Критерії оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

________________________________________________________________

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Серія: Методичні матеріали. Випуск 12.00.04 -1

_________________________________________________________________

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 6.030402 «Правознавство»

ЛЬВІВ – 2010

ББК

УДК

Рекомендовано до друку Вченою радою

Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № __ від __________ 2010 р.)

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри господарсько-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ

( протокол № 7 від 11 січня 2010 р.)

Рецензенти:

 Г.Б.Яновицька –кандидат юридичних наук, доцент (Львівський державний університет внутрішніх справ)

А.В.Рабінович – кандидат юридичних наук, доцент (Львівська комерційна академія)

Г.В. Смолин, С.В. Романцова

Господарське право: Методичні матеріали(программа навчальної дисципліни, плани семінарськиз занять, індивідуальні навчальнодослідні завдання, завдання для модульних контролів). Для студентів юридичного факультету. –

Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – с.

Г.В.Смолин, С.В.Романцова 

Львівський державний університет

внутрішніх справ 2010

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Пояснювальна записка

Мета вивчення дисципліни

       “Господарське право” викладається студентам юридичного факультету. Програма навчальної дисципліни дає їм можливість засвоїти економіко-правові засади і правове регулювання господарської, що виникає як між суб’єктами господарювання, так і між ними та органами господарського керівництва, знати види і умови господарсько-правової відповідальності.

       Дисципліна “Господарське право” передбачає вивчення студентами правових інститутів господарського права, спираючись на вже одержані знання з теорії держави і права, конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного права та ін.

Завдання вивчення дисципліни

Студенти повинні знати:

       на понятійному рівні тенденції розвитку господарського права в умовах ринкової економіки яка породила різноманітні організаційні форми господарювання, що зумовлює необхідність знань не тільки відповідно правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності;

       на фундаментальному рівні зміст проблеми господарського права як комплексної галузі права, методологічні засади аналізу нормативно-правової бази, аналітичної інформації, специфіку предмета правового регулювання, а також джерел, норм яких власне і складають його систему;

       на практично-творчому рівні вимоги, які ставляться до юриста-спеціаліста, юриста-керівника це правове супроводження господарської діяльності та недопущення правопорушень, формування високої культури господарювання.

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні реалізувати вимоги держави щодо формування у керівників і спеціалістів адаптованості до виконання своїх обов’язків з організації здійснення господарської діяльності та управління нею у відповідності з вимогами господарського законодавства;

на евристичному (алгоритмічному) рівні формувати власну точку щодо об’єктивної необхідності господарського права, а також на відносини, що недостатньо врегульовані законодавчими актами;

на творчому рівні використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності, досліджувати недоліки законодавчого регулювання окремих господарських відносин в умовах ринкової економіки і формувати пропозиції щодо їх вирішення.

Структура дисципліни

       “Господарське право” складається із загальної та особливої частини, що відповідають чотирьом модулям. У загальній частині висвітлюються загальні положення (поняття, предмет, метод, правовідносини, джерела, принципи тощо), правовий статус учасників господарських відносин (у тому числі створення і державну реєстрацію суб’єктів господарювання, їх ліквідацію, зокрема в порядку банкрутства, ліцензування і патентування певних видів діяльності тощо), господарські договори, відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. У особливій частині висвітлюється правове регулювання функціональних видів господарської діяльності (обмеження монополізму і захисту конкуренції, ціноутворення, ринку цінних паперів, зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання тощо) і особливості правового регулювання в окремих галузях економіки (в електроенергетиці, у сфері сільського господарства, в галузі будівельної діяльності, в харчовій промисловості, торгівельній діяльності та побутовому обслуговуванні).

       Семінарські заняття проводяться з основних проблем господарського права. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, формується готовність до правозастосовчої практики в сфері діяльності суб’єктів господарювання.

       Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні відповідних тем і запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.

       Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий семестровий контролі.

Примітки:

1. Критерії успішності навчання та засоби її діагностики визначаються. Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Львівському юридичному інституті МВС України на 2004-2005 навчальний рік.

2. Інформаційний обсяг дисципліни і конкретні форми проведення навчальних занять та їх об’єм, форми підсумкового контролю визначаються навчальним планом.

3. Тематичний план дисципліни на навчальний рік затверджується кафедрою.

4. Завдання для семінарських занять і самостійної роботи, індивідуальні завдання та контрольні питання (питання для самоконтролю) видаються окремо.

Критерії оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

«Відмінно» - якщо студент повно і всебічно висвітлив тему, вільно оперує термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літерату­ри, має власну думку щодо питання за темою заняття і може її довести. Логічно та послідовно викладає матеріал і в змозі вільно та професійно вести дискусію.

«Добре» за умов, зазначених вище, але є певні недоліки при висвітленні матеріалу, припускається неточних тверджень, не підкріплених нормативними чи іншими доказами.

«Задовільно» - якщо студент висвітлив тему в загальних рисах, розуміє її суть, намагається зробити висновки, але при цьому допускає грубі помилки, відсутня логіка викладення матеріалу.

«Незадовільно» - якщо студент не може відповісти на питання або відпові­дає неправильно, не розуміє його суті, а отже, не може зробити висновки.

Непідготовленість студента до семінарського заняття або відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість, яка повинна бути відпра­цьована. Крім того, через академічну заборгованість студент може бути не до­пущений до складання модульних робіт з дисципліни «Господарське право», а від­так до складання іспиту.

Усі результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Загальна кількість ба­лів за роботу протягом семестру на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань визначаєть­ся як середнє арифметичне всіх отриманих оцінок, що множиться на коефіцієнт вагомості - 8 (40:5=8), де 40 - це максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, у процесі виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань; 5 - це макси­мальна оцінка за національною шкалою оцінювання.

Звідси випливає, що якщо з практичних, семінарських, лабораторних за­нять студент має семестрову середню арифметичну оцінку:

«відмінно», то він набрав 40 балів (5x8);

«добре», то він набрав 32 балів (4х8);

«задовільно», то він набрав 24 бал (3х8).

За один модульний контроль студент може набрати максимально 30 ба­лів. Студент вважається таким, який склав модуль, якщо він набрав 16 і більше балів. Якщо студент набрав менше 16 балів, модуль вважається не складений.

При встановленні саме такої мінімальної кількості балів, за якої модуль вважається складеним, враховувалося наступне.

При встановленні ж фактичної мінімальної кількості балів, необхідних для оцінки модуля як складеного на «задовільно» враховувалося, що зазвичай від­повідь студента оцінюється як «задовільна» за умови, що він відповідає на 2,6 від оцінки «задовільно» і до 3,5 від оцінки «дооре», як «добра» - за умови, що він відповідає на 3,6 від оцінки «добре» і до 4,5 від оцінки «відмінно» і як «від­мінна» — за умови, що він відповідає на 4,6 від оцінки «відмінно» до 5. Відпові­дно до цього студент вважається таким, що склав модуль на «задовільно», якщо він набрав від 16 до 21 бала (2,6 від «задовільно» - це 16 балів, а 3,5 від «добре» - це 21 бал), на «добре», якщо він набрав від 22 до 27 балів (3,6 від «добре» - це 22 бали, а 4,5 від «відмінно» - це 27 балів), а на «відмінно», якщо він набрав від 28 до 30 балів (4,6 від «відмінно» - це 28 балів, 5 - це 30 балів).

Усі результати модульного контролю заносяться викладачем окремою графою до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Викладач виставляє за складений модуль ту кількість балів, яку студент набрав. У випадку не складення модуля, тобто набрання студентом менше 16 балів, у відомість успішності за цей і наступні модулі проставляється нуль балів.

До складання модульного контролю допускаються студенти які не мають незадовільних оцінок і (чи) невідпрацьованих пропущених практичних, семі­нарських, лабораторних занять без поважних причин. Якщо модуль був прийн­ятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок і пропущених прак­тичних, семінарських, лабораторних занять та без захищеної курсової роботи або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, якщо результат моду­лю було зараховано помилково, результати його на підставі письмового висно­вку комісії відповідного факультету чи університетської комісії анулюються розпорядженням начальника (декана) відповідного факультету або відповідно першим проректором з навчальної та методичної роботи університету.

Пропущені семінарські заняття, а також отримані під час їх проведення незадовільні оцінки студент може у встановлені строки відпрацювати у формі, визначеній кафедрою, але не більше однієї теми впро­довж одного робочого дня з даної навчальної дисципліни, з якої він має пропу­щені заняття або незадовільну (незадовільні) оцінку (оцінки). За відпрацювання студентом такого заняття науково-педагогічний працівник повинен виставити відповідну оцінку в журналі навчальної групи. Інші помітки в журналі не допу­скаються.

Семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарсь­ких, лабораторних) занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3), отриманих на заняттях протягом семестру позитивних оцінок («відмін­но», «добре», «задовільно»), на їх кількість. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «задовільно», «добре», «добре», «відмінно», «добре», «добре», то його се­местрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре» (3+4+4+5+4+4/6=4).

Якщо семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарських, лабораторних) занять складає не ціле число, а дробове, то заокруглення до цілого числа відбувається за встановленими правилами. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «доб­ре», «задовільно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно» то його семестрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре» (4+3+5+5+5+5+5/7=4,57, що заокруглюється до 5).