Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Збірними наз. іменники, які означають сукупність однакових чи подібних предметів, що сприймається як одне ціле, напр.: товариство, насіння, садовина, малеча, вишняк.




Особливості:

1) мають тільки форму однини,

2) творяться за допомогою

– суфіксів – ств(о), –зтв(о), –цтв(о), –инн(я), овинн(я), ия, ина, –ст(а), –і(я), –ур(а), –ат та ін.

– безафіксним способом від прикметників: молодь, зелень, від дієслів: заполоч, наволоч, дієприкметників: знать, рвань.

3) не сполучаються з власне кількісними числівниками, а тільки з неозначено-кількісними або дробовими (трохи гарбузиння, одна п’ята молодняка).

5. Іменники зі значенням речовинності.

Речовинні іменники називають речовину, яка рахунку, як відомо, не підлягає, її можна лише виміряти, а вже потім порахувати одиниці виміру, напр.: кілограм меду, склянка чаю, пляшка олії.

     Іменники з речовинним значенням називають:

– зернові культури: кукурудза, просо, жито;

– овочі, ягоди: цибуля, агрус, полуниця;

– харчові продукти: борошно, цукор, кава;

– ліки: анальгін, валідол, омез;

– тканини: шовк, сатин, льон;

– будівельні матеріали: бітум, гіпс, вапно, крейда;

– корисні копалини, мінерали, хім. елементи і сполуки: вугілля, нафта, ятар, кисень, глюкоза, водень.

IV. Граматичні категорії іменника

Рід іменників

1) Кожний ім. в однині має грам знач. роду.

2) Рід ім-ка визначають, співвідносячи його із займенниками: він, вона, воно, цей, ця, це.

3) Основним показником роду ім. є закінчення:

– чол. р. – нульове, рідше –о, –а

– жін. р. –а, –я

– сер. р. –о, –е, –а, –я

– У похідних імен., крім значення, на рід може вказувати суфікс: заєць, зайчиха, зайченятко.

4) Деякі ім. можуть бути подвійного роду. Їх наз. ім-ми спільного роду: цей сирота, ця сирота, той ледащо, та ледащо.

5) Серед незмінюваних ім.:

– Власні назви мають рід відповідно до заг. назви, напр.: Екзюпері (письм.), Жорж Санд (письменниця), Факти (газета).

– Абревіатури мають рід основного слова: НАН (нац. Академія наук) оголосила конкурс…

– Серед іншомовних слів назви неістот мають здебільшого середній рід (бюро, журі, кіно, рагу), назви істот мають рід відповідно до статі: ця леді, ця мадам, цей аташе.

Число іменників

Іменники змінюються за числами. Окремі групи становлять іменник, які вживаються тільки

1) в однині:

– речовинні: молоко, мед, чавун;

– збірні: учнівство, гарбузиння;

– абстрактні: честь, милосердя;

– власні назви: Запоріжжя, Київ, Дніпро, Україна.

2) у множині:

– назви парних предметів: сани, штани;

– назви дій, станів, почуттів: лінощі, пахощі, жнива;

– збірні: люди, дрова, верстви;

– власні назви: Чернівці, Карпати.

3) Відмінки іменників (див. вище).










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 177.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...