Політичний режим - це сукупність засобів здійснення влади, яка відображає порядок взаємовідносин громадян і держави.

При виділенні політичного режиму в окремий тип враховується:

 •структура політичної влади, її реальна роль в суспільстві;

•методи здійснення державної влади: яким методам віддається перевага: насильству чи переконанню; •реальний рівень свобод людини, обсяг її прав; •способи врегулювання конфліктів;

•плюралізм (наявність багатьох думок і поглядів, різних політичних сил), у тому числі наявність або відсутність легальної (або нелегальної) опозиції;

•партійна система: однопартійна чи багатопартійна;

• ідеологія і те місце, яке відводиться їй у мобілізації суспільства;

•ставлення населення до участі у політичному житті (політична пасивність, мобілізована участь та ін.)

Типи політичних режимів

Тоталітаризм - система насильницького панування правлячої верхівки,

організованої у цілісний військово-бюрократичний апарат на чолі з лідером

(вождь, фюрер...)

1. Всебічний та всеохоплюючий контроль влади над суспільством, втручання

влади навіть в особисте життя громадян.

2. Панування в державі єдиної загальнообов'язкової ідеології.

3. Однопартійна диктатура. Заборона на існування інших, окрім правлячої,

партій. «Зрощення» партійного апарату з державним. Відсутність легальної

опозиції.

4. Безмежна влада лідера, культ особи вождя.

5. Воєнна або планова економіка.

6. Репресії проти інакомислячих, а також проти потенційних (можливих)

противників режиму, порушення владою прав і свобод людини.

Приклади: - фаш. Німеччина (А. Гітлер), - фаш, Італія (Б. Мусоліні), -СРСР (Й. Сталін), - Китай (Мао Цзедун) – Камбоджа (Пол Пот) – сучасна Північна Корея

Демократія - тип політичної влади, за якого реально забезпечено верховенство влади народу, можливості впливу громадян на процес

формування органів влади та прийняття політичних рішень.

1. Виборність головних органі влади. Всезагальне, рівне виборче право, таємне

голосування. Влада більшості, але меншість має право на незгоду, на опозицію.

2. Рівність громадян у правах: особистих, політичних, соціально-економічних,

культурних.

3. Плюралізм (можливість існування різних думок і поглядів, різних

політичних ідей і течій). Можливість існування багатьох політичних партій.

Вільна діяльність опозиції, відсутність тиску і переслідувань з боку влади.

4.                                      Принцип поділу державної влади на 3 гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Вирішення конфліктів між владою та громадянами мирним шляхом.

5.                                      Гласність щодо всієї діяльності державних органів, політичних партій.

Приклади: Сучасні країни західної Єевропи

Міжнародна політика

Міжнародна політика, етапи розвитку та принципи сучасної політики

Міжнародна політика – це система зв’язків і відносин мід народами, державами та міжнародними організаціями. Етапи розвитку міжнародної політики:

1 Стародавній світ – поява міжнародної політики у зв’язку з появами перших держав

2 Середні віки – поширення практики укладання угод між державами

3 Новий час – виникнення перших міжнародних організацій

4 Сучасний етап – протягом перших 3 етапів війна вважалася першим засобом вирішення конфліктів між державами. На сучасному етапі після 2 світової війни розроблено принципи політики мирного співіснування

1 Мирне співіснування, мирне вирішення конфліктів між державами

2 Рівність держав

3 Непорушність державних кордонів

4 Невтручання у внутрішні справи інших країн

5 Повага до прав людини

Але держави світу дозволяють порушувати ці принципи

Провідні міжнародні організації

ООН –організація об’єднаних націй, органи ООН – генеральна асамблея, рада безпеки та інше. Установи при ООН – Юнеско, ВООЗ, МВФ, та інші. Україна член ООН з 1945 року.

Рада Європи – 1949 рік. Основна мета 0 захист демократії та прав людини в країнах. Основний документ – евроконвенція за прав людини. Україна вступила до ради Європи у 1990 – хх роках.

ЕС – 1948 рік – економічна інтеграція країн (вільний ринок, відсутні кордони, валюта). Україна прагне вступити в ЕС, але на даний час не є кандидатами на вступ у ЕС.

НАТО – військово політичний блок, створений 1949 році. Україна не входить до НАТО. За президентства Ющенка було взято курс на вступ України до НАТО, але Віктор Янукович цей курс припинив і підтвердив позаблоковий статус України

Зовнішня політика України

Самостійна політика починається після проголошення незалежності 1991 р. Основні принципи

1 Взаємоповага та взаємовигідне співробітництво, невтручання у внутрішні справи інших держав.

2 Україна не має територіальних претензій до інших країн і не визнає такі претензії по відношенню до України

3 Без ядерний і позаблоковий статус