Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 1. Основні поняття та концепції ділового етикету
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Географічний факультет Кафедра Туризму Бордун Ореста Гамкало Михайло
Діловий етикет в туризмі Навчально-методичні вказівки для студентів географічного факультету спеціальності
Львів - 2006
Львів 2006
Рекомендовано до друку Вченою радою Географічного факультету Протокол № від 2006 р.
Бордун О.Ю., Гамкало М.З. Діловий етикет в туризмі. Навчально-методичні вказівки для студентів географічного факультету спеціальності “Туризм” та “Менеджмент організацій”.– Львів: Фенікс, 2006.– 45 с. ПЕРЕДМОВА
Життя людини протікає в постійній взаємодії, спілкуванні з іншими людьми. Для того, щоб контакти не зумовлювали конфліктів, не порушували соціальної рівноваги, щоб повсякденне спілкування було гармонійним, приємним і корисним, з давніх давен виробились правила етикету. Основна суспільна функція етикету – регуляція людської поведінки та міжлюдських стосунків. Нестерпність такого стану змушує людей укласти соціальний договір, виробити систему певних норм поведінки, підсистемою якої є діловий етикет. Ділові стосунки мають свої особливості в залежності від сфер використання. Саме тому необхідним є детальне вивчення кожного окремого сегменту ділового етикету. Діловий етикет туристичного бізнесу – це загальноприйняті правила соціальної поведінки у сфері туристичних відносин. Формування ділового етикету залежить від форми власності, характеру діяльності, загального стану суспільства та його соціальних пріоритетів. Мета пропонованої дисципліни спрямована на поглиблення та засвоєння студентами-фахівцями із менеджменту туризму особливостей морально-етичних норм поведінки в сфері туристичного бізнесу. Ці знання допоможуть майбутнім працівникам туристичних підприємств з легкістю налагоджувати ділові контакти як з клієнтами так і з партнерами по бізнесу, незалежно від їх національних, етнічних та інших відмінностей. Завданнями студентів при вивченні ділового етикету є : v Визначити елементи та розробити структуру системи ділового етикету, що складається з підсистем норм та атрибутів; v Обґрунтувати принципові засади оптимізації процесів формування та застосування ділового етикету в управлінні туристичним підприємством; v Розробити моделі організаційної культури та ділової етики ідеального підприємства; v Подати власні рекомендації з формування ділового етикету туристичного бізнесу, що дадуть можливість підвищувати ефективність діяльності туристичного підприємства. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Тема 1. Основні поняття та концепції ділового етикету Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. Великий тлумачний словник сучасної української мови подає таке визначення етикету: “Встановлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві”. Слово “етикет” прижилось у багатьох мовах. Але в українській мові є свої слова-синоніми до цього слова, а саме: ґречність, чемність, норми поведінки. Етикет – багатогранне поняття, яке охоплює всі можливі сфери діяльності та верстви суспільства у різних історичних проміжках. Етикет включає різноманітні правила поведінки серед різних соціальних груп. В сучасній організації відбиття норм етики в службовому етикеті – необхідна умова успіху підприємства. Це основа ефективного ділового партнерства. Не менш важливою є ділова етика для ефективного управління персоналом організації. Можна виділити такі загальні типи етикету: етикет історичних періодів існування суспільства; етикет неординарних особистостей (титуловані особи); етикет соціальних верств; національний етикет; релігійний; професійний; родинно-побутовий; ситуативний, діловий та службовий етикет (таблиця 1.). Запропонована класифікація є досить відносна тому, що конкретна людина, соціальна група можуть бути одночасно носіями різних типів етикету. Так, в туристичному бізнесі застосовуються на одному рівні різні типи етикету: діловий, професійний, національний, релігійний, службовий та ситуативний. Діловий етикет нормує: мистецтво ділової розмови; форми знайомства; форми привітання; ділове листування; поведінково-ритуальні аспекти процесу ділового партнерства; ділові прийоми; використання візитних карток в діловій практиці; зовнішній вигляд ділової людини; манери ділової людини; спілкування телефоном та з використанням інших технічних засобів. Професійний етикет регулює специфічні відносини в середині однорідної професійної сфери. Прикладом з професійної медичної етики є клятва Гіппократа, в туристичному бізнесі таким є Глобальний етичний кодекс туризму. Національний етикет формується історично в результаті відокремлення нації з притаманними тільки їй менталітетом та етнічними особливостями. Вивчення національного етикету країн з якими співпрацює туристичне підприємство полегшує партнерські відносини та дає перевагу над конкурентами в боротьбі за якісне обслуговування. Релігійний етикет відображає основні релігійні заповіді (догми) поведінки в культових місцях під час богослужінь та загалом в середовищі віруючих різних конфесій. Знання таких релігійних норм рятує туристів від ворожого ставлення з боку віруючих. Таблиця 1. Класифікація етикету
|