Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розрахунок маси та граничного вмісту токсичної речовини
Розрахувати Сr та G токсичної речовини (Pb) у промислових рідких відходах у накопичувачі при наступних вихідних даних: ГДК (Pb) = 0,03 мг/дм3 (ГОСТ 2874-82); Сmax=10·ГДК=0,3 мг/дм3; L=2100 м; W=1,6*105 м3; te=21 рік; m=19 м; Кm=1; n=0,3; КФ=18 м/добу; і=0,001; С0=0,018 мг/дм3 (мг/л). Відстань, що проходять забруднені води протягом року (365 днів) вниз за потоком підземних вод визначається за формулою (3.1):
x0=365·і·Кф x0=365*0,001*18=6,57 м/рік
Розрахунковий час, по закінченні якого концентрація токсичної речовини в підземних водах не повинна перевищувати значення Сmax: Т=tе+5, Т=21+5=26 років
Величина Сr визначається за формулою (3.3):
,
=25,03 мг/л.
У цьому випадку гранична концентрація Pb, скинутого з рідкими відходами у накопичувач не повинна перевищувати 25,03 мг/л; концентрація Pb в ҐВ не більше 10 ГДК (0,3 мг/дм3). Для визначення абсолютно допустимої маси токсичної ЗР в накопичувачі використаємо формулу (3.5):
,
=4004,8 кг
Висновки: таким чином вміст токсичної речовини у промислових відходах не повинен перевищувати 25,03 мг/дм3, а маса токсичної ЗР в накопичувачі не повинна бути більше за 4004,8 кг.
ВИСНОВКИ
При виконанні курсової роботи я ознайомилась з принципами функціонування антропогенних ландшафтів, набула знань щодо основних систем оцінки рівня забруднення ґрунтів або водойм, навчилася оцінювати вплив ЗР на стан ландшафтів. В даній курсовій роботі були розглянуті такі розділи, як прогноз впливу забруднених атмосферних опадів на якість ГВ, оцінка ступеня захищеності ГВ від антропогенного забруднення, забруднення підземних вод в результаті зміни ландшафтів. Також я зробила кількісної і якісної оцінки рівня захищеності ґрунтових вод, а також розрахунок маси та граничного вмісту токсичної речовини. У розрахунку зміни складу ҐВ під впливом ЗР в атмосферних опадах при значенні m=0,2 вже на сьомий рік після випадення забруднених опадів концентрація у ҐВ наближується до концентрації ЗР у атмосферних опадах, тобто ҐВ перенасичені ЗР, що інфільтруються разом із атмосферними опадами за порівняно невеликий відрізок часу. Зі зменшенням частки забруднених атмосферних опадів (m=0,02) концентрація ЗР у ҐВ через сім років досягне 0,393 мг/л, а при ще меншій частці забруднених атмосферних опадів, що інфільтруються (m=0,005), концентрація ЗР у ҐВ через сім років досягне 0,308 мг/л. При визначенні кількісної оцінки рівня захищеності ҐВ на ділянках, що розглядаються, я дійшла висновку, що досліджувана ділянка у першому варіанті відповідає за часом досягнення ҐВ І категорії, тобто низькому рівню захищеності ҐВ, а в другому теж І категорії, що також відображає низький рівень захищеності ҐВ. Досліджувані ділянки першого та другого варіанту дозволяють припустити, що ГВ зазнають значний негативний впливу СВ, накопичених в приймачі рідких відходів. Щодо якісної оцінки рівня ҐВ можна сказати, що розглядувана ділянка має добру природну захищеність (V категорія). При розрахунку маси та граничного вмісту токсичної речовини вміст токсичної речовини у промислових відходах не повинен перевищувати 25,03 мг/дм3, а маса токсичної ЗР в накопичувачі не повинна бути більше за 4004,8 кг.
Перелік ПОСИЛАНЬ
1. Гольдберг В.М. Взаимосвязь загрязнения подземных вод природной среды. – Л. Гидрометеоиздат, 1987. – 248 с. 2. Казенов С.М., Арбузов А.И., Ковалевский Ю.В. Воздействие объектов нефтепродуктообеспечения на геологическую среду. – Л.: Химия, 1987. – 120 с. 3. Бетелев Н.П. Методы определения загрязнения грунтов углеводородами. – Обнинск, 1985. – 60 с. 4. Журавлева М.Г. и др. Промышленные выбросы как источник загрязнения окружающей среды химическими элементами. – В кн. : Геохимия ландшафтов. – Ростов на Дону, 1982. – С.12-14. 5. Маханько Е.П. и др. Содержание тяжелых металлов растворимых осадками в формах в выпадениях зависимости от расстояния источника загрязнения. – В кн.: Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопряж. средах. – Огнинск, 1979. – С. 53-58. 6. Внукова Н.В. Методичні вказівки на завдання до курсових робіт з дисципліни «Ландшафтна екологія». – Харків, 2003. – 26 с.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 181. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |