишок дорівнює 5,37м.

5) Запишіть допустимі розбіжності між прямим і зворотнім вимірами лінії.

6) Запишіть формули для приведення до горизонту довжин ліній, виміряних стрічкою.

7) Для чого призначений екліметр?

8) Опишіть основні частини екліметра, їх призначення.

9) Опишіть послідовність вимірювання екліметром кутів нахилу.

10) Опишіть порядок повірки екліметра.

11) Як виконуються вимірювання і визначається горизонтальне положення лінії, якщо її окремі частини мають різні кути нахилу.

 

5.2  Порядок виконання роботи

 

1) Одержіть в лабораторії нормальну і робочу стрічку, рулетку, комплект шпильок, 2 віхи, сокиру, кілки, цвяхи, екліметр, лінійку з міліметровими діленнями.

2) Виконайте огляд мірних приладів, повторіть правила роботи з ними.

3) Виконайте порівняння робочої стрічки з нормальною в наступному порядку:

а) На горизонтальній площадці натягніть нормальну стрічку і позначте положення її кінців шпильками.

б)Поруч з нормальною стрічкою положіть робочу і сумістіть початкові штрихи стрічок.

в)Виміряйте різницю , користуючись лінійкою з міліметровими поділками.

г) Підрахуйте і запишіть в робочому зошиті рівняння довжини робочої стрічки.

д)Кінцеві точки лінії, вказаної викладачем для вимірювання, закріпіть дерев’яними кілками. Кілки забивають рівно в землю, в їх торець вбивають цвяхи для позначення точок. Створ лінії необхідно розчистити від високої трави, каміння, кущів. Закріпіть в створі лінії точки її перегину так само, як і її кінці дерев’яними кілками з цвяхами в торці.

е) Виміряйте частини лінії з однаковими кутами нахилу в прямому і зворотньому напрямах.

Перш ніж вкласти стрічку в створі лінії, її необхідно добре струсити і потягти. Встромляти шпильку в землю через проріз біля штриха потрібно строго вертикально. Дійшовши до кінцевої точки лінії, передній мірник не зупиняється, а продовжує йти далі, доки задній кінець стрічки не досягне шпильки. В цей момент мірники зупиняються, натягують і закріпляють стрічку і біля кінцевої точки відраховують залишок. Робити це необхідно дуже уважно, так як саме тут можливі прорахунки.

Після закінчення вимірювання лінії необхідно перерахувати шпильки, впевнитись, що ні одна не загубилась. Записати всі отримані дані в таблицю згідно зразка 

Таблиця 5.1 -Результати вимірювання лінії мірною стрічкою

  

Наз- ва лінії Дов-жина стріч-ки в м Кіль-кість Пере-дач Кіль-кість шпи- льок Зали-шок Всьо-го   Дов-жина лінії Кут нахи-лу   Гориз. про- ход- ження
11-5 20 1 6 7,32 327,32 327.28    

                       

 

 

 

ж) Використовуючи рівняння лінії, врахувати її довжину в прямому і зворотньому напрямках.

з) Виконати повірку екліметра в наступному порядку.

1 Вибрати лінію зі значним нахилом і закріпити її кінці віхами. Зробити на віхах відмітки на рівні очей спостерігача.

2 Виміряти кут нахилу лінії в прямому і зворотньому напрямах.

3 Якщо розбіжності перевищують 10, то виконати юстування в наступному порядку: 

1) зняти накривку з барабана;

2) ослабити гвинт, що закріплює тягарець на барабані і перемістити тягарець вправо або вліво в залежності від знака помилки;

3) закрити накривку і закріпити гвинт.           

и) Виміряти кути нахилу частини лінії і підрахувати її горизонтальне положення.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

          Тема: Розв’язування задач з теорії похибок вимірів (рівно точні виміри)

 

          В результаті виконання роботи студент повинен вивчити властивості випадкових похибок вимірів, навчитися визначати найімовірніші значення з ряду рівноточних вимірів і виконувати оцінку точності.

 

          6.1 Запитання для самопідготовки

 

1) Що являє собою результат вимірювання, які вимірювання називаються прямими, посередніми, необхідними і додатковим?

2) Перерахуйте і дайте характеристику видів похибок вимірів.

3) Запишіть властивості випадкових похибок вимірів.

4) Що є найбільш вірогідним результатом з ряду рівноточних вимірів? Запишіть його формулу.

5) Запишіть формулу для визначення середньо-квадратичної похибки одного виміру з ряду дійсних похибок вимірів.

6) Що називається відносною похибкою виміру?

7) Що називається ймовірною похибкою виміру, як вона визначається?

8) Запишіть і поясніть формулу Бесселя, чим вона відрізняється від формули Гауса?

9) По якій формулі оцінюють сер. кв. похибку простої арифметичної середини?   

10) Запишіть формулу для визначення сер. кв. похибки добутку постійної на аргумент.   

11) Чому дорівнює сер. кв. похибка алгебраїчної суми виміряних величин, якщо відомо їх сер. кв. похибки?

12) Чому дорівнює сер. кв. похибка лінійної функції?

13) Як визначити сер. кв. похибку функції і загального виду?

 

6.2 Порядок виконання роботи

 

За час лабораторної роботи студент повинен встигнути розв’язати наведені нижче задачі, отримавши значення вихідних даних у викладача.

Всі розрахунки виконуються на мікрокалькуляторі, який отримують в лабораторії.

Задача 1. Радіус кола виміряний з сер. кв. похибкою . Визначити сер. кв. похибку вирахуваного значення довжини кола С, яка визначається по формулі .

Задача 2. Виміряні дві лінії місцевості S1 і S2 з сер. кв. похибками відповідно mS1 і mS2. Визначити відносні сер. кв. похибки суми і різниці цих ліній.

Задача 3. Кожний кут багатокутника виміряний з сер. кв. похибкою . Визначити сер. кв. похибку суми кутів цього багатокутника , якщо число кутів дорівнює .

Задача 4. В трикутнику виміряні дві сторони а і в і між ними кут . Визначити відносну сер. кв. похибку площі трикутника , якщо відомі сер. кв. похибки , , .

          Задача 5. Задано результати вимірювання кута (табл. 6.2). Визначити сер. кв. похибку одного виміру і найбільш надійного значення кута

 

 

Таблиця 6.1 - Вихідні дані для рішення задач 1, 2, 3, 4

 

№ ва-рі-ан-

та

 

За-да-ча

№1

Задача №2

Задача №3

Задача №4

S1, м S2, м см см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 10 164.86 131.34 4 3 3.6 3 30 100 450 1 15 1
2 20 183.72 109.57 5 3 10 4 40 90 550 2 14 2
3 30 197.48 117.54 6 4 15 5 50 80 500 3 13 3
4 40 201.10 214.15 6 6 30 6 60 70 550 4 12 4
5 50 174.50 201.78 5 6 1 3 70 60 450 5 11 5
6 60 193.78 210.11 4 5 2 3 80 50 400 6 10 6
7 70 98.84 91.17 3 3 3.6 3 90 40 350 7 9 7
8 80 109.75 209.18 4 6 5 4 100 30 300 8 8 8
9 90 115.87 171.91 4 5 10 5 90 40 350 9 7 9
10 100 210.39 191.17 6 5 15 6 80 50 400 10 6 10
11 15 145.18 185.14 4 5 30 9 70 85 450 11 5 9
12 25 217.10 171.28 5 5 15 8 60 75 500 12 4 8
13 35 219.11 191.21 6 6 10 7 50 65 550 13 3 7
14 45 157.14 175.14 5 4 5 6 40 55 600 14 2 6
15 50 205.10 150.20 6 4 3.6 5 30 45 550 15 1 5

 

 

Таблиця 6.2- Вихідні дані для рішення задачі 5

 

№ при-йо- ма

Варіант

  1 2 3 4 5 6 7 8
1    
2
3
4
5
6

 

№ при-йо- ма

Варіант

  9 10 11 12 13 14 15
1    
2
3
4
5
6

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

          Тема: обробка результатів польових вимірів і складання плану ділянки місцевості за матеріалами теодолітної зйомки

 

          7.1 Поняття про теодолітний хід. Складання схеми теодолітного ходу

          В результаті виконання лабораторної роботи студенти повинні отримати практичні навики по складанню плану ділянки місцевості за результатами теодолітної зйомки м-бу 1:1000.

 

          В результаті першого заняття необхідно навчитися обробляти кутові виміри, як і виконуються при прокладанні теодолітного ходу, рішати обернену геодезичну задачу, складати схему теодолітного ходу

 

          7.1.1 Запитання для підготовки до заняття

 

1) Що називається теодолітним ходом?

2) Для чого виконують роботи по прокладанню теодолітних ходів?

3) Яка точка ходу називається вузловою?

4) Який хід називається діагональним?

5) Де розміщують точки теодолітного ходу і як вибирають його сторони?

6) З якою метою виконують прив’язку теодолітних ходів до пунктів державної геодезичної сітки?

7) Як виконується прив’язка зімкненого теодолітного ходу до державної геодезичної сітки?

8) Який хід називається зімкненим ?

9) Як виконується прив’язка розімкненого теодолітного ходу?

10) Який хід називається висячим?

11) Запишіть склад робіт, які виконуються при прокладанні теодолітного ходу.

12) Як виміряти горизонтальний кут способом прийомів?

13) Виконайте обробку вимірів, які виконуються на станції при прокладанні теодолітного ходу згідно зразку, наведеного на стор. (номер станції відповідає номеру Вашого варіанту).

14) В чому суть прямої і оберненої геодезичної задачі?

15) Що називають дирекційним кутом?

16) Що називається приростом координат?

 

   7.1.2 Порядок виконання роботи

 

1) Вирахуйте прямокутні координати вихідних пунктів пп.20 і пп. 25 по формулах

XПП20 = 45 400.00 м + (100 n) м

XПП25 = 45 500.00 м + (100 n) м

      YПП  = 8 200.00 м + (200 n) м

        YПП25  = 9000.00 м + (5 n) м

Вирахуйте величину кута , виміряного на пп.20 при прив’язці по формулі

Приклад: n = 20

XПП20 = 45 400.00 м + (100·20) м

XПП25 = 45 500.00 м + (100·20) м

      YПП20   = 8 200.00 м + (200·20) м

      YПП25  = 9000.00 м + (5·20) м

У цих розрахунків тільки одне призначення: забезпечити кожного студента індивідуальними вихідними даними для виконання завдання. В дійсності всі ці дані безпосередньо вибирається з каталогу координат геодезичних пунктів.

2) Вирахуйте дирекцій ний кут вихідної сторони пп. 20 – пп. 25 шляхом рішення оберненої геодезичної задачі. Зразок оформлення обчислень приведений в додатках 4; 5.

3) Складіть схему теодолітного ходу в м-бі 1:5000, користуючись транспортиром та нормальним сотенним поперечним масштабом. На схему нанесіть і оцифруйте сітку координат. Пп. 20 нанесіть по прямокутних координатах, напрямок пп. 20 – пп. 25 – по одержаному в результаті рішення оберненої геодезичної задачі дирекційному куту, положення решти вершин ходу по виміряних кутах і довжинах сторін ходу, отриманих в результаті обробки польового журналу. Схему складіть на міліметровому папері. Зразок оформлення схеми приведений в додатку 1.

 

          7.2 Зрівнювання горизонтальних кутів, обчислення дирекційних кутів і прямокутних координат пунктів теодолітного ходу

 

          В результаті другого заняття студенти повинні отримати практичні навики по розрахунку координат точок замкнутого теодолітного ходу.

 

          7.2.1 Запитання для підготовки до заняття

 

1) Чому дорівнює теоретична сума кутів і допустима кутова нев’язка в замкнутому полігоні, який складається з п+2 станцій? п – дорівнює номеру вашого варіанта.

2) Як розподіляється кутова нев’язка?

3) Чому повинна дорівнювати сума виправлених кутів в теодолітному ході?

4) Що називається дирекційним кутом?

5) Як вираховують дирекційні кути сторін теодолітного ходу?

6) Як контролюють правильність обчислення дирекцій них кутів в теодолітному ході?

7) В чому суть прямої геодезичної задачі?

8) Що називається приростками координат, як їх вираховують?

9) Як визначають знаки приростків координат?

10) Що називається румбом?

11) Чому дорівнює нев’язка в приростках координат в замкнутому теодолітному ході?

12) Чому дорівнює абсолютна нев’язка теодолітного ходу?

13) Як визначають допустимість відносної невязки теодолітного ходу?

 

7.2.2 Порядок виконання лабораторної роботи

 

1) Занесіть у відомість обчислення координат точок теодолітного ходу значення виміряних кутів, отриманих в результаті обробки польового журналу, вимірів (додаток 3).

2) Підрахуйте суму виміряних кутів  і її теоретичне значення .

3) Підрахуйте кутову нев’язку в полігоні  і її допустиму величину .

У випадку, якщо > , всі розрахунки, починаючи з пункту 1, повторіть і знайдіть помилку.

4) Знайдіть поправку у виміряні кути і значення виправлених кутів.

Поправки визначаються і виводяться таким чином, щоб заокруглити значення виміряних кутів до цілих мінут так, щоб їх сума дорівнювала теоретичній. Разом з тим потрібно пам’ятати, що більші поправки слід вводити в кути, утворені короткими сторонами.

5) Вирахуйте дирекційні кути сторін полігону і проконтролюйте правильність їх розрахунку.

Роботу починають з обчислення кута сторони пп.20 – т.1 ходу по формулі

    

де  – значення дипекційного кута, яке Ви одержали з рішення зворотньої геодезичної задачі;  – дане вам значення лівого по ходу кута, виміряне на пп.20 між сторонами пп.20 – пп.25 і пп.20 – т.1. Перевірте по складеній вами схемі теодолітного ходу правильність одержаного Вами значення. Характерною помилкою є те, що правильно знайшовши дирекційний кут початкової сторони , в подальшому для розрахунку дирекційного кута наступної сторони ходу

,

використовують не значення  (визначення виміру на ст.1), а значення , отримане на станції пп.20. 

6)  Вирахуйте румби виміряних сторін і поставте знаки приростків координат.

7) Користуючись мікрокалькулятором, або по таблицях натуральних значень тригонометричних функцій знайдіть значення  і , помноживши їх на мікрокалькуляторі на відповідне значення горизонтального прокладання сторони, знайдіть значення приростів координат. Значення приростів координат заокругліть до см.

8) Вирахуйте значення пов’язок в приростках координат, абсолютну і відносну нев’язку. У випадку якщо  необхідно повторити всі розрахунки починаючи з пункту 7.2.2.6, звертаючи особливу увагу на акуратність записів результатів у відомості.

9) Вирахуйте виправлення значення координат.

 

          7.3 Обробка результатів вимірів в діагональному

 ході

          В результаті третього заняття студенти повинні одержати практичні навики по обробці діагонального ходу і вирахувати координати його вершин.

 

          7.3.1 Запитання для самопідготовки

 

1) Як визначається нев’язка розімкненого теодолітного ходу?

2) Визначте по схемі теодолітного ходу початкову і кінцеву сторони розімкненого діагонального ходу.

 

7.3.2 Порядок виконання роботи

 

          Порядок обробки діагонального ходу повністю аналогічний описаному в розділі 7.2.2. Характерна помилка, що зустрічається в студентських роботах заключається у неврахуванні того факту, що в залежності від того, яку сторону діагонального ходу прийняти початковою, кути, вирахувані в журналі польових вимірів (додаток 2) будуть лівими, або правими походу. Рекомендується оцифрувати точки зімкненого ходу за годинниковою стрілкою, користуючись для розрахунків як в зімкненому, так і у розімкненому ході правими кутами. Для цього за початкову сторону діагонального ходу в завданні приймати сторону 5-6 зімкненого полігону.

7.3 Складання плану теодолітної зйомки місцевості

 

          На протязі четвертого заняття студенти повинні набути практичних навиків по складанню плану теодолітної зйомки.

          7.4.1 Запитання для самопідготовки

 

1) Що називається зйомкою?

2) В чому суть горизонтальної (контурної) зйомки?

3) З яких точок місцевості проводять зйомку?

4) Які способи зйомки контурів і предметів ви знаєте?

5) В чому суть способу прямокутних координат?

6) В чому суть способу перпендикулярів?

7) В чому суть способу полярних координат?

8) В чому суть способу кутових засічок?

9) В чому суть способу лінійної засічки?

10) Що являє собою абрис теодолітної зйомки?

11) Для чого служить екер?

12) Як побудувати сітку дециметрових квадратів при допомозі лінійки Ф.А.Дробишева?

13) Як проконтролювати правильність побудови сітки квадратів?

14) Як нанести пункт на план за координатами ?

15) Як контролюють правильність нанесення точок теодолітного ходу на план?

16) Як побудувати на плані теодолітної зйомки точки, зняті способом перпендикулярів?

17) Як побудувати на плані теодолітної зйомки точки, зняті способом полярних координат?

18)  Як побудувати на плані теодолітної зйомки точки, зняті способом кутових засічок?

19) Що називається масштабом?

20) Що називається числовим масштабом?

21) На що вказує знаменник числового масштабу?

22) На плані масштабу 1:М довжина лінії дорівнює , визначити довжину горизонтальної проекції на місцевості, що відповідає цій лінії.

23) Довжина горизонтальної проекції правої лінії місцевості дорівнює , визначіть довжину відрізку, яким вона буде відображатись на плані м-бу 1:М і покажіть зірочками на рисунку поперечного масштабу положення ніжок циркуля-вимірювача, відповідне положенню ніжок при побудові цього відрізка на плані.

24) Що називається лінійним масштабом?

25) Який лінійний масштаб називається нормальним?

26) Що називається поперечним масштабом?

27) Що називається трансверсаллю?

28) Що називається нормальним сотенним поперечним масштабом?

29) Що називається точністю масштабу?

 

7.4.2 Порядок виконання роботи

 

1) При допомозі лінійки Ф.А.Дробишева побудуйте на форматі креслярського паперу сітку дециметрових квадратів розміром  см і оцифруйте їх таким чином, щоб побудувати зімкнений полігон в центрі аркуша. Для цього необхідно знайти мінімальне значення координат X і Y вершин полігону, округлити їх до сотень метрів і прийняти координати для південно-західного кута рамки (крайнього дециметрового квадрата, розміщеного в лівому нижньому куті листа) рівними цим округленим координатам.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 254.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...