Тема 16: Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій

(7 год.)

Перелік питань на самостійне опрацювання

1. Особливості становлення політичних партій в Україні.

2. Політичні партії і конституційна реформа в Україні.

3. Політичні партії і вибори в Україні.

4. Свобода совісті та діяльність релігійних організацій в Україні.

5. Контроль за діяльністю релігійних організацій в Україні

Законодавство

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про об’єднання громадян. Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992. – № 34. – Ст. 504.

3. Про політичні партії в Україні. Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.

4. Про свободу совісті та релігійні організації. Закон України від 23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.

Література

1. Журавський В.С. Становлення політичних партій в українському суспільстві та їх роль у структуруванні парламенту. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 226 с.

2. Здіорук С.І., Бичек В.В. Проблеми фінансування політичних партій в системі владних відносин: Монографія. – К., 2001. – 144 с.

3. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 203-221.

4. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво „Право”; К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – С. 193-203.

5. Примуш М. Право і утворення політичних партій // Право України. – 2004. – № 1. – С. 22-25.

6. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2006. – С. 131-133

7. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп. ред. В.Ф. Погорілко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 68-110.

8. Совгиря О.В. Правовий статус парламентської опозиції. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 262 с.

9. Совгиря О. Фінансування політичних партій: правовий аспект // Право України. – 2003. – № 5. – С. 130-132.

10. Юдин Ю.А. Политические партии и право в современном государстве. – М.: Инфра-М, 1998. – 288 с.

Тема 17: Конституційні основи територіального устрою України

(5 год.)

Перелік питань на самостійне опрацювання

1. Державна територія України (поняття, основні етапи формування, проблема співвідношення державної території з українською етнічною територією).

2. Столиця України: особливості політико-правового статусу.

3. Особливості організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування на території Кримського півострова.

Законодавство

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про Автономну Республіку Крим. Закон України від 17 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 69.

3. Про державний кордон України. Закон України від 4 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.

4. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим. Закон України від 23 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст. 43.

Література

1. Заєць І. Обласний поділ в Україні: етапи та тенденції. // Право України. – 1999.– № 9.– С. 110-115.

2. Конституційне право України. Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2002. – С. 603-621.

3. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 467-484.

4. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво „Право”; К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – С. 669-695.

5. Копиленко О. Від Конституції України до Конституції Автономної Республіки Крим. // Право України. – 1999. – №3. – С. 9-14.

6. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2006. – С. 296-312.

7. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 447-469.

8. Шаповал В. Державний устрій України: політико-правовий аспект проблеми // Українське право. – 1996, №1. – С.7-16.

Тема 18: Місцеве самоврядування в Україні

(8 год.)

Перелік питань на самостійне опрацювання

1. Місцеве самоврядування як конституційно-правовий інститут (поняття, сутність, основні теорії та сучасні моделі місцевого самоврядування).

2. Європейська Хартія місцевого самоврядування.

3. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку конституційно-правового інституту місцевого самоврядування в Україні.

Законодавство

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Закон України від 6 квітня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 965.

3. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

4. Про органи самоорганізації населення. Закон України від 11 липня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 32. – Ст. 1449.

5. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування. Закон України від 15 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38. – Ст. 249.

6. Про службу в органах місцевого самоврядування. Закон України від 7 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

7. Про статус депутатів місцевих рад. Закон України від 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі про об’єднання територіальних громад від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 // Комп’ютерна БД “Законодавство України”.

Література

1. Баймуратов М.О., Григор’єв В.А. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в Україні. – Одеса: Юридична література, 2003. – 190 с.

2. Батанов О. Концептуальні засади співвідношення функцій територіальних громад з функціями місцевих органів державної виконавчої влади. // Право України. – 1999. – № 5. – С. 25-30.

3. Батанов О. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – 511 с.

4. Борденюк В. Концептуальні основи співвідношення функцій місцевого самоврядування та його органів з функціями держави // Право України. – 2003. – № 11. – С. 17-20.

5. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. – 2003. – № 4. – С. 12-16.

6. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво „Право”; К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – С. 696-734.

7. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України. – 1998. – № 5. – С. 17-21.

8. Муніципальне право України. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 590 с.

9. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2006. – С. 313-333

10. Прієшкіна О.В. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Кондор, 2004. – 332 с.

11. Прокопа І. Сільські поселення в системі місцевого самоврядування. // Право України. – 1998. – №7. – С. 12-14.

12. Трачук П.А. Участь громадян України у місцевому самоврядуванні. К., 2003. – 214 с.

13. Хоменець Р. Щодо визначення поняття місцевого самоврядування // Право України. – 2002. – № 4. – С. 29-31.

14. Чапала Г. Місцеве самоврядування і громадянське суспільство: проблема співвідношення // Право України. – 2004. – № 2. – С. 127-132.

15. Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України. – 2002. – № 3. – С. 48-54.

7. Комплексне практичне індивідуальне завдання

Комплексне практичне індивідуальне завдання (надалі КПІЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в прогресі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і є окремим заліковим модулем з дисципліни.

Комплексне практичне індивідуальне завдання (надалі КПІЗ) є невід'ємною частиною навчального процесу і розцінюється як осмислення набутих знань отриманих студентом при вивченні дисципліни «Конституційне право України».

КПІЗ є одним із засобів оволодіння навчальним матеріалом. Навчальний час, відведений для КПІЗ, регламентується Планом підготовки студентів з дисципліни «Конституційне право України». Зміст та обсяг КПІЗ по вивченню даної дисципліни узгоджується з іншими видами навчальної діяльності студентів. У зв'язку з цим планування, організація і реалізація КПІЗ є одним з важливих завдань у навчанні студента.

Метою КПІЗ є самостійне вивчення частин(и) програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з дисципліни «Конституційне право України», та розвиток навичок самостійної роботи. КПІЗ — це завершена теоретико-практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських та практичних занять, охоплює декілька тем або зміст дисципліни «Конституційне право України», в цілому.

Специфіка виконання КПІЗ з дисципліни «Конституційне право України» припускає роботу зпершоджерелами, законодавством і матеріалами судової практики, джерелами Інтернет), що часто не містять готових відповідей. Виконання КПІЗ припускає максимальну активізацію пізнавальної діяльності студентів, сприяє ефективному виробленню навиків первинної обробки інформації, роботи з документами, умінь узагальнювати та інтегрувати отриману інформацію.

Навики самостійної роботи по виконанню КПІЗ слід визначати такими параметрами:

• уміння опрацьовувати джерело інформації;

• уміння узагальнювати отриману інформацію;

• використання і практичне застосування інформації;

• самоорганізація студента на учбову, пізнавальну і творчу діяльність. Виконуючи цей вид індивідуальної роботи студент повинен висловлювати власне

бачення на проблемні питання КПІЗ, вказувати свою думку на описувані події та сформулювати власну оцінку використовуваній літературі та законодавству, не допускаючи при цьому повторень і суперечностей. Неприпустимим є зловживання цитатами. Автор повинен їх використовувати для підтвердження власних думок і робити відповідні посилання згідно методичних правил.

Керівник курсу призначає кожному студенту відповідний варіант КПІЗ відповідно до затвердженого кафедрою переліку. КПІЗ виконується^ формі робочого зошита, типова форма якого розміщується на кафедральному сайті ТНЕУ. КПІЗ видається студенту у перші два тижні навчання та виконується впродовж семестру у відповідності до

Конституційне право України: робочий зошит

встановлених графіків, дотримання яких є необхідною передумовою допуску до здачі змістових модулів.

КПІЗ повинно мати чітку логічно-обумовлену структуру та встановлену кафедрою ПРЕП форму. Обсяг КПІЗ має становити до 25 сторінок формату А4.

КПІЗ виконується кожним студентом індивідуально в письмовій формі відповідно до цих вказівок та пропонованого варіанту. Виконання роботи, яке не відповідає до вказаного варіанту є підставою для не зарахування її, із обов'язковим виконанням у строк, визначений викладачем.

Підготовка КПІЗ включає такі етапи:

• вивчення навчальної літератури за темою(ми) КПІЗ;

• складання структури (схеми) КПІЗ відповідно до розділів типового робочого зошита;

• підбір і вивчення спеціальних літературних, наукових джерел та законодавства;

• добір фактичного та статистичного матеріалу, його обробка;

•  оформлення списку використаних джерел;

•  консультації з викладачем;

• передання роботи викладачеві для оцінювання.

Виконанню КПІЗ має передувати глибоке вивчення рекомендованих джерел, основної та додаткової літератури, періодичних видань (газет, журналів), наукових статей, законодавчих та підзаконних актів, джерел-Інтернет. Робота повинна мати творчий, аналітичний, критичний і самостійний характер з тим, щоб забезпечити всебічно і добре обґрунтовані висновки. У той же час не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень.

Роль викладача у виконанні студентом КПІЗ зводиться, як правило, до перевірки і оцінювання якості виконання пакету індивідуальних завдань, навиків вирішувати навчальні, практичні та інші пропоновані завдання і юридичні задачі чи тести, рівень розвитку здібностей, порівнювати різні правові елементи окремих сфер господарювання, його інститути, формувати уміння зробити доповідь або наукове повідомлення, уміння користуватися термінологією, юридичною енциклопедією тощо.

Невиконання вищенаведених вимог є підставою для повернення КПІЗ студенту на доопрацювання для уточнення окремих положень та/чи висновків. Після відповідних доробок робота може бути подана для повторної перевірки і остаточної оцінки викладача.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КПІЗ

Оцінювання КПІЗ повинно сприяти реалізації таких завдань:

• підвищення мотивації студентів до систематичного активного навчання протягом семестру та навчального року, їх переорієнтація з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

• відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій програмі дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн»;

Конституційне право України: робочий зошит

• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн» з переліком, формами та змістом контрольних заходів, критеріями та порядком їх оцінювання;

• подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується системою контрольних заходів із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента протягом семестру;

• забезпечення належних умов для вивчення програмного матеріалу з курсу дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн» і підготовки до контрольних заходів, що досягається їх чітким розмежуванням за змістом і термінами проведення;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

Шкала оцінювання:

Завершене КПІЗ подається у роздрукованому та оформленому робочому зошиті викладачу, який читає лекційний курс та приймає екзамен або викладачу, який проводить практичні заняття з даної дисципліни в межах зазначеного графіку.

Оцінка за КПІЗ є одним з обов'язкових залікових модулів і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

ГРАФІК ВИКОНАННЯ ТА ЗДАЧІ ЗАВДАННЯ

КПІЗ в роздрукованому та належним чином скріпленому вигляді передаються та реєструються на кафедрі Публічного права до початку залікового тижня навчання.