Українські класифікатори техніко-економічної інформації

З розвитком інформаційних технологій набули актуальності методи класифікації і кодування інформації. Без державних класифікаторів є неможливим вирішення проблеми узгодження міжвідомчих потоків інформації. Крім того, класифікатори дають можливість забезпечити порівняня різноманітних національних та міжнародних організацій з стандартизації, а також інформаційну сумісність міжнародних і національних інформаційних систем.

У колишньому СРСР існували своя науково-методична база і широка система класифікаторів техніко-економічної інформації. Ще й зараз є чинним комплекс міждержавних стандартів Єдина система класифікації і кодування техніко-економічної інформації. До неї входили стандарти, номери яких починалися з цифри 6 (приклад ГОСТ 6.01.1-87 ЄСК. Основні положення). Проте сучасні ринкові умови в економіці зажадали істотної модернізації чинних класифікаторів і створення нових. В Україні здійснюється перехід на прийняту в міжнародній практиці систему обліку і статистики, що узгоджена з вимогами розвитку ринкової економіки. Відповідно формується зараз національна Єдина система класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації (ЄСКК). Складові цієї системи - класифікатори техніко-економічної і соціальної інформації, засоби ведення класифікаторів, нормативні і методичні документи з розроблення, ведення і застосування класифікаторів.

Об'єктами класифікації і кодування в ЄСКК є: статистична інформація, управлінська діяльність, макроекономічна фінансова і правоохоронна діяльність, банківська справа, бухгалтерський облік, стандартизація, сертифікація, виробництво продукції, надання послуг, митна справа, торгівля і зовнішньоекономічна діяльність. Загальне керівництво і координацію робіт із створення ЄСКК здійснює Держстандарт. Протягом 1993-2000 років Держстандартом України прийнято 17 державних класифікаторів, і число їх буде розширюватися в міру інтеграції України у світову економіку.

При розробленні і впровадженні класифікаторів дуже важливим є врахування ступеня їх гармонізації з правилами міжнародної класифікації і відповідними стандартами, чому сприяє пряме затосування міжнародних стандартів, що регламентують правила класифікації і кодуванняю об'єктів техніко-економічної і соціальної інформації. Наприклад, класифікатор нормативних документів України створений на основі прямого застосування Міжнародного класифікатора стандартів ISO. Цей документ містить рекомендації з побудови каталогів, покажчиків, тематичних переліків, автоматизованих баз даних нормативних документів. Виконання цих рекомендацій забезпечує оптимальні умови для ефективного інформаційного забезпечення і міждержавного обміну інформацією.

Основним принципом, на якому базується ведення національного фонду стандартів, а також класифікаторів інформації є насамперед забезпечення актуальності кожного інформаційного об'єкта, тобто насамперед є необхідним своєчасне внесення змін до нормативних документів, а також доведення цієї нової інформації до користувачів.

Зараз на стадії впровадження знаходиться більше як 25 взаємопов'язаних між собою класифікаторів. Це серйозний крок до забезпечення достовірною інформацією всіх органів державної влади України, а також для забезпечення порівняння і обміну інформацією між Україною і іноземними державами.

Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту

У інформаційному забезпеченні важлива роль відведена пропаганді діяльності Держстандарту і його служб для формування позитивної суспільно-громадської думки стосовно державної політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, а також доброзичливого ставлення і розуміння важливості для суспільства і держави вимог, норм і правил, які регламентуються норативними документами і нормативно-правовими актами. Це здійснюється через виступи посадових осіб Держстандарту в засобах масової інформації, спеціальні друкарські видання інформаційну і популярну літературу.

Держстандарт видає та розповсюджує через магазини стандартів офіційні видання державних стандартів України, державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації і міждержавних стандартів країн СНД, які є чинними в Україні.

Офіційні та інформаційні відомості в галузі стандартизації, метрології та сертифікації друкуються в періодичних виданнях Держстандарту:

• «Каталог нормативних документів», (1 раз на рік);

• інформаційний покажчик «Стандарти», (щомісячно);

• «Бюлетень інформаційних матеріалів з стандартизації, метрології та сертифікації» (щоквартально);

• «Інформаційний бюлетень з міжнародної стандартизації» (щоквартально);

• «Український метрологічний журнал» (щоквартально);

• довідник «Продукція, що виробляється за технічними умовами України» (щоквартально);

• покажчик «Продукція, що витримала сертифікацію» (щомісячно);

• покажчик «Засоби вимірювальної техніки, занесені до Державного реєстру України» (1 раз на рік);

• журнал «Стандартизація, сертифікація, якість» (щоквартально).

Передавання інформації також здійснюється як по українських, так і по міжнародних комп’ютерних та телекомунікаційних мережах.

Пропаганда активно ведеться на щорічних форумах, присвячених Дню стандартів, Дню метролога і Всесвітньому дню якості.

За станом на 01.01.99 р. в Україні затверджено 2121 державних нормативних документів, з яких 1319 — державні стандарти (ДСТУ) та 740 — міждержавні (ДСТУ/ГОСТ). Близько 60 % прийнятих стандартів гармонізовані з міжнародними. Всього в Україні чинними є понад 20 тисяч стандартів, що мають статус національних: державні стандарти України, стандарти колишнього СРСР та міждержавні стандарти, прийняті Міждержавною Радою з стандартизації, метрології та сертифікації (ГОСТ), республіканські стандарти колишньої Української Радянської Соціалістичної Республіки (РСТ УССР), а також галузеві стандарти: ОСТ колишнього СРСР (понад 43000) і галузеві стандарти, розроблені та затверджені міністерствами (відомствами) України (ГСТУ — 314 штук).

У Національному автоматизованому інформаційному фонді стандартів зберігаються понад 100 тисяч нормативних документів: державні стандарти України, міжнародні, міждержавні стандарти, національні стандарти розвинених країн світу та країн — головних торговельних партнерів України, право користування якими мають державні урядові органи, підприємства, організації й установи незалежно від форм власності та виду діяльності, а також громадяни та громадські об'єднання. Фонд постійно поповнюється нормативними документами відповідно до міжнародних угод, укладених Держстандартом.

Міжнародна стандартизація

Міжнародна стандартизація є одним з важливих напрямків міжнародної співпраці. Вона служить нормативною базою в налагодженні усіх видів економічних та науково-технічних зв'язків між різними країнами світу. Особливе значення має міжнародна стандартизація в тих галузях людської діяльності, які стосуються глобальних загальносвітових проблем. Це охорона довкілля, безпека добування і використання енергетичних ресурсів та корисних копалин, забезпечення і утилізація різних типів відходів, безпека продукції для життя і здоров'я людини. Об'єктами міжнародної стандартизації є також технічні та інформаційні системи, інформаційні технології, системи забезпечення і управління якістю, сертифікація, термінологія, графічна символіка і позначення, системи фізичних одиниць, методи контролю, аналізу, випробувань та ін. Зараз існує багато відомих міжнародних організацій, що займаються стандартизацією в названих та інших галузях. Багато серед цих установ за тривалий термін свого існування виробили раціональні форми організаційної структури і діяльності та нагромадили великий досвід розробки міжнародних норм, стандартів, настанов і рекомендацій з стандартизації.