Переадресація введення/виведення команд

Усі команди системи та інші програми у стандартному режимі одержують вхідні дані з клавіатури, а вихідні виводяться на екран монітора. За допомогою системи можна переадресовувати вхідні й вихідні дані й створювати їх потік — конвеєр, тобто робити вихідні дані однієї програми вхідними для іншої. Ці можливості називають­ся переадресацією введення/виведення. Перепризначення введення/ виведення задається в командному рядку одним з таких способів: <command>l_l>UJFilename — переадресація вихідних даних. Пові­домлення, що зазвичай виводяться на екран монітора, переспря-мовуються на зовнішній пристрій або в дисковий файл. Якщо файл вже існує, то його вміст замінюється новими даними; <command>1_J>>,_1Filename — переадресація вихідних даних на зо­внішній пристрій або в дисковий файл. Якщо файл вже існує, то нові дані додаються в його кінець;

<command>b_,<l_,Filename — переадресація вхідних даних. Дані при­йматимуться не з клавіатури, а із зовнішнього пристрою або диско­вого файла;

<commandl>l_ 11_,<command2> — передавання результатів, що мали виводитися на екран однією командою, як вхідні дані для іншої ко­манди.

Приклади:

ТІМЕ^/Т^>^ТМТ. ТХТ — виведення поточного часу у файл

ТМТ.ТХТ;

DIRUJC:\WINDOWS\*.EXE_>>TMT.TXT — дозапис ДО файла ТМТ. ТХТ списку файлів каталогу WINDOWS диска С: з розширенням

.ехе;

VER^^PRN — виведення на принтер номера версії операційної системи.

Команди для роботи з каталогами

Зміна поточного диска

Для зміни поточного диска слід набрати його ім'я з наступною дво­крапкою, наприклад А: — перехід на диск А:; D: — перехід на диск D:.

Перейменування і переміщення каталогів (MOVE)

Формат команди:

MOVE^[/Y|/-Y] ^[pathl\]DirNameOld^ [path2\]DirNameNew

Другому аргументу DirNameNew може передувати маршрут pathl — у цьому разі каталог перейменується. Якщо у другому ар­гументі вказати інший маршрут, каталог переміститься вказаним шляхом. Якщо каталог-призначення не має імені, каталог з таким іменем буде створено і в нього перемістяться файли та підкаталоги каталогу-джерела.

Ключі команди мають такий зміст:

/Y — відмова від запитів при створенні каталогів;

/-Y — виведення запитів на підтвердження створення каталогів.

Приклади:

MOVE,_1\D41_,\D4 4 — перейменування каталогу першого рівня D4 на D44;

MOVEl_1\D2\D22_\DD (якщо каталогу \DD не існує, команда ство­рює його і переміщує зміст каталогу другого рівня D22 у цей каталог. Після виконання команди каталог D22 з каталогу D2 видаляється).

Видалення підкаталогу (RD)

Формат команди:

CD^[drive:]path

Призначення параметрів: drive: — ім'я диска, на якому міститься каталог, що видаляється (якщо ім'я диска опущено, видалення відбувається на поточному диску);

path — маршрут, за яким можна знайти каталог, що видаляється (його ім'я завершує ланцюг);

/S — видалення дерева каталогів, тобто не тільки вказаного катало­гу, а й усіх файлів і підкаталогів, що містяться в ньому; /Q — видалення дерева каталогів при використанні ключа /S без за­питу на підтвердження видалення.

Без ключа /S видалити можна лише порожній каталог, тобто та­кий, що не містить файлів й підкаталогів. Кореневий і поточний ка­талоги не можуть бути видалені командою RD.

Приклади:

RD XX — видалення підкаталогу в поточному каталозі;

RD1_,\1A\2A— видалення підкаталогу \1A\2A;

RD /S USER — видалення каталогу \USER разом з усіма фай­лами і підкаталогами.

Перегляд структури каталогів диска (TREE)

Формат команди:

TREE^ [drive :] [path] _, [/F]

Призначення параметрів:

path — ім'я каталогу, починаючи з якого необхідно відобразити структуру каталогів. Якщо маршрут відсутній, виводиться дерево каталогів поточного диска починаючи з поточного. Маршрут може починатися з імені диска drive :, дерево каталогів якого буде відо­бражене (якщо ім'я диска в маршруті відсутнє, виводиться структу­ра каталогів поточного диска);

/F — забезпечує відображення не тільки каталогів, а й файлів, що мі­стяться в них.

Приклади:

TREE^C: \ — виведення на екран структури каталогів диска С: починаючи з кореневого;

TREE^/F — виведення на екран структури каталогів поточного ка­талогу поточного диска разом із списками файлів, що містяться в них.

Команди для роботи з дисками

Форматування дисків (FORMA T)

Формат команди:

FORMAT„drіve:_[/Z]

Призначення параметрів:

drive: — позначення дисковода, на якому форматується диск; /Z — комбінація додаткових перемикачів:

/FS: filesystem — вказує тип файлової системи, яку буде створе­но на диску (FAT, FAT32 або NTFS);

/V: label — запис на диск вказаної мітки (якщо параметр відсутній, видається запит на введення мітки після завершення форматування); /Q — швидке форматування без контролю наявності збійних ділянок на диску;

/F: size — задання розміру гнучкого диска, що форматується (на­приклад, 1,44).

Під час роботи програма FORMAT виводить повідомлення про відсоток відформатованої поверхні диска. Після завершення роботи видається інформація про загальний обсяг диску, сумарний розмір пошкоджених секторів і простір, доступний для розміщення файлів.

Приклади:

F0RMAT,_A: — форматування дискети в дисководі А: з викорис­танням розміру за замовчуванням, тобто максимальної ємкості;

FORMAT ,_A: l_/Q — швидке форматування раніше відформатова­ного диска;

FORMAT^: ,_,/V: Data — форматування дискети з присвоєнням мітки Data.

Відображення мітки і серійного номера диска (VOL)

Формат команди:

VOL Призначення параметрів:

drive: — ім'я диска (наприклад, С:), мітку якого необхідно отри­мати. Якщо ім'я накопичувача не вказано, виводиться мітка поточ­ного диска.

Задання мітки диска (LABEL)

Формат команди:

LABEL_[drive:][label]

Призначення параметрів: drive: — ім'я дисковода;

label — нове ім'я мітки диска довжиною до 11 символів (у системі NTFS — до 32 знаків разом з пропусками).

Приклади.

LABELS: NAME — диску А: присвоюється мітка NAME;

LABEL_C: — система повідомляє ім'я існуючої мітки диска й се­рійний номер носія даних і пропонує ввести нову мітку. Якщо одра­зу натиснути клавішу <Enter>, то мітка не вноситиметься, але буде видано запит, чи потрібно видалити існуючу мітку.