Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Системи широкоекранного кінематографа на 35-мм кіноплівці




Спроби створення систем кінематографа зі співвідношенням сторін зображення більше, ніж 1,37:1, що у наш час називають широкоекранними, робилися з першого років виникнення кіно. Однак через дуже обмежені технічні можливості практичне рішення такої задачі в той час виявилося нездійсненним. Лише на початку шістдесятих років XX століття розвиток світлотехніки, оптики, електроніки й інших галузей техніки підготувало основу для реалізації різних систем широкоекранного кінематографа, що відрізняються не тільки зміненим співвідношенням сторін зображення, але і значним збільшенням розмірів кіноекранів. Тільки істотне збільшення розмірів зображення на екрані наближає його сприйняття до умов спостереження людиною навколишнього світу, коли видимий простір не обмежений рамкою вузького екрана, що постійно знаходиться в полі зору.

Саме такі вимоги були перед творцями нових систем панорамного, широкоекранного і широкоформатного кінематографа наших днів. Системи панорамного і широкоформатного кіно вирішують цю задачу найбільше повно, але складними і дорогими технічними засобами, що обмежує їхнє практичне застосування. Системи, що відносяться до групи широкоекранних, вирішують ту ж задачу більш дешевими і простими засобами, але при цьому не завжди забезпечують потрібну якість зображення. Кращі із широкоекранних систем знайшли широке практичне застосування й успішно конкурують з дорогими широкоформатними і панорамними видами кінопоказу.

 

1.2.1 Система з кашетованим кадром

 

Система ґрунтується на застосуванні 35-мм кіноплівки, звичайної знімальної і проекційної апаратури, сферичних об'єктивів, але відрізняється від звичайними розмірами кадру. При збереженні повної ширини кадру 22 мм, як у звичайній системі кінематографа, його висота вибирається такою, щоб співвідношення сторін відповідало бажаному. Природно, що чим більше буде співвідношення сторін, тим менше повинна бути висота кадру, а отже, і його площа.

Розрізняють два різновиди цієї системи широкоекранного кінематографа — з явним і схованим кашетуванням.

У першому випадку обмеження розмірів кадру до потрібного співвідношення сторін виробляється вже при зйомці застосуванням відповідної кашети в кадровому вікні кінокамери. В другому випадку при зйомці експонується повний кадр, що відповідає розмірам, прийнятим у системі звичайного кінематографа, а кашетування здійснюється при показі фільму з використанням кадрового вікна відповідного розміру в кінопроекторі. У цьому випадку компонування кадру під час зйомки повинна враховувати можливість показу фільму як з кашетуванням, так і без нього, для чого у візирі кінокамери робиться розмітка полів, що відповідають можливим співвідношенням сторін зображення.

Технічне забезпечення зйомки і показу фільмів по цій системі здійснюється дуже просто і без значних витрат. Необхідно тільки деяке доопрацювання кінотеатрів, що зводиться до зміни розмірів екрана і заміні проекційних об'єктивів на більш короткофокусні.

Однак зменшення корисної площі кадру при одночасному збільшенні розмірів екрана приводить до неминучого погіршення якості зображення, і тим більш помітному, чим більше обране співвідношення сторін. Ці особливості системи призвели до того, що вона знаходила відносно широке застосування тільки на перших етапах розвитку широкоекранного кінематографа і звичайно використовувалася при співвідношенні сторін зображення не більш 1,85:1.

Останнім часом застосовується тільки сховане кашетування, що допускає показ фільмів як широкоекранних, так і звичайних, що задовольняє вимогам телебачення і непереустаткованих кінотеатрів.

На рисунку 1.2 показані ділянки поля зображення в звичайному 35-мм кінокадрі, що відповідають співвідношенню сторін 1,66:1 і 1,85:1.

При застосуванні схованого кашетування для правильної зарядки і показу таких фільмів у кінотеатрах, поза залежністю від обраного співвідношення сторін, верхня границя кашетованого кадру завжди знаходиться на постійній відстані від верха повного, некашетованого, кадру. У ряді країн ця відстань нормована, складає 1,6 мм і відзначається у візирах кінознімальних апаратів.

У таблиці 1.2 приведені технічні показники системи широкоекранного кінематографа з кашетованым кадром для декількох найбільше часто застосовуваних у різних країнах співвідношень сторін зображення[3].

 


Рисунок 1.2 – Зображення в системі з кашетованим кадром

 

Таблиця 1.2 – Технічні показники системи з кашетованим кадром

Параметри системи

Негатив зі схованим кашетуванням

Фільмокопії при співвідношенні сторін

1,66:1 1,85:1 2:1
Розміри, мм:        
Кадру в негативі 22X16
Проекційної ділянки 20,7x12,5 20,7x11,2 20,7х10,35
Площа, мм2:        
Кадру негатива 352
Проекційної ділянки 259 232 214
Крок кадру, мм 19 19 19 19
Номінальна частота, кадр/с 24 24 24 24
Швидкість руху плівки, мм/с 456 456 456 456
Витрати кіноплівки, м/хв 27,36 27,36 27,36 27,36
Вид фонограми

Фотографічна багатоканальна










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 110.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...