Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОХ РОБОТИ




 

В загальному вигляді курсова робота повинна мати таку структуру:

1. Титульна сторінка (Додаток А)

2. Зміст (перелік питань для розгляду)

3. Перелік умовних значень

4. Вступ

5. Основна частина

6. Висновки

7. Список використаних джерел

8. Додатки

У вступі стисло обґрунтовується актуальність теми, її наукове і практичне значення в сучасних умовах господарювання, формулюється мета й завдання дослідження, що розкриває зміст курсової роботи, предмет та об’єкт дослідження, вказується ступінь використання практичних матеріалів для написання роботи. Рекомендований обсяг вступу 4-5 сторінок.

Основна частина складається з 4-5 питань. Рекомендований обсяг до 50-55 сторінок.

В першому питанні розкривається економічна сутність об’єкта дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством. За допомогою наукового прийому дослідження – аналізу – надаються класифікаційні характеристики об’єкта дослідження. За допомогою методу наукового пізнання – синтезу – будується матриця взаємозв’язку різних класифікаційних ознак. Об’єкт дослідження визначається як цілісне явище.

Друге питання, як правило, присвячене поглибленому аналізу діючої нормативної бази та огляду літератури з обраної теми. У процесі економіко-правового аналізу нормативної бази, вивчаються діючи закони, постанови Верховної Ради, укази Президента України, накази Міністерства фінансів, ДПАУ та інших органів державного управління, П(С)БО, МСБО. За результатами дослідження нормативної бази необхідно визначити існуючи недоліки, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо її використання для базового підприємства.

Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літератури за темою роботи. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Систематизація інформації може здійснюватися у формі таблиці (табл. 1), яка повинна містити не менше 15-20 позицій. Надається така таблиця в додатках.

 

Таблиця 1 – Огляд спеціальної літератури з питань обліку

Та його автоматизації

№ з/п Джерело Короткий зміст Використання для удосконалення обліку
       
       

 

Наступні питання (3-5) присвячуються дослідженню методики обліку об’єкта відповідно до обраної теми. Як правило, дослідження починають з документального оформлення операцій, далі розкривається аналітичний і синтетичний облік та відображення даних обліку в фінансовій звітності, використання сучасної комп’ютерної техніки.

Розкриваючи документальне оформлення операцій (питання 3), необхідно надати характеристику типових форм первинних документів, використання яких нормативно врегульовано, охарактеризувати та привести в додатках зразки первинних документів, якими оформлюються господарські операції на базовому підприємстві (або умовному). Слід побудувати схему взаємозв1язку облікових документів, які використовує базове підприємство, зробити висновки щодо дотримання вимог до складання первинних документів на підприємстві, сформулювати пропозиції щодо удосконалення первинного обліку.

Наступні питання, як правило присвячуються розгляду методики і техніки ведення аналітичного та синтетичного обліку. Аналітичний облік повинен бути тісно пов’язаний з первинним обліком.

Слід також докладно вивчити взаємозв’язок аналітичного та синтетичного обліку, охарактеризувати рахунки, які використовуються для обліку об’єкта дослідження.

Згідно із законодавчою базою України скласти типову проводки бухгалтерського обліку об’єкта дослідження, порівняти їх з проводками, які використовуються на базовому підприємстві.

Далі необхідно розглянути в яких формах звітності відображається інформація про стан об’єкта дослідження.

Питання документального оформлення синтетичного обліку об’єкта дослідження можуть бути об’єднані в одне питання з урахуванням напрямку руху об’єкта дослідження. Наприклад, одне питання може бути присвячене документальному оформленню та синтетичному обліку надходження об’єкта дослідження, а інші документальному оформленню та обліку вибуття або деяким специфічним операціям з таким об’єктом.

В деяких темах окреме питання може бути присвячено розгляду методичних підходів до організації бухгалтерського обліку при використанні інформаційних технологій.

У висновках узагальнюються рекомендації та пропозиції щодо теоретико-методологічних аспектів та способів дослідження проблеми. Пропозиції повинні бути конкретними, розробленими згідно з практичними заходами щодо вдосконалення методики обліку, первинні документації, направлені на популяризацію передових методів обліку. Робота може містити також пропозиції, що висуваються різними авторами, до яких приєднуються студент, звичайно, з обґрунтуванням своєї точки зору.

Рекомендований обсяг висновків – до 6 сторінок.

Список використаної літератури оформлюється відповідно до вимог, наведеними в п. 3.

Додатки можуть включати:

- документи первинного обліку, облікові регістрі і машинограми з початковими даними і підсумковими показниками, що використані в роботі;

- форми річних (квартальних) звітів підприємств;

- схеми, діаграми та ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження роботи. Розташовуються в послідовності їх появи у тексті курсової роботи.

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Дипломна робота бакалавра повинна мати обсяг 50 – 55 сторінок (машинописного) тексту.

Текст

Студентські курсові роботи повинні бути надруковані на комп’ютері з використанням середовища Windows з одного боку аркуша білого паперу форматом А4 (210 х 297 мм) у вигляді суцільного тексту, ілюстрацій і таблиць. Гарнітура шрифту типу Times New Romanрозміром (кеглем) 14 пт. Міжрядковий інтервал – полуторний(множина 1,5).

Текст слід набирати, дотримуючись наступних полів:

верхнє і нижнє – не менше 20 мм,

праве – не менше 10 мм,

ліве – не менше 20 – 25 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і рівним 1,25 см(або 5 символам). При виконанні роботи необхідно дотримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість зображення по всій роботі.

Усі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути чіткими й однаково чорними по всій роботі. Окремі слова, формули, знаки, що вписуються в текст, повинні бути чорного кольору: щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближеною до щільності основного зображення. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білим кольором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого від руки.

Заголовки структурних елементів роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ ...", "ВИСНОВКИ", "ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами, розташовуючи в центрі рядка.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовків структурних елементів роботи не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Кожен структурний елемент роботи слід починати з нової сторінки.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути в межах 20 мм, однакова по всій роботі. Заголовок наступного підрозділу та початок його тексту розташовують на тій же самій сторінці, де закінчується попередній підрозділ.

Переліки

За необхідності, всередині розділів і підрозділів можуть бути приведені перерахування. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Для першої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою. Наприкінці ставиться крапка з комою або двокрапка, якщо є подальша деталізація. Перед кожною позицією подальшого перерахування другого рівня деталізації можна ставити малу літеру української абетки з дужкою. Наприкінці ставиться крапка з комою. Після останнього пункту перерахування ставиться крапка. Перерахування нумерують з абзацного відступу.

Переліки,які є в тексті, рекомендується оформляти на такий зразок.

Для прийняття рішень витрати класифікують:

а) в залежності від змін обсягів виробництва;

1) постійні;

2) змінні;

б) в залежності від впливу рішення:

1) релевантні;

2) нерелевантні.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Нумерація

Сторінки робіт варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки наприкінці. Титульний лист, завдання, подання, реферат, зміст та першу сторінку вступу включають у загальну нумерацію сторінок, але номер на цих сторінках не проставляють. Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок робіт. Номер на цих сторінках проставляється. Розділи та підрозділи робіт слід нумерувати арабськими цифрами.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка посередині друкують заголовок розділу.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: 1.1., 1.2..

Інші структурні елементи роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «Список використаних джерел», «ДОДАТКИ») не нумерують.

Не допускається розміщати заголовок підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. У такому випадку підрозділ слід починати з наступної сторінки.

З нової сторінки друкуються тільки вступ, розділи, висновки (заключні), список використаних джерел, додатки. Підрозділи та висновки після кожного розділу друкуються в тексті.

Оформлення ілюстрацій

Ілюстрації (рисунки, діаграми, графіки, схеми) в курсовій роботі варто розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно давати посилання на джерело, з якого запозичена ілюстрація. Назви схем, рисунків, графіків, діаграм, креслень розташовують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розташовують роз’яснювальні дані.

Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами за порядковими номерами в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Ілюстрація позначається словом «Рисунок», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних.

Наприклад:

 

 

Рис. 2.1. Структура центрів відповідальності підприємств роздрібної торгівлі


Відстань від тексту до ілюстрації і від ілюстрації до тексту – один рядок, якщо ілюстрація вбудовується у структуру тексту, тобто розташована не на окремій сторінці. Оформлення ілюстрацій необхідно виконувати з розрахунком на те, що вони повинні бути інформативними та достатньо простими для сприйняття.


Оформлення таблиць

Таблицю в курсовій роботі варто розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці/сторінках, якщо таблиця надто завелика для її вбудовування у структуру тексту. Посилання в тексті повинні бути на всі таблиці.

Таблиці нумерують арабськими цифрами за порядковим номером в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують безпосередньо над таблицею і друкують посередині рядка.

Слово «Таблиця» друкується курсивом маленькими літерами, крім першої великої, і розташовується над назвою таблиці. Назва таблиці друкується напівжирним шрифтом маленькими літерами, крім першої великої. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці.

 

У випадку, коли розмір таблиці виходить за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, які переносять на наступну сторінку/сторінки. При цьому в кожній частині таблиці вказується, що це її продовження (наприклад, «Продовження табл. 3.1»). Над останньою частиною таблиці вказується про закінчення таблиці (наприклад, «Закінчення табл. 3.1»).

Перенесення таблиці на наступну сторінку допускається при написанні не менше двох рядків після "шапки" таблиці. Наприкінці назв таблиць крапки не ставлять. Відстань від тексту роботи до таблиці – один рядок (але не більш 10 мм).

Якщо в таблиці наведені дані, які мають декілька різних одиниць виміру, то необхідно внести до таблиці окрему графу щодо одиниць виміру. У цілому таблиця повинна відображати необхідну у межах цієї таблиці інформацію. Якщо необхідно привести багато інформації, то краще викласти її за допомогою декількох таблиць.

Слова в тексті таблиці скорочувати не можна.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті з зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Текст усіх таблиць та ілюстрацій (схем, рисунків, діаграм), що містяться у роботі, повинен бути набраний з дотриманням однакових параметрів (наприклад, шрифт Times New Romanрозміром (кеглем) 12 пт, міжрядковий інтервал – одинарний, абзацний відступ – не має або шрифт Times New Romanрозміром (кеглем) 14 пт, міжрядковий інтервал – полуторний(множина 1,5), абзацний відступ – не має).

Оформлення формул

Формули і рівняння в курсовій роботі розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Невеликі нескладні формули та рівняння, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Довгі та громіздкі формули і рівняння розміщують на окремих рядках. Перший рядок починають з абзацного відступу. Для економії місця кілька коротких формул, що випливають одна з іншої і не розділені текстом, можна подати в одному рядку, а не одну під однією.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (3.6) – шоста формула третього розділу.

Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулі або рівнянні. Перший рядок пояснення починають з нового рядка без абзацного відступу словом «де», без двокрапки. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта варто подавати з нового рядка, пояснювальні символи повинні бути написані на однаковій відстані від краю аркуша, рівняючись по першому символу.

Перенос формул або рівнянь на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак "". Нумерацію формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо в роботі тільки одна формула або рівняння, їх нумерують порядковою нумерацією в межах розділу.

Відстань від тексту до формули і від формули або/і розшифровки формули до тексту – один рядок.

Приклад:

 

(3.1)                                                   

 

де ПР - прибуток від реалізації (основної діяльності), тис. грн.;

ВОснД- сума витрат основної діяльності підприємства, тис. грн.

 

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

,                                        (3.5)

,                                        (3.6)

                                          (3.7)

 

де - середньооблікова чисельність, чол.;

ПП - продуктивність праці, тис. грн./чол.;

Ш - швидкість обігу, об.;

ТЗ - товарні запаси, тис. грн.;

- середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.;

ФВ – фондовіддача, коеф.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 549.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...