При якому бульозному дерматозі у хворих досить часто спостерігається підвищена чутливість до глютену?

1) Вульгарна пухирчатка;

2) Листоподібна пухирчатка;

3) Дерматоз Дюринга;*

4) Синдром Стівенса-Джонсона;

5) Себорейна пухирчатка.

36. При дерматозі Дюринга хворі скаржаться на:

1) Біль;

2) Свербіж;*

3) Відчуття похолодання кінцівок;

4) Відчуття повзання “мурашок” по тілу;

5) Парестезії.

37. Захворювання, з якими слід проводити диференційний діагноз при вульгарній пухирчатці:

1) Синдром Стівенса-Джонсона;*

2) Псоріаз;

3) Синдром Лайєла;*

4) Герпетиформний дерматоз Дюринга;*

5) Короста.

38. Захворювання, з якими слід проводити диференційний діагноз при герпетиформному дерматозі Дюринга:

1) Псоріаз;

2) Короста;*

3) Вульгарна пухирчатка;*

4) Токсидермія;*

5) Екзема.*

39. Зазначте найбільш ефективний препарат для лікування пухирчатки:

1) Пеніцилін;

2) Сульфадиметоксин;

3) Фтивазид;

4) Преднізолон;*

5) Делагіл.

40. Для лікування герпетиформного дерматозу Дюринга найбільш часто застосовують:

1) Антибіотики;

2) Вітаміни;

3) Антигістамінні препарати;

4) Препарати сульфонового ряду (ДДС);*

5) Протималярійні препарати.

41. У разі лікування герпетиформного дерматозу Дюринга місцево призначають:

1) 1-2% розчин метиленового синього;*

2) 2-5% розчин йоду;

3) Кортикостероїдні мазі;*

4) 33% сірчану мазь;

5) 2% саліцилову мазь.

42. При довготривалому призначенні гормональних кортикостероїдних препаратів слід призначати:

1) Дієту з обмеженням вуглеводів;*

2) Антигістамінні препарати;

3) Препарати калію;*

4) Препарати кальцію;*

5) Гастропротектори.*

43. У разі ураження слизової оболонки рота при вульгарній пухирчатці місцево призначають:

1) Анілінові барвники;

2) Аплікації вітаміну А;

3) Аплікації гормональних кортикостероїдних мазей;

4) Адгезивну дентальну пасту “Солкосеріл”;

5) Все перераховане вище вірно.*

44. При довготривалому призначенні гормональних кортикостероїдних препаратів можуть виникнути такі ускладнення:

1) Виразка шлунку;*

2) Цукровий діабет;*

3) Остеопороз;*

4) Порушення з боку серцево-судинної системи;*

5) Зниження імунітету.*

45. Для лікування істинної пухирчатки у разі ураження шкіри місцево призначають:

1) Анілінові барвники;*

2) Теплі ванни з розчином калію перманганату;*

3) Примочки;

4) Кортикостероїдні мазі;*

5) Щоденну зміну білизни.*

46. Традиційно доза таблетки преднізолону складає:

1) 0,25;

2) 0,5;

3) 0,05,

4) 0,005;*

5) 0,0005.

47. В процесі клінічної еволюції вульгарної пухирчатки виникають наступні вторинні морфологічні елементи висипки:

1) Вторинні гіперпігментовані плями;*

2) Ерозії;*

3) Кірки;*

4) Рубці;

5) Ліхеніфікація.

ТЕМА № 18

Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.

1. Бліда трепонема була відкрита у:

1) 1885 році;

2) 1890 році;

3) 1895 році;

4) 1905 році;*

5) 1910 році.

Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої трепонеми?

1) Культивування на живих середовищах;

2) Забарвлення по Романовському-Гімзе;

3) Забарвлення метиленовим синім;

4) Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*

5) Сріблення по Морозову.

3. Бліда трепонема – це мікроорганізм:

1) Спіралеподібної форми;*

2) Кулястої форми;

3) Паличкоподібної форми;

4) Ниткоподібної форми;

5) Неправильної форми.

Які можливі шляхи передачі сифілісу?

1) Статевий;*

2) Побутовий;*

3) Гемотрансфузійний;*

4) Фекально-оральний;

5) Трансплацентарний.*

Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?

1) Слина;*

2) Піт;

3) Сеча;

4) Молоко;*

5) Сперма.*

6. Бліда спірохета має рухи:

1) Поступальні;*

2) Кругові;

3) Обертальні (ротаторні);*

4) Маятникоподібні;*

5) Хвилеподібні.*

7. Число завитків спіралі блідої трепонеми складає:

1) 2-4;

2) 6-8;

3) 8-14;*

4) 14-16;

5) 16-18.

8. Інкубаційний період при сифілісі триває:

1) 2-4 роки;

2) 3-4 тижні;*

3) 6-8 тижнів;

4) 10 днів;

5) 9-12 тижнів.

9. Причиною подовження інкубаційного періоду може бути прийом:

1) Сульфаніламідних препаратів;

2) Антибіотиків;*

3) Метронідазолу;*

4) Полівітамінних препаратів;

5) Дезінфікуючих засобів.

10. Укорочення інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:

1) При розвитку ускладненого вторинною інфекцією твердого шанкеру;

2) При розвитку атипово розташованих твердих шанкерів;

3) При розвитку множинних твердих шанкерів;

4) При розвитку виразкових твердих шанкерів;

5) При наявності важкої супутньої інфекції.*

11. Прояв якого періоду сифілісу виникає при "трансфузійному" сифілісі?

1) Інкубаційного;

2) Первинного;

3) Вторинного;*

4) Третинного;

5) Природженого.

12. Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 3-4 тижні;

2) 6-8 тижнів;*

3) 9-12 тижнів;

4) 3-4 місяці;

5) 2-4 роки.

13. Розвиток сифілісу без шанкеру можливий у разі:

1) Прийому антибіотиків особами, що знаходяться в інкубаційному періоді;

2) Супутньої важкої інфекції;

3) Переливання крові;*

4) Побутового шляху зараження;

5) Гомосексуального контакту.

14. При сифілісі береться матеріал для дослідження на бліду трепонему з:

1) Твердого шанкеру;*

2) Ерозивно-папульозних сифілідів;*

3) Розеол;

4) Гум;

5) Горбикового сифіліду.

15. З погляду передачі інфекції, найбільш заразними при сифілісі можуть бути висипання:

1) Шанкер;*

2) Розеола;

3) Ерозивні папули;*

4) Лейкодерма;

5) Гума.

16. Подовження інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:

1) При супутніх інфекційних захворюваннях;

2) При біполярному розташуванні твердих шанкерів;

3) При лікуванні пеніциліном, тетрацикліном супутніх захворювань в інкубаційному періоді сифілісу;*

4) При лікуванні сульфаніламідами супутніх захворювань в інкубаційному періоді сифілісу;

5) При лікуванні противірусними препаратами.

17. При гістологічному дослідженні сифілідів основні зміни виявляються у:

1) Епідермісі;

2) Кровоносних та лімфатичних судинах шкіри;*

3) М’язах;

4) Підшкірно-жировій клітковині;

5) Дермі.

18. Патогістологічно сифілітичні ураження при первинному та вторинному сифілісі характеризуються ексудативно-проліферативним запаленням з переважанням в запальному інфільтраті:

1) Фіброцитів;

2) Фібробластів;

3) Лімфоцитів;*

4) Лаброцитів;

5) Плазматичних клітин;

6) Гістіоцитів.

19. При утворенні гуми або горбикового сифіліду гістологічно діагностують запальний інфільтрат у вигляді інфекційної гранульоми в якому виявляють:

1) Гістіоцити;

2) Лімфоцити;*

3) Плазматичні клітини;*

4) Адипоцити;

5) Гігантські та епітеліоїдні клітини;

6) Вогнища некрозу.*

20. До якого класу імуноглобулінів відносяться антитіла, які здатні при первинному серопозитивному сифілісі зв’язувати комплемент та давати позитивну реакцію Вассермана:

1) IgA;

2) IgM;

3) IgD;

4) IgG;*

5) IgE.

21. До якого класу імуноглобулінів відносяться протисифілітичні антитіла, які одними з перших утворюються та накопичуються в крові хворих на первинний серонегативний сифіліс, але не виявляються стандартними серологічними реакціями (реакція Вассермана і осадові реакції залишаються негативними):

1) IgA;

2) IgM;*

3) IgD;

4) IgG;

5) IgE.

Вкажіть збудників перерахованих нижче захворювань,що передаються статевим шляхом.

1) Сифіліс;                                  a) Chlamidia trachomatis;

2) Гонорея;                                 б) Trichomonas vaginalis;

3) Трихомоніаз;                         в) Treponema pallidum;

4) Хламідіоз;                              г) Gonococcus.

1) –в); 2) –г); 3) – б); 4) – а).

Які з перерахованих нижче захворювань слід віднести до класичних венеричних хвороб?

1) Сифіліс;*

2) Короста;

3) Гепатит В;

4) СНІД;

5) Гонорея.*

Які з перерахованих нижче захворювань слід віднести до інфекцій, що передаються статевим шляхом.

1) Сифіліс;*

2) Шанкроїд;*

3) Гонорея;*

4) Трихомоніаз;*

5) Короста;*

6) СНІД;*

7) Бактеріальний вагіноз;*

8) Холера.

Яких тварин можливо штучно заразити сифілісом?

1) Мавпи;*

2) Корови;

3) Кролі;*

4) Собаки;

5) Броненосці.

Яких тварин штучно заражали сифілісом в 1903 році І.І. Мечніков і Е. Ру?

1) Нижчі мавпи (павіани, макаки);

2) Людиноподібні мавпи;*

3) Кролі.

Яких тварин штучно заражав сифілісом в 1904 році Д.К. Заболотний?

1) Нижчі мавпи (павіани, макаки);*

2) Людиноподібні мавпи;

3) Кролі.