Для чого служать запаси в логістичній системі?

ЛОГІСТИКА

ТЕСТИ

З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «Бакалавр»

Напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Київ

«Агроосвіта»

2014

ТЕМА 1. «ЛОГІСТИКА У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ»

1. Засновником логістики прийнято вважати:

– Т. Левітта;

+ А. Джоміні;

– П. Друкера;

– Е. Мескона.

2. Логістика в перекладі з грецької мови означає:

– логіка;

– рівновага систем;

+ мистецтво обчислювати, міркувати;

– установлювати тотожність.

Яке визначення точно передає суть логістики?

– мистецтво перевезення;

+ мистецтво управління матеріалопотоком;

– підприємницька діяльність;

– філософія бізнесу.

4. Логістика як економічна наука сформувалася на основі ідеї та методів:

+ військової логістики;

– математичної логіки;

– дослідження операцій;

– кібернетики.

5. Основним об'єктом вивчення логістики є:

– процеси, здійснювані торгівлею;

+ матеріальні та інформаційні потоки;

– ринки і кон'юнктура конкретних товарів і послуг;

– економічні відносини, які виникають у процесі доставки то­варів і послуг від місць виробництва до місць споживання.

6. Предметом логістики як науки є:

– відносини, що виникають у сфері виробництва продукції;

+ рух матеріальних і інформаційних потоків на стадіях постачання, виробництва й збуту;

– організаційно-економічні відносини в сфері руху товарів;

– процеси, пов’язані з функціонуванням ринку збуту продукції.

7. Не входить до комплексу логістики:

– продукт;

– споживач;

+ посередник;

– витрати.

8. Особливістю логістичного підходу є:

– метод аналізу;

+ системний підхід;

– діалектичний метод;

– інтегральний метод.

9. Завдання логістики, яке є глобальним:

– максимальне скорочення часу зберігання продукції й часу перевезень вантажів;

+ створення комплексних, інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а за можливості й інших супутніх потоків;

– раціональний розподіл транспортних засобів;

– оперативна обробка й видача інформації.

10. Функція, яка є безпосередньою функцією менеджера з логістики:

+ вибір транспорту;

– ринкові дослідження;

– розробка рекомендацій зі зняття з виробництва застарілої продукції;

– реклама.

11. Ціль логістики – це:

– підвищення продуктивності праці;

+ оптимізація рівня запасів;

– зменшення витрат виробництва;

– підвищення рівня менеджменту.

12. До термінології логістики належить:

– потужність;

+ матеріальний потік;

– рентабельність;

– ліквідність.

13. Головною метою логістики виступає:

– оптимізація рівня запасів;

– оптимізація постачання сировини та ресурсів;

+ мінімізація логістичних витрат;

– оптимізація виробничого процесу.

ТЕМА 2

«КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ЛОГІСТИЧНИХ УТВОРЕНЬ»

1. За характером зон управління логістика поділяється на:

– макро- і мікрологістику;   

+ зовнішню і внутрішню;

– закупівельну, виробничу і розподільчу;

– комерційну і некомерційну.

2. Досліджує процеси, як протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівні:

+ макрологістика;

– мікрологістика;

– зовнішня логістика;

– внутрішня логістика.

3. Управління матеріалопотоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами – це логістика:

– виробнича;

+ закупівельна;

– інформаційна;

– збутова.

4. Управління матеріальним потоком на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача називається:

– закупівельною логістикою;

+ виробничою логістикою;

– інформаційною логістикою;

– розподільною логістикою.

ТЕМА 3

«ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ»

1. Матеріальний потік:

– знаходиться в постійному русі;

– має статичну форму;

+ може приймати динамічну і статичну форму;

– не має ніякої форми.

2. Матеріальні потоки за призначенням можуть бути:

– зовнішні;

+ вихідні;

– минаючі;

– ковзні.

3. Відносно системи, що розглядається, матеріальні потоки поділяють на:

– дискретні, неперервні;

+ зовнішні, внутрішні;

– стаціонарні, нестаціонарні;

– керовані і некеровані.

4. Елементарний матеріальний потік – це:

– сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу;

– матеріальні ресурси, незавершена продукція і готова про­дукція, що знаходяться в стані руху;

+ потік ресурсів одного найменування, які проходять шлях від конкретного джерела виробництва до моменту споживання;

– потоки, що формуються на підприємстві.

5. Транспортування сировини й матеріалів на склад підприємства із сировинного ринку утворюють матеріальний потік:

– зовнішній;

+ вхідний;

– вихідний;

– паралельний.

6. На етапі матеріально-технічного забезпечення матеріальний потік має форму потоку:

+ сировини, спладників, допоміжних матеріалів;

– напівфабрикатів;

– готової продукції;

– запасних частин для продукції, яка використовується споживачем.

7. Логістичні операції – це:

– сукупність дій, спрямованих на перетворення тільки матеріального потоку;

– сукупність дій, спрямованих на перетворення тільки інформаційного потоку;

+ сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і інформаційного потоків;

– укрупнена група логістичних функцій.

8. Логістичний ланцюг – це:

– укрупнена група логістичних операцій;

+ лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

– частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

– безліч фізичних і юридичних осіб, що здійснюють логістичні операції.

9. Логістичний канал – це:

– час між оформленням замовлення й доставкою замовлення;

+ частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

– лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

– укрупнена група логістичних операцій.

10. Разові постачання матеріальних ресурсів – це:

– неперервні матеріальні потоки;

– дискретні матеріальні потоки;

– постійні матеріальні потоки;

+ бліц-потоки.

11. Не відповідають поняттю “матеріальний потік”:

– завантаження готової продукції в транспортний засіб;

– складування напівфабрикатів;

– транспортування сировини на склад підприємства;

+ переміщення коштів з розрахункового рахунка покупця на розрахунковий рахунок продавця.

12. Матеріальний потік може вимірюватися у таких одиницях:

– грн.;

– т / м²;                                                                          

+ т / рік;

– грн. / т.

13. За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні:

– вхідний матеріальний потік буде більшим за вихідний;

– вхідний матеріальний потік буде меншим за вихідний;

+ вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному;

– вхідний матеріальний потік переривається.

14. Матеріальні потоки можуть протікати:

– усередині одного підприємства;

– усередині корпоративної групи підприємств;

– між різними підприємствами;

+ як усередині одного підприємства, так і між різними підприємствами.

15. Основні потоки логістики:

– інформаційні;

+ матеріальні;

– енергетичні;

– фінансові.

16. Інформаційні потоки в логістиці:

– у просторі і часі чітко збігаються з відповідним матеріальним потоком;

+ можуть не збігатися в просторі і часі з відповідним матеріальним потоком;

– завжди збігаються з відповідним матеріальним потоком у часовому аспекті;

– завжди збігаються з відповідним матеріальним потоком у просторовому аспекті.

17. Поняття «періодичність розміщення замовлень», «виконання замовлення», «витрати на замовлення» пов’язані з таким елементом логістики, як:

+ постачання;

– розподіл;

– інформаційне забезпечення;

– складування.

ТЕМА 4

«ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ»

1. Не характерно для постачання “точно у термін”:

– відсутність страхових запасів;

– здійснення закупівлі дрібними партіями з частими постачаннями;

+ велика кількість постачальників, між якими підтримується конкуренція;

– відсутність дефектів продукції, яку закуповують.

2. Мікрологістична система, яка є штовхаючою:

– KANBAN;

– ОРТ;

+ MRP;

– “Худе виробництво”.

3. Логістична система, яка заснована на логістичній концепції "точно в термін":

+ KANBAN;

– MRP І;

– MRP ІІ;

– DRP.

4. Система КANBAN вперше була реалізована корпорацією:

– Ford Motors;

+ Toyota Motors;

– General Motors;

– Mitsubishi.

5. Мікрологістична система MRP ґрунтується на концепції:

– “точно у термін”;

+ “планування потреб / ресурсів”;

– “реагування на попит”;

– “загальної відповідальності”.

ТЕМА 5

«ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ»

1. Мінливість параметрів елементів логістичної системи є такою властивістю систем, як:

– складність;

– ієрархічність;

+ рухливість;

– структурованість.

2. Високу пристосованість логістичної системи до специфічних запитів споживача припускає принцип:

– оптимальності;

+ гнучкості;

– системності;

– надійності поставок.

3. Об'єкт, який можна вважати системою, повинен мати властивість:

+ цілісність;

– зв'язок;

– організація;

– інтегративність якості.

4. Ешелонованою логістичною системою є система, в якій:

– матеріальний потік доводиться до споживача без участі по­середників, на основі прямих господарських зв'язків;

+ на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;

– доведення матеріального потоку до споживача продукції здійснюється як прямими зв'язками, так і через посередників;

– логістичні операції здійснюються тільки з інформаційним потоком.

5. Логістична система – це:

+ адаптивна система із зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції;

– певна інфраструктура економіки регіону, країни, групи країн;

– рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача через посередників;

– безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язку один з одним, створюючи певну цілісність, єдність.

6. Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логістичні системи:

– макрологістичні та мікрологістичні;  

– регіональні, національні, міжнаціональні;

+ із прямими зв'язками, ешелоновані, гнучкі;

– зовнішні, внутрішні.

ТЕМА 6

«УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ В ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМАХ»

1. Принципова відмінність логістичного підходу від інших моделей управління матеріальними ресурсами полягає в:

– системі підготовки управлінського персоналу;    

– повній відмові від створення і зберігання запасів;

+ сприйнятті матеріальних об'єктів як єдиного потоку;

– повній автоматизації процесів управління.

2. Згідно з основними положеннями логістики логістичні витрати повинні підраховуватися протягом:

– окремої логістичної операції;

– усього логістичного каналу;

+ усього логістичного ланцюга;

– процесу виробництва продукції.

3. Показник, є основою для аналізу системи логістики:

– граничні витрати;

+ загальні витрати;

– постійні витрати;

– змінні витрати.

4. Двосторонні логістичні операції:

– виконуються всередині логістичної системи;

– змінюють споживчі властивості товарів;

– не пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків;

+ пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків.

5. Якщо сільськогосподарське підприємство планує спрямувати зерно на зберігання, то собівартість реалізації буде збільшена за рахунок:

– витрат на внутрішній транспорт;

– витрат на постачання сировини;

+ витрат на утримання запасів;

– витрат на інформаційні процеси.

ТЕМА 7

«ЗАГОТІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА»

1. Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками:

– у процесі створення матеріальних благ або надання матеріальних послуг;

+ у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами;

– у процесі реалізації продукції;

– на транспортних ділянках.

2. До функцій закупівельної логістики відносять:

– планування процесу реалізації;

+ вибір постачальників;

– вибір типу транспортного засобу;

– сегментацію споживчого ринку.

3. Головна мета управління запасами в логістичній системі:

– скорочення обсягу запасів;

– забезпечення відповідної якості запасів;

– забезпечення високого рівня обслуговування;

+ задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

4. Запаси в логістиці – це:

+ матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання;

– певні рахунки бухгалтерського плану рахунків;

– матеріальні цінності на складах підприємства;

– матеріальні, фінансові й інші цінності, що очікують виробничого або особистого споживання.

5. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин, – це:

– поточні запаси;

+ страхові запаси;

– підготовчі запаси;

– цільові запаси.

6. До категорії  “товарний запас” належать:

– запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

+ запаси металопрокату на складі готової продукції металур­гійного комбінату;

– запаси борошна на складах хлібозаводу;

– запаси сировини на складі млинкомбінату.

7. Форма пошуку потенційних постачальників за допомогою конкурсних торгів – це…

– відвідування виставок;

+ тендери;

– особисті контакти;

– офертні контакти.

8. Рішення на користь закупівель і проти власного виробниц­тва може бути прийняте, якщо:

– потреба у складниках виробах стабільна і достатньо велика;

– необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері техноло­гії та виробництва;

+ існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

– наявні необхідні для виробництва потужності, адміністра­тивний і технічний досвід.

9. Рішення на користь власного виробництва і проти закупівель може бути прийняте, якщо:

– потреба у складниках виробах невелика;

+ існуючі постачальники не в змозі забезпечити необхідних параметрів якості;

– існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

– відсутній адміністративний або технічний досвід для виробництва необхідних виробів.

10. Якщо підприємство закуповує товар, дефіцит якого є недопустимим, то серед критеріїв вибору постачальника на перше місце буде поставлено:

– ціну;

– якість;

+ надійність;

– умови платежу.

11. Найбільш доцільним методом вибору постачальника під час закупівлі матеріальних ресурсів на велику грошову суму або встановлення довгострокових зв'язків між постачальником і споживачем є:

+ тендер;

– вивчення рекламних матеріалів;

– відвідування виставок і ярмарків;

– листування з можливими постачальниками.

12. Основні методи закупівель можуть бути класифіковані за ознаками:

+ періодичність закупівлі, обсяг партії закупівлі;

– обсяг партії закупівлі, вартість закупівлі ресурсів;

– вартість закупівлі, періодичність закупівлі;

– періодичність закупівлі; максимальний рівень закупівлі.

13. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення належать:

– завантаження складських приміщень;

+максимальний розмір запасу і період замовлення;

–точка замовлення;

–розмір замовлення.

14. У системі управління запасами “Мінімум-максимум” замовлення робляться, якщо запаси на складі:

+ менші або дорівнюють установленому мінімальному рівню;

– більші за встановлений мінімальний рівень;

– дорівнюють установленому мінімальному рівню;

– більші за встановлений максимальний рівень.

15. АВС-аналіз застосовується під час:

+ управління запасами;

– регулювання запасів;

– розміщення товарів на складі;

– розподілу готової продукції.

16. АВС-аналіз дозволяє:

– визначити точку замовлення ресурсів;

– визначити оптимальний розмір партії;

+класифікувати запаси за ознакою;

– вибрати модель керування запасами.

17. Класифікація запасів за допомогою АВС-розподілу здійснюється за:

– постачальниками;

+ вартістю запасів;

– натуральним обсягом запасів;

– характером споживання.

18. Класифікація запасів за допомогою XYZ-розподілу здійснюється за:

– постачальниками;

– вартістю запасів;

– натуральним обсягом запасів;

+ характером споживання.

19. Першим етапом АВС-аналізу в управлінні матеріальними запасами є:

– розбиття товарів на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання;

– розташування товарів за зменшенням вартості;

+ встановлення вартості товарів за закупними цінами;

– сумування даних про кількість і витрати на придбання.

20. До групи А при АВС-аналізі відносять товарні запаси:

– що характеризуються найбільш стабільним попитом;

– із найбільшою кількістю залишків на складі;

– з найвищими показниками прибутку;

+ з найбільшою вагою в загальних витратах на придбання.

21. У разі необхідності скорочення витрат у сфері закупівель підприємству доцільно  під час АВС-аналізу приділити увагу насамперед:

+ А-постачальникам;

– В-постачальникам;

– С-постачальникам;

– Д-постачальникам.

22. До В групи під час АВС-аналізу входять товари, що формують:

– 10% загальної вартості у структурі постачання;

+ 15% загальної вартості у структурі постачання;

– 5% загальної вартості у структурі постачання;

– 95% загальної вартості у структурі постачання.

Для чого служать запаси в логістичній системі?

– в якості буфера між транспортом, виробництвом, реалізацією;

+ для компенсації затримок, пов’язаних з рухом матеріалів;

– для виготовлення продукції;

– для зниження собівартості продукції.

24. Необхідність утримання запасів визначається такими мотивами:

– сезонністю виробництва;

+ сезонністю попиту;

– зменшенням виробничих витрат;

– зниженням собівартості виробництва.

25. Підсистема закупівель організовує:

– вихід матеріального потоку із логістичної системи;

+ вхід матеріального потоку в логістичну систему;

– рух матеріального потоку за межами логістичної системи;

– транспортування матеріальних ресурсів.

ТЕМА 8

«СУТНІСТЬ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ»

1. Об'єктом вивчення збутової логістики є:

+ товарно-матеріальний і супутні йому інформаційні, фінансові, сервісний потоки;

– інформаційний і сервісний потоки;

– матеріальний і фінансовий потоки;

– організація й керування раціональним процесом просування продукції від виробника до кінцевого споживача.

2. Метою логістичної системи розподілу є:

– закупівля товару;

+ доставка товару;

– супровід товару;

– вантажно-розвантажувальні роботи.

3. Фізичний розподіл продукції – це:

+ доставка продукції від продавця до споживача;

– розподіл різних видів продукції;

– надання послуг зі схоронності вантажів;

– навантажувально-розвантажувальні роботи.

4. Система розподілу, у якій матеріальний потік досягає споживача без участі посередників на основі безпосередніх господарських зв’язків, називається:

+ системою з прямими зв’язками;

– гнучкою;

– горизонтальною;

– ешелонованою.

5. Канали розподілу, які складаються з виробника і одного або декількох посередників, що діють як єдина система, є:

– горизонтальними;

+ вертикальними;

– ексклюзивними;

– селективними.

6. Канали товароруху є складовою:

+ розподільчої логістики;

– інформаційної логістики;

– міжнародної логістики;

– внутрішньовиробничої логістики.

7. Матеріальний потік у сфері розподілу має форму:

– незавершеного виробництва;

– товарної продукції;

+ готової продукції;

– сировини.

8. Сукупність підприємств і організацій, через які проходить продукція від місця її виготовлення до місця споживання, – це:

+ канал розподілу;

– розподільча мережа;

– розподільча логістика;

– ланцюг розподілу.

9. Під час формування логістичних каналів, залучення посередників, як правило:

+ подовжує логістичні ланцюги;

– скорочує логістичні ланцюги;

– логістичний ланцюг не змінюється;

– логістичний ланцюг деформується.

10. Сукупність каналів розподілу називається:

– розподільчим центром;

+ розподільчою мережею;

– товарним потоком;

– вантажним потоком.

ТЕМА 9

«ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА»

1. Визначення, що найбільше точно відбиває поняття "виробнича логістика":

+ управління матеріальним потоком від первинного джерела сировини до кінцевого споживача;

– наука й практика системного керування потоковими процесами в організаційно-економічних системах;

– одна з функціональних підсистем логістики фірми;

– регулювання виробничого процесу в просторі й у часі.

2. Метою виробничої логістики є:

– внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;

– оперативне управління технологічними процесами виробництва;

+ оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги;

– забезпечення повного завантаження робочих місць на виробництві.

3. Традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов:

+ “ринку продавця”;

– “ринку покупця”;

– тимчасового перевищення пропозиції над попитом;

– паритету між пропозицією та попитом.

4. Виробнича логістика розглядає процеси, що відбуваються в сфері:

– суспільного виробництва;

+ матеріального виробництва;

– нематеріального виробництва;

– інформаційного забезпечення.

5. Поняття «штовхаюча система» застосовується у:

+ виробничій логістиці;

– системі управління запасами;

– збутовій логістиці;

– транспортній логістиці.

6. Мікрологістична концепція “ОРТ” є комп’ютеризованим варіантом системи:

+ КANBAN;

– MRP I;

– MRP ІI;

– “Худе виробництво”.

7. До логістичної концепції “Худе виробництво” не відносять:

– поєднання елементів систем КANBAN і MRP;

– зменшення розмірів партій продукції та часу виробництва;

– застосування гнучких виробничих технологій;

+ високий рівень запасів.

8. Система управління матеріальними потоками МRP – це:

+ планування потреби в матеріалах;

–планування розподілу продукції;

– управління матеріальними й інформаційними потоками «точно вчасно»;

– оптимізована технологія виробництва.

9. Логістична концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов:

– «ринку продавця»;

+ «ринку покупця»;

– промислового ринку;

– глобального ринку.

ТЕМА 10

«ЛОГІСТИКА ПОСЕРЕДНИЦТВА»

1. Функції посередника в логістиці полягають у забезпеченні:

+ зв'язку між виробником і споживачем;

– зв'язку між виробниками продукції;

– транспортно-експедиторського обслуговування;

– високого рівня сервісу.

2. Дилер діє:

– від чужого імені за чужий рахунок;

– від чужого імені за свій рахунок;

– від свого імені за чужий рахунок;

+ від свого імені за свій рахунок.

3. Дистриб'ютор діє:

– від свого імені за свій рахунок;

+ від чужого імені за свій рахунок;

– від свого імені за чужий рахунок;

– від чужого імені за чужий рахунок.

4. Агент діє:

– від свого імені за свій рахунок;

– від чужого імені за свій рахунок;

– від свого імені за чужий рахунок;

+ від чужого імені за чужий рахунок.

5. Комісіонер діє:

– від свого імені за свій рахунок;

– від чужого імені за свій рахунок;

+ від свого імені за чужий рахунок;

– від чужого імені за чужий рахунок.

6. Брокер діє:

+ від чужого імені за чужий рахунок;

– від чужого імені за свій рахунок;

– від свого імені за чужий рахунок;

– від свого імені за свій рахунок.

7. До логістичних посередників у каналах розподілу, які використовують підтримувальні функції, належать:

– експедиторські фірми;

– транспортні організації;

– вантажні термінали;

+ страхові компанії.

8. Процес надання товаровиробникам і споживачам послуг з організації товарного обміну на еквівалентній основі – це:

+ комерційне посередництво;

– процес постачання;

– процес закупівлі;

– процес транспортування.

ТЕМА 11

«ЛОГІСТИКА СКЛАДУВАННЯ»

1. Визначення в логістиці яке найбільш точно відображає поняття «склад»:

+.технічна споруда, яка виконує функції із перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки і розподілу вантажів між споживачами;

– споруда, призначена для тимчасового зберігання матеріальних цінностей;

– споруда для складування продукції;

– споруда для безперебійного постачання матеріальних ресурсів споживачам.

2. Визначення, яке найбільш комплексно відображає основні види послуг, здійснювані складом:

– доставка, маркування, фасування, упакування;

– укладання договорів із транспортними агентствами, підготовка й доставка товаросупровідних документів, інформування про кредитування;

+ експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження, прийом на тимчасове зберігання матеріальних цінностей, сортування, здавання в оренду складських площ;

– консолідація і розукрупнення вантажів.

3. До функцій складів не належить:

– консолідація вантажів;

– розукрупнення вантажів;

– перетворення виробничого асортименту в споживчий;

+ реклама продукції.

4. Початковим етапом процесу вибору раціональної системи складування є:

– вибір загальної спрямованості технічної оснащеності склад­ської системи;

– проведення техніко-економічного оцінювання кожного конкурен­тоздатного варіанта;

+ визначення місця складу в логістичному ланцюзі та його функцій;

– вибір елементів кожної складської підсистеми.

5. Під час створення організаційної структури складу варто брати до уваги:

– шанс створення робочих місць для складських фахівців;

+ роль, що грає склад у логістичному ланцюжку підприємства;

– необхідність залучення в господарську діяльність наявної споруди;

– розмір доходів підприємства.

6. Назвіть основні переваги складу загального користування:

– високий ступінь контролю над продукцією та операціями;

– забезпечення інтеграції складських операцій з іншими елемен­тами внутрішнього логістичного процесу підприємства;

+ наявність найсучаснішого устаткування й використання передових методів під час проведення складських операцій;

– нематеріальні вигоди (імідж, враження надійності й стабільності).

7. Основні переваги власного складу – це:

+ високий ступінь контролю над операціями;

– використання найсучаснішого устаткування й методів проведення складських операцій;

– гнучкість, що дозволяє враховувати мінливий попит;

– полегшення доступу до більш широкого географічного регіону.

8. Функція яку відносять до загальних функцій упакування:

+ забезпечення захисту продукції від ушкоджень або втрат під час транспортування, зберігання й перевалки;

– основа для збору, складування, перевантаження, транспортування вантажів;

– забезпечення формування вантажної одиниці;

– створення умов для підтримки активної стратегії збуту.

9. Перетворення виробничого асортименту на споживчий – це:

– параметр матеріального потоку;

+ функція складу;

– мета створення складів;

– завдання логістики складів.

10. Консолідація і розукрупнення – це:

– параметр матеріального потоку;

+ функція складу;

– мета створення складів;

– завдання логістики складів.

11. Мета логістики складування полягає:

– у забезпеченні роботи складів;

– у забезпеченні розподілу;

+ у забезпеченні безперервності матеріального потоку;

– у забезпеченні маркетингових досліджень.

12. Вибираючи місця розташування складу з-поміж конкурентоздатних варіантів оптимальним вважається той, який:

– знаходиться ближче до виробника;

– знаходиться ближче до споживача;

+ забезпечує мінімум логістичних витрат;

– знаходиться ближче до посередника.

ТЕМА 12

«ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА»

1. Продукцією на транспорті є:

+ переміщення вантажів;

– маса вантажу;

– обсяг вантажу;

– склад вантажу.

2. Вантажоперевезення в логістичній системі відбуваються:

– на етапі постачання виробництва;

– в основному виробництві;

– на етапі розподілу готової продукції;

+ протягом всього логістичного ланцюга.

3. До завдань транспортної логістики відносять:

– організацію збуту продукції;

+ вибір способу транспортування;

– організацію закупівлі;

– створення транспортних систем.

4. Одним з основних організаційних принципів транспортування в логістиці є економія за рахунок:

– використання більш дешевого транспорту;

+ масштабів вантажоперевезень;

– подовження строків поставки;

– допущення дефіциту виробництва.

5. Найвищою здатністю доставляти вантаж у задану точку території “від дверей до дверей” володіє транспорт:

+  автомобільний;

– залізничний;

– повітряний;

– трубопровідний.

6. Забезпечує найбільшу швидкість доставки вантажів:

– автомобільний транспорт;

– залізничний транспорт:

+ повітряний транспорт;

– трубопровідний транспорт.

7. Недоліком повітряного транспорту є:

– невисока швидкість доставки;

+ висока собівартість перевезень;

– низьке збереження вантажів;

– низька надійність доставки.

8. Перевага повітряного транспорту полягає в:

– можливості перевезень більших партій вантажів у різні райони країни;

– оперативності перевезень практично в будь-яку точку країни, можливості експедирування;

+ високій швидкості, незамінності в екстрених умовах;

– широкому використанні під час міжнародної торгівлі.

9. Перевага водного транспорту полягає в:

– можливості перевезень більших партій вантажів у різні райони країни;

– оперативності перевезень практично в будь-яку точку країни, можливості експедирування;

– високій швидкості, незамінності в екстрених умовах;

+ низьких вантажних тарифах.

10. Перевага залізничного транспорту полягає в:

– оперативності перевезень практично в будь-яку точку країни, можливості експедирування;

+ більших обсягах перевезень, більших відстанях;

– високій швидкості;

– незамінності в екстрених умовах.

11. Забезпечує найнижчу вартість перевезення транспорт:

– автомобільний;

– залізничний;

+ водний;

– повітряний.

12. Сфера застосування трубопровідного транспорту:

– обмежена відстанню;

+ обмежена видами транспортованих вантажів;

– обмежена погодними умовами;

– не обмежена.

13. Автомобільний транспорт найбільш ефективний на відстанях:

+ до 300 км;

– від 300 до 400 км;

– від 400 до 500 км;

– понад 500 км.

14. Високі вантажні тарифи і залежність від метеоумов – це недолік:

– автомобільного транспорту;

– трубопровідного транспорту;

– водного транспорту;

+ повітряного транспорту.

15. До головних недоліків залізничного транспорту відносять:

– обмежену кількість перевезень;

+ низьку можливість доставки до пунктів споживання;

– жорсткі вимоги до упаковки;

– поставки малими партіями.

ТЕМА 13

«ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНІ ЛОГІСТИЧНІ ПОСЛУГИ»

1. Консолідація вантажів – це:

– сортування вантажу на більш дрібні партії, призначені декільком замовникам;

– пересортування вантажів, отриманих від постачальників, і їхнє об'єднання в партію відправлення споживачам;

–нагромадження й формування асортиментів продукції з наступним сортуванням відповідно до замовлень споживачів;

+ об'єднання вантажів декількох різних відправників для наступного їхнього транспортування в одному транспортному засобі.

2. До транспортно-експедиційних послуг не належать:

– приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування;

– попереднє планування перевезень (вибір типу транспор­ту, перевізника, страхувальника, попередній розрахунок ви­трат);

– приймання вантажів та підготовка до перевезення;

+ виробництво продукції.

3. Транспортно-експедиційні посередники – це:

– підприємства логістики, які безпосередньо пов’язані розподілом товару між виробником і споживачем;

+ фізичні чи юридичні особи, що організують транспортно-експедиційне обслуговування;

– організації транспортно-експедиційного обслуговування;

– спеціалізовані транспортні підприємства.

4. Першим етапом формування підсистеми логістичного сервісу є:

– визначення найбільш значимих для покупців послуг;

– встановлення зворотного зв'язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам покупців;

+ сегментація споживчого ринку;

– визначення стандартів послуг у розрізі окремих сегментів ринку.

5. Логістичний сервіс може здійснюватися:

– підприємством-виробником продукції;

– посередниками;

+ будь-яким учасником розподільчого ланцюга;

– споживачами.

6. Витрати на обслуговування в разі збільшення рівня логістичного обслуговування:

+ збільшуються;

– зменшуються;

– залишаються на тому самому рівні;

– практично не змінюються.

7. Спеціалізована організація, яка виконує всі операції за дорученням відправників чи одержувача, називається:

+ транспортно-експедиційною;

– посередницькою;

– дослідницькою;

– заготівельною.

                                                     ТЕМА 14

«ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЛОГІСТИКИ»

1. Глобальна логістика – це:

+ стратегія й тактика створення макрологістичних систем, що охоплюють різні країни світу;

– об'єднання в єдине ціле закупівельної, транспортної, виробничої й інших видів логістики;

– сукупність різних мікрологістичних систем;

– спосіб організації крупномасштабного виробництва.

2. Логістичний аутсорсинг – це:

– реалізація транспортно-експедиторських послуг спеціалізованою фірмою;

– організація щодо надання логістичних послуг у сфері обігу;

+ передача частини або всіх логістичних функцій зовнішнім сервісним логістичним організаціям;

– передача реалізації логістичної функції керування запасами сторонньої організації.

3. Використання логістичного аутсорсингу дозволяє компаніям:

+ скоротити витрати на управління запасами;

– скоротити логістичні активи;

– набути досвід у сфері логістики;

– підвищити рівень самостійності у виконанні логістичних операцій.

4. До завдань глобальної логістики відносять:

+створення глобальних логістичних виробничих марке­тингових союзів;

– вибір транспортних засобів;

– розвиток науки і техніки;

– удосконалення технології.

5. До причин розвитку глобалізаційних процесів відносять:

+ виникнення глобальних для всього людства проблем;

– створення інституцій міждержавного та міжнародного регулювання глобальних проблем;

– послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;

– тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.

6. До позитивних наслідків глобалізації відносять:

+ зростання інвестиційної активності;

– посилання нерівномірності розвитку країн світу;

– посилання впливу розвинених країнах на економічні, соціальні та політичні процеси країн, що розвиваються;

– зростання невизначеності та ризиковості діяльності.

7. До негативних наслідків глобалізації відносять:

– перехід на ресурсоощадні технології;

– збільшення та прискорення руху товаропотоків;

+зростання невизначеності та ризиковості діяльності суб’єктів господарювання;

– розширення економічних зв’язків країн.

ТЕМА 15

«МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА»

1. Логістичний провайдер – це:

– організація, що спеціалізується на консалтингу у сфері логістики;

+ узагальнене визначення організацій, які надають комплексні послуги у сфері логістичного аутсорсингу;

– логістичні посередники, що спеціалізуються на якій-небудь одній логістичній послузі;

– організації, що надають дистриб'юторські послуги.

2. Логістичними провайдерами можуть бути:

– організації, що спеціалізуються на консалтингу у сфері логістики;

+ організації, що надають комплексні послуги у сфері логістичного аутсорсингу;

– логістичні посередники, що спеціалізуються на якій-небудь одній логістичній послузі;

– організації, що надають дистриб'юторські послуги.

3. Юридичні особи, які можуть виконувати роль логістичного провайдера:

– некомерційні організації, які надають логістичні послуги;

+ комерційні організації, які надають комплексні послуги у сфері логістики;

– громадські організації, що управляють своїми потоковими процесами;

– державні підприємства, що спеціалізуються на логістичних операціях.

4. Міжнародні комерційні правила, що є умовами постачання товарів і послуг, називаються:

+ ІНКОТЕРМС;

– ДАФ;

– НАФТА;

– ЕТС.

5. Міждержавні процеси оптимізації товаропотоків досліджує:

– макрологістика;

– мікрологістика;

– зовнішня логістика;

+ міжнародна логістика.

6. Міжнародні логістичні системи не формуються, коли:

– підприємство експортує частину виготовленого чи вирощеного продукту;

– підприємство імпортує сировину;

– підприємство здійснює часткове комплектування виробів в одній країні, а відвантажуються вони в іншу, де здійснюється їхнє складування і подальша обробка;

+ підприємство працює на внутрішньому ринку.

7. Процес придбання сировини, матеріалів, складників та напівфабрикатів за межами країни відноситься до:

– національного постачання;

– регіонального постачання;

+ міжнародного постачання;

– зовнішнього постачання.