Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних осіб

Кримінальна відповідальнусть неповнолітніх

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках судзастосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.

Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

36.Адміністративна відповідальність- це різновид правової відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (передусім адміністративних проступків), згідно з якою особи, що скоїли ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноваженим державним органом за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку.

ознаки:

1) має зовнішній характер;

2) застосовується лише за вчинення правопорушення;

 3) пов'язана з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів;

 4) визначена у нормах права;

5) притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку;

6) притягнення до відповідальності здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами;

7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.

Набуття громадянства України за терит походженням

Відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України", особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):

· сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України "Про правонаступництво України";

· сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Умови недійсності шлюбу

Шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був укладений з порушенням сімейного законодавства; Рішення про недійсність шлюбу приймає РАЦС або суд.

РАЦС – за заявою зацікавленої особи анулює шлюб, якщо він зареєстрував:

1. З особою, що одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
2. Між родичами, за прямою лінією, чи братами і сестрами
3. З недієздатною особою.

Суд визнає недійсним шлюб, якщо він був зареєстрований:

1. Без вільної згоди ч. або ж.
2. Або без наміру створити сім’ю (фіктивний)
3. Між усиновленими і усиновитими, їх дитиною (до 18р)
4. Між двоюрідними братом і сестрою, тіткою, дядькою – племінником
5. З особою, що приховала свою важку хворобу – небезпечну для іншої особи
6. З особою, що не досягла шлюбного віку

Цілі і підстави юридичної відповідальності

Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в:

1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних заходів з боку держави для того щоб винна особа відчула певні обмеження своїх прав, страждання тощо;

2) перевихованні і виправленні правопорушника;

3) недопущенні вчинення нових правопорушень з боку покараної особи (індивідуальна превенція правопорушень);

4) запобіганні вчиненню правопорушень з боку інших осіб (загальна превенція правопорушень).

Юридична відповідальність може мати місце при наявності:

1) юридичної (правової) підстави;

2) фактичної підстави;

3) процесуальної підстави.

Види юридичної відповідальності

Конституційна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що є в Україні відносно новим видом відповідальності. Він визначений у конституційних нормах і його призначення полягає в забезпеченні виконання приписів Основного Закону та притягненні винних осіб до юридичної відповідальності. Прикладами такої відповідальності є:

Цивільно-правова відповідальність - це вид юридичноївідповідальності що призначається судом у разі невиконання (порушення) договору або заподіяння майнової чи моральної шкоди.

Дисциплінарна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що має місце в трудових, навчальних, військових та інших відносинах. Так, в трудових відносинах вона покладається роботодавцем на працівника за вчинене ним порушення трудової дисципліни шляхом видання відповідного наказу (розпорядження). Ця відповідальність може бути:

Матеріальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що має місце в трудових правовідносинах і полягає у відшкодуванні працівником завданої ним прямої дійсної шкоди підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків.

Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що застосовується уповноваженими органами (посадовими особами) виконавчої влади, місцевого самоврядування та судами до осіб, які скоїли адміністративні правопорушення. Суб'єктами цієї відповідальності можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Кримінальна відповідальність - це найсуворіший вид юридичної відповідальності, що накладається тільки судом на особу, яка винна у скоєні злочину.

Кримінальна відповідальність реалізується через кримінальні правовідносини між державою в особі органів, які здійснюють боротьбу із злочинністю (міліція, прокуратура, СБУ, податкова міліція...) та особою в діянні якої міститься склад злочину в спеціальному процесуальному порядку, визначеному в Кримінально - процесуальному кодексі України.

Міжнародно-правова відповідальність може бути:

а) політичною;

б) матеріальною.

Цивільна правоздатність і дієздатність фізичних осіб

Цивільна правоздатність.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ЦК).

До фізичних осіб належить громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Для того, щоб виступати суб'єктом цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною правосуб'єктністю, яка включає в себе правоздатність та дієздатність.

Цивільною правоздатністю називається здатність фізичної особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті. Цивільна правоздатність як суспільно-правова якість визнається за всіма громадянами України, які мають бути рівними перед законом. Вона закріплюється в цивільному законодавстві як рівна для всіх і для кожного незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, релігійних поглядів, роду й характеру занять, місця проживання тощо. Кожен громадянин упродовж свого життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності, але може бути обмежений у ній.

 Цивільна дієздатність.

Цивільною дієздатністю фізичної особи називається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього розрізняють декілька різновидів цивільної дієздатності:

   1) часткова цивільна дієздатність (ст.31 ЦК);

2) неповна цивільна дієздатність (ст.32 ЦК);

3) повна цивільна дієздатність (ст.34 ЦК);

4) обмежена цивільна дієздатність (ст.36 ЦК);

5) недієздатність фізичної особи (ст.39 ЦК).