Студопедия
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Характеристика зон потужності в процесі виконання фізичних вправ
Динаміка працездатності, функціональних станів і стомлення
| Періоди працездатності
| Суб'єктивний стан
| Клініко-фізіологічні показники
| Психофізіологічні показники
| Професійна працездатність
| Функціональний стан організму
| Міра зниження працездатності
| | Врабатывание
| Покращується
| Покращуються
| Покращуються
| Покращуються
| Нормальний стан - стомлення
|
До 16%
| | Стабільна працездатність
| Добре
| Стійкість показників
| Стійкість показників
| Зберігається на стабільному рівні
| | Нестійка працездатність
| Погіршується
| Різноспрямовані зрушення вегетативних функцій.
Погіршення показників функціональних проб
| Різноспрямовані зрушення показників; деякі константи не змінюються
| Незначне зниження
| Пограничний стан - хронічне стомлення
|
16-19%
| | Прогресуюче зниження працездатності
| Постійне відчуття втоми, що не проходить після додаткового відпочинку
| Однонапрямлене погіршення усіх показників, величини яких можуть виходити за межі фізіологічних коливань.
| Однонапрямлене погіршення усіх показників. Ознаки неврастенічних станів
| Виражене зниження, поява грубих помилок в роботі
| Патологічний стан - перевтома
|
Более 19%
|
У працюючих м'язах при стомленні відбувається вичерпання запасів енергетичних субстратів (АТФ, КФ, глікоген), накопичуються продукти розпаду (молочна кислота, кетонові тіла) і відзначаються різкі зрушення внутрішнього середовища організму. При цьому порушується регуляція процесів, пов'язаних з енергетичним забезпеченням м'язового скорочення, з'являються виражені зміни в діяльності систем легеневого дихання і кровообігу
Таблиця 2
Класифікація проявів стомлень
| Види
| Прояв стомлення
| Стан спортсмена
| | Легке
| Стан, який розвивається навіть після незначної за об'ємом і інтенсивності м'язової роботи.
| Воно проявляється у вигляді втоми. Працездатність при цій формі стомлення, як правило, не знижується
| | Гостре
| Стан, який розвивається при граничному одноразовому фізичному навантаженні
| Відзначається слабкість, різко знижується працездатність і м'язова сила, з'являються реакції атипій серцево-судинної системи на функціональні проби. Блідість особи. Тахікардія. Підвищення максимального АД на 40-60 мм рт. ст., різке зниження мінімального АД, на ЕКГ порушення обмінних процесів серця, підвищення загального лейкоцитозу крові, іноді білок в сечі
| | Перенапруження
| Стан, що гостро розвивається, після виконання одноразового граничного тренувального або змагання навантаження на тлі пониженого функціонального стану організму
| Загальна слабкість, млявість, запаморочення, іноді непритомний стан, порушення координації рухів, серцебиття, зміна АД. Порушення ритму серця, збільшення печінки (больовий печінковий синдром), реакція атипії серцево-судинної системи на навантаження. Ця форма триває від декілька днів до декількох тижнів.
| | Перетренування
| Стан, який розвивається у спортсменів при неправильно побудованому режимі тренувань і відпочинку (фізичне перевантаження, одноманітність засобів і методів тренування, порушення принципу поступовості збільшення навантажень, недостатній відпочинок, часті виступи в змаганнях)
| Виражені нервово-психічні зрушення, погіршення спортивних результатів, порушення серцево-судинної і нервової системи зниження опірності організму до інфекцій
| | Перевтома
| Патологічний стан організму. Воно найчастіше проявляється у вигляді неврозу, спостерігається, як правило, у спортсменів з нестійкою нервовою системою, емоційно вразливих, при надмірних фізичних навантаженнях
| Прояви схожі на властиві перетренуванню, але чіткіше виражені. Спортсмени апатичні, їх не цікавлять результати участі в змаганнях, у них порушений сон, з'являються болі в серці, розлад травлення, статевої функції, тремор пальців рук
|
При тривалому напруженому тренувальному навантаженні (30-60 с), спрямованому на вдосконалення швидкісної витривалості, спостерігалося достовірне збільшення активності ланок САС. Так, екскреція адреналіну і норадреналіну в порівнянні з фоном зростала майже в 3 рази і дофаміну більш ніж в 2 рази. Така реакція САС на тривале навантаження є позитивною.
Таким чином, у спринтерів при навантаженні швидкісної спрямованості САС переважно реагує адреналовою реакцією. Це добре узгоджується з відомими уявленнями про те, що адреналін - "гормон тривоги" ответствен за швидку мобілізацію енергетичних ресурсів, швидкий перехід організму із стану спокою в стан підвищеної активності.
Таблиця 3
Характеристика зон потужності в процесі виконання фізичних вправ
| Характеристика фізіологічних показників
| Види вправ
| | Максимальною анаеробною (анаеробною)
Стомлення пов'язане передусім з киснево-транспортною системою, лімітуючою працездатність. Енергозабезпечення здійснюється за рахунок фосфагенної енергетичної системи (АТФ КФ) при деякій участі лактацидной (гліколітичною) системи. "Середня" легенева вентиляція не перевищує 20-30% максимальною. ЧСС підвищується ще до старту - 140-150, а після фінішу - 160-180 уд/хв. Концентрація лактату в крові після роботи складає 5-8 ммоль/л. Перед виконанням вправ дещо підвищується концентрація глюкози в крові. До і в процесі виконання вправ в крові підвищується концентрація катехоламінів і гормону зростання, знижується концентрація інсуліну. Кисневий запит може складати 7-14 л, а кисневий борг 6-12 л, тобто 90-95% від кисневого
| Біг на 100 м, спринтерська велогонка на треку, плавання і пірнання на дистанцію до 50 м. Тривалість - до 30 с
| | Околомаксимальной анаеробною (змішаною)
Стомлення пов'язане передусім з киснево-транспортною системою, лімітуючою працездатність. Передстартове підвищення ЧСС - до 150-160, після фінішу пульс досягає 180-190 уд/хв. В процесі виконання вправ легенева вентиляція росте і до завершення досягає 50-60% максимальної робочої вентиляції для цього спортсмена (60-80 л/хв.). Зростає швидкість споживання O2 і досягає 70-80% індивідуального МПК. Концентрація лактату в крові після вправи висока - до 15 ммоль/л. Вона тим вище, чим більше дистанції і вище кваліфікація спортсмена. Концентрація глюкози підвищена - до 100-120 мг
| Біг на 200-400 м, плавання на дистанціях до 100 м, біг на ковзанах на 500 м. Тривалість від - 20 до 50 с
| | Субмаксимальною анаеробною
У розвитку стомлення визначальним чинником є недостатнє постачання м'язів киснем (енергетичне забезпечення йде за рахунок анаеробного гліколізу). Кисневий запит може досягати 20-40 л, а рівень енергетичних витрат в 4-5 разів перевищує максимум аеробного виробництва енергії. ЧСС, сердечний викид, легенева вентиляція можуть бути близькі до максимальних значень для конкретного спортсмена. Концентрація лактату в робочих м'язах і крові - до 20-25 ммоль/л. Відповідно рН крові знижується до 7,0. Підвищується глюкоза в крові - до 1 50 мг. Високий зміст в плазмі крові катехоламінів і гормону зростання. Під впливом продуктів анаеробного розпаду міняється проникність клітинних мембран для білків, збільшується їх вміст в крові, вони можуть виходити в сечу, де їх концентрація досягає 1,5%
| Біг на 800 м, плавання на 200 м, біг на ковзанах на 1000 і 1500 м, заїзди на 1 км у велоспорті (трек). Тривалість - від 1 до 2 хв
|
Відмітною особливістю протікання відновних процесів після тренувальних і змагань навантажень є неодночасне (гетерохронне) повернення після виконаного тренувального навантаження різних показників до початкового рівня. Встановлено, що після виконання тренувальних вправ тривалістю 30 с з інтенсивністю 90% максимальної відновлення працездатності зазвичай відбувається впродовж 90-120 с. Окремі показники вегетативних функцій повертаються до дорабочему рівня через 30-60 с, відновлення інших може затягнутися до 3-4 хв і більше.
Подібна тенденція спостерігається і в ході відновлення після виконання програм тренувального зайняття, участі в змаганнях. Гетерохронизм відновних процесів обумовлений різними причинами, в першу чергу - спрямованістю тренувального навантаження.
Дані, викладені в таблиці 4, свідчать про процеси відновлення, які протікають з різною швидкістю і завершуються в різний час.
Таблиця 4
|
