Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Значення коефіцієнту, що враховує категорію водного об'єкта




кат)*)

Категорія водного об’єкта Ккат
Поверхневі водні об'єкти      господарсько-побутового використання     питного водокористування   1,0 1,4
Поверхневі водні об’єкти рибогосподарського використання     ІІ категорії     І категорії     Вищої категорії   1,6 2,0 2,5
Підземні води     Питні та мінеральні     Інші (промислові, технічні)   5,0 3,0

 

*) - у разі скиду у водний об'єкт у межах населеного пункту коефіцієнт збільшується в 1,2 раз;

- у разі скиду в озера, ставки та інші непроточні водні об’єкти коефіцієнт збільшується в 1,5 раза.

- у випадку, якщо водний об’єкт або його ділянка у місці забруднення можуть бути віднесені до різних категорій, при розрахунку збитку використовується найбільший із можливих коефіцієнтів Ккат .

 

Таблиця 2

Регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів

поверхневих вод (КР)

Області КР Області КР
Закарпатська 1,00 Вінницька 1,17
Івано-Франківська 1,05 Черкаська 1,17
Чернівецька 1,06 Луганська 1,18
Тернопільська 1,07 Харківська 1,19
Волинська 1,10 Миколаївська 1,20
Житомирська 1,10 Київська 1,21
Львівська 1,10 АР Крим 1,24
Сумська 1,10 Одеська 1,26
Хмельницька 1,11 Донецька 1,26
Рівненська 1,11 Дніпропетровська 1,28
Чернігівська 1,11 Запорізька 1,28
Кіровоградська 1,13 Херсонська 1,30
Полтавська 1,15    

 

Таблиця 3

Значення коефіцієнта цінності морської акваторії Кц

№ п/п Райони моря, що примикають до областей і АРК Кц
1 Одеська 1,30
2 Миколаївська 1,26
3 Херсонська ( Чорне і Азовське моря) 1,21
4 Запорізька 1,22
5 Донецька 1,20
6 Кримська - східний берег - південний берег (Євпаторія – Феодосія) - західний берег   1,16 1,21 1,19

*) у разі скиду у водний об'єкт у межах населеного пункту коефіцієнт збільшується в 1,2 раз

Таблиця 4

Значення коефіцієнта КЯ, що враховує якісну

Різнорідність морських вод

   № п/п Райони моря, що примикають до областей і АРК Кя
1 Одеська - Вілкове - Затока - Затока - Іллічівськ - Іллічівськ – п. Южний   1,50 1,24 1,20
2 Миколаївська 1,22
3 Херсонська ( Чорне і Азовське моря) 1,23
4 Запорізька 1,23
5 Донецька 1,23
6 Кримська - східний берег (до Євпаторії) - південний берег (від Євпаторії до Феодосії, не включає акваторію Севастопольської бухти) - Севастопольська бухта - західний берег (від Феодосії)   1,00 1,11     1,27 1,19

Таблиця 5

Значення коефіцієнта КБ, що враховує

Фактор батиметричних умов району забруднення

  Відстань від берега, км КБ
До 5 км 1,0
5,1-10 0,9
Більш 10,0 0,8

                                                                                               

Таблиця 6

Значення коефіцієнту КД, що враховує вплив

Гідродинамічного фактору

№ п/п Райони узбережжя КД
1 Від Вилково до смт Затока 1,13
2 Від смт Затока до Скадовська 1,15
3 Від Скадовська до Чорноморське 1,13
4 Від Чорноморське до Судака 1,00
5 Від Судака до Керчі (включно) 1,13
6 Азовське узбережжя 1,15

Таблиця 7

Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід

Назва породи            Активна пористість 
Гравелисто-галечні відкладення          0,28-0,30     
Крупнозернисті піски                    0,24-0,26     
Різнозернисті піски                     0,20-0,24     
Дрібнозернисті піски                    0,18-0,22     
Тонкозернисті піски                     0,15-0,19     
Пилуваті та глинисті піски              0,05-0,15     
Супіски 0,08-0,10     
Суглинки 0,05-0,08     
Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик)                                0,04-0,07    

Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

Таблиця 8

Регіональний коефіцієнт дефіцитності підземних вод (КРп)

Області КРп Області КРп
Чернігівська 1,00 Запорізька 1,15
Харківська 1,04 Івано-Франківська 1,15
Сумська 1,05 Житомирська 1,18
Полтавська 1,06 Закарпатська 1,20
Волинська 1,07 Херсонська 1,22
Рівненська 1,08 Львівська 1,23
Тернопільська 1,10 Чернівецька 1,23
Черкаська 1,11 Донецька 1,34
Дніпропетровська 1,13 Луганська 1,37
Київська 1,13 АРК 1,41
Хмельницька 1,14 Одеська 1,43
Вінницька 1,15 Миколаївська 1,46
    Кіровоградська 1,50

 

Таблиця 9

Середньо-статистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті полігонів твердих побутових відходів

Показник Концентрація мг/дм3 Показник Концентрація мг/дм3
БСКповн 1400 Сульфати 950
ХСК 1650 Нафтопродукти 250
Азот амонійний 620 Залізо 10
Азот нітритний 12,50 Свинець 0,15
Азот нітратний 1850 Хром VI 0,2
Хлориди 1200 Нікель 1,1
Феноли 4 Бор 22

 

Додаток 2

Гранично допустимі концентрації речовин у воді водних об’єктах рибогосподарської та господарсько-побутової категорії водокористування.

№ п/п     Речовина Водні об`єкти рибогосподарського використання, мг/л Водні об’єкти питного і (господарсько-побутового) водокористування, мг/л

 

1 2 3 4

Список А

1

Амоній (NН4)

1,0-2,0 1,0
0,5*  
2 БСК 5 3 3
3 ХСК2) 62,5 50
4 Завислі речовини 25 25
5 Нафтопродукти 0,05* 0,3
6 Нітрати (NO3) 40,0 45,0
7 Нітрити (NO2) 0,08 3,3
8 Фосфати 3,5 -
9 Розчинений кисень не менш 4 мг/л -

10

Сульфати (аніон) по SO4

100,0 500,0
3500* -

11

Хлориди (Cl)

300,0 350,0
11900* -

Список Б

12 Бензол (бензен) 0,5 0,5
13 Гексахлоробензол (гексахлоробензен) - 0,05
14 Гексахлоробутадієн - 0,01
15 Гексахлорциклогексан відсутність відсутність
16 Гептахлор (включаючи гептахлорепоксид) - 0,02

17

ДДТ (включаючи метаболіти ДДД і ДДЕ)

0,1 відсутність
0,00001* -
18 Дикотекс - 0,25
19 Диметиламін 0,005 -
20 1,1-дихлороетилен (1,1-дихлороетен, Вініліденхлорид) - 0,0006
21 Дихлорометан - 7,5
22 1,2-дихлоропропан - 0,4
23 1,3-дихлоропропілен (1,3-дихлоропропен) - 0,4

24

Кадмій та його сполуки

0,005 0,001
0,01* -
25 Ксилоли (ксилени) (технічна суміш ізомерів) 0,05 0,05

26

Ртуть та її сполуки

0,0001 0,0005
0,00001* -
27 Толуол (толуен) 0,5 0,5

Список В

28 Ацетон 0,05 2,2

29

Барій

2,0 0,1
2,0* при 12-18+ -
30 Бенз(а)пірен - 0,000005
31 Гліцерин 1,0 0,5
32

Залізо (загальне)

0,1 -
  0,05* -
33 Капролактам 0,01 1,0

34

Кобальт

0,01 0,1
0,005* -
35 Метанол 0,1 0,3
36 Метафос відсутність 0,05

37

Мідь

0,005 0,1
0,005* -

38

Натрій (катіон)

- 200,0
7100* -
39 Нікель 0,01 0,1
40 Нітробензол 0,01 0,2

41

Свинець

0,1 0,03
0,01* -
42 Селен 0,0016 0,01

43

Стронцій

10,0 7,0
4,14* -
44 Сульфіди відсутність відсутність
45 Талій - 0,0001
46 Тетраетилсвинець відсутність відсутність
47 Феноли 0,001 0,001
48 Формальдегід 0,01 0,05
49 Хром (Cr3+) - 0,5
50 Хром (Cr6+) 0,001 0,05
51 Циклогексан 0,01 0,1

51

Цинк

0,01 1,0
0,05* -
52 Ціаніди загальні 0,05 0,1

1) Списки А, Б, В наведені відповідно до Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується Постановою КМ України від 11.09.1996 р. № 1100. Більш повні переліки ГДК див.:

- Узагальнений перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм - затверджені Головрибводом Мінрибгоспу СРСР, 09.08.90 р. № 12-04-11;

 - Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 30.07.2012 № 471 НОРМАТИВИ екологічної безпеки водних об’єктів, що використовуються для потреб рибного господарства, щодо гранично допустимих концентрацій органічних та мінеральних речовин у морських та прісних водах (біохімічного споживання кисню (БСК-5), хімічного споживання кисню (ХСК), завислих речовин та амонійного азоту).

- Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держбуду України 19 лютого 2002 року N 37

* ГДК встановлені для морських водойм.

 


[1]Коефіцієнт 1,5 у формулах (5, 7) враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному скиді, яке обґрунтовується тим, що дозволені скиди розраховуються з урахуванням асимілюючої спроможності водного об’єкта, а будь-який самовільний скид розглядається як такий, що спричиняє перевищення асиміляційної спроможності водного об’єкта, а отже й завдає більшої шкоди водній екосистемі.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 205.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...