Інші види щорічних відпусток, передбачені законодавством

Законом України "Про відпустки" передбачена можливість надання деяким категоріям працівників щорічних відпусток, що не передбачені цим законом. Такі види щорічних відпусток можуть встановлюватися як спеціальним законодавством, так і колективним договором.

Законом України "Про державну службу" передбачено, зокрема, що державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Крім щорічної основної відпустки, тим державним службовцям, які мають

124

стаж державної служби понад 10 років, надається щорічна до­даткова відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з другого року вона збільшується на 2 календарні дні за кожен наступний рік. При цьому тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Анало­гічно надається відпустка посадовим особам органів місцевого самоврядування.

Прокурорам і слідчим прокуратури згідно з Законом України "Про прокуратуру" надається щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку. Цим же особам за стаж роботи в органах прокуратури надається щорічна додаткова відпустка за наяв­ності стажу роботи понад 10 років тривалістю 5 календарних днів, понад 15 років — 10 календарних днів, понад 20 років — 15 календарних днів.

Посадові особи митних органів залежно від вислуги років мають право на щорічну відпустку за наявності стажу до 10 років — ЗО календарних днів, від 10 до 15 років — 35 кален­дарних днів, від 15 до 20 років — 40 календарних днів, понад 20 років — 45 календарних днів. Це врегульовано Положенням про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затв. Постановою Кабінету 'Ііністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97.

Законом України від 17 листопада 1992 р. "Про статус народ­ного депутата України" (в редакції Закону від 22 березня 2001 р. врегульовано право народних депутатів на щорічну відпустку у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів з випла­тою допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Громадянам України, які проходять альтернативну (невій­ськову) службу, надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. За перший рік такої служби вказана відпустка надається після відпрацювання 11 календар­них місяців.

Членам добровільних пожежних дружин Закон України від 17 грудня 1993 р. "Про пожежну безпеку" передбачає можли­вість надання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати за активну участь у роботі цих дружин тривалістю до 10 робочих днів на рік. Така відпустка надається за рішенням роботодавця. Аналогічна відпустка тривалістю до 5 календар­них днів за рішенням трудового колективу може надаватися членам громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону за поданням керівників цих органів. Мож­ливість надання такої відпустки передбачена Законом України

125

від 22 червня 2000 р. "Про участь громадян в охороні громад­ського порядку і державного кордону".

Законами України від 22 червня 2000 р. "Про позашкільну освіту" і від 10 лютого 1998 р. "Про професійно-технічну освіту" передбачено право педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 42 календарних днів. Порядок надання цих відпусток врегульований постано­вою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календар­них днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним пра­цівникам та науковим працівникам".

Закон України від 23 вересня 1997 р. "Про державну під­тримку засобів масової інформації та соціальний захист жур­налістів" передбачає право журналістів незалежно від форми власності засобу масової інформації, у якому він працює, на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. До журна­лістів за цим Законом належать працівники, які професійно збирають, одержують, створюють і займаються підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконують посадо­ві (службові) обов'язки у засобах масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах).

Ще один вид відпустки передбачено Законом України від 12 грудня 1991 р. "Про запобігання захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" (в редакції Закону від 3 березня 1998 р.). Зокрема, медичні працівники, які були заражені вірусом імунодефіциту людини або захворіли на СНІД внаслідок виконання професійних обов'язків, мають право на щорічну відпустку загальною три­валістю 56 календарних днів з використанням її у літній або інший зручний для них час.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", врегу­лював тривалість надання щорічних відпусток працівникам, які працюють або перебувають у відрядженні на територіях радіо­активного забруднення. Особам, які працюють на території зони відчуження і безумовного відселення, відпустка надається три­валістю 44 календарні дні, а тим працівникам, що зайняті в зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів. Ті ж, хто працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають відпустку ЗО календарних днів. Ці відпустки

126

надаються пропорційно відпрацьованому на зазначених тери­торіях часу. Якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку, то вона надається понад основну, передбачену Зако­ном України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".