Показники рівня сформованості знаннєвого компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника

(до і після формувального експерименту) (%)

Рис.2. Порівняльна діаграма показників рівня сформованості знаннєвого компонента готовності майбутніх учителів до класного керівництва у початковій школі (після формувального експерименту)(%)

       Аналіз результатів першого зрізу констатував невисокі показники знаннєвого рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва як у експериментальній, так і в контрольній групах. Після проведення початкового зрізу було встановлено, що знаннєвий компонент готовності до класного керівництва сформований переважно на середньому рівні – ЕГ – 37,5 %, КГ – 33,3 %. Отримані дані свідчать про те, що студенти мають загальні уявлення про роботу класного керівника, які були засвоєні у ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін на 1 – 2 курсах (зокрема, дидактики, теорії виховання), але в організації роботи класного керівника і безпосередньо виховного процесу студенти орієнтуються недостатньо. Після проведення другого зрізу ми отримали результати (рис. 2.), які показали, що студенти експериментальної групи значно підвищили рівень сформованості знаннєвого компонента щодо роботи класного керівника у початковій школі. Високий рівень сформованості знаннєєвого компонента мають 7 осіб (29,16 %), достатній рівень – 9 осіб (37,5 %), на противагу контрольній групі, де високого рівня досягли 4 особи (22,2 %) та достатнього рівня 6 осіб (33,3 %). Отже, аналізуючи дані, ми можемо зробити висновок, що рівень сформованості знаннєвого компонента збільшився в ЕГ, що підтверджує ефективність спеціально розроблених педагогічних умов, методів, форм і засобів формування готовності до класного керівництва.

З метою перевірки сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності до роботи класного керівника у початковій школі, студентам було запропоновано після закінчення формувального експерименту самостійно виконати наступні контрольні практичні завдання: спланувати план виховної роботи для класного колективу (за заданою характеристикою) на 1 півріччя та спроектувати виховний захід (КТС, виховну годину, свято, батьківські збори, гурткове заняття) на вказану тему.

Таблиця 3

Показники рівня сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника у початковій школі (після формувального експерименту) %

     Рис. 3. Порівняльна діаграма показників рівня сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника у початковій школі (після формувального експерименту) (%)

Результати контрольного експерименту (табл. 3, рис. 3) свідчать, що більшість студентів контрольної групи досягли середнього рівня – 33,3 % (6 осіб) та низького рівня – 33,3 % (6 осіб) сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності до роботи класного керівника у початковій школі, що передбачає оволодіння знаннями без поглибленої підготовки з даної теми. Тоді як в експериментальній групі середній та низький рівні сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності виявлено у 5 осіб (20,83%) та 3 осіб 12,51 % відповідно. Ці студенти зазнають труднощів у визначені зв’язку «мета виховання – процес – виховний результат», не вміють організовувати роботу класного керівника як цілісну систему, враховуючи всі компоненти та взаємозв’язки між ними. Високого та достатнього рівнів готовності до роботи класного керівника у початковій школі досягла невелика кількість студентів контрольної групи – 11,2 % (2 особи) та 22,2 % (4 особи) відповідно. В експериментальній групі 9 осіб (37,5 %) показали достатній рівень, а 7 осіб (29,16 %) – високий рівень сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності до роботи класного керівника у початковій школі. Студенти володіють уміннями організовувати роботу класного керівника у початковій школі, вміють чітко формулювати мету, вдало підбирати зміст, форми, методи, прийоми, засоби виховання, обирають оптимальні напрями роботи класного керівника в початковій школі.

Результати експериментального дослідження дали можливість підрахувати приріст рівнів сформованості у студентів готовності до організації класного керівництва з молодшими школярами. Отже, приріст високого та достатнього рівня сформованості мотиваційно-цільового компонента готовності до класного керівництва з учнями початкової школи після другого зрізу збільшився в ЕГ на 20,8 % та 0,1 % проти КГ, що становить 16,6 % та 0 %. Приріст сформованості високого рівня знаннєвого компонента готовності у ЕГ збільшився на 20,86 %, у порівнянні з КГ, який піднявся на 11%. На 16,7% збільшилися показники достатнього рівня готовності у порівнянні з КГ, що збільшився на 11,1 %. При цьому знизився показник низького рівня сформованості знаннєвого компонента готовності у ЕГ з 33,5 % до 8,34 %, що становить різницю в 25,16 %, у порівнянні з КГ 16,5 %. Достатній рівень сформованості операційно-діяльнісного компонентаготовності виявлено у 8 осіб (33,3%), а високий рівень у 7 осіб, що становить 29,16 %. Аналіз отриманих даних підтверджує наше припущення про ефективність реалізованих педагогічних умов та системи формування готовності майбутніх учителів до організації класного керівництва з молодшими школярами.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що більшість студентів в експериментальній групі мали високу мотивацію, проявили інтерес та ініціативність до розширення знань з даної теми, самостійність та творчість при проведенні виховних заходів для учнів початкової школи, що характеризує чітко виражену позитивну динаміку змін мотиваційного, знаннєвого та операційно-діяльнісного компонентів готовності.

Отже, отримані результати експериментального дослідження підтверджують, що процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи класного керівника у початковій школі показав свою ефективність та доцільність у процесі експериментального навчання. Таким чином, розроблені нами педагогічні умови та запропонована програма формування готовності до роботи класного керівника у початковій школі сприяє виробленню позитивної мотивації у студентів, а також, засвоєнню знань та формуванню умінь ефективно та оптимально здійснювати роботу класного керівника початкової школи.

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі досліджено процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва, описано впровадження та експериментальну перевірку педагогічних умов формування готовності до даного виду діяльності. Актуальність даної проблеми зумовлена запровадженням нових парадигм виховання, прийняттям ряду законодавчих документів щодо оновлення виховної роботи в початковій школі, змінами контингенту учнів початкової школи, існуванням ряду недоліків у виховній діяльності вчителів початкової школи та підготовці студентів ВПНЗ до класного керівництва.

Аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи свідчить, що в основному акцент робився на підготовку студентів до навчальної роботи. Досить мало уваги приділяється напрямам діяльності класного керівника, вивченню індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів, плануванню виховної роботи, роботі з дитячими громадськими формуваннями, формами виховної роботи з різними категоріями дітей, роботі з батьками. Сьогодні проводяться зміни у підготовці майбутнього вчителя початкової школи, які зумовлені сучасними реформами в системі освіти.

У ході дослідження встановлено, що підвищення рівня активності класного керівництва початковій школі залежить від усвідомлення вихователями сучасних підходів до виховної роботи, від володіння інноваційними технологіями впровадження їх у практику згідно вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів, розуміння професійної індивідуальності вихователя та його готовності до постійного фахового самовдосконалення.

Для визначення стану готовності студентів спеціальності "Початкова освіта" до роботи класного керівника з молодшими школярами нами були виокремленні такі її структурні компоненти: мотиваційно-цільовий(усвідомлення значущості організації виховного процесу класним керівником початкової школи; прагнення до поглиблення знань з проблеми організації виховної діяльності у початковій школі; наявність у студентів бажання використовувати різні напрями організації виховної діяльності з молодшими школярами); знаннєвий(наявність знань про організацію виховного процесу класного керівника в початковій школі; знання про напрями роботи класного керівника з молодшими школярами); операційно-діяльнісний(вміння студентів здійснювати цілепокладання виховної діяльності; вміння передбачати зв'язок «мета виховання - виховний результат»; вміння підбирати ефективні форми, методи, прийоми, засоби виховання, відповідно до поставленої мети; вміння обирати оптимальні способи організації роботи класного керівника у початковій школі; вміння організовувати роботу класного керівника з молодшими школярами як цілісну систему).

Отже, під готовністю вчителя до роботи класного керівника з молодшими школярами розуміємо сформованість в результаті професійної підготовки системи мотивів та стимулів до здійснення даного виду діяльності, знань та вмінь, необхідних для виконання функцій класного керівника в початковій школі.