Студопедия
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
| Факти:
Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі, діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради.
Дати:
1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;
1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1848 р. – скасування панщини в Галичині.
Персоналії:
М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця, І.Могильницький.
| Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Австрійської імперії.
Описувати перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.
Характеризувати політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки, реформи Марії Терези та Йосифа ІІ; початок національного відродження, форми соціального протесту населення.
Визначати наслідки та пояснювати, у чому значення подій 1848–1849 рр., причини та значення антикріпосницького руху в західноукраїнських землях.
|
Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
| Факти:
Національне відродження. Відкриття університетів. Зміни в освіті. Поява «Історії русів». Розвиток літератури, мистецтва.
Дати:
1805 р. – відкриття університету в Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.
Персоналії:
П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.
| Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.
Визначати умови та особливості розвитку культури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.
|
Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.
| Факти:
Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».
Дати:
1863 рр. – Валуєвський циркуляр;
1876 р. – Емський указ.
Персоналії:
В. Антонович, М. Драгоманов, Б. Грінченко, П. Чубинський.
Поняття та терміни:
«земства», «громадівський рух», «Братство тарасівців».
| Характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації, національний рух на українських землях у складі Російської імперії,національна політика Росії, основні погляди та напрямки діяльності громадівців.
Визначати наслідки промислового перевороту, здобутки національного руху в українських землях у складі Російської імперії.
|
Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.
| Факти:
Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».
Дати:
1868 р.– створення у Львові товариства «Просвіта»;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка);
1890 р. – створення РУРП;
1899 – створення УНДП.
Персоналії:
Ю. Бачинський, М. Грушевський, М. Павлик, І. Франко.
Поняття та терміни:
«трудова міграція», «партія», «українофіли», «москвофіли», «народовці», «нова ера».
| Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху: москвофілів та народовців; діяльність «Просвіт» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині.
Визначати причини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху, особливості українського національного руху, напрями діяльності та здобутки провідних діячів західноукраїнських земель у національному русі другої половини ХІХ ст.
|
Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
| Факти:
Піднесення української культури. Освіта. Розвиток науки. Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.
Дати:
1865 р. –відкриття Новоросійського університету.
Персоналії:
С.Васильківський, С. Гулак-Артемовський, Д. Заболотний, М. Заньковецька, І. Мечников, А. Кримський, Леся Українка, І. Франко, І. Карпенко-Карий, М.Кропивницький, М. Лисенко, М. Пимоненко, М. Леонтович, М. Садовський, С. Крушельницька, Д.Яворницький.
Поняття: «меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».
| Характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури.
Визначати умови розвитку культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.
|
Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.
|
