Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Всесвітня туристична організація, аналіз її діяльності




Всесвітня туристична організація — ВТО (World Tourism organization — WTO). Це міжурядова організація, до складу якої входять близько 160 країн і територій, декілька асоційованих членів і понад 350 членів, які мають статус приєднаних і представляють турфірми, авіакомпанії тощо приватного сектору, навчальні інституції, туристичні асоціації та місцеві органи управління туризмом. ВТО є спеціалізованою агенцією ООН і провідною міжнародною організацією у сфері туризму. Вона діє як глобальний форум з питань туристичної політики і практичне джерело туристичних ноу-хау.

Історія створення ВТО починається з 1925 p., коли Ліга Націй уперше спробувала дати офіційне визначення поняття "турист". Тривалий час організація називалася Міжнародним союзом офіційних туристичних організацій і не входила до системи спеціалізованих органів ООН. За ініціативою Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОР) 2 січня 1975 р. ВТО отримала офіційний статус спеціалізованого органу ООН.

Статут ВТО було прийнято 27 вересня 1975 р. Починаючи з 1980 р. ця дата відзначається як Всесвітній день туризму. Щорічно його проводять під певним девізом.

Керівними органами ВТО є Генеральна асамблея, Виконавча рада і Секретаріат на чолі з Генеральним секретарем. Сесії Генеральної асамблеї збираються кожні 4 роки, між ними працює Виконавчий комітет Генеральної асамблеї ВТО. Штаб-квартира розташована у Мадриді (Іспанія).

Згідно зі Статутом ВТО основними цілями ВТО є:

розширення і поглиблення співробітництва держав - членів цієї організації в галузі туризму з метою розвитку країн і регіонів;

удосконалення якості утворення і професійної підготовки туристичних кадрів;

планування, розробка і реалізація заходів для захисту і раціонального використання навколишнього середовища в контексті світового розвитку;

підвищення якості туристичного обслуговування і забезпечення безпеки туристичних послуг;

вивчення туристичного ринку, збирання, аналіз і систематизація статистичних даних, прогнозування розвитку туризму;

забезпечення зв'язків і обміну інформацією між країнами, що беруть участь v туристичному розвитку;

розробка і поширення туристичної документації.

У межах ВТО функціонують регіональні комісії з розвитку туризму в Європі, Африці, Америці, Південній Азії, на Близькому Сході, у Східній Азії і районі Тихого океану, а також Міжнародний вищий навчальний центр з туризму. Україна є членом ВТО з 1997 р.

Діяльність ВТО охоплює всі аспекти міжнародного туризму: правові, адміністративні, економічні, фінансові, соціальні, екологічні, статистичні, технічні, кадрові.

ВТО займається розробкою єдиної стратегії розвитку індустрії туризму, що передбачає:

— планування розвитку індустрії туризму;

— аналіз проблем і державної політики, які пов'язані з географічним розподілом туризму і відпочинку в країнах — членах ВТО;

— розробку національних і регіональних планів використання землі;

— аналіз взаємозв'язку розвитку індустрії туризму і регіонального планування з урахуванням зв'язку різних потреб у ресурсах і інтересів усього людства;

— урахування екологічних наслідків розвитку індустрії туризму;

— урахування соціальних наслідків туризму;

— розробку спільної стратегії та програмних заходів щодо здійснення планів розвитку туризму.

Велику увагу ВТО приділяє методам розробки загальної стратегії планів стійкого розвитку туризму в різних країнах і регіонах, нормативно-правовій базі туристичної діяльності, політиці, пов'язаній з ефективним використанням туристичної інфраструктури, правом власності на землю та майно у зонах відпочинку, створенням національних парків і заповідників тощо.

В основному діяльність ВТО зосереджується на інформаційному просуванні туризму, розширенні його значимості та переваг, усуненні небезпек, а також створенні нової матеріально-технічної бази. Організація намагається впорядкувати діяльність різних націй у туризмі шляхом розробки та впровадження певних принципів у галузі туризму. ВТО є основним представником туризму в ООН та діє як найавторитетніший орган у світовому туризмі. Крім того, ВТО розробляє міжнародні документи (акти) та стежить за їх виконанням, а також за реалізацією вже наявних правил, заохочуючи усунення міжнародних туристичних розбіжностей.

Інші аспекти діяльності ВТО включають допомогу розвитку країн, організацію та стимулювання співробітництва між ними у питаннях, що впливають на розвиток туризму. Все це реалізується завдяки прийняттю загальних (спільних) стандартів, понять, умовних позначень, що полегшує спілкування (взаєморозуміння) та перебування іноземних туристів в іншій країні.

ВТО також є організацією з обміну інформацією, що заохочує використання нових розробок та знань у сфері туризму та маркетингу. Одне з найважливіших завдань ВТО — дослідження, які охоплюють вивчення статистики міжнародного туризму, винайдення нових методів вимірювання, прогнозування, розробки та маркетингу — все це може бути використано національними туристичними організаціями в їхній діяльності.

ВТО регулярно публікує звіт про стан світового туризму, який ураховує як досягнення, так і перешкоди для подальшого розвитку туристичної індустрії.

Організація намагається сприяти світовому туризму шляхом залучення або обмеження урядового втручання в міжнародний туризм, так само, як і в процес стандартизації вимог до паспортів, віз, реєстрацій, візових та інших формальностей тощо.

У межах Програми розвитку ООН здійснюється фінансування проектів допомоги країнам, що розвиваються, у таких напрямах:

— зміцнення організаційної структури національних управлінь з туризму;

— оцінка туристичних можливостей для реалізації у майбутньому;

— підготовка персоналу з обслуговування туристів і готельного обслуговування;

— планування розвитку туризму;

— дослідження туристичного ринку;

— реклама і сприяння туризму;

— техніко-економічне обґрунтування будівництва готелів;

— розвиток зимових видів спорту і культурного туризму;

— збереження історичних пам'яток;

— молодіжний туризм;            

— соціальний вплив туризму;

— розвиток і управління центрами відпочинку для груп населення з низьким та середнім рівнями доходу.

 

3. Регіональні та галузеві туристичні організації

Метою і завданнями світових міжнародних туристичних організацій галузевого характеру є: представництво і захист інтересів своєї галузі на міжнародному рівні і визначення тенденцій і шляхів її розвитку; розвиток і координація співробітництва організацій і компаній галузі між собою і з організаціями і компаніями інших галузей туристичної індустрії; розробка і впровадження єдиних принципів, норм і стандартів якості обслуговування у своїй галузі, підготовка для неї фахівців, а також вирішення актуальних проблем її розвитку; інформаційна, видавнича і маркетингова діяльність.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 226.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...