Регіональні особливості розвитку рекреаційних комплексів.

Кримський рекреаційний район - головний рекреаційний район міжнародного значення в Україні. Він має унікальні, компактно розміщені рекреаційні ресурси, що забезпечують розвиток як природничо орієнтованих (лікувально-оздоровчий, спортивний, екологічний тощо), так і соціокультурних (пізнавальний, етнографічний, науковий та ін.) видів туризму.

Район займає площу, яка становить 4,5% територїї України, але при цьому є дуже неоднорідним за специфікою рекреації та рівнем освоєння рекреаційних ресурсів.

Регіон характеризується наявністю:

- найбільших в Україні експлуатаційних запасів мінеральних вод.

- 26,4% розвіданих запасів мулових органо-мінеральних сульфідних грязей (використовуються лише три родовища, в яких зосереджено близько третини запасів), єдиного в Україні Булганацького родовища сопкових грязей;

- унікальних (навіть у межах Чорноморського басейну) кліматичних умов ПБК, а також природних можливостей для організації гірськолижного відпочинку;

- поєднання в межах компактної території унікальних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду і багатовікової культурно-історичної спадщини.

Санаторно-курортна мережа розосереджена по території регіону надзвичайно нерівномірно, в залежності від розміщення природних лікувальних ресурсів. Малорозвиненою вона залишається на північному сході, у степовій частині півострова, при наявності сформованих курортних зон у районі Судака, Євпаторїі, Феодосії, Алушти, Ялти, розташованих на південному і західному узбережжі з піщаними та гальковими пляжами. На Крим припадає 27,1 % місць в установах організованої рекреації, хоча величина і якість фонду розміщення досі є серйозною проблемою для рекреаційного господарства республіки.

Досить розвиненим і надзвичайно перспективним рекреаційним районом є Карпатський. Завдяки наявності унікальних і різноманітних рекреаційних ресурсів, розвитку інфраструктури та вигідному географічному положенню рекреаційні об’єкти району надзвичайно популярні серед вітчизняних і зарубіжних туристів. У регіоні знаходяться:

- 55,9% ресурсів мінеральних вод країни

- всі родовища озокериту і значна кількість цінних родовищ торфових грязей;

- соляні шахти і солоні озера, що мають унікальні лікувальні властивості, та мало освоєні в рекреаційному відношен­ні печери Буковини;

- сприятливі для оздоровлення та різних видів літнього і зимового відпочинку кліматичні умови рівнинних, передгірських і гірських районів;

- численні пам’ятки природи, історико-культурні ресурси (13%, зареєстрованих в Україні), місцевий етнічний колорит, що створює можливості для розвитку «зеленого» туризму.

В. Євдокименко на основі рекреаційної спеціалізації, ресурсної бази, наявності можливостей для задоволення різноманітних потреб відпочиваючих виділяє в межах Карпатського регіону 18 рекреаційних районів. Санаторно-курортне господарство є базовим для організації рекреаційної діяльності у Прикарпатському, Розтоцькому, Воловецько-Міжгірському, Свалявсько-Мукачівському районах і має важливе значення для більшості інших районів.

При розвиненості в районі цієї галузі рекреації порівняно з іншими регіонами України вона вимагає значного інвестування на потреби реконструкції і розвиток інфраструктури, підвищення її якості. У цьому контексті саме курортне господарство покликане забезпечити подальший соціально-економічний розвиток краю і розв’язати проблему сезонності рекреаційно-туристичної діяльності.

Подальший розгляд регіональних особливостей геопросторової організації рекреаційного господарства України пропонуємо у розрізі суспільно-географічних районів.

По-перше, саме цей рівень найбільшою мірою може задовольнити найголовніші цілі будь-якого районування - координацію розвитку рекреаційного господарства з іншими галузями та забезпечення оптимального функціонування рекреаційних систем.

По-друге, такий підхід відповідає основним принципам рекреаційного районування.

По-третє, мережа суспільно-географічних районів значною мірою відображає територіальну диференціацію рекреаційного потенціалу.

По-четверте, області, які входять до певного суспільного району, мають спільні проблеми щодо сучасного стану санаторно-курортного господарства і програми розвитку перспективних функцій, напрямів, тенденцій та закономірностей рекреаційного освоєння і раціонального використання рекреаційних ресурсів.

Столичний район, який має найбільшу площу (15,1 % території України), посідає друге місце після Донецького за чисельністю населення, що й визначає надзвичайно високі його рекреаційні потреби. Вони част­ково можуть бути задоволені завдяки:

- сприятливим кліматичним умовам і наявності численних водних об’єктів;

- широкому залученню до рекреаційної сфери лісових масивів,

- об’єктів природно-заповідного фонду;

- експлуатації джерел мінеральної води;

- наявності найпотужнішого (18,9%) і надзвичайно різноманітного історико-культурного потенціалу.

Однак наявний рекреаційний потенціал, розвиненість інфраструктури (зокрема, лише 5,7% місць в установах організованоїрекреації) і напружена екологічна ситуація не дають змоги повною мірою реалізувати потребу населення в лікуванні, оздоровлені та відпочинку.

Надзвичайно важливим рекреаційним районом України є Причорноморський (14,3% площі і 10,1% населення країни). Його основними рекреаційними ресурсами є:

- тепле море, численні пляжі, насичене ароматом степових трав і морськими солями повітря;

- 72,1% розвіданих запасів сульфідних лікувальних грязей;

- близько 7,5% запасів мінеральних вод різних типів (бромні, йодобромні, радонові, без специфічних компонентів і властивостей);

-  надзвичайно різноманітна історико-культурна спадщина (10,9%),

- етнічна своєрідність населення окремих територій;

- значний (третій за кількістю лікувальних закладів та їх місткістю) санаторно-курортний фонд.

Природно-географічними особливостями обумовлена концентрація санаторно-курортного господарства у вузькій прибережній смузі, тоді як решта території забезпечує потреби району в сільськогосподарській продукції. В регіоні сформувався потужний Одеський рекреаційний район і поки що мало освоєні курортні зони Коблевого, Очакова, Миколаєва, Голої Пристані, Скадовська, Арабатської Стрілки.

Проблема двох інших районів півдня України - Донецького і Прид­ніпровського - полягає в подібності їх природно-ресурсної рекреаційної бази як між ними самими, так і з Причорноморським районом, що має довшу історію рекреаційного освоєння і є більш конкурентоспроможним. Хоча вони мають і свої специфічні особливості.

Перевага Донецького району полягає в оптимальному співвідношенні основних факторів розвитку рекреації. Ця територія є найбільш густонаселеною в Україні і сильно урбанізованою, що обумовлює найвищу потребу населення в різних видах відпочинку, для задоволення якої достатньо наявних ресурсів. Головними рекреаційними ресурсами краю є:

- мінеральні води (11,2% загальноукраїнських запасів - 2 місце серед регіонів України), переважно без специфічних компонен­тів, бромні, радонові і залізисті;

- лікувальні грязі озер Ріпне, Сліпне;

- особливості мікроклімату лісових масивів басейну Сіверського Донця в північній частині району і на узбережжі Азовського мо­ря, особливо сприятливому для розвитку дитячої рекреації;

- розвинена санаторно-курортна база (їі місткість - переважно за рахунок баз відпочинку і дитячих оздоровчих таборів - становить 13,5 % від загальноукраїнського показника).

Локалізація району в межах степової зони з незначною довжиною узбережя Азовського моря, надзвичайно висока концентрація екологічно небезпечних виробництв (гірничовидобувна, металургійна та хімічна промисловість), дефіцит чистої прісної води, небагата історико-культурна спадщина (найбільшу цінність представляють пам’ятки античної культури) обумовили зосередження санаторно-курортних закладів у крайніх північних і крайніх південних районах регіону. Найбільш відомі курорти - Слов’янськ, Святогірськ, Старобільськ, Кремінна, Маріуполь, Мелекіне.

Перевагами Придніпровського району порівняно з попереднім є його більш широкий вихід до Азовського моря, знаходження на його території великої водної артерії - Дніпра в його нижній течії, а також значно більша кількість культурно-історичних пам’яток, особливо елліністичного періоду і козацької доби. До інших ресурсів краю відносяться:

- родовища лікувальних грязей (Молочний та Утлюцький лимани, озера Велике, Красне, Кирилівське, Солоний Лиман);

- різні типи мінеральних вод (бром на, йодо-бромна, без специфіч­них компонентів і властивостей, радонова);

- кліматичні умови, сприятливі для проведення таласо-, геліо- та аеротерапiі.

Найвідоміші курорти регіону - Бердянськ, Приморськ, Кирилівка, Солоний Лиман, Новомосковськ.

У перспективі на важливий рекреаційний район країни може перетворитись Подільський,де вже сьогодні успішно розвивається пізнавальний, паломницький, водний (сплавляння на байдарках і каное), сільський і спелеотуризм. Подальший розвиток рекреаційної сфери в регіоні може бути забезпечений за рахунок:

- сприятливих кліматичних умов;

- значних експлуатаційних запасів мінеральних вод (без специфічних компонентів, радонова, з підвищеним вмістом органічних речовин - типу Нафтуся, сульфідна, крем’яниста, бромна), торфових лікувальних грязей (родовища Війтівецьке, Настасівське та ін.), сапропелів (Микулинецьке);

- водних рекреаційних ресурсів басейнів Дністра та Південного Бугу;

- мальовничих ландшафтів Кременецьких гір, Подільських і Мурафських Товтр;

- об’єктів природно-заповідного фонду (в районі знаходиться найбільший за площею національний парк «Подільські Товтри»);

- спелеоресурсів (можливість їх використання як туристичних об’єктів і з лікувальною метою);

- унікальних історико-культурних ресурсів (Кам’янець-Подільський, Почаїв, Кременець, Немирів та ін);

- найсприятливіших екологічних умов.

Сьогодні в районі функціонують такі популярні курорти як Хмільник, Сатанів, 3аліщики, Немирів. Розвивається санаторно-курортна база в Гусятині, Печері, Микулинцях, Скалі-Подільській та ін.

Певну складність становить оцінка рекреаційного потенціалу Північно-Східногорайону - єдиного серед районів України, розташованого в межах трьох природних зон: мішаних лісів, лісостепу і степу. Це надзвичайно урізноманітнює його ресурси, серед яких:

- сприятливі кліматичні умови як для зимових (на півночі), так і літніх (на півдні) видів рекреаційних занять;

- мінеральні джерела. Загальнодержавного значення (води без специфічних компонентів, бром на, йодо-бромна, крем’яниста, радо нова тощо);

- мальовничі лісові пейзажі, річкові долини Хоролу, Ворскли, Сейму, Пселу, простори найпівнічніших в Україні степів;

- практично необмежені ресурси для розвитку сільського туризму, загальноукраїнським центром якого сьогодні є Диканька;

- цінна історико-культурна спадщини, зокрема, скіфського періоду, козаччини, українського національного відродження кінця ХІХ - початку ХХ ст., а також етнокультурні особливості територіі

Відносно стабільна екологічна ситуація в перспективі може сприяти роз­витку, крім уже відомих курортів (Миргород, Березівські Мінеральні Води, Рай-Оленівка, Ліщинівка), інших рекреаційних центрів - Путивля, Нових Санжар, Пісочина, Високою та ін., які перебувають у стадії становлення.

Північно-Західний і Центральний райони мають різну структуру рекреаційних ресурсів, але відзначаються однаково: слабким розвитком, санаторно-курортної бази.

Північно-Західнийнайменший за площею, має такі основні ресурси:

- значні лісові масиви з унікальними мікрокліматичними особливостями, багатою флорою і фауною;

- сприятливі кліматичні умови;

- водні об’єкти (численні озера, річки, ставки);

- перспективні для рекреаційного використання басейни лікувальних торфів (зокрема, Журавицьке), сапропелів (розвідані запаси лише на Волині становлять б 1,2 млн. т), мінеральні джерела (води без специфічних компонентів, бромна, радонова);

- історико-культурна спадщина, переважно періоду Київської Русі та козаччини, і етнографічні особливості краю.

Сьогодні активно формуються Шацький, Степаньський, Грем’ячський, Острозький та інші рекреаційні вузли і центри.

Унікальність Центральногорайону в аспекті його рекреаційного використання полягає вже в тому, що з ним пов’язані імена видатних діячів української історії і культури: Б. Хмельницького, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, С. Скляренка, В. Чорновола та ін. Серед інших рекреаційних ресурсів району:

- м’який, помірно континентальний клімат;

- мінеральні джерела - радонові і без специфічних компонентів і

- властивостей;

- мальовничі краєвиди, особливо уздовж берегів Дніпра, Росі, Тясмину, Інгульця і численних ставків;

- об’єкти природно-заповідного фонду (ландшафтний парк «Трахтемирів»; «Хутір Надія», Онуфріївський, Тальнівський, Корсунь-Шевченківський парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва, дендропарк «Софіївка» та ін.).

Курортно-рекреаційне господарство району є слабко розвиненим, що пов’язано перш за все з поганою транспортною доступністю. Тут функціонують курорти і курортні місцевості Соснівка, Сокирна, Прохорівка, Світловодськ.

Останнім часом на фоні постійного інтересу до проблем рекреаційного районування на макрорівні з’являється багато робіт, присвячених виділенню рекреаційних підрайонів у межах Карпатського, Кримського та інших рекреаційних районів і окремих адміністративних областей.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що проблема рекреаційного районування і сьогодні залишається актуальною, оскільки досі відсутні єдиний методичний підхід до територіальної організації рекреаційного господарства, механізм регулювання рекреаційних потоків, єдине бачення перспектив розвитку санаторно-курортної бази і шляхів розвитку нових видів рекреаційних занять.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

1. Історія рекреаційного районування України.

2. Історія розвитку курортної справи в Україні.

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

1. Стан розвитку рекреаційних комплексів Донецького рекреаційного району України.

2. Стан розвитку рекреаційних комплексів Столичного рекреаційного району України.

3. Стан розвитку рекреаційних комплексів Центрального рекреаційного району України.

4. Стан розвитку рекреаційних комплексів Кримського рекреаційного району України.

5. Стан розвитку рекреаційних комплексів Карпатського рекреаційного району України.

6. Стан розвитку рекреаційних комплексів Придніпровського рекреаційного району України.

7. Стан розвитку рекреаційних комплексів Причорноморського рекреаційного району України.

8. Стан розвитку рекреаційних комплексів Подільського рекреаційного району України.

9. Стан розвитку рекреаційних комплексів Північно-Східного рекреаційного району України.

10. Стан розвитку рекреаційних комплексів Півнчно-Західного рекреаційного району України.

3. Тести: