Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу лікувально-профілактичних закладів




(далі - аптечка)

Аптечкою укомплектовується кожний підрозділ лікувально-профілактичного закладу.

Склад аптечки:

- Напальчники із розрахунку 1 - 2 на кожного працівника;

- Лейкопластир - 1 котушка;

- Ножиці - 1 штука;

- Перманганат калію у наважках по 0,05 - 3 шт.;

- Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр;

- Спирт етиловий 70 %-ний 50 мл;

- Тюбик-крапельниця з 30 %-ним розчином альбуциду - 1 - 2 шт.;

- 5 %-ний спиртовий розчин йоду;

- 3 %-ний розчин перекису водню;

- Рукавички гумові - 3 пари;

- Наважки деззасобів:

хлорамін 30,0

хлорцин 30,0

по 3 шт. кожної (зберігати окремо);

Ємкість для розведення деззасобів - 1 шт.

 

 

Вимоги охорони праці для персоналу психіатричних установ.

Правила облаштування і експлуатації психоневрологічних і психіатричних лікарень

 

Територія лікарняного двору повинна відповідати певним вимогам. Вона має бути відгородженою по всьому кордону й доступ на територію стороннім особам має бути обмеженим і бути під контролем. Освітлення в нічний час. Під’їздні дороги і шляхи покриті асфальтом, без камінних вимощених покрить. Естетичне озеленення, садові ділянки.

Відходи, які залишаються після ін’єкцій аміназину, перед викиданням на сміття повинні оброблятися соляною кислотою.

Приміщення приймального відділення організується за принципом сан. пропускника і складається з таких приміщень:

- приміщення для очікування прийому;

- кімната для роздягання хворого;

- ванна кімната;

- кімната для одягання хворого;

- кімната для відпочинку і харчування чергового персоналу;

- гардеробна для персоналу або вбудовані шафи;

- туалети для хворих при кімнаті чекання та при кімнаті для одягання хворих;

- туалет для персоналу.

Вхід і вихід з прийомного відділення повинні бути завжди зачинені на вагонний і контрольний замки. Вікна і двері прийомного відділення та меблі обладнуються так же, як у відділеннях для неспокійних хворих.

Прийом хворих здійснюється черговим медперсоналом за обов’язкової присутності, окрім лікаря, медсестри (фельдшера) та санітара.

Під час прийому за розпорядженням чергового лікаря у хворого насамперед віднімають усі предмети, небезпечні для життя і здоров’я персоналу і хворого.

При прийомі неспокійних агресивних хворих черговий лікар може застосувати фармакологічні засоби, якими купують збудження.

Відділення лікарні можуть бути такими:

- для неспокійних хворих (збуджених, агресивних);

- для спокійних хворих;

- для одужуючих хворих, які пройшли основний курс лікування в інших відділеннях;

- соматичне - для соматично ослаблених хворих;

- експертне, для осіб, які проходять трудову, військову та судово-психіатричну експертизу;

- для лікування осіб, хворих на алкоголізм;

- соматичне - для соматичних хворих з психотичними проявами;

- туберкульозне - для хворих туберкульозом з психотичними проявами та для душевнохворих, які одночасно хворіють на туберкульоз;

- дитяче;

- інфекційне з боксами - для хворих з різними інфекційними захворюваннями.

Усі відділення поділяються на чоловічі та жіночі.

До складу психіатричних лікарень входять палати для хворих, процедурна кімната, кімната для ін’єкцій аміназину, кабінет завідувача відділенням, кабінет лікаря, кімната старшої сестри, кімната середнього чергового персоналу, буфет-роздавальна, столова, кімната для вмивання, туалети, ванні кімнати, кімната для паління, перукарня, зал відпочинку, зал для трудотерапії, зал побачень, гардеробні, душові для персоналу, кімнати для білизни.

Особливості облаштування приміщень.

Підлоги повинні покриватися лінолеумом. Стіни на 2/3 висоти покривають масляною фарбою, вони не повинні мати ніяких гострих виступів.

Вікна повинні бути засклені міцним ударостійким прозорим матеріалом. Рами подвійні, не повинні відкриватися. Двері одностулкові, замикаються на вагонний психіатричний замок. Внутрішні двері відчиняються в коридор, зовнішні - всередину відділення. Двері вбиралень замикаються тільки ззовні.

Центральне опалення панельне зі скритою проводкою та приладами. Електропроводка виконана скритою. Освітлювальні прилади монтуються на стелі з матовими плафонами.

Водопровід і каналізація також виконуються скритими.Сигналізація повинна бути світловою і звуковою. Телефонний зв’язок: внутрішній та з виходом у місто.

До роботи по обслуговуванню психічно хворих не допускаються особи, молодші 18 років, а також особи, які перенесли хронічні психічні захворювання.

При прийомі на роботу, а в подальшому не рідше 1 разу на рік з усіма працівниками проводиться детальний інструктаж, в якому роз’яснюють усі специфічні подробиці роботи в психоневрологічних закладах, правила внутрішнього розпорядку для персоналу, настанови щодо виконання заходів з попередження нападів хворих на персонал, ознайомлюють персонал з їх правами і обов’язками.

 

Охорона праці персоналу.

Адміністрація лікарні зобов’язана забезпечити персонал лікарні санітарним одягом, спецвзуттям і запобіжними засобами у відповідності з діючими нормами та організувати регулярне прання спецодягу.

У кожному відділенні повинен бути журнал для запису усіх тілесних пошкоджень, нанесених хворими персоналом.

На нещасні випадки , які викликали втрату працездатності на 1 робочий день і більше, завідувачем відділенням складається акт за формою Н-1.

У відділенні повинен знаходитися тільки персонал, зайнятий на чергуванні. Категорично забороняється персоналу, вільному від чергуванні, перебувати у відділенні.

При роботі персоналу з аміназином обов’язково керуватися Інструктивними вказівками щодо профілактики контактних ускладнень при користуванні аміназином.

Самовільне полишення робочого місця персоналом забороняється. У випадку збудження хворих медперсонал повинен допомагати один одному в заспокоєнні хворих.

 

Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки в ЛПУ. Причини пожеж у приміщеннях лікувальних і оздоровчих установ.

Пожежна безпека в ЛПУ.

Забезпечення пожежної безпеки в лікувально-профілактичних, аптечних та навчальних закладах є одним із важливих напрямків ефективної діяльності зазначених установ. Дотримання основних вимог пожежної безпеки сприяє збреженню життя та здоров’я працюючих, хворих, відвідувачів та студентів, а також матеріальних цінностей.

Пожежа це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека це можливість виникнення та розвитку пожежі у будь-якій речовині. Причиною виникнення пожежі є горіння різних речовин та предметів. Горіння являє собою екзотермічну реакцію окислення речовин, яка супроводжується виникненням диму та полум’я. Для виникнення горіння необхідно: а) наявність горючої речовини; б) окислювача (кисню); в) джерела запалювання.

Розрізняють такі поняття як займання, самозаймання та тління.

Під займанням розуміють виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Самозаймання - це виникнення горіння без джерела запалювання.

Тління - горіння без випромінювання світла.

Основним нормативним документом, який регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку» (17.12.1993р.) та “Правила пожежної безпеки в Україні” (А.01.001-2005)

Ці документи визначають загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулюють відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності тощо.

Під час пожежі на організм персоналу, хворих та відвідувачів негативно впливає ряд небезпечних та шкідливих факторів:

1. Вогонь. Температура у зоні горіння може досягати 12000- 14000С і більше. Це призводить до виникнення термічних опіків різного ступеню важкості.

2. Токсичні продукти згорання. При горінні різних предметів утворюється велика кількість токсичних речовин, що призводять до отруєння людини. Причому, під час пожежі більшість людей гине не від дії високої температури, а від отруєння продуктами горіння. Найчастіше і найбільше при горінні всіх речовин утворюється вуглекислий та чадний гази. При горінні поліуретану утворюється ціаністий водень. Сірководень утворюється при горінні лінолеуму тощо.

3. Виділення в повітря шкідливих хімічних речовин внаслідок руйнування тари в якій вони зберігаються лікарські препарати, хімічні реактиви та ін., що в свою чергу може спричиняти вибухи.

4. Нестача кисню в повітрі. Процес горіння супроводжується поглинанням кисню з повітря. Якщо в чистому атмосферному повітрі вміст кисню становить 20,94%, то в приміщеннях, де виникла пожежа, концентрація кислю значно зменшується. При вмісті кисню в повітрі приміщень менше 10% і наявності продуктів горіння /вуглекислий, чадний гази та інші/ смерть людини може наступити за кілька хвилин. При зниженні концентрації кисню до 13,0% спостерігаються ознаки гіпоксії: слабкість, різке збільшення частоти пульсу, дихання, порушення координації рухів, запаморочення, сонливість.

5.Висока температура повітря і оточуючих предметів. В наслідок горіння спостерігається значне підвищення температури повітря. При вдиханні гарячого повітря, що містить токсичні речовини (вище 600С), у людей уражаються легені, можливі опіки верхніх дихальних шляхів та набряк легень, що загрожує життю людей, які знаходяться в даному приміщенні. Крім цього, під час пожежі значно нагріваються оточуючі предмети, стіни приміщень, що призводить до перегріву організму і розвитку теплового удару.

6.Задимленість приміщень. Дим являє собою аерозоль ультрамікроскопічного пилу. В залежності від предметів, що горять, дим може бути токсичним. Дим подразнює слизові оболонки очей (сльозотеча), верхніх дихальних шляхів (сильний кашель), погіршує видимість та евакуацію персоналу, хворих та відвідувачів.

7.Руйнування споруд. Внаслідок пожежі руйнуються конструкції будівель і при падінні, уламки споруд можуть викликати травмування людей. Персонал може опинитись під завалами. Також можливі завали шляхів евакуації і неможливість евакуації людей.

8.Паніка серед людей. У випадку пожежі на психіку людей впливає велика кількість надзвичайної сили подразників (смерть рідних, близьких, втрата матеріальних цінностей тощо), які можуть привести до значних змін психоемоційного стану людини. Внаслідок цього поведінка частини людей при пожежах стає непередбачуваною. Порушується адекватна оцінка ситуації, змінюються реакції та дії, що сприяє виникненню паніки. Це в свою чергу сприяє збільшенню кількості жертв пожеж, невиправданих втрат.

Пожежна безпека приміщень аптечних закладів, а також приміщень де перебуває велика кількість людей (навчальні заклади тощо) повинна забезпечуватись ще на етапі проектування, будівництва чи реконструкції. З цією метою працівники пожежного нагляду проводять експертизу проектів будівництва чи реконструкції та беруть участь у прийомі в експлуатацію будівель. При цьому обов’язково враховують наявність системи протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних, а також технічних засобів спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї (ДСТУ 2272 - 93. Пожежна безпека. Терміни та визначення).

Попередження розповсюдження пожеж забезпечується правильним вибором необхідного ступеню вогнестійкості будівельних конструкцій, раціональним об’ємно-планувальним рішенням будівель та споруд, встановленням протипожежних перешкод в будівлях, системах вентиляції, обмеження витікання горючих рідин при пожежах, облаштування проти димного захисту, проектуванням шляхів евакуації, створення необхідних умов для розгортання засобів по гасінню пожежі.

Будівельними нормами і правилами (БНіП) передбачається будівництво протипожежних розривів, зон, відсіків і секцій в аптечних закладах які призначені для попередження розповсюдження вогню в будівлі.

Протипожежні розриви між будівлями призначені для обмеження розповсюдження пожежі від однієї будівлі до іншої. Величина вільного простору між будівлями різна (від 6 до 18 м) і залежить від вогнестійкості споруди.

Якщо заклади, в тому числі, лікувальні, навчальні призначені для одночасного перебування 15 і більше осіб, їх будують з матеріалів, що не горять. Якщо ж для будівництва були використані горючі конструкції і матеріали, їх обробляють вогнезахисним складом. Періодично цей шар поновлюють відповідно до технічних умов.

З метою зменшення негативних наслідків від пожеж в аптечних закладах та приміщеннях масового перебування людей, передбачено виділення окремих відсіків чи секцій, які відгороджуються одна від одної вогнестійкими стінами з межею вогнестійкості не менше 1,5 години. В секціях розміщують однорідні за пожежною небезпекою приміщення. Це дає змогу запобігати при пожежі розповсюдженню в сусідні приміщення шкідливих факторів горіння та вибухонебезпечних сумішей.

Приміщення, де використовуються легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини, повинні мати вогнестійкі стіни.

При фарбуванні стін кількість шарів фарби не повинно бути більше 4-х, щоби зменшити можливість розповсюдження полум’я на стіни.

Сонцезахисні пристрої повинні бути з негорючих матеріалів та розсувними Допоміжні приміщення (горища, підвали та ін.) повинні утримуватись в чистоті не захаращуватись предметами, що горять .

Меблі в аптечних закладах виготовляються з матеріалів, при горінні яких утворюється мало диму.

Для більш швидкого видалення диму з приміщень аптечних закладів передбачаються димові люки та шахти, які забезпечують направлене видалення продуктів горіння, зменшують задимленість суміжних приміщень.

При виникненні пожежі в аптечних установах необхідно якнайшвидше організувати евакуацію людей з приміщень. Для цього в зазначених будівлях повинні бути запасні виходи (не менше двох) для евакуації персоналу з відповідними написами та покажчиками.

В аптечних використовуютьсялегкозаймисті та вогненебезпечні речовини. При роботі з ними необхідно дотримуватись певних вимог пожежної безпеки.

Правила зберігання легкозаймистих та вогненебезпечних речовин.

Вогненебезпечні речовини - це речовини та матеріали, які здатні до самозаймання (початок горіння без впливу джерела запалювання), а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні речовини.

Легкозаймисті речовини - це переважно рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 610С (ацетон, етиловий спирт).

Горючі рідини ті, які мають температуру спалаху понад 610С (формалін та інші).

Легкозаймисті і горючі рідини можуть зберігатись в аптеках, якщо їх загальна кількість не перевищує 100кг. При цьому, спирти, ефіри та інші вогненебезпечні рідини зберігаються тільки в окремих захищених від пожежі (вогнестійких) приміщеннях і в металевій тарі.

В аптеках одночасно може зберігатись не більше 2-х балонів з киснем. Балони зберігають у вертикальному положенні надійно закріплені. З метою попередження вибуху забороняється доторкатись до кисневих балонів предметами, які контактували з маслами. Поряд з балонами не повинно бути масел, ганчірок від масла та інших предметів, які можуть сприяти вибухам.

У робочі приміщення аптек вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини доставляються тільки в таких кількостях, які необхідні для роботи. У випадку розливу легкозаймистих речовин виключаються всі нагрівальні прилади. Забруднене місце засипається піском, який потім забирається дерев’яною лопаткою.

Реактиви і матеріали, які при контакті між собою можуть утворювати вибухонебезпечні концентрації чи самозайматись, зберігаються окремо у відповідній упаковці та вогнетривкій тарі.

На банках, бутлях та іншій упаковці з хімічними реактивами повинні бути чіткі написи із вказанням їх найбільш характерних властивостей «Вогненебезпечне», «Хімічно активне» тощо.

У всіх випадках спільне зберігання легкозаймистих, вогненебезпечних і вибухо­не­без­печних речовин з кислотами і лугами категорично забороняється.

Протипожежний режим територій аптечних закладів.

Територія повинна бути чистою від сміття та інших відходів, які підвищують небезпеку виникнення загорянь і сприяють розповсюдженню вогню.

На території аптечних закладів повинно бути не менше 2-х під’їздів для автотранспорту. Стоянка автотранспорту повинна бути не ближче 10 метрів від аптеки.

При ремонті під’їзних доріг, шляхів сполучення між будівлями установ, який перешкоджає руху пожежного транспорту, адміністрація лікувальних та навчальних закладів повинна повідомити про це пожежну охорону.

На стінах будівель, стовпах, опорах повинні бути покажчики найближчих джерел водопостачання, пожежних гідрантів тощо. Букви наносяться великих розмірів флюоресцентою фарбою, щоби забезпечити їх видимість у темноті.

Під’їзні шляхи до місця, де розташовується пожежний інвентар, завжди повинні бути вільні.

Організаційно-технічні заходи з забезпечення пожежної безпеки в аптечних закладах вкючають:

1. Організаційні заходи пожежної безпеки, що передбачають організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки, застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацію ДПД, проведення перевірок стану пожежної безпеки приміщень, будівель та об’єкту в цілому.

2.Технічні заходи пожежної безпеки - сувере правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції та технічному переоснащенні приміщень, будівель та об’єктів, експлуатації чи можливому переобладнанні опалення, електромереж,освітлення, вентиляції тощо.

3. Заходи режимного характеру , що передбачають застосування відкритого вогню у недозволених місцях та куріння, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт та ін.

4. Експлуатаційні заходи. Вони включають своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонту використовуваних приладів та обладнання, а також інженерного

господарства (електромереж, електроустановок, вентиляції, опалення).

Серед основних причин, що спричиняють пожежі в лікувальних установах та інших закладах охорони здоров’я слід назвати такі з них:

1. Порушення організаційного та технічного забезпечення системи пожежної безпеки.

2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу.

До першої групи причин пожеж в закладах охорони здоров’я слідж віднести такі порушення, що випливають з недотримання організаційних заходів та вимог.

Перш за все, це недостатній рівень системного вирішення завдання пожежної безпеки в установі. Сюди належать недостатній рівень опрацювання організаційних завдань, організаційно-методичних заходів та технічного забезпечення пожежної безпеки.

Вимоги системності у вирішенні завдань пожежної безпеки випливають з необхідності створення як розгалуженої технічної основи пожежної безпеки, так і забезпечення її постійної функціональної готовності. У цьому питанні не можуть допускатися самоплинністьабо половинчатість. Готовність первинних протипожежних засобів (вогнегасники, гідранти, пожежні щити з відрами, лопатами, баграми, резервуари з піском, тощо), оприлюднення їх місцерозташування, наявність і технічна надійність технічних засобів зв’язку, оприлюдненні згідно вимог пожежної безпеки плани евакуації хворих і персоналу, постійна перевірка незахаращеності проходів та евакуаційних шляхів – усе це має поєднуватися з постійною роботою в аспекті роз’яснювальних заходів серед медичного персоналу і пацієнтів. Добре відомо, що недостатній рівень роз’яснювальних заходів серед медичного персоналу і хворих щодо небезпеки від вогню може привести до непоправного лиха.

Особливо небезпечним є недостатній контроль за дотриманням правил протипожежної охорони у системі загальних вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності в лікувально-прпофілактичних установах. Є багато прикладів того, що грубі порушення вимог пожежної безпеки в лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров’я, що проявляються захаращенністю приміщень,заваленістю аварійних виходів, відсутністю чітко розроблених і оприлюднених планів евакуацій хворих та медперсоналу з приміщень під час пожежі, відсутність чітко спланованих дій персоналу в умовах пожежної небезпеки, відсутність наказу керівника ідрозділу або лікувальної установи про заходи протипожежної безпеки з призначенням відповідальних осіб та ін. неминуче ведуть до страшних втрат.

До причин технічного порядку слід віднести відсутність вільного шляхового під’їзду до установи, непродуманість забезпечення шляхового маневру на території установи, що може мати вирішальне значення у випадку пожежі. Важливим є забезпечення установи аварійною системою водопостачання.

Керівництво установи охорони здоров’я повинне постійно консультуватися із службою пожежної безпеки при проведенні ремонтних та будівельних робіт як на етапі планування та проектування, так і на етапах виконання робіт, їх завершення і приймання.

Особливої уваги керівництва установи вимагає стан загальнотехнічних служб, як от: автогосподарство, склади, й перш за все мастильних і паливних матеріалів, хімічних реагентів, у тому числі з СДТР, розчинників, фарб, лаків, легкозаймистих речовин і будівельних матеріалів, білизни, тощо.

До причин пожеж організаційного плану слід віднести порушення трудової дисципліни, недотримання лікувального та пропускного режиму в установах. В останньому випадку йдеться про можливість проникнення в установу сторонніх осіб, наміри яких можуть бути самими різними. Особливо це має значення при проникненні сторонніх до господарських, передовсім, складських приміщень. Недопустиме є вживання алкогольних напоїв на території установ і її окремих служб і підрозділів. Виходячи з особливостей життя в країні у достатньо складний і непередбачуваний у політико-соціальному відношенні період, завжди слід пам’ятати про можливі терористичні акції, у тому числі з використанням підпалів. Не менш важливим у плані попередження пожеж є постійний контроль за дітьми і підлітками з числа пацієнтів. Альтернативою повинна бути ненав’язлива, коректна роз’яснювальна та виховна робота.

До другої групи причин пожеж в установах охорони здоров’я мають бути віднесені:

- порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад, при використанні автоклавів, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);

- використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.

- порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

- недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі подачі та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворення, накопичення статичної електрики та ін.);

- неправильне збереження та використання кисню в балонах;

- порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалювані сміття та ін.;

- порушення техніки безпеки на складах і у підсобних приміщеннях, особливо, при збереженні паливно-мастильних матеріалів, легкозаймистих матеріалів;

- порушення вимог безпеки праці і протипожежних правил робітниками при проведенні ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з використанням вогню (електрозварювання, ремонт електрокабельних і газових комунікацій та електрообладнання, проведення інших ремонтних робіт). Слід пам’ятати недопустимість проведення будь-яких ремонтних робіт з використанням сучасних оздоблювальних матеріалів без попереднього узгодження з протипожежними органами, оскільки, як свідчить сумний досвід в нашій країні і за її межами самого останнього часу, полімерні матеріали під час горіння здатні виділяти надзвичайно токсичні сполуки типу фосгену, які віднесена до бойових отруйних речовин.

Так, наприклад, з понад 1200 загиблих під час Улу-Телякської катастрофи внаслідок горіння полімерних покрить всередині вагонів двох пасажирських поїздів більш, як кожний третій (36%!) загинуві від токсичного набряку легень, а саме від дії фосгену.

Цей же досвід вказує на необхідність врахування, що пожежа в установах охорони здоров’я практично завжди, а саме: при перекиданні вогню на складські приміщення, супроводжується вивільненнями інших речовин, як правило, токсичних, отруйних, легкозаймистих. З одного боку, це може стати посиленням пожежі, наприклад, при загорянні резервуарів із спиртом, ацетоном, толуолом, бензолом, іншими органічними розчинниками, паливними і мастильними матеріалами, а з іншого, наприклад, при горінні складів аптек, лабораторій та ін. – стати джерелом появи ще більш токсичних речовин з наслідками, які нерідко важко передбачити. Такі аварії можуть стати вогнищем надзвичайних ситуацій для великих міст і цілих регіонів.

 

Класифікація пожеж

Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:

клас A - горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

клас B - горіння рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

клас C - горіння газоподібних речовин;

клас D - горіння металів та їх сплавів.

Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п'ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок.

 

Нижче наведені символи класів пожеж:

 

Рис. 1. Символи класів пожеж.

 

Символи класів пожежі вказуються на корпусах вогнегасників.

 

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта здійснюється згідно з чинними Типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.

 

ЗНАКИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76* "Цвета сигнальные и знаки безопасности" . У ближчий час в Україні планується введення нового стандарту стосовно знаків пожежної безпеки. На місцях і ділянках, які є тимчасово вибухо- та пожежонебезпечними, слід також установлювати знаки пожежної безпеки. Ці знаки повинні зніматися (усуватися) після того як відпаде необхідність в їх використанні.

 

Знаки пожежної безпеки призначені для привернення уваги працюючих до безпосередньої небезпеки, попередження про можливу небезпеку, припису та дозволу певних дій з метою забезпечення пожежної безпеки, а також для надання необхідної інформації.

 

Знаки пожежної безпеки, які встановлені біля входу у приміщення (на воротах, вхідних дверях) означають, що дія цих знаків охоплює усе приміщення. За необхідності обмежень зони дії знаку слід дати відповідне роз'яснення у пояснювальному надпису.

 

Встановлені чотири групи знаків безпеки, до яких належать і знаки пожежної безпеки:

- забороняючі знаки - призначені для заборони певних дій;

- попереджувальні знаки - призначені для попередження працюючих о можливій небезпеці;

- приписувальні знаки - призначені для дозволу певних дій працюючих тільки у разі виконання конкретних вимог пожежної безпеки та для зазначення шляхів евакуації;

- вказівні знаки - призначені для зазначення місцезнаходження пожежних кранів, гідрантів, вогнегасників, пунктів оповіщення про пожежу, місць для куріння, евакуаційних виходів тощо.

 

ЗАБОРОНЯЮЧІ ЗНАКИ

(колір знака червоний, фон - білий)

 

Забороняється користуватися відкритим вогнем

 

Встановлюється на зовнішній стороні дверей складів з легкозаймистими та вибухонебезпечними матеріалами та речовинами, всередині складів; при вході на ділянки, де проводяться роботи з указаними матеріалами та речовинами; на обладнанні, що являє небезпеку вибуху або займання, в інших місцях, де забороняється користування відкритим вогнем.

 

Забороняється куріння

 

Встановлюється там же, де і знак "Забороняється користуватися відкритим вогнем", а також в інших місцях, в яких забороняється курити.

Забороняється гасити водою

 

Встановлюється біля входів у приміщення та місця, призначені для зберігання та роботи з матеріалами, гасіння яких водою у випадках їх займання, заборонено.

   

Забороняючий знак з пояснювальним написом

Встановлюється у місцях та зонах, перебування в яких пов'язано з небезпекою, що розкривається пояснювальним написом.

 

 

   

 

 

Забороняється користування електронагрівальними приладами

 

Встановлюється біля входів у зони (приміщення), де за вимогами пожежної безпеки користуватися електронагрівальними приладами заборонено.

 

 

ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗНАКИ

(колір знака чорний, фон - жовтий)

 

Обережно! Легкозаймисті речовини. Встановлюється на вхідних дверях складів, в місцях зберігання, перед входами на ділянки робіт з легкозаймистими речовинами.

 

Обережно! Небезпека вибуху.   Встановлюється на дверях складів, всередені складів, в місцях зберігання, перед входами на ділянки робіт з вибухонебезпечними матеріалами та речовинами.

ПРИПИСУВАЛЬНІ ЗНАКИ

Припис певних дій, які направлені на забезпечення безпеки праці та пожежної безпеки.   Встановлюється у виробничих приміщеннях та на територіях, в місцях, де забезпечується безпека проведення робіт (пояснювальний напис на знаку "Працювати тут" чорного кольору), на шляхах підходу до місць розміщення пожежної техніки та до евакуаційних виходів (пояснювальний напис на знаку "Прохід тримати вільним" червоного кольору), а також з обох сторін протипожежних дверей та на дверях іншого призначення, зачинене положення яких вимагається з точки зору безпеки (пояснювальний напис назнаку "Двері тримати зачиненими" червоного кольору).

Вогнегасник. Встановлюється у приміщеннях та на територіях для вказівки щодо місцезнаходження вогнегасників.

Пункт сповіщення про пожежу. Встановлюється у приміщеннях та на територіях для вказівки щодо місцезнаходження пункту сповіщення про пожежу.

Місце куріння. Встановлюється у приміщеннях та на територіях для вказівки щодо місць куріння.

 

 

Пожежне вододжерело. Встановлюється біля місця та в напрямку до місцезнаходження пожежного водоймища або пірса для встановлення пожежних машин.

Пожежний кран. Встановлюється біля місця та в напрямку до місцезнаходження пожежного крана.

 

Пожежний сухотрубний стояк. Встановлюється біля місця та в напрямку до місцезнаходження приєднання для подачі води в пожежний сухотрубний стояк.

 

Органи керування систем димо- та тепловидалення. Встановлюється біля місця та в напрямку до місцезнаходження органів керування системою димо- та тепловидалення.

 

Місце розкриття конструкції. Встановлюється у виробничих приміщеннях та на територіях для зазначення ділянок будівельних конструкцій, призначених для розкриття при пожежі.

 

Дозволяється користуватися електронагрівальними приладами. Встановлюється у виробничих приміщеннях та на територіях для зазначення місця користування електронагрівальними приладами.  

Виходити тут. (Фон зелений, зображення біле).   Встановлюється на дверях евакуаційних виходів, на шляхах евакуації. На шляхах евакуації використовують з додатковою табличкою з вказівною стрілкою. (Знак виконують у прямому та дзеркальному зображеннях:   Напрямок стрілки на табличці повинен збігатися з напрямком евакуації та напрямком руху людей).   Над вхідними дверима, а також над дверима евакуаційного виходу допускається використовувати надпис, що світиться, "Вихід" білого кольору на зеленому фоні.
     

 

 

Основні вимоги пожежної безпеки до об’єктів навчальних, наукових і лікувальних закладів.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:

· можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню та побутових нагрівальних приладів;

· порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних (в тому числі зварювальних) робіт;

· правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

· місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

· порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецодягу і шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

· порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

· порядок огляду і зачинання приміщень після закінчення роботи;

· порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

· порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, вогнегасників тощо);

· дії працівників у разі виявлення пожежі.

Для об'єктів з перебуванням людей вночі (підприємства, лікарні тощо) інструкції мають передбачати два варіанти дій відповідно у денний та нічний час.

З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам. організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини та добровільні пожежні команди згідно з існуючим положенням.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем здійснення професійної діяльності повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки (вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий). Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на 3 роки мають проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Обслуговуючий персонал лікувально-профілактичних закладів зі стаціонаром та закладів медичної освіти повинен кожного року проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за відповідною програмою.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 357.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...