Ознаки державної реєстрації

1. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту створення юридичної особи.

Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу  України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Таким чином, для того, щоб утворення, намір про створення якого висловили засновники шляхом оформлення установчих документів, перетворилось на суб'єкта права, який має цивільну право- і дієздатність - юридичну особу, необхідно його зареєструвати в установленому законодавством порядку. Підтвердженням цього є ч. 4 ст. 87 ЦК України, згідно із якою юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Іншими словами, юридична особа створюється за рішенням її засновників, проте із підтвердженням (засвідченням) цього факту шляхом державної реєстрації, набуваючи при цьому як статусу юридичної особи взагалі, так і статусу суб'єкта підприємницької діяльності зокрема.

2. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою.
      За загальним визначенням ст. 24 Цивільного Кодексу України фізичною особою вважається людина, тобто біологічна істота. Відтак, в загальному розумінні, людина стає фізичною особою з моменту її народження і перестає нею бути з моменту смерті. Проте здатність займатися певними видами діяльності (у нашому разі - підприємницькою) виникає у цієї особи лише з моменту її державної реєстрації як відповідного суб'єкта. На відміну від юридичних осіб, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підтверджує (засвідчує) не факт виникнення нової людини (фізичної особи), а лише факт набуття нею статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Громадяни із дня народження мають статус фізичних осіб, а тому державна реєстрація необхідна їм лише для набуття додаткового елементу їх статусу - статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців включає, зокрема:

· перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній

картці;

· перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

· внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу — під­приємця до Єдиного державного реєстру;

· оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та ви­писки з Єдиного державного реєстру.

Зміни в установчих документах юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі — імені) або місця проживання фізичної особи — підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Законом.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають держав­ній реєстрації.

Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому зако­ном.

Державна реєстраціяюридичних осіб та фізичних осіб — під­приємців проводитьсядержавним реєстратором виключно у вико­навчому комітеті міської ради міста обласного значення або у ра­йонній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміні­страції за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця.

Місцезнаходженням юридичної особиє місцезнаходження по­стійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності — місцезнаходження іншого органу чи особи, уповно­важеної діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих до­кументах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Місце проживання фізичної особи— житловий будинок, квар­тира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гурто­житок, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою — підприємцем.

Державним реєстратором є посадова особа, яка відповідно до Закону здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

За проведення державної реєстрації стягується реєстраційний збіру такому розмірі:

десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за про­ведення державної реєстрації юридичної особи;

два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за про­ведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

За проведення державної реєстрації змін до установчих докумен­тів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи — підприємця справляється реєстра­ційний збір у розмірі тридцяти відсотків вищевказаного реєстра­ційного збору.

За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у роз­мірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — під­приємців — це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фі­зичних осіб — підприємців.

Він створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з Єдиного дер­жавного реєстру.

Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу — підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення за­писів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

Зведення, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є від­критими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків.

Таким чином, державна реєстрація суб'єктів підприємниц­тва — це обов'язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності кожним суб'єктом підприємництва, що означає необхід­ність проходження ним певної процедури, що посвідчується свідо­цтвом про реєстрацію.

4. Документи, що подаються для проведення реєстраційних дій

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору такі документи:

· заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Реєстраційна картка – це документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи, щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Форма реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи, затверджена наказом Держкомпідприємництва від 9 червня 2004 року № 67.

Реєстраційна картка повинна бути заповнена машино друком або від руки друкованими літерами. Випадку, коли документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена.

· примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи;

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України юридична особа, створена однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Саме у затвердженні статуту виявляється воля (рішення) засновника на створення юридичної особи. Тому окремий документ на її створення у цьому разі не складається.

Якщо засновників юридичної особи декілька (господарські товариства, кооперативи тощо), рішення про її створення приймається зборами засновників. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який і вважається, в розумінні Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», "рішенням засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи". Воно підтверджується підписанням засновниками засновницького договору (у разі створення господарського товариства) або затвердженням статуту (у разі створення кооперативів, які діють виключно на підставі статуту).

· два примірники установчих документів;

    Згідно з ч. З ст. 8 Закону про державну реєстрацію до установчих документів належать: установчий акт, статут або засновницький договір, положення.
    Установчі документи юридичної особи викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

· документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору з проведення державної реєстрації юридичної особи;

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» збір за проведення державної реєстрації  справляється у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

· інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

   У випадках, що передбачені законом, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання. Такі випадки передбачені розділами II, V Закону України від 11 січня 2001 р. № 2210-Ш "Про захист економічної конкуренції", зокрема щодо створення об'єднання підприємств. Порядок отримання такого рішення міститься у Положенні про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положенні про концентрацію), затверджене  розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 р. № 33-р.

  У разі відмови Антимонопольного комітету України в наданні згоди на створення суб'єкта підприємницької діяльності засновник останнього, який є юридичною особою, вправі звернутися до господарського суду із заявою про визнання недійсним відповідного рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України

Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних організацій, закладів та установ) та назву.

У випадках, якщо мало місце резервування найменування юридичної особи, крім вказаних документів додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.

Засновник (засновники) юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці. Для цього він повинен подати заяву, в якій вказується повне найменування юридичної особи під яким він (вони) мають намір її зареєструвати.

Засновник (засновники) юридичної особи або уповноважена ним (ними) особа для того, щоб зарезервувати найменування юридичної особи повинен подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладеного, державному реєстратору такі документи:

· заяву встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи;

· документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.

Документи, які подані для проведення резервування найменування юридичної особи, приймаються за описом, копія якого день надходження документів видається або надсилається рекомендованим листом засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор протягом трьох робочих днів з дати надходження документів для резервування найменування юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис про резервування найменування юридичної особи і видає, або надсилає рекомендованим листом, засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи, яка дійсна протягом строку резервування. Датою резервування найменування юридичної особи є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи.

У випадках, якщо мало місце резервування найменування юридичної особи для державної реєстрації крім вказаних документів додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа повинна особисто надати (або надіслати рекомендованим листом з описом вкладеного) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

· заповнену реєстраційну картку (форма№10 – додаток №1) на проведення реєстрації фізичної особи – підприємця;

· копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

· документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи –підприємця;

· нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

У випадку, якщо фізична особа через свої релігійні, або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, має відповідну відмітку в паспорті та має намір стати підприємцем, для державної реєстрації вона повинна подати:

· заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця;

· документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

·      наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є
підприємцем.   Законом чітко встановлюється, що відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи – підприємця з інших підстав не допускається.       У випадках, коли такі підстави все ж таки мають місце, державний реєстратор зобов'язаний не пізніше двох робочих днів з дати надходження
документів для проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця видати (надіслати рекомендованим листом з описом
вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні
державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та
документи, що подавалися для проведення державної реєстрації
фізичної особи - підприємця, відповідно до опису. В цьому випадку реєстраційний збір, який було оплачено за державну реєстрацію фізичної особи – підприємця не повертається.       Фізична особа має право повторно подати документи для проведення державної реєстрації після усунення причин, що були підставами для відмови в проведенні процедури реєстрації.       У випадку, коли державним реєстратором були порушені строки видачі свідоцтва про державу реєстрацію фізичної особи – підприємця, повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду такі дії кваліфікуються як відмова в проведенні державної реєстрації та можуть бути оскаржені в суді.

Висновки

В якості висновку можна сказати, що законодавство досить детально регулює порядок створення суб’єктів господарювання. Встановлюються загальні правила, що стосуються всіх видів суб’єктів та особливості утворення окремих видів. Порядок утворення суб’єктів регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та рядом інших нормативних актів. Враховуючи специфіку утворення окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, прийнято виділяти чотири способи створення:

· розпорядчий;

· нормативно-явочний;

· дозвільний;

· договірний.

Незважаючи на умовність даної класифікації вона має важливе значення. Одним із основних положень щодо утворення суб’єктів господарювання є вимога закону про її обов’язкову державну реєстрацію. Тільки після реєстрації суб’єкт набуває відповідного статусу.

Для суб’єктів господарювання важливого значення набувають установчі документи, адже Господарський кодекс стоїть на позиції спеціальної правоздатності юридичної особи – тому в статуті мають бути зазначені ті види діяльності, якими суб’єкт господарювання планує займатися.

Державна реєстрація є фінальним етапом процедури створення суб’єкту господарювання, на якому компетентний орган перевіряє дотримання умов, необхідних для створення нового суб’єкту права, та приймає рішення про присвоєння фізичній особі статусу підприємця, а організації статусу юридичної особи. Після цього відомості стосовно суб’єкта вносяться до Єдиного державного реєстру та стають доступними для ознайомлення.

Додаток №1

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держпідприємництва 09.06.2004 № 67