Оцінка економічної ефективності впровадження програмного забезпечення

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У пояснювальній записці дипломного проекту передбачений окремий економічний розділ. Завдання з цього розділу видається консультантом кафедри економіки підприємства і передбачає розробку конкретних питань.

Економічний розділ є обов'язковим у дипломному проекті і повинний містити описову і розрахункову частини. В описовій частині здійснюється маркетингові дослідження ринку збуту розробленого програмного забезпечення. Розрахункова частина супроводжується розрахунком вартість програмного забезпечення та визначення економічної ефективності, від впровадження програмного забезпечення.

Економічній розділ повинний мати обсяг 10-12 сторінок.

Використані при написанні розділу літературні джерела та нормативні документи включаються до загального переліку літератури, а в тексті на них робиться посилання у встановленому порядку.

Методичні вказівки визначають коло питань, що розглядаються у дипломному проекті загального характеру. У дипломних проектах науково-дослідного характеру зміст економічного розділу і рівень розробки питань узгоджується з керівником дипломного проекту.

СТРУКТУРА РОЗДІЛУ

Економічний розділ повинний містити в загальному випадку три підрозділи:

1) розрахунок вартості програмного забезпечення;

2) маркетингові дослідження ринку збуту розробленого програмного продукту;

3) оцінка економічної ефективності, від впровадження програмного продукту.

2.1. Визначення трудомісткості розробки програмного забезпечення.

Нормування праці в процесі створення ПО істотно утруднено в чинність творчого характеру праці програміста. Тому трудомісткість розробки ПО може бути розрахована на основі системи моделей з різною точністю оцінки.

Трудомісткість розробки ПО можна розрахувати по формулі:

, людино-годин,

де

t_o - витрати праці на підготовку й опис поставленого завдання
(приймається = 50);

t_и  - витрати праці на дослідження алгоритму рішення завдання;

t_а - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму;

t_п - витрати праці на програмування по готовій блок-схемі;

t_отл - витрати праці на налагодження програми на ЕОМ;

t_д - витрати праці на підготовку документації.

Складові витрати праці визначаються через умовне число операторів у розроблювальному ПО.

Умовне число операторів (підпрограм):

,

де

q - передбачуване число операторів;

c - коефіцієнт складності програми;

p - коефіцієнт кореляції програми в ході її розробки.

Витрати праці на вивчення опису завдання t_и визначається з урахуванням уточнення опису й кваліфікації програміста:

, людино-годин,

де

B - коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису завдання;

k - коефіцієнт кваліфікації програміста, обумовлений від стажу роботи з даної спеціальності.

Витрати праці на розробку алгоритму рішення завдання:

, людино-годин.

Витрати на складання програми по готовій блок-схемі:

, людино-годин.

Витрати праці на налагодження програми на ЕОМ:

- за умови автономного налагодження одного завдання:

, людино-годин.

- за умови комплексного налагодження завдання:

, людино-годин.

Витрати праці на підготовку документації:

, людино-годин,

де

t_др - трудомісткість підготовки матеріалів і рукопису

, людино-годин.

t_до - трудомісткість редагування, печатки й оформлення документації

, людино-годин.

2.2. Витрати на створення програмного забезпечення.

Витрати на створення ПО Кпо включають витрати на заробітну плату виконавця програми Зз/п і витрат машинного часу, необхідного на налагодження програми на ЕОМ

, грн.

Заробітна плата виконавців визначається по формулі:

, грн,

де:

t - загальна трудомісткість, людино-годин

С_пр - середня годинна заробітна плата програміста, грн/година

Вартість машинного часу, необхідного для налагодження програми на ЕОМ:

, грн,

де

t_отл - трудомісткість налагодження програми на ЕОМ, год.

С_мч  - вартість машино-голини ЕОМ, грн/год.

Очікуваний період створення ПО:

, міс,

де

B_k - число виконавців

F_p - місячний фонд робочого часу (при 40 годинному робочому тижні F_p=176 годин).

2.3.Маркетингові дослідження ринку збуту розробленого програмного продукту

У даному підрозділі студент повинен провести маркетингові дослідження розробленого програмного забезпечення, вивчити ринки збуту, потенційних покупців розробленого продукту, з метою його реалізації не тільки підприємству-замовникові. Визначити, якщо необхідно, додаткові витрати на доробку й налагодження програмного продукту.

Відомо,що задовольнити запити споживачів - непросте завдання. Насамперед, потрібно добре вивчити споживача, тобто відповісти на питання : хто купує, яке кількість, за якою ціною, з якою метою, для задоволення яких потреб, де купує. Забезпечити, якщо це необхідно, сервіс. Тому що ринок програмного забезпечення досить широкий, необхідно максимально наблизити розроблений програмний продукт до вимог замовника.

    Канал розподілу товару приймає на себе й допомагає передати кому-небудь іншому право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача. Канал розподілу можна трактувати і як шлях (маршрут) пересування товарів від виробників до споживачів. Розроблювальне в дипломному проекті програмне забезпечення за замовленням конкретного підприємства і його можна віднести до технологічно складній і нужденній у спеціальному налагодженні продукції. У цьому випадку доцільно використати прямий маркетинг між виробником і споживачем. Таким чином, споживач виявляється у вигідній позиції, тобто відсутня необхідність у послугах посередника, а також є можливість якщо буде потреба доробки й обслуговування ПО.

Оцінка економічної ефективності впровадження програмного забезпечення

У цьому підрозділі провадиться розрахунок економічного ефекту від впровадження на підприємстві розробленого програмного забезпечення.

Впровадження програмного забезпечення може дозволити підприємству скоротити кількість працівників (економія по заробітній платі);

- час пересування до об'єкта призначення (швидка допомога, міліція, пожежна й т.д.);

- запобігання нещасного випадку на підприємстві;

- росту продуктивності праці;

- графічне відображення даних і т.д.

При необхідності реальних інвестицій (придбання плат і т.д.) і одержанні економії коштів при впровадженні розробленого програмного продукту потрібно зробити розрахунок чистих грошових надходжень.

Якщо провадиться розрахунок тільки при впровадженні програмного продукту, то строк окупності повинен бути від 2-3місяців до 1року.

Економічна оцінка ефективності пропонованого впровадження оцінена по системі показників, використовуваних у міжнародній і вітчизняній практиці

При оцінці економічної ефективності використані наступні показники:

- чиста поточна вартість (NPU);

- строк окупності капвкладень;

- індекс прибутковості;

- коефіцієнт ефективності інвестицій.

В ухваленні рішення про доцільність впровадження проекту необхідно враховувати значення всіх показників, тому що кожен показник несе на собі свій обсяг інформації, і тільки всі вони в сукупності можуть дати повне подання про реальну ефективність.

Приклад розрахунку показаний у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Розрахунок чистих грошових надходжень від розробки ПО.