Світоглядні та естетичні категорії античної культури 

Питання для обговорення

1. Поняття про античність. Хронологічні та географічні межі античного світу.
2. Ціннісні та естетичні категорії античної доби:

2.1 Ідеал людини. Поняття античного гуманізму. Індивідуалізм як світоглядна домінанта античності. Поняття «калокагатії».

2.2 Уславлення земної краси. Поняття матеріально-чуттєвого космологізму (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

2.3 Мистецтво як втілення гармонійного Космосу. Скульптурність античної культури як вияв прагнення до симетрії і пропорційності. Поняття «катарсису».

2.4 Ціннісне значення категорій «Логос» та «Ейдос» (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

2.5 Доля як естетична категорія (За статтею А.А. Тахо-Годі [4]).

 Практичні завдання*:

1. Орієнтуючись на основні положення статті О.Ф. Лосєва [1], визначте своєрідність бачення людського тіла в античності. Яким є співвідношення масштабів тіла та Космосу?

2. Поясніть, що розуміється під «скульптурністю» античної культури. Як вказана категорія пов`язана зі ставленням до людського тіла в античності? Використайте тези статті О.Ф. Лосєва [1].

3. Сформулюйте основні положення статті І.М. Нахова [3]. Визначте основні напрями впливу античної естетики та літератури на світовий літературний процес.

4. Сформулюйте тези статті Н.О. Чистякової [2]. Як ви розумієте твердження дослідниці про те, що «універсалізм античної культури та недиференційованість окремих видів художньої творчості довго не давали можливості самовизначення словесному мистецтву»? Що означає поняття «універсалізм» античної культури?

5. Прокоментуйте думку Т. Манна: «Християнство, ця квітка іудаїзму, належить до однієї з двох підвалин західної цивілізації; друга – античне Середземномор`я». Сформулюйте значення античності в розвитку європейської культури. Чому Середземномор`я вважається колискою західноєвропейської цивілізації?

6. Визначіть різницю між еллінською та римською моделями світогляду. Які фактори історичного та культурного розвитку визначили відмінні риси в аксіосфері давніх греків та римлян?

? Додаткові творчі завдання**:

1. Напишіть науково-публіцистичне есе на тему «Античність – колиска європейської культури».

2. Прочитайте вірш М. Зерова про античних майстрів слова. Напишіть власний твір-роздум, присвячений осмисленню духовних цінностей античної доби.

Класики

Ви вже давно ступили за поріг

Життя земного лірники-півбоги,

І голос ваш – рапсодії й еклоги

Дзвенять у тьмі Аїдових доріг,

І чорний сум, безмовний жаль наліг

На берег наш, на скитські перелоги –

Невже повік не буде вам спромоги

Навідатись на наш північний сніг?

І ваше слово, смак, калагатія

Для нас лиш порив, недосяжна мрія

Та гострої розпуки гострий біль.

І лиш одна ще тішить дух поета,

Одна відроджує ваш строгий стиль –

Ясна, дзвінка закінченість сонета.

" Основні поняття: чуттєво-матеріальний космологізм, пантеїзм, фаталізм, героїзм, гуманізм, синкретизм, універсалізм, калокагатія, катарсис, пластичність, симетричність, пропорційність, Космос, Логос, Ейдос.

Література

Основна:

1. Лосев А.Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Студенческий меридиан. – 1983. – № 9. – С. 13-14; № 10. – С. 14-16.

2. Чистякова Н.А. Исторические типы античной художественной культуры // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 105-111.

3. Нахов И.М. Понятие мировой литературы и античность. Двенадцать развернутых тезисов // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 271-283.

4. Тахо-Годи А.А. Судьба как эстетическая категория // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 325-332.

5. Ковалів Ю.І. Античність // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1. / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 76-77.

6. Рихло П. Антична література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 27-31.

7. Шкаруба Л.М. Особенности античной литературы и культуры // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2003. – № 1. – С. 13-16.

8. Шкаруба Л.М. Антична художня культура // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 6. – С. 43-46.

9. Ніколенко О.М. Загальна характеристика давньогрецької та давньоримської літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. –№ 9.–С.34-44.

10. Колпинський Ю.Д. Людина в культурі Давньої Греції // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 9. – С. 12.

11. Султанов Ю.І. Античність і християнство як основні джерела європейської культури і літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 4. – С. 50-54.

12. Султанов Ю.І. Животворні джерела античної літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 2. – С. 41-45.

13. Боннар А. Греческий народ в греческой стране //www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/

Додаткова:

1. Білецький О.І. Античні літератури // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_antique_literatures

2. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

3. Борев Ю.Б. Античная литература // Борев Ю.Б. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов. – М.: ООО «Изд-во Астрель», 2003. – С. 32-37.

4. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1990. – 351 с.

5. Куцевол О.М. Антична література // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 9. – С. 39-43.

Заняття 2.

 Міфологія як форма мислення та художній феномен

Питання для обговорення

1. Поняття про міф та його синкретичну природу. Співвідношення міфу і релігії, міфу і наукового пізнання. Специфіка міфологічного вимислу.

2. Ознаки міфу як універсальної чуттєвої дійсності:

- просторова архітектоніка

- циклічний / лінійний час

- сакралізована історія

3. Періоди розвитку давньогрецької міфології:

- доолімпійська міфологія (сутність архаїчного фетишизму, анімізму, хтонізму; поняття про зооморфізм, фітоморфізм);

- класичний період (образи олімпійських богів; антропоморфізм; перехід людини на рівень цивілізації);

- міфи про героїв (типи та етапи героїзму).  

  Практичні завдання:

1. Орієнтуючись на положення статті А. Гулиги [5], поясніть, чому міфологія порівнюється зі станом «сліпоти людства». Як автор визначає співвідношення міфу і реальної дійсності в людській свідомості?

2. Ознайомтесь з визначенням міфу, запропонованим в роботі М. Еліаде [4]. Проілюструйте прикладами з прочитаних міфів думку вченого про те, що «міф – це завжди розповідь|оповідання| про якесь|деяке| «творіння», нам повідомляється, яким чином щось відбулося, і в міфі ми знаходимось біля витоків існування цього «чогось». Міф говорить тільки|лише| про те, що відбулося реально, про те, що себе повною мірою виявило|виявило|. …|тому що| |розпочала,зачалВ цілому|загалом| міф описує різні, іноді|інколи| драматичні, могутні прояви|вияви| священного (або надприродного) в цьому світі. Саме ці прояви|вияви| стали реальною основою творення|створіння| Світу|світу| і зробили його таким, який він є».

3. На основі прочитаних міфів доведіть, що одна з основних функцій міфу – етиологічна. Проілюструйте, як міф пояснює людині існуючий соціальний та космічний порядок, прагнучи передати менш зрозуміле через більш зрозуміле.

4. На основі прочитаних міфів визначте соціальне значення міфу. Доведіть, що міф підтримував функціонування соціуму.

5. На основі прочитаних міфів охарактеризуйте специфіку міфологічного часу. Зверніть увагу на орієнтацію міфів на початкові сакральні часи. З чим пов`язана абсолютизація початку?

6. На основі прочитаних міфів зробіть висновок про рух міфологічної системи давніх греків від Хаосу до Космосу. В процесі роботи зверніть увагу на міфи про походження різноманітних культурних благ. Якою при цьому є роль культурного героя, завдяки зусиллям яких Космос цивілізується.

? Творчі завдання:

1. Напишіть публіцистичне есе на тему «Образи давньогрецької міфології як атрибути масової культури». Зверніться до використання міфологічних імен і назв у рекламних текстах, назвах торгівельних марок, розважальних закладів та ін.

"Основні поняття: міф, міфологічне мислення, синкретизм, магія, хтонізм, фетишизм, анімізм, антропоморфізм, тотемізм, зооморфізм, фітоморфізм, героїзм, Хаос, Космос.

 Література

Тексти і словники:

1. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – М.: ЗАО «Фирма СТД», 2003. – 558 с.

2. Грейвс Р. Мифы Древней Греции. – М.: Прогресс, 1992. – 624 с.

3. Міфи Давньої Греції. Переказ К. Головацької. – К.: Веселка, 1986. – 215 с.

4. Легенды и мифы Древнего Рима и Древней Греции. – Кишинев, 1994. – 574 с.

5. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. – М.: Советская энциклопедия, 1980-1982.

6. Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / Сост. А.А. Нейхардт. – М.: Правда, 1990. – 574с.

7. Словник античної міфології. – К.: Наукова думка, 1985. – 236 с.

8. Словарь мифов / Пер. с англ. Ю. Бондарева. – М.: ФИАР-ПРЕСС, 2001. – 432 с.

9. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

Основна:

1. Аверинцев С.С. Мифы // Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М.Кожевникова и др. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – С. 222-225.

2. Ковалів Ю.І. Міф // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2. / Автор-укладач Ю.І.Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 53-54.

3. Зварич І. Міф // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 332-335.

4. Шалагінов Б.Б. Давньогрецька міфологія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – № 3. – С. 47-51.

5. Элиаде М. Аспекты мифа. – М.: ACADEMIA, 1994. – 240 с.

6. Гулыга А.В. Миф как философская проблема // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 271-276.

7. Тахо-Годи А.А. Греческая мифология. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 256 с.

8. Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. – М.: Наука, 1978. – 314 с.

9. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976. – 407 с.

10. Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. – М.: Мысль, 1996. – 975 с.

11. Голосовкер Я.Э.  Логика мифа. – М.: Наука, 1987. – 218 с.

12. Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия // www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Zel

 Додаткова:

1. Боннар А. Люди и боги // Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1 – М.: Искусство, 1995. – С.127-145.

2. Античная мифология: энциклопедия. – М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Мидгард, 2004. – 768с.

3. Парандовський Я. Міфологія: Вірування та легенди стародавніх греків і римлян. – К.: Молодь, 1977. – 327 с.

4. Панченко І.Г., Астахова А.А. Міфологічні мотиви у світовій літературі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 6. – С. 46-49.

5. Кулікова Л. Символізм флори у міфах давніх греків і римлян // Газ. Зарубіжна література. – 2003. – № 30. – С. 20-22.

6. Ковбасенко Ю. Міфологія як основа і джерело сюжетів, тем, образів античної літератури // Тема. – 2001. – № 4. – С. 8.

Заняття 3.

 «ІЛІАДА» ГОМЕРА – ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Питання для обговорення

1. Поняття й походження епосу. Поетична техніка епосу. Гекзаметр. Своєрідність епічної фабули та епічного героя. Поняття «епічної етики» (О.Ф. Лосєв [1]).

2. Сюжетна основа поеми Гомера «Іліада». Специфіка інтерпретації «троянського» міфологічного циклу.

3. Своєрідність композиції поеми. Сюжетотворче та ідеологічне значення «гніву Ахілла».

4. Принципи епічної характеристики героїв «Іліади». Індивідуалізація і метод зображення життєвих деталей. Люди та боги в поемі Гомера. Людина і доля.

5. Особливості епічного стилю. Об`єктивність, живописність, пластичність і монументальність епосу. Антипсихологізм Гомера.

 Практичні завдання:

1. Ознайомтесь з роботою О.Ф. Лосєва [1]. Поясніть, що означає «універсалізм олімпійських богів» в поемі Гомера. Наведіть власні приклади олімпійського універсалізму.

2. Орієнтуючись на положення роботи О.Ф. Лосєва [1], поясніть, в чому полягає «пластичність» епосу. Наведіть власні приклади. Зверніть увагу на акцентування естетики слухових, зорових та дотикових вражень.

3. Орієнтуючись на положення роботи О.Ф. Лосєва [1], дайте визначення «антипсихологізму» Гомера. Охарактеризуйте своєрідність зовнішнього зображення внутрішніх переживань в епосі. Наведіть власні приклади.

4. Орієнтуючись на дослідження А.А. Тахо-Годі [3], виділіть ознаки міфологічного мислення в «Іліаді»? Які групи міфо-поетичних образів поеми Гомера встановлює автор статті?

5. Як в дослідженні А. Боннара [6] визначаються засоби створення характерів в поемі «Іліада»? Які типи поведінки героя-воїна розглядає вчений?

6. Сформулюйте сутність основних методологічних підходів до вивчення «Іліади», запропонованих в статті С.М. Пригодія [9]. Яка інтерпретація здається вам найбільш прийнятною?

? Творчі завдання:

1. Визначте функції стилістичних засобів в одній з пісень «Іліади» Гомера. Зверніть увагу на характер постійних епітетів, епічних формул, прийомів бурлеску, гіпербол, простих та розгорнутих порівнянь.

2. Проілюструйте такі прийоми гомерівського стилю: об`єктивність, ретардація, ретроспекція, пластичність, монументальність, гіперболізація, архаїзація.

3. Випишіть прикметники на позначення кольору в поемі «Іліада». Визначте особливості кольористики Гомера.

4. Порівняйте варіанти перекладів фрагменту гомерового тексту, що належать Б. Тену та М.І. Гнедичу. Зверніть увагу на характер передачі художніх засобів.

"Основні поняття: епос, епічний герой, епічний стиль, епічна етика, гекзаметр, антипсихологізм, пластичність, ретардація, ретроспекція, монументалізм.

Література

Основна:

1. Лосев А.Ф. Гомер. – М.: ГИХЛ, 1960. – 351 с.

2. Сахарный Н. Гомеровский эпос. Ч. 1 «Илиада». – М.: Худ. лит., 1976. – 357 с.

3. Тахо-Годи А.А. Мифологическое происхождение языка «Илиады» Гомера // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 196-215.

4. Шталь И.В. Гомеровский эпос. Опыт текстологического анализа «Илиады». – М.: Наука, 1975. – 245 с.

5. Шталь И.В. Синкретизм эпического мышления и принципы эпической характеристики предметов и явлений (На материале «Илиады» Гомера) // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 215-222.

6. Боннар А. «Илиада» и гуманизм Гомера // Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1 – М.: Искусство, 1995. – С. 26-50.

7. Флоренсов Н. Троянская война и поэмы Гомера. – М.: Наука, 1991. – 143 с.

8. Герцик О. Гомерова «Іліада» – енциклопедія життя стародавніх греків // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 6. – С. 29-31.

9. Пригодій С. Поліметодологічні підходи до прочитання «Іліади» Гомера // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – № 7. – С. 35-38.

10. Катеренчук Н. Безсмертні герої поеми Гомера «Іліада» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 9. – С. 6-11.

11. Вихрист Н. Втілення в образах Ахілла та Гектора античного ідеалу воїна-героя // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – № 9. – С. 34-37.

Додаткова:

1. Шалагінов Б.Б. Гомерівський епос // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – №4. – С. 38-43.

2. Онищенко Є. Щит Ахілла як символ уявлень стародавніх греків про світ та моральні закони в ньому // Зарубіжна література. – 2004. – № 5. – С. 5-6.

3. Ковбасенко Ю. «Іліада»: міфологічна основа // Тема. – 2001. – № 4. – С. 14-15.

4. Ковбасенко Ю. «Іліада»: художні особливості // Тема. – 2001. – № 4. – С. 22-32.

5. Вейль С. «Илиада», или Поэма о Силе // Новый мир. – № 6. – 1990. – С. 250-260.

6. Тахо-Годи А.А. Структура поэтических тропов в «Илиаде» Гомера // Вопросы античной литературы и классической филологии. – М.: Наука, 1966. – С. 45-59.

7. Гордезиани Р.В. Илиада и Одиссея – памятники письменности // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 146-166.

8. Содомора А. Жива античність // Газ. Зарубіжна література. – 2002. – № 22. – С. 3-10.

9. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

Заняття 4.

Класична лірика Еллади

Питання для обговорення

1. Походження давньогрецької лірики: соціально-історичні та світоглядні передумови виникнення ліричних жанрів.
2. Архілох як засновник античної лірики. Жанрові характеристики ямбів. Автобіографізм ліричного «Я», етичний кодекс поета.  
3. Жанрові ознаки монодичної меліки. Провідні теми поезії Алкея. Поняття алкеєвої строфи.
4. Сапфо як реальна та міфологізована особистість. Естетичні характеристики поезії Сапфо. Поняття сапфічної строфи.
5. Концепція кохання в поезії Анакреонта. Поняття анакреонтики.
6. Жанрові ознаки хорової меліки. Особливості змісту і композиції од Піндара.

 Практичні завдання:

1. Спираючись на положення статті О. Фрейденберг [2], визначте своєрідність вияву авторського «я» в давньогрецькій ліриці. Чи можна погодитися з дослідницею в тому, що «ліричний автор продовжує функції божества»?

2. Сформулюйте основні положення статті В.М. Ярхо [3]. Як дослідник вирішує проблему співвідношення автора та його ліричного «я» в давньогрецькій поезії?

3. Як в есе А. Боннара [7] інтерпретується природа любовної пристрасті в ліриці Сапфо?

4. Поясніть значення терміну анакреонтика. Підтвердіть прикладами з поезії Анакреонта твердження про те, що його поезія є символом грайливого, шляхетного й витонченого еротизму.

5. Орієнтуючись на статтю М.Л. Гаспарова [5], виділіть основні жанрові різновиди хорової лірики. Якою є роль чотирьох поколінь давньогрецьких поетів, представників хорової меліки.

6. Прокоментуйте висловлювання А. Боннара про поезію Піндара: «Щоб його зрозуміти треба, виходячи з обраного ним ремесла, взяти кілька од і подивитися|поглянути,глянути|, як він в «ліричному безладі», що насправді є парадоксальним, але струнким порядком – змішує міфічні теми епосу, що трактуються ним по-своєму, з темами, навіяними ліричним самовираженням, в яких він говорить про себе і свою поезію. Зрозуміти його – означає|значить| наблизитися до його дивної манери виражатися, дуже заплутаної і одночасно прямої, до властивого йому стилю, незвичайно і разом з тим природно метафоричного [8]. Поясніть, що має на увазі дослідник, говорячи про «ліричний безлад» та «дивну манеру» висловлення Піндара. Наведіть приклади з ліричних творів поета.

? Творчі завдання:

1. Здійсніть інтерпретацію одного ліричного твору Архілоха. Визначте жанровий різновид, основні мотиви, специфіку відображення світогляду автора, засоби художньої виразності.

2. Сформулюйте естетичне кредо Алкея. Підтвердіть цитатами.

3. Ознайомтеся з міфами про життя Сапфо. Співставте їх зміст зі зразками її лірики.

4. Напишіть есе-роздум на тему: «Особистість Сапфо у ХХІ ст.: досвід кінематографічного осмислення». За мотивами художнього фільму «Сафо» (Україна-США, 2008. Режисер Р. Кромбі).

5. Прочитайте поезію П. Верлена «Сапфо». Якому факту біографії поетеси присвячена поезія? Яким є бачення легендарної Сапфо у творі П. Верлена? Поясніть всі міфологічні імена і назви, які зустрічаються у вірші.

Сафо

С тугими персями, с запавшими глазами

Вдоль хладных берегов волчицей Сафо бродит.

Ей распирает грудь желаний томных пламя,

И о Фаоне мысль до бешенства доводит:

Все слезы презрел он! Забывши об обряде,

Она густых, как ночь, волос терзает пряди.

О, если б вырваться из тягостного плена

В те времена, когда свои любви напевам

Ей нравилось вверять, чтобы в стихах нетленно

Их память сберегла в усладу спящим девам!

И вот, окликнута из моря Мойры зевом,

Она бросается в него белей, чем пена,

Меж тем как в небесах, пылая правым гневом,

Отмстительницею Подруг встает Селена.

6. Порівняйте наведені варіанти перекладу ліричних творів Сапфо. Зробіть висновок стосовно майстерності передачі перекладачами психологічних відтінків почуття ліричної героїні.

"Основні поняття: лірика, монодична меліка, хорова меліка, елегія, ямб, алкеєва строфа, сапфічна строфа, анакреонтика, автор, ліричний герой, ліричне «я», ритм, мотив, тема.

Література

Тексти

1. Античная литература. Греция: Антология / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – Ч.1. – М.: Высшая школа, 1989. – 512 с.

2. Античная лирика. – М.: Худ. лит., 1968. – 623 с.

3. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

4. Наша міні-хрестоматія. Із давньогрецької літератури. Тіртей. Архілох. Сапфо. Анакреонт // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 8. – С.28-30.

5. Хрестоматійні матеріали. Тіртей, Архілох, Сапфо, Анакреонт // Тема. – 1998. – № 1.

6. Дератани Н.Ф., Тимофеева Н.А. Хрестоматия по античной литературе. Т.І.: Греческая литература. – М.: Просвещение, 1965. – 680 с.

Основна:

1. Федоров Н.А. Греческая лирика. Лекция. – М.: Издательство МГУ, 1963. – 42 с.

2. Фрейденберг О. Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. – 1973. – №11. – С. 101-123.

3. Ярхо В.Н. Поэтическое «Я» в древнегреческой лирике // Вопросы литературы. – 1988. – № 4. – С. 130-154.

4. Чистякова Н.А. Эллинистическая поэзия. Литературная традиция и фольклор. – Л.: Издательство ЛГУ, 1988. – 173 с.

5. Гаспаров М.Л. Древнегреческая хоровая лирика // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии: Поэты. Поэтика. Риторика. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 9-38.

6. Боннар А. Архилох – поэт и гражданин // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х. –  Т. 1 – М.: Искусство, 1995. – С. 66-81.

7. Боннар А. Сафо с Лесбоса – десятая муза // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т.1. – М.: Искусство, 1991. – С. 97-134.

8. Боннар А. Пиндар, владыка поэтов и поэт владык // Боннар А. Греческая цивилизация. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

9. Шалагінов Б.Б. Лірика ранньої класики // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 6. – С. 45-48.

Додаткова:

1. Ковбасенко Ю. Давньогрецька лірика. Декламаційна лірика. Ямби. Архілох // Тема. –   2001. – № 4. – С. 47-48.

2. Ковбасенко Ю. Монодична (сольна) вокальна лірика. Сапфо // Тема. – 2001. – № 4. – С.54-56.

3. Чередник Л. На хвилях натхненної строфи. Вивчення поезії Алкея // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 31-34.

4. Троцик О. «Не люблю я нудьгувати…» Вивчення творчості Анакреонта і анакреонтичних мотивів // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 27-30.

5. Кононенко С. Муза кохання й краси. Матеріали до вивчення творчості Сапфо // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 3.–С.21-24.

6. Дабо-Ніколаєв Б.І. Давньогрецька лірика (Тіртей, Архілох, Сапфо, Анакреонт) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – № 9. – С. 25-27.

Заняття 5.