Поняття конституційного ладу та його засад

Зміст

Вступ

1. Поняття конституційного ладу та його засад

1.1. Засади конституційного ладу як найбільш важливий предмет регулювання Конституцією

1.2. Засади конституційного ладу за Конституцією України

2. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України

2.1. Суверенність конституційного ладу

2.2. Демократизм конституційного ладу

2.3. Гуманізм конституційного ладу

2.4. Реальність конституційного ладу

2.5. Системність конституційного ладу

2.6. Наукова обґрунтованість конституційного ладу

2.7. Наступність конституційного ладу

2.8. Програмний характер конституційного ладу

2.9. Гарантованість конституційного ладу

3. Конституційна характеристика української держави

3.1. Конституційно-правові ознаки України як суверенної держави

3.2. Ознаки України як демократичної держави

3.3. Ознаки України як правової держави

4. Демократичні основи конституційного ладу України

5. Економічні та духовні аспекти основ конституційного ладу України

6. Політико-правові проблеми забезпечення стабільності конституційного ладу України та його основ

Висновки

Список літератури

Вступ

У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року. Отже, дослідження такого поняття як засади конституційного ладу Української держави на сьогодні є досить актуальним.

Значний внесок у дослідження принципів права в Україні зробили такі вчені, як В.Б. Авер'янов, В.Д. Бабкін, Н.П. Воронов, О.Ф. Гранін, В.М. Горшеньов, В.Н. Денисов, Є.В. Додін, А.Я. Дубінський, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, М.Й. Коржанський, С.Л. Лисенков, Л.П. Юзьков та інші.

Основна мета даної роботи полягає у вивченні основних засад конституційного ладу, особливостей існування Української держави як конституційної держави.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· дослідити поняття конституційного ладу

· дати конституційно-правову характеристику Україні як національній державі;

· розглянути конституційні характеристики України;

· визначити основні недоліки чинної Конституції України.

Поняття конституційного ладу та його засад

Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства оскільки вона є головним джерелом права України. Розділ І “Загальні засади” - провідний у структурі Конституції, має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства.

У цьому розділі закріплюються засади конституційного ладу України. Водночас є поняття «конституційний лад». А тому виникає запитання щодо тотожності чи відмінності цих термінів. У сучасній науці конституційного права, а також у теорії держави і права поняття «конституційний лад» останнім часом використовується дедалі частіше для позначення досить чіткої системи суспільних відносин, що закріплює функціональну і організаційну єдність суспільства або як сукупність принципів, без яких лад держави не може бути конституційним.

У юридичній літературі немає єдиного розуміння поняття конституційного ладу, але всі вчені-юристи стоять на позиції, що наявність в державі Конституції ще не дає підстав існуючий суспільний лад вважати конституційним. Це зумовлено тим, що суспільний лад неможливо вважати державно-правовою категорією на відміну від конституційного ладу. До того ж він може бути і неконституційним, оскільки вплив держави на людину і суспільство в цілому може здійснюватися й поза межами права. А тому термін «конституційний лад» не є синонімом терміну «суспільний лад».

Важливо виходити з того, що конституційне правління, правовий характер державної влади, правова держава, верховенство права тісно взаємопов’язані і водночас є найбільш важливою ознакою і передумовою конституційного ладу. Конституційний лад — це цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам. Він має ґрунтуватися на сукупності найважливіших регуляторів, які допомагають закріпленню в суспільній практиці і в правосвідомості фізичних і юридичних осіб стабільних правових, гуманних, справедливих зв'язків між людиною, суспільством та державою.

Конституційний лад має реалізувати прагнення до соціального порядку на базі співіснування індивідуального та групового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет права особи. Все це потребує з боку держави ефективних гарантій, без наявності яких існуючий лад також неможливо вважати конституційним.

1.1. Безперечно, найбільш важливим предметом свого регулювання Конституція має насамперед засади конституційного ладу, які й зумовлюють його конституційну природу. Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові правила розумної та справедливої організації суспільства, які обов'язково мають перебувати під захистом держави. Саме вони зумовлюють найважливіші ознаки конституційного ладу, форми правління, державної влади, державного устрою, політичного режиму, правового статусу людини і громадянина, принципи народовладдя та форми його здійснення, засади створення надійної системи державної безпеки, захист суверенітету і територіальної цілісності України, правопорядку та зовнішньої політики нашої держави.

Якщо конституційний лад - це сукупність соціальних відносин, то його засади — система конституційно закріплених принципів, що їх регламентують.

Загальновизнано, що саме засади конституційного ладу є найважливішим об'єктом конституційного регулювання. Це справді так, тому що засади закріплюють:

1) основні принципи, що виступають як керівні для різноманітних сторін конституційного ладу;

2) базові цінності, на які суспільство орієнтується в розвитку конституційного ладу;

3) конституційно-правові норми і інститути, через які ці принципи та цінності одержують своє безпосереднє обґрунтування, закріплення і які зумовлюють їх юридичне значення.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принци­пів організації державної влади в конституційній державі, взаємо­відносин конституційної держави з людиною та інститутами гро­мадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літерату­рі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин[13].

1.2. До засад конституційного ладу за Конституцією України нале­жать:

-народовладдя (народний суверенітет);

-державний суверенітет і незалежність України;

-республіканська форма правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;

-унітарний устрій України;

-визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвер­дження і забезпечення її прав і свобод;

-соціальний захист людини;

-статус української мови як державної;

-поділ влади;

- гарантованість місцевого самоврядування;

- політична, економічна та ідеологічна багатоманітність;

- вища юридична сила Конституції України і пряма дія її норм;

 рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

Засади конституційного ладу — досить специфічні правові норми на основі яких формуються відповідні правовідносини. Ці норми мають ряд характерних ознак. Передусім вони закріплюють найважливіші засади побудови суспільства і держави і, як правило, не породжують конкретних правовідносин. Вони зумовлюють сутність правового впливу на всі сфери суспільних відносин і адресовані всім суб'єктам права. Способом захисту цих норм є загальний режим захисту Конституції, конституційного ладу. Вони мають в основному конституційну форму вираження; за своїм видом вони в основному є нормами-принципами, нормами-цілями, нормами-дефініціями.

Практичну і правову реалізацію цілей конституційного ладу має забезпечувати вся правова система держави, всі галузі права. Засади конституційного ладу покликаня забезпечити системне закріплення концептуальних ідей, визнаних найважливішими для суспільства і держави. За своїми функціями ці норми е найголовнішими для всіх інших правових інститутів.

Засади конституційного ладу мають особливу юридичну силу. Це виявляється в обов'язках законодавця дотримуватися вказаних принципів при внесенні змін до тексту Конституції. Конституційний Суд України також повинен виносити свої рішення, виходячи з суті основних принципів, які в будь-якому разі є непорушними. Якщо Конституції України належить перше місце в системі джерел права, то засади конституційного ладу є своєрідною “конституцією для Конституції”. Саме засади конституційного ладу є основним виміром Конституції.

Засади конституційного ладу країни відображають прагнення людини і суспільства до щастя, добра, справедливості, свободи, рівності, солідарності, гуманізму, демократії та порядку. В засадах конституційного ладу, як правило, закріплюється суспільний ідеал.

Ключове значення має положення про верховенство людини над державою. У засадах конституційного ладу має бути відображений принцип обмеження держави, над якою знаходиться право і народний суверенітет, тобто саме вони мають верховенство. Їх закріплення в Конституції спрямоване на здійснення контролю над державою з метою запобігання сваволі з боку державної влади.

Надзвичайно важливим для засад конституційного ладу є їх цілісність. Будучи закріпленими в Конституції, вони стають умовою для тісної внутрішньої єдності і стабільності суспільства.